Новини

Кіпр удосконалює облік власників офшорів: чи очікувати сенсацій бізнесу в Україні?

16.02.2021 / 13:21

Андрій АНДРЕЙКІВ, кандидат юридичних наук, Аспен Клуб Україна

Практика діяльності фіскальних органів 35 найбільш розвинутих країн світу, які належать до Організації економічного співробітництва та розвитку (OECD), характеризується посиленням заходів фінансового та банківського контролю. Податкові органи різних країн проводять розслідування щодо діяльності «компаній-привидів» та груп посередників, які акумулюють мільярди коштів фінансових конгломератів та світових брендів.

Так, через колізії в ірландському законодавстві такі гіганти цифрової та інформаційної індустрії як Apple, Microsoft, Hewlett-Packard, Google обирали для своїх офіційних офісів іноземні юрисдикції, щоб не сплачувати податки у США. Свого часу ймовірні ухиляння від сплати податків компанії «Apple» стали предметом розслідування Конгресу США, а Європейська Комісія ухвалила рішення про донарахування «королям надкушеного яблука» близько 14 млрд додаткових податкових зобов’язань.

Робота урядових інституцій з виявлення та протидії фіскальним зловживанням та оптимізаціям нагадує перефразований пролетарський заклик «Податківці усіх країн, єднайтесь!». У 2015 році Європейський Парламент прийняв Директиву 2015/849 щодо запобігання використанню  фінансової системи для відмивання коштів та фінансування тероризму, яка доповнювала низку прийнятих до цього актів з недопущення фінансових зловживань та посилення вимог до інституційної співпраці податкових органів ЄС. Як наслідок, вжиття згаданих заходів та посилення контролю відбулось в одній з улюблених українськими підприємцями юрисдикцій — Кіпрі, який у 2021 році висунув нові вимоги до компаній, які працюють на його території.

З січня 2021 року почав формуватися Реєстр кінцевих бенефіціарних власників кіпрських компаній (UBO, the Ultimate Beneficial Owner Register of Companies and other legal entities), який обліковуватиме як класичних юридичних осіб (компанії), так і інших осіб (трасти), що мають кіпрську реєстрацію. У грудні 2020 року Рада Міністрів Кіпру ухвалила рішення про визначення Державного реєстратора компаній (RoC) Міністерства енергетики, торгівлі та промисловості як органу, відповідального за формування та ведення UBO.

Зазначений Реєстр був передбачений розділом 61А (4) (а) Закону про запобігання та недопущення відмивання коштів від 2007 року (Prevention and Suppression of Money Laundering Activities Law of 2007 (the AML Law).

Нагадаємо, що згідно з AML під кінцевим бенефіціаром ідеться про фізичну особу, яка у підсумку володіє підприємством або контролює його:

  • у випадку кіпрських компаній — це фізичні особи, які володіють компанією або контролюють її внаслідок прямої або опосередкованої власності, достатнього обсягу акцій (як правило 25 %), або права голосу, або частки власності;
  • у разі трастів — це засновники, трасти, протектор, бенефіціарний власник або будь-яка фізична особа, що здійснює контроль над фондом.

Починаючи з 18.01.2021 р. кіпрські компанії та інші юридичні особи мають шість місяців для внесення інформації про бенефіціарних власників.

На перших порах реєстр буде доступний компетентним органам Кіпру — податковому, митному, акцизному, поліцейському відомствам. Однак за наявною інформацією з другої половини 2021 року доступ до UBO зможуть отримати усі, хто підтвердить «законний інтерес» («legitimate interest»).

Конвенція уряду України та Кіпру про уникнення подвійного оподаткування є чинною для України з 07.08.2013 р. та була доповнена Протоколом від 2019 року, яким серед іншого піднято ставку податку на репатріацію з 2 до 5 %.

Показово, що до набрання чинності новими правилами оподаткування між Україною та Кіпром у 2013 році, за якими ставки роялті зросли з 0 до 5 %, у 2013 році обсяг роялті, виплачених резидентам Кіпру, становив 408,62 млн дол. США та майже утричі перебільшував показник попереднього періоду 2012 року, а уже в 2014 році становив лише 58 млн дол. США.

Тоді бізнес зреагував на випередження, закриваючи наперед угоди та трансакції.

Сучасні події теж матимуть на Україну вагомий вплив з огляду на той факт, що Кіпр посідає перше місце серед її інвесторів. За даними Нацбанку 2019 року із більше ніж 50 млрд дол. США прямих іноземних інвестицій в Україну 15,5 млрд дол. США були надходженнями з Кіпру, а ще 10,2 млрд дол. США — із Нідерландів, які теж є низькою податковою іноземною юрисдикцією.

При цьому відкриті дані митної статистики вказують, що у 2019 році товарообіг з Кіпром становив 113 млн дол. США, з них  74 млн дол. США — імпорт. У 2020 році товарообіг упав удвічі, однак з Кіпру імпортувалися невластиві товари для його промисловості: фармацевтичні вироби, алкогольні напої, машини, обладнання (для атомних станцій) та їх частини. Таким чином, спостерігається очевидний дисбаланс показників реального сектору економіки із ринком фінансових послуг та його інструментів, які застосовуються у торговельних відносинах.

Відповідно до Конвенції уповноваженим органом на реалізацію її положень з боку України є ДПС, яка, ймовірно, з другої половини 2021 року зможе використовувати не лише договірно-правові механізми міжнародних відносин, а й напряму користуватись даними Реєстру кінцевих власників.

Є очевидним, що контролюючі фіскальні інституції бачать обсяг коштів, які «зайшли» в країну чи «вийшли» з неї. І, наприклад, рівень сплати податків, рівень наповнення українського бюджету і сума трансакцій, які здійснюють пов’язані особи, в тому числі офшорні, викликає у них чимале занепокоєння.

Гаряча тема офшоризації та тіньових схем в українській економіці вже не перший рік викликає занепокоєння авторитетних міжнародних інституцій, які постійно наголошують на податкових зловживаннях із іноземними офшорними юрисдикціями в Україні.

Привертає увагу факт нещодавнього звернення представників посольств європейських країн до України з закликом посилити впровадження нових механізмів фінансового контролю у державі. Чому? Тому що українські компанії, продаючи свою продукцію зазвичай сировину з низькою доданою вартістю за кордон, не продають її напряму. 

Приклад

Українська компанія продає в Японію феросплави, відповідно до угоди в ідеалі вся сума повинна «прийти» в український банк і з неї має бути справлено податки. Умовно, якщо феросплави коштують 500 євро, то з тих 500 євро має бути справлено податок на прибуток підприємства, військовий збір та інші відповідні платежі до бюджету. Натомість постачання йде на першому етапі за 100 євро в офшор, а перед Україною, перед її банками, перед її фінансовими установами декларується дохід у 100 євро, а 400 євро осідають на закордонних офшорних рахунках втаємничених компаній-прокладок. 

Нині спостерігається  загальна тенденція — світ стає глобальнішим та відкритим. Утім українська бізнес-еліта до цієї відкритості поки що не звикла.

Однак до чесних та прозорих правил гри так чи інакше доведеться адаптуватись, якщо компанія бачить себе у пулі доброчесного бізнесу, який вже сьогодні активно формується на міжнародній арені. Інколи — з позиції сили.