Новини

Судова практика: обов’язковою умовою, яка нівелює право ІСІ на звільнення від оподаткування податком на прибуток доходів від здійснення операцій з активами, є формування відповідного активу не за рахунок коштів спільного інвестування

24.12.2020 / 09:00

Надаючи правову оцінку твердженням щодо можливості віднесення до складу активів інституту спільного інвестування (ІСІ) деривативів (форвардних контрактів), придбаних позивачем, Суд звернув увагу на таке.

Підпункт 141.6.1 ст. 141 ПКУ звільняє від оподаткування кошти спільного інвестування, а саме:

  • кошти, внесені засновниками корпоративного фонду;
  • кошти та інші активи, залучені від учасників ІСІ;
  • доходи від здійснення операцій з активами ІСІ;
  • доходи, нараховані за активами ІСІ;
  • інші доходи від діяльності ІСІ (відсотки за позиками, орендні (лізингові) платежі, роялті тощо).

Отже, якщо ІСІ отримано кошти, перелік яких визначений згаданим підпунктом, вони звільняються від оподаткування.  

Як підтверджується матеріалами справи, позивач наполягав на тому, що ним внаслідок продажу деривативів отримано кошти спільного інвестування, які звільнені від оподаткування, а саме доходи від здійснення операцій з активами ІСІ.

Відповідач (податковий орган) заперечував, що активи, які були реалізовані фізичним та юридичним особам, є активами ІСІ.

Надаючи правову оцінку цим доводам, Суд звертає увагу на те, що ПКУ не містить визначення поняття активу ІСІ. Натомість  таке визначення та перелік активів, що можуть належати до складу активів ІСІ, є у спеціальному законодавстві.

Так, за частиною першою ст. 48 Закону України «Про інститути спільного інвестування» активи ІСІ можуть складатися з цінних паперів, коштів, у тому числі в іноземній валюті, банківських металів та інших активів, передбачених законодавством.

Частиною четвертою цієї статті передбачено, що до складу активів венчурного фонду можуть входити боргові зобов’язання. Такі зобов’язання можуть бути оформлені векселями, заставними, договорами відступлення прав вимоги, позики та в інший спосіб, не заборонений законодавством. Активи венчурного фонду можуть повністю складатися з коштів, нерухомості, корпоративних прав, прав вимоги та цінних паперів, що не допущені до торгів на фондовій біржі.

Нормами п. 1 частини першої ст. 1 Закону передбачено, що активи ІСІ — сформована за рахунок коштів спільного інвестування сукупність майна, корпоративних прав, майнових прав і вимог та інших активів, передбачених законами та нормативно-правовими актами НКЦПФР.

Отже, активом ІСІ за визначених законодавством умов є також інші активи.

Зміст встановлених судами попередніх інстанцій обставин підтверджує те, що об’єктом купівлі-продажу були деривативи (форвардні контракти) й до того ж фактично майнові права на приміщення не переходили до позивача. Форвардний контракт засвідчував зобов’язання товариства щодо продажу майнових прав на нерухоме майно у визначений час та на визначених умовах у майбутньому з фіксацією цін такого продажу під час укладення форвардного контракту.

Відтак здійснивши оцінку відповідних наявних у матеріалах справи доказів, суд апеляційної інстанції встановив, що доходи, отримані позивачем внаслідок операцій з деривативами (форвардними контрактами),  є доходом від продажу деривативів, а не базових активів (майнового права на об’єкт  нерухомості), право на які позивач не набував.

Верховний Суд переконаний, що податкове законодавство визнає дериватив (форвардний контракт) окремим видом товару. Тому дериватив може бути активом інституту спільного інвестування.

Кім того, виходячи із визначення активу ІСІ, наведеного у п. 1 частини першої ст. 1 Закону, передумовою, яка надає право вважати актив активом ІСІ, є формування останнього за рахунок коштів ІСІ. Коштами спільного інвестування є:

  • кошти, внесені засновниками корпоративного фонду, та у випадках, передбачених цим Законом;
  • інші активи, залучені від учасників ІСІ;
  • доходи від здійснення операцій з активами ІСІ;
  • доходи, нараховані за активами ІСІ;
  • інші доходи від діяльності ІСІ (відсотки за позиками, орендні (лізингові) платежі, роялті тощо).

Відтак передумовою, яка надає можливість вважати відповідний актив активом ІСІ, є встановлення обставин його формування за рахунок коштів ІСІ, перелік яких визначений п. 13 частини першої ст. 1 Закону.

Отже, обов’язковою умовою, яка нівелює право ІСІ на звільнення від оподаткування податком на прибуток  доходів від здійснення операцій з активами, є формування відповідного активу не за рахунок коштів спільного інвестування.

У контексті наведеного колегія суддів зазначила, що при вирішенні спорів, предметом яких є правомірність звільнення від оподаткування податком на прибуток коштів на підставі пп. 141.6.1 ст. 141 ПКУ, суди повинні враховувати, що обов’язок доведення обставини придбання платником податків активів не за рахунок коштів ІСІ покладається саме на контролюючий орган. У разі надання контролюючим органом доказів, які свідчать, що платником податків безпідставно сформовано дані податкового обліку щодо звільнення від оподаткування податком на прибуток певних коштів чи доходів, платник податків має спростовувати ці доводи.

У такому випадку деривативи придбавались за рахунок коштів, що сформовані внесками до статутного капіталу позивача. А відтак відповідачем не доведено, що активи, якими є деривативи, що придбавались позивачем, не є активами ІСІ. Отже, є необґрунтованими висновки відповідача, що доходи, отримані внаслідок реалізації таких деривативів (активів), не є звільненими від оподаткування податком на прибуток.

/постанова ВС від 22.10.2020 р. у справі № 300/1717/19/