Новини

Податкові спори: огляд практики Верховного Суду

28.01.2021 / 13:19

Маріна ШЕМЯТКІНА, адвокат

Ненадіслання до органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, узагальненої інформації про обсяги сум бюджетного відшкодування свідчить про нездійснення суб’єктом владних повноважень усіх необхідних дій щодо належного дотримання процедури повернення ПДВ

Верховний Суд погодився з висновком судів попередніх інстанцій про наявність підстав для задоволення клопотання платника ПДВ безвідносно до мотивів, якими такий висновок був обґрунтований. Суд переконаний, що ненадіслання до органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, узагальненої інформації про обсяги сум бюджетного відшкодування свідчить про нездійснення суб’єктом владних повноважень усіх визначених законодавством необхідних дій щодо належного дотримання процедури складення такого висновку.

/Постанова ВС від 01.12.2020 р. у справі  № 823/5008/15/

У межах перегляду судових рішень із підстав неоднакового застосування норм права при встановленні природи господарських операцій необхідно враховувати повноту, характер, об’єктивність і юридичне значення фактичних обставин справ

Із зіставлення рішення, про перегляд якого подано заяву, з рішеннями, на які робиться посилання, вбачається, що в основі кожного з них лежать конкретні фактичні обставини, які залежно від повноти, характеру, об’єктивності, юридичного значення в оскарженому рішенні були оцінені як такі, що документально підтверджують фактичність, товарність господарських операцій, здійснення яких давало право платнику податку (позивачу) сформувати витрати та податковий кредит за такими господарськими операціями, а в порівняних рішеннях — як такі, що не давали для цього підстав.

Наведене дало можливість суду дійти висновку щодо непідтвердження висновків податкового органу про невідповідність судового рішення суду касаційної інстанції висновку Верховного Суду щодо застосування у подібних правовідносинах норм матеріального права та неоднакове застосування судом касаційної інстанції норм матеріального права.

Верховий Суд відмовив у задоволенні заяви, оскільки обставини, які стали підставою для перегляду справи, не підтвердилися.

/Постанова ВС від 09.12.2020 р. у справі  № 822/4219/14/

Оприлюднення на офіційному вебсайті міської ради акта про затвердження ставок місцевих податків і зборів вважається офіційним оприлюдненням та пов’язується з моментом набрання ним чинності

Верховний Суд упевнений, що законодавство безпосередньо пов’язує набрання чинності актом нормативно-правового характеру органу місцевого самоврядування з моментом його офіційного оприлюднення.

Оприлюднення на офіційному вебсайті міської ради акта про затвердження, зокрема, ставок місцевих податків і зборів вважається офіційним оприлюдненням та пов’язується з моментом набрання ним чинності. Фактично у цьому випадку відсутнє виключення нормотворчих процедур щодо встановлення місцевих податків і зборів з-під дії таких основоположних принципів податкового законодавства, як стабільність і публічність. Законодавець не мав на меті призупинити дію принципів податкового законодавства, а керувався легітимною метою забезпечення збалансованості бюджетних надходжень і поліпшення інвестиційного клімату в Україні.

Прийняття Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2017 році», який вніс зміни до ПКУ в частині ставки податку і порядку прийняття та оприлюднення органами місцевого самоврядування рішень про встановлення місцевих податків та зборів (незастосування пп. 12.3.4, п. 12.5 ст. 12 ПКУ) узгоджується зі ст. 1 Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (захист власності), яка серед іншого визначає право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.

Отже, внесення змін до ПКУ та механізму прийняття рішень щодо місцевих податків органами місцевого самоврядування необхідно вважати «законним втручанням» держави у мирне володіння майном особи та таким, що узгоджується з практикою Європейського Суду з прав людини.

За таких обставин оскаржуване рішення міської ради про встановлення місцевих податків і зборів було прийнято з урахуванням публічного інтересу щодо гарантування збалансованості бюджетних надходжень, поліпшення інвестиційного клімату в Україні для забезпечення ефективної реалізації поточних завдань і функцій держави. Таким чином, відсутнє втручання держави в майнові права, воно є законним і пропорційним указаній легітимній меті.

/Постанова ВС від 02.12.2020 р. у справі  № 357/14346/17/

Доступ до матеріалу обмежений і доступний тільки передплатникам після авторизації
Підпишіться на журнал і Ви отримаєте доступ до всіх публікацій друкованого видання