Новини

Судова практика: визначальною передумовою для сплати ПДФО, ВЗ та ЄСВ є наявність між суб`єктом господарювання та фізичною особою відносин, які фактично є трудовими

28.12.2020 / 16:20

Аналіз правового регулювання дав змогу Верховному Суду дійти  висновку, що визначальною передумовою для сплати ПДФО, ВЗ та ЄСВ є наявність між суб`єктом господарювання та фізичною особою відносин, які фактично є трудовими, а сторони договору можуть бути прирівняні до працівника та роботодавця.

Верховний Суд виходить з того, що у разі найму керівника підприємства з ним укладається договір (контракт), в якому визначаються строк найму, права, обов`язки і відповідальність керівника, умови його матеріального забезпечення, умови звільнення його з посади, інші умови найму за погодженням сторін.

При укладенні з особою трудового договору (контракту) такий договір (контракт) регулюватиме трудові відносини за участю голови виконавчого органу як працівника господарського товариства.  За виконану ним роботу власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові заробітну плату винагороду, обчислену, як правило, у грошовому виразі.

Верховний Суд неодноразово висловлював позицію щодо ознак, притаманних трудовим правовідносинам. За трудовим договором працівник зобов`язаний виконувати роботу з визначеної однієї або кількох професій, спеціальностей, посади відповідної кваліфікації, виконувати визначену трудову функцію в діяльності підприємства. Після закінчення виконання визначеного завдання трудова діяльність не припиняється. Предметом трудового договору є власне праця працівника в процесі виробництва.

Характерними ознаками трудових відносин є:

  • систематична виплата заробітної плати за процес праці (а не її результат);
  • підпорядкування правилам внутрішнього трудового розпорядку;
  • виконання роботи за професією (посадою), визначеною Національним класифікатором України ДК 003:2010 «Класифікатор професій», затвердженим наказом Держспоживстандарту від 28.07.2010 р. № 327;
  • обов`язок роботодавця надати робоче місце;
  • дотримання правил охорони праці на підприємстві, в установі, організації тощо.

Водночас зміст установлених судами попередніх інстанцій обставин не дає підстав вважати, що суди першої та апеляційної інстанцій належним чином перевірили обставини щодо суті взаємовідносин між підприємством та його керівниками.

Кваліфікуючи взаємовідносини між підприємством та його керівниками, які одночасно були засновниками, як трудові, суди послались лише на те, що в статутних документах не закріплено можливості керівників працювати безоплатно, а також на те, що відповідними особами підписувались первинні документи, що підтверджують ведення господарської діяльності підприємством. При цьому в ході розгляду справи не перевірено справжньої суті таких взаємовідносин, зокрема щодо того, чи укладався відповідний договір, а також на відповідність інших критеріїв, що відрізняють трудові взаємовідносини з-поміж інших.

За таких обставин в умовах дії такого принципу фінансової звітності, як превалювання сутності над формою, який полягає в тому, що операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми, встановлення дійсної сутності правовідносин між суб`єктом господарювання та фізичною особою має визначальне значення для вирішення спору.

/Постанова ВС від 22.10.2020 р. у справі № 460/2736/18/