Новини

Підсумки тижня

26.02.2021 / 17:00

Аграрна продукція: ставку ПДВ знижено тепер 14 %! 

Президентом України підписано Закон України від 17.12.2020 р. № 1115-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо ставки податку на додану вартість з операцій з постачання окремих видів сільськогосподарської продукції».

Закон передбачає зниження ставки ПДВ з 20 до 14 % за операціями з постачання та ввезення на територію України деяких видів сільськогосподарської продукції, зокрема: великої рогатої худоби, свиней, молока незбираного, пшениці та жита, ячменю, вівса, кукурудзи, соєвих бобів, цукрових буряків, насіння льону, свиріпи або ріпаку, соняшнику та інших олійних культур.

Закон спрямований на забезпечення підтримки сільськогосподарського товаровиробництва в Україні, залучення інвестицій до галузі та підвищення конкурентоспроможності вітчизняного сільського господарства. 

Також очікується, що реалізація норм Закону знизить мотивацію платників ПДВ до оптимізації податкових зобов’язань за операціями з відповідною продукцією, що зменшить втрати бюджету та сприятиме детінізації у сфері аграрного виробництва. 

Докладніше про зміни читайте тут і тут.

Амбітні плани: ДПС запускає е-податки, е-РРО та е-Акциз 

ДПС прозвітувала про свою активну участь у процесі цифрової трансформації адміністративних послуг. Серед 94 проєктів, започаткованих Мінцифри у ключових сферах, податкова відповідає за е-податки, е-РРО, е-Акциз. Ці сервіси допоможуть зробити процеси сплати податків швидшими, ефективнішими та максимально прозорими. 

Побудова е-ДПС є важливою складовою розбудови цифрової держави загалом. Саме тому в податковій підтримують важливі державні проєкти цифрової траснформації, які дають змогу цифровізувати Україну у всіх сферах та на всіх рівнях — від загальнонаціонального до місцевого. 

Переглянути проєкти ДПС можна на Порталі «Дія». Там міститься необхідна інформація про проєкти, зокрема, чіткі дедлайни, супутні проєкти та відповідальні за процеси реалізації. Проєкти ДПС: 

  • створення інформаційної системи електронного адміністрування акцизного податку; 
  • розвиток інформаційної системи для збору, зберігання, використання даних РРО/ПРРО; 
  • запровадження оновлених електронних послуг кабінету платника податків. 

Загалом, для створення сприятливих умов для розвитку малого і середнього бізнесу в рамках експериментального проєкту через Портал «Дія» заплановано перевести близько 10 адміністративних послуг ДПС. 

Дізнатися більше про проєкти цифрової трансформації можна тут.

Інформація про доходи за 2020 рік: 22 лютого завершилася обробка інформації від податкових агентів 

Відомо, що фізична особа засобами Електронного кабінету може отримати у відповідь на запит відомості з Державного реєстру фізичних осіб — платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків в електронному вигляді, засвідчені кваліфікованою електронною печаткою ДПС. 

Станом на 15.02.2021 р. тривала обробка інформації, яка надійшла від податкових агентів за формою № 1ДФ. Граничний термін подання зазначених відомостей до контролюючих органів за ІV квартал 2020 р. — 09.02.2021 р. За регламентом комп’ютерної обробки податкової звітності обробка таких відомостей здійснюється протягом 9 робочих днів після граничного строку подання звіту, тобто останній день обробки звітності — 22.02.2021 р.

Зустрічні звірки: форму запиту змінено  

З 23.02.2021 р. набрав чинності наказ Мінфіну від 08.12.2020 р. № 746 «Про внесення змін до форми запиту контролюючого органу на проведення зустрічної звірки». Як наслідок, у новій редакції викладено форму запиту контролюючого органу на проведення зустрічної звірки.

Зміни забезпечують приведення у відповідність форми запиту із вимогами абзацу четвертого п. 73.5 ст. 73, абзаців першого та другого пп. «а» пп. 39.5.2.13 ст. 39 ПКУ щодо отримання контролюючим органом під час проведення зустрічної звірки інформації (документів), яка необхідна для визначення відповідності умов контрольованої операції принципу «витягнутої руки» в ланцюгу постачання/придбання товарів (робіт, послуг, інших об’єктів цивільних прав, що є предметом контрольованих операцій), від платників податків, які є сторонами контрольованої операції, що перевіряється, задіяні у цьому ланцюзі, або платників податків та/або інших суб’єктів інформаційних відносин, які володіють інформацією, необхідною для визначення такої відповідності умов контрольованої операції. 

Крім того, до форми запиту контролюючого органу на проведення зустрічної звірки внесено уточнюючу інформацію щодо реквізитів суб’єкта господарювання у частині зазначення серії паспорта фізичної особи у разі її наявності. 

Увага

Наказом від 27.01.2021 р. № 145 ДПС внесла зміни до Методичних рекомендацій щодо організації та проведення зустрічних звірок, обміну податковою інформацією при здійсненні податкового контролю. 

Нагадуємо, що з метою отримання податкової інформації, необхідної у зв’язку з проведенням перевірок, контролюючі органи мають право здійснювати зустрічні звірки даних суб’єктів господарювання щодо платника податків. Під час зустрічної звірки: 

  • здійснюється зіставлення даних, отриманих від платників податків та інших суб’єктів інформаційних відносин, з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, для з’ясування повноти їх відображення в обліку платника податків; 
  • забезпечується отримання податкової інформації, необхідної для визначення відповідності умов контрольованої операції принципу «витягнутої руки». 

Під час проведення зустрічної звірки з’ясовуються лише питання, зазначені у письмовому запиті контролюючого органу на проведення зустрічної звірки. За результатами зустрічних звірок складається довідка, що надається суб’єкту господарювання у десятиденний строк. Повторне проведення зустрічних звірок контролюючими органами з одного і того самого питання заборонено. 

Про внесені зміни читайте також тут, тут і тут.

Сплата податків: з 26 лютого платіжки потрібно заповнювати по-новому 

Наказом Мінфіну від 31.12.2020 р. № 847, який набрав чинності з 26.02.2021 р., затверджено Порядок заповнення реквізиту «Призначення платежу» розрахункових документів на переказ у разі сплати (стягнення) податків, зборів, платежів на бюджетні рахунки та/або єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на небюджетні рахунки, а також на єдиний рахунок. 

Платники, що включені до реєстру платників, які використовують єдиний рахунок, під час заповнення реквізиту «Призначення платежу» розрахункового документа мають керуватися вимогами розділу II Порядку. 

Під час оформлення розрахункових документів платником мають бути заповнені усі 14 обов’язкових полів реквізиту «Призначення платежу», розділених між собою знаком «;», кожне з яких містить належну інформацію або знак «;» як ознаку наявності відповідного поля у разі, коли таке поле не підлягає заповненню (останнє з 14-ти полів завжди містить знак «#». 

Зауважимо, що платники, які сплачують кошти на єдиний рахунок, у реквізиті «Призначення платежу» розрахункового документа можуть визначити напрям використання коштів (одного чи кількох одержувачів) або не визначати такий напрям. 

Детальніше про це тут. 

Звіт у розрізі країн міжнародної групи компаній: наказ Мінфіну набрав чинності

З 19.02.2021 р. набрав чинності наказ Мінфіну від 14.12.2020 р. № 764, яким затверджено форму та порядок подання звіту в розрізі країн міжнародної групи компаній (Country-by-Country Report).

Звіт подається у разі, якщо сукупний консолідований дохід міжнародної групи компаній, до якої входить платник податків, за фінансовий рік, що передує звітному року, перевищує еквівалент 750 млн євро. При цьому звіт складається за фінансовий рік, встановлений материнською компанією міжнародної групи компаній, що може не збігатися з календарним роком.

Вперше подання платниками податків звіту відбудеться щодо фінансового року, який закінчується у 2021 р., але не раніше ніж у рік, в якому компетентними органами укладено багатосторонню угоду про автоматичний обмін міждержавними звітами (Мultilateral Сompetent Authority Agreement on the Exchange of Country-by-Country Reports).

Очікується, що запровадження звіту у розрізі країн міжнародної групи компаній дасть змогу податковим органам України отримувати комплексну інформацію (в тому числі в рамках процедур обміну інформацією для податкових цілей, після запровадження такого обміну) щодо діяльності міжнародних груп компаній в розрізі конкретних юрисдикцій, а також здійснювати ефективний аналіз обсягів діяльності, структури операцій та специфіки діяльності міжнародних груп компаній для цілей контролю за трансфертним ціноутворенням.

Про новий звіт читайте також далі у номері.

Податкове адміністрування: ДПС про передачу інкасових доручень (розпоряджень) в електронній формі 

ДПС звернула увагу, що з 31.01.2021 р. набрав чинності наказ Мінфіну від 18.05.2020 р. № 217 «Про затвердження Порядку інформаційної взаємодії органів Державної податкової служби України та банків у процесі передачі інкасових доручень (розпоряджень) в електронній формі». 

Порядком передбачено, зокрема, розробку (доопрацювання) програмного забезпечення в частині створення можливості передання/отримання органами ДПС інкасових доручень (розпоряджень) до/від банків та органів Казначейства в електронній формі та проведення його тестування. 

До завершення реалізації зазначених норм органи ДПС продовжуватимуть направлення інкасових доручень (розпоряджень) до банків платників у паперовій формі. 

Про дату початку проведення тестування відповідного програмного забезпечення буде поінформовано додатково.

ЗЕД-розрахунки: для туристичної галузі скасовано граничні строки 

З 22.02.2021 р. набрала чинності постанова НБУ від 11.02.2021 р. № 17. Нею Нацбанк доповнив перелік операцій з експорту та імпорту товарів, на які не поширюються встановлені граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів. 

Вирішено, що граничні строки розрахунків не поширюються на туристичні продукти (послуги), що імпортуються відповідно до зовнішньоекономічних договорів (контрактів) у туристичній галузі, — операції з постачання, реалізації (продажу) туристичними операторами туристичних продуктів (послуг) нерезидентів. 

Встановлені граничні строки розрахунків не поширюються на зазначені операції незалежно від дня здійснення таких операцій. 

Банки завершують здійснення валютного нагляду за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за відповідними операціями у день набрання чинності постановою № 17. 

Про внесені зміни читайте також тут.

Дивіденди на державну частку: ДПС про визначення частки відрахувань прибутку держпідприємств за 2020 рік 

ГУ ДПС у Дніпропетровській області інформує, що уряд щороку затверджує базові нормативи відрахування частки прибутку, що спрямовується на виплату дивідендів господарськими товариствами, у статутних капіталах яких є корпоративні права держави (далі — базовий норматив). Господарські товариства сплачують дивіденди на державну частку до Держбюджету у строк не пізніше 1 липня року, що настає за звітним, у розмірі базових нормативів пропорційно розміру державної частки (акцій) у їх статутних капіталах.

Мінекономіки розробило проєкт постанови, яким встановлюється базовий норматив на 2020 р. Запропоновано 50 %. Аналогічний розмір базового нормативу встановлений на 2019 р. постановою КМУ від 24.04.2020 р. № 328.

Аудиторські послуги підприємствам, що становлять суспільний інтерес: внесено зміни до Порядку та Форми подання інформації 

Радою нагляду за аудиторською діяльністю внесено зміни до Порядку та Форми подання інформації про надання суб’єктом аудиторської діяльності послуг підприємствам, що становлять суспільний інтерес (рішення від 05.02.2021 р. № 2/2/29). Цими змінами до Форми додано окремі показники, за якими суб’єктами аудиторської діяльності подається інформація про надані послуги.

Крім того, уточнено порядок надсилання електронної форми, зокрема, передбачено можливість її подання через інформаційну систему «АСКОД Онлайн» з використанням електронного цифрового підпису.

Подання інформації за 2020 р. має відбуватися за оновленою Формою. Актуальна версія Форми розміщена на вебсайті Органу суспільного нагляду за аудиторською діяльністю.

Звітність фінсектору: фінансові компанії звітуватимуть за міжнародними стандартами

Нацбанк акцентує увагу на тому, що банки і небанківські фінансові установи (страхові компанії, кредитні спілки, ломбарди, інші фінансові компанії) незабаром подаватимуть свою фінансову звітність на основі Таксономії МСФЗ. Вони використовуватимуть XBRL формат для складання річної, консолідованої фінансової звітності та проміжної (квартальної) звітності, що замінить різні підходи до розкриття показників звітності, які існують сьогодні.

Це вдосконалить звітність українських фінансових установ та дасть змогу структурувати фінансові дані відповідно до Таксономії МСФЗ в єдиному електронному форматі, сумісному з європейськими та міжнародними стандартами.

«Команда Національного банку разом із проєктом EU-FAAR ефективно та результативно працює над удосконаленням звітності фінансового сектору. Це дозволить нашій країні приєднатися до міжнародного співтовариства держав, в яких суб’єкти звітування складають якісну фінансову звітність у форматі XBRL»,наголосив директор Департаменту бухгалтерського обліку Національного банку Богдан Лукасевич під час другого засідання Наглядового комітету проєкту EU-FААR, яке відбулося 17.02.2021 р.

Він додав, що запровадження фінансової звітності в єдиному електронному форматі відповідно до вимог Ради з міжнародних стандартів бухгалтерського обліку є наразі одним із складних та водночас пріоритетних напрямів реформ фінансового сектору.

Довідково
Таксономія фінансової звітності — склад статей і показників фінансової звітності та її елементів, які підлягають розкриттю, а також взаємозв'язків між ними та іншими елементами таксономії. XBRL (англ. eXtensible Business Reporting Language — «розширювана мова ділової звітності») — це відкритий стандарт обміну діловою інформацією. У західних країнах він є загальновизнаним стандартом для подання фінансової звітності за МСФЗ і GAAP США в електронному вигляді.

Ігор Дядюра: запропонований законопроєкт створює зручний механізм легалізації праці фрілансерів

Уряд схвалив законопроєкт про регулювання нестандартних форм трудових відносин. Документом передбачається законодавче врегулювання взаємовідносин працівників та роботодавців у разі, коли неможливо заздалегідь визначити види, обсяги та періоди виконання тієї чи іншої роботи, зокрема роботи фрілансерів.

«Наразі оформлення роботи в таких випадках відбувається здебільшого за цивільно-правовими договорами, а особи, які виконують такі роботи, позбавлені права та гарантій, встановлених законодавством про працю. Зокрема, запропонований законопроєкт створює зручний механізм легалізації праці фрілансерів, що сприятиме посиленню їх соціально-трудового захисту та збереже мобільність працівників. Текст законопроєкту розроблявся Мінекономіки у тісній взаємодії з роботодавцями та профспілками, що забезпечило баланс інтересів всіх зацікавлених сторін», — зазначив заступник Міністра з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Ігор Дядюра.

Так, документом пропонується запровадження нової особливої форми трудового договору — трудового договору з нефіксованим робочим часом. За умовами такого договору його сторони, за домовленістю, можуть визначати необхідність та час залучення працівника до роботи, її обсяг та режим виконання. При цьому оплата праці відбувається винятково за той час, коли робота фактично виконується.

Водночас працівник, який працює за трудовим договором з нефіксованим робочим часом, зможе більш вільно планувати свою роботу, не прив’язуючись до одного роботодавця та робочого графіка підприємства, планувати свою діяльність залежно від поставлених йому завдань.

Важливо, що працівник отримає всі права та гарантії, передбачені законодавством про працю, зокрема щодо належного режиму роботи, часу відпочинку, порядку прийняття на роботу та звільнення з неї, виплати заробітної плати. Крім того, законопроєктом передбачена гарантована мінімальна кількість оплачуваних годин на місяць.

«5—7—9»: уряд збільшив розмір максимальної компенсації бізнесу

Кабмін схвалив внесення змін до Порядку надання фінансової державної підтримки суб’єктам малого та середнього підприємництва. За словами Прем’єр-міністра, це рішення спрямоване на підтримку бізнесу та на подальший розвиток програми пільгових кредитів «5—7—9». 

«Відтепер максимальна допомога-компенсація від держави для тих, хто отримав кредит минулого року, складатиме не 200 тис. євро, а 400 тис. євро. Це черговий крок до «дешевих грошей», які були недоступні малому та середньому бізнесу всі останні роки в Україні. Наше рішення також особливо важливе з огляду на коронакризу, яка несе додаткову невизначеність та витрати для підприємців. Тому сьогодні уряд підставляє плече українському бізнесу і в час кризи збільшує відповідну підтримку», — зазначив Денис Шмигаль.

Авторизовані економічні оператори: уряд затвердив форми дозволів на застосування спеціальних спрощень

24 лютого уряд прийняв постанову «Про затвердження форм заяви підприємства про надання дозволу на застосування спеціального спрощення та дозволу на застосування спеціального спрощення», розроблену Мінфіном спільно з Держмитслужбою.

Реалізуючи передбачені МКУ повноваження, КМУ затвердив відповідні форми:

  • заяви підприємства про надання дозволу на застосування спеціального спрощення;
  • дозволу на застосування спеціального спрощення «загальна фінансова гарантія»;
  • дозволу на застосування спеціального спрощення «самостійне накладання пломб спеціального типу»;
  • дозволу на застосування спеціального спрощення «процедура спрощеного декларування»;
  • дозволу на застосування спеціального спрощення «процедура випуску за місцезнаходженням».

Завдяки прийнятій постанові підприємства, що отримають статус авторизованого економічного оператора (АЕО), згодом матимуть право застосовувати такі спеціальні спрощення: загальна фінансова гарантія; процедура спрощеного декларування; самостійне накладення пломб спеціального типу; процедура випуску за місцезнаходженням.

Урядова постанова — це ще один крок із впровадження програми АЕО в Україні.

«Бізнес без бар’єрів»: Мінцифри запустило новий проєкт для малих і середніх підприємств

23 лютого Мінцифри запустило проєкт «Бізнес без бар’єрів» на порталі Дія. Бізнес. Відтепер підприємці вперше отримають систематизовану інформацію про методи запровадження безбар’єрності:

  • кейси безбар’єрного бізнесу в Україні;
  • як інтегрувати безбар’єрність у маркетингові комунікації бізнесу?
  • як провести безбар’єрну співбесіду?
  • як будувати внутрішні комунікації для розвитку безбар’єрності в бізнесі?
  • як бізнесу найняти на роботу людину з інвалідністю?
  • інклюзивність та різноманітність у малому та середньому бізнесі: новий тренд чи must-have?
  • як облаштувати робоче місце для людини з інвалідністю?

Це перший цикл інформаційних матеріалів. В окремому розділі на порталі Дія. Бізнес. розміщені рекомендації, успішні кейси та поради експертів із запровадження принципів безбар’єрності.

Трансляція презентації проєкту «Бізнес без бар’єрів» на порталі Дія. Бізнес. доступна на YouTube-каналі Кабміну.

 

Доступ до матеріалу обмежений і доступний тільки передплатникам після авторизації
Підпишіться на журнал і Ви отримаєте доступ до всіх публікацій друкованого видання