Новини

«Податок на Google»: як пропонується оподатковувати електронні послуги нерезидентів?

05.03.2021 / 13:32

Тетяна ШЕВЦОВА, СЕО Капітал Плюс, та Костянтин КРАСНОУХОВ, CЕO Капітал Плюс

Українські законотворці перейнялися оподаткуванням електронних послуг, які надають нерезиденти на території України. Це питання має вирішити законопроєкт № 4184. 17.02.2021 р. Верховна Рада України прийняла його за основу в першому читанні.

Електронні послуги

Нерезидентів, які надають електронні послуги, зобов’яжуть реєструватися платниками ПДВ і відповідно нараховувати цей податок у разі надання послуг в Україні. До електронних послуг, зокрема, але не винятково, належать:

  • постачання зображень або текстів, у тому числі фотографій, електронних книжок і журналів;
  • постачання аудіовізуальних творів, відео на замовлення, ігор, азартні ігри, включно з постачанням послуг з участі в таких іграх;
  • надання доступу до інформаційних, комерційних, освітніх та розважальних електронних ресурсів та інших подібних ресурсів;
  • надання в користування хмарних технологій для розміщення даних;
  • постачання (передача прав на використання) програмного забезпечення та оновлень до нього, а також дистанційне обслуговування програмного забезпечення та електронного обладнання;
  • надання рекламних послуг у мережі «Інтернет», мобільних додатках та інших електронних ресурсах.

Додаткові новели

Також законопроєкт передбачає такі зміни:

  • включає нерезидентів до переліку осіб, які реєструються платниками ПДВ;
  • встановлює правила визначення місця постачання електронних послуг (B2C);
  • визначає порядок надсилання податкового повідомлення-рішення нерезиденту та скарги на таке рішення;
  • визначає спрощену процедуру реєстрації платника ПДВ для постачальників-нерезидентів, яка може здійснюватися віддалено в електронній формі на спеціально розробленому вебпорталі;
  • визначає правила податкового обліку з ПДВ для нерезидентів, що надають фізичним особам електронні послуги, місце постачання яких розташовано на митній території України;
  • звільняє нерезидентів від обов’язку реєструвати податкові накладні;
  • передбачає сплату податкового зобов’язання нерезидентом в іноземній валюті.

Також законопроєкт скасовує чинну нині норму ПКУ, відповідно до якої резиденти, у тому числі фізичні особи — підприємці, фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, або суб’єкти господарювання (юридичні особи чи фізичні особи — підприємці), які обрали спрощену систему оподаткування, які здійснюють виплати нерезидентам за виробництво та/або розповсюдження реклами, під час такої виплати сплачують податок за ставкою 20 % від суми таких виплат власними коштами.

Міжнародний досвід

На думку розробників, надання компаніями-нерезидентами електронних послуг для фізичних осіб, які не мають статусу суб’єкта господарювання, не дозволяє ефективно реалізувати правила оподаткування ПДВ та призводить до значних втрат бюджету.

Тому встановлення особливих правил оподаткування ПДВ електронних послуг стає звичною практикою в іноземних державах, наприклад, у країнах Європейського Союзу, Австралії, Білорусі, Казахстані, Росії тощо.

Зокрема, у Російській Федерації нерезидентів зобов’язали сплачувати податок на додану вартість із продажу електронних послуг у 2017 році. З того часу більшість ключових гравців ринку (Apple Distribution International, Google Commerce, Microsoft Ireland, Netflix International B.V., Wargaming Group, Bloomberg, Alibaba, Booking.com та інші) стали на податковий облік. Загалом із моменту запровадження податку на податковий облік стало 1580 компаній. За офіційними даними до бюджету такими компаніями (B2C) було сплачено у 2017 році — 9,4 млрд руб., у 2018 — 12 млрд руб., в І кварталі 2019 — 12 млрд руб. (70 % суми припадає на найбільші IT-компанії).

Таким чином, у разі прийняття законопроєкту він може виявитися доволі ефективним і не тільки сприятиме наповненню бюджету, а і звільнить вітчизняні компанії від обов’язку сплачувати податок за нерезидентів при замовленні у них рекламних послуг.