Новини

Підсумки тижня

19.03.2021 / 13:30

Постачання сільськогосподарської продукції: з 16 березня забезпечено можливість реєстрації податкових накладних

ДПС України проінформувала про затвердження нових форм податкової звітності з ПДВ та податкової накладної, які містять рядки та графи, призначені для відображення інформації щодо здійснюваних платниками ПДВ операцій з постачання окремих видів сільськогосподарської продукції, що підлягають оподаткуванню ПДВ за ставкою у розмірі 14 %. Відповідний наказ Мінфіну від 01.03.2021 р. № 131 зареєстровано у Мін’юсті 11.03.2021 р. за № 310/35932.

Як наслідок, з 16.03.2021 р. для платників податку забезпечено можливість реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, які підлягають складенню за операціями з постачання окремих видів сільськогосподарської продукції, здійснених починаючи з 01.03.2021 р.

Моніторинг ПН та РК: з 11 березня — новий перелік товарів на відповідність критеріям ризиковості

ДПС України наказом від 11.03.2021 р. № 277 виклала у новій редакції Перелік кодів товарів згідно з УКТ ЗЕД, що застосовуються для визначення відповідності податкових накладних/розрахунків коригування, які подано для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, критеріям ризиковості здійснення операції при здійсненні автоматизованого моніторингу. До нього включено 173 позиції товарів з кодами УКТ ЗЕД. У попередній версії було 149 позицій.

РРО: Державний реєстр оновлено

ДПС України наказом від 12.03.2021 р. № 280 оновила Державний реєстр реєстраторів розрахункових операцій.

Оновлений реєстр містить перелік РРО (188 моделей), дозволених до первинної реєстрації, а також первинна реєстрація яких заборонена.

У наказі також наводиться Перелік реєстраторів розрахункових операцій, виключених з Держреєстру у 2016 — 2018 роках, експлуатація яких не дозволяється (7 моделей).

Перевірка дотримання принципу «витягнутої руки»: зазнали змін форма та порядок складення акта

Як стало відомо, Мінфін наказом від 24.12.2020 р. № 806 виклав у новій редакції форму Акта (довідки) про результати перевірки з питань дотримання платником податків принципу «витягнутої руки» та Вимоги до складення форми акта (довідки) про результати перевірки з питань дотримання платником податків принципу «витягнутої руки».

Якщо за результатами перевірки виявлено, що умови контрольованої операції відрізняються від умов, що відповідають принципу «витягнутої руки», що призвело до неправильного розрахунку обсягу оподатковуваного прибутку платника податку та/або заниження суми податку, складається акт перевірки, у разі відсутності таких порушень складається довідка.

Акт (довідка) про результати перевірки протягом двох робочих днів з дати його (її) складення (реєстрації) вручається посадовим особам платника податків або його представникам під розписку.

В акті (довідці) про результати перевірки усі вартісні показники відображаються у національній валюті України. У разі використання для розрахунку оподатковуваного прибутку платника податку та/або заниження сум податків показників, виражених в іноземній валюті, в акті (довідці) одночасно відображається їх еквівалент у національній валюті за офіційним курсом гривні до іноземних валют, встановленим НБУ на дату проведення фінансово-господарських операцій, якщо інше не встановлено законом.

Невід'ємною частиною акта (довідки) про результати перевірки є його (її) додатки.

Залежно від результатів перевірки до інформативних додатків акта (довідки) належать:

  • узагальнений перелік документів, які було використано при проведенні перевірки;
  • інформація про фінансово-господарську діяльність платника податків, яка стосується контрольованих операцій, щодо яких проведено перевірку;
  • схематичне зображення контрольованої(их) операції(ій) (із зазначенням усіх документально підтверджених складових руху предмета контрольованих операцій та здійснених розрахунків від постачальника до кінцевого отримувача);
  • матеріали, що підтверджують факти відхилення умов контрольованої операції від умов, що відповідають принципу «витягнутої руки»;
  • відомості та/або таблиці, у яких систематизовано та згруповано інформацію, яка винесена з інших частин акта (довідки) про результати перевірки;
  • протоколи (копії протоколів) опитування посадових або уповноважених осіб платника податків (за наявності);
  • інші матеріали, що мають значення для прийняття податкового повідомлення-рішення за результатами перевірки та вжиття відповідних заходів;
  • пояснення, зауваження або заперечення посадових осіб платника податків чи його представників щодо виявлених порушень або з інших питань, що виникли під час перевірки.

Наказ діє з 12.03.2021 р.

InfoTAX: ДПС створює нові ПДВ-сервіси 

ДПС продовжує створювати зручні сервіси у месенджерах Telegram та Viber. Так, для користувачів InfoTAX стали доступними нові сервіси автоматизованого моніторингу відповідності податкової накладної/розрахунку коригування оцінки ступеня ризиків. 

У підрежимі «аналітика» режиму «накладні» розміщено: 

  • показники  D і P для безумовної реєстрації податкової накладної; 
  • показники позитивної податкової історії — ППІ; 
  • критерії ризиковості платника податку. 

Нагадаємо, що за допомогою InfoTAX  можна отримати інформацію про стан розрахунків з бюджетом, реєстраційні та облікові дані, результати обробки документів, виникнення податкового боргу, строки подання звітності та сплати податків, інформацію СЕА ПДВ тощо.

Єдине вікно подання електронної звітності: ДПС оновлено спеціалізоване клієнтське програмне забезпечення

ДПС оновлено до версії 1.29.7.0 спеціалізоване клієнтське програмне забезпечення для формування та подання звітності до «Єдиного вікна подання електронної звітності» станом на 10.03.2021 р. Такий комплект програмного забезпечення включає в себе зміни та доповнення з 31.12.2020 р. по 10.03.2021 р. включно та встановлюється тільки на релізи Системи версії 1.29.*. При цьому всі персональні довідники та налаштування користувача залишаються незмінними.

Так, з метою впровадження нових електронних сервісів для платників акцизного податку з реалізації пального та спирту етилового додано нові документи:

  • F/J 1306001 — Запит про отримання інформації щодо незареєстрованого в Єдиному реєстрі акцизних накладних другого примірника акцизної накладної/розрахунку коригування;
  • F/J 1406001 — Витяг з Єдиного реєстру акцизних накладних щодо незареєстрованого другого примірника акцизної накладної/розрахунку коригування.

З огляду на форми, які опубліковано на сайті Держстату, додано нові версії документів:

  • S0501409 — № 14-ЗЕЗ (квартальна). Звіт про придбання (продаж) товарів для забезпечення життєдіяльності транспортних засобів, потреб пасажирів та членів екіпажу;
  • S0600318 — № 3-торг (квартальна). Звіт про продаж і запаси товарів у торговельній мережі;
  • S0601315 — № 1-опт (квартальна). Звіт про продаж і запаси товарів (продукції) в оптовій торгівлі;
  • S1001014 — № 10-зез (квартальна). Звіт підприємства з іноземними інвестиціями;
  • S1001312 — № 13-зез (квартальна). Звіт підприємства про інвестиції за кордон.

Зловживання у сфері публічних закупівель: НАЗК презентувало огляд типових корупційних ризиків

НАЗК зроблено огляд типових корупційних ризиків у сфері публічних закупівель, які є характерними для всіх органів влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, які здійснюють закупівлі. Розробка пропонує також бачення щодо усунення (мінімізації) визначених корупційних ризиків.

Крім роботи з конкретними корупційними ризиками та схемами у цьому огляді охарактеризовано найбільш корупційно вразливі елементи процедур публічних закупівель; наведено найпоширеніші чинники корупційних ризиків; представлено лінії антикорупційного захисту та рекомендований розподіл функцій між структурними підрозділами замовника у плануванні та організації закупівель.

Також автори публікації запропонували орієнтовний чек-лист ризик-індикаторів у закупівлях, який дасть змогу уповноваженим підрозділам (уповноваженим особам) з питань запобігання та виявлення корупції проводити внутрішній аналіз процедури закупівлі на предмет корупційної вразливості.

NCTS: 17 березня розпочався етап національного застосування Нової комп’ютеризованої транзитної системи

Від 17 березня трейдери можуть самостійно обирати одну з двох систем для поміщення товарів у режим транзиту: або NCTS, або національну систему контролю доставки товарів.

«Ми успішно закінчили Пілотний проєкт і готові розпочати застосування режиму спільного транзиту нарівні з національною системою контролю доставки товарів, яка досі була єдиною транзитною системою в Україні», — повідомила Аліна Брендак, національний координатор з питань спільного транзиту, начальник відділу спеціальних транзитних спрощень Департаменту запровадження міжнародної транзитної системи Держмитслужби.

«Найближчим часом очікується прийняття документів щодо особливостей роботи з фінансовими гарантами та фінансового гарантування в системі спільного транзиту. До їх ухвалення для гарантування переміщення товарів у режимі спільного транзиту використовуватиметься грошова застава як одна з форм індивідуальної гарантії», — повідомила Аліна Брендак.

На етапі національного застосування до NCTS поступово буде під’єднано всі митниці: першими — митниці на західному кордоні, потім — найбільші внутрішні митниці та в подальшому — інші митниці. Етап національного застосування передбачає, що трейдер самостійно обирає систему, в яку він хоче подати транзитну декларацію: NCTS або національну систему контролю доставки товарів. Залежно від обраної системи він заповнює декларацію або T1UA, або звичну ЕЕ.

Правила транзиту в двох системах дещо відмінні. Застосування NCTS дає змогу розпочати «накопичення» 50 декларацій, необхідних для подання документів на отримання спеціальних транзитних спрощень (докладніше — тут).

Міжнародна торгівля: процедуру митного оформлення для окремих груп товарів спростять

17 березня Кабімін ухвалив проєкт закону «Про внесення змін до Митного кодексу України щодо підтвердження суб’єктами господарювання дотримання заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності». Він спрямований на спрощення процедури митного оформлення товарів, які класифікуються за одним і тим самим кодом згідно з УКТ ЗЕД, що і товари, на які законами України встановлено заборони та/або обмеження щодо переміщення через митний кордон України, та схожі за зовнішніми ознаками на такі товари, але за своїми фізико-хімічними властивостями та характеристикою не є такими.

Таким чином, проєкт позбавляє суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності необхідності подавати митним органам додаткові документи, відомості, а іноді — проводити додаткові експертизи для підтвердження того, що відповідні товари не є об’єктами регулювання законів України, які встановлюють обмеження щодо переміщення товарів через митний кордон України.

Очікується, що прийняття зазначеного Закону дасть змогу забезпечити сприяння міжнародній торгівлі шляхом спрощення митних процедур та розвитку митного сервісу для міжнародної торгівлі.

Фінмоніторинг: НКЦПФР удосконалює процедуру для професійних учасників

НКЦПФР затвердила зміни до Положення про здійснення фінансового моніторингу суб’єктами первинного фінансового моніторингу, державне регулювання та нагляд за діяльністю яких здійснює НКЦПФР. Встановлено загальні вимоги щодо організації та проведення первинного фінансового моніторингу всіма професійними учасниками. Зокрема, як учасниками, що перейшли під нагляд НКЦПФР після прийняття Закону про «спліт», так і товарними та іншими біржами, які є суб’єктами піднаглядними Комісії за новою редакцією антилегалізаційного Закону.

Запропоновані зміни значно удосконалюють проведення первинного фінансового моніторингу для всіх його учасників. Більшість процедур передбачають віддалену верифікацію клієнтів в електронному режимі за допомогою сучасних баз даних, електронних документів та носіїв.

Зокрема, документ регулює віддалене встановлення ділових відносин:

  • за допомогою Системи BankID НБУ;
  • за процедурою верифікації, здійсненої СПФМ у режимі відеотрансляції з дотриманням установлених вимог.

Для визначення належності клієнта або кінцевого бенефіціарного власника клієнта до політично значущих осіб, членів їхніх сімей та осіб, пов’язаних з політично значущими особами, СПФМ може використовувати інформацію:

  • баз даних сервіс-провайдерів, що надають безоплатно або платно інформаційні послуги;
  • публічні джерела даних у мережі «Інтернет», включаючи офіційні інтернет-представництва органів державної влади;
  • офіційні інтернет-представництва систем декларування доходів публічними особами, включаючи Єдиний державний реєстр декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування;
  • дані, що містяться в офіційних документах та інших відкритих джерелах, зокрема в іноземних державних реєстрах, подібних до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань.

Крім цього, для адміністраторів недержавних пенсійних фондів змінами передбачено спрощені заходи належної перевірки.

Наразі документ направлено на державну реєстрацію до Мін’юсту.

Фінмоніторинг: коли банки не повинні вимагати документи, що підтверджують джерела статків? 

НБУ радить банкам не використовувати формальний підхід під час роботи з національними політично значущими особами (Politically Exposed Persons, PEP) та відносити усіх без винятку таких PEP до категорії клієнтів з високим рівнем ризику ділових відносин. Формальний підхід під час встановлення та підтримання ділових відносин із національними PEP не відповідає міжнародним стандартам та рекомендаціям у сфері фінансового моніторингу.

«Банкам не потрібно вимагати документи, що підтверджують джерела статків національних політично значущих осіб, якщо рівень ризику ділових відносин із таким клієнтом є низький, у банку немає підозри щодо відмивання коштів чи фінансування тероризму, а рахунки, що відкриті в банку, використовуються переважно для отримання заробітної плати, соціальних виплат або обсяг фінансових операцій за всіма рахунками національних PEP у банку не перевищує 200 тис. грн за квартал», — прокоментував директор Департаменту фінансового моніторингу НБУ Олексій Бережний.

Як зазначається в листі, невиправдане обмеження банком доступу політично значущих осіб до фінансових послуг може свідчити про неналежне виконання вимог Закону про фінмоніторинг. Адже в новому Законі про фінансовий моніторинг виключено норму про обов’язкове встановлення високого ризику ділових відносин стосовно національних PEP.

Під час розроблення внутрішніх процедур із фінмоніторингу банки повинні використовувати ризик-орієнтований підхід.

Затримка в оплаті лікарняних: ФСС пояснює причини

ФСС пояснює, що виплачує лікарняні та декретні у повному обсязі. Однак він визнає затримку в строках фінансування і розповів, з чим це пов'язано та як пришвидшити отримання виплат від ФСС.

На сьогодні затримка становить 21 робочий день або 1,8 млрд грн, а також непрофінансовані заяви-розрахунки на суму 0,8 млрд грн, термін оплати яких становить 10 робочих днів відповідно до законодавства.

Що сталося? Бюджет Фонду — це частка від єдиного внеску. У міру сплати ЄСВ роботодавцями ці кошти надходять на рахунок Фонду і одразу спрямовуються на фінансування матеріального забезпечення і страхових виплат:

  • допомог по тимчасовій непрацездатності (лікарняні);
  • допомог по вагітності та пологах;
  • допомог на поховання;
  • щомісячних страхових виплат потерпілим на виробництві тощо.

Ще в листопаді 2020 року Фонд фінансував лікарняні і декретні упродовж одного робочого дня після отримання заяви-розрахунку від роботодавця (замість 10 робочих днів, визначених законодавством). Усі операції були оптимізовані та прискорені, аби в період пандемії забезпечити максимальну оперативність у наданні допомог.

Однак сьогодні доходів Фонду не вистачає на покриття усіх прийнятих на фінансування допомог і виплат. Наявна заборгованість була накопичена Фондом у грудні через різке зростання видатків.

Це пов’язано із додатковим навантаженням, яке Фонд отримав через пандемію, — суттєво зросли видатки за лікарняними, також на Фонд було покладено фінансування самоізоляції українських працівників, страхові виплати медикам тощо.

Тож попри те що з 2021 року щомісячні надходження до бюджету Фонду покривають видатки за той самий період, накопичена наприкінці минулого року заборгованість призвела до затримки у виплатах допомог.

Водночас численні затримки пов’язані не з різким зростанням видатків через пандемію, а викликані зволіканням у поданні заяв-розрахунків.

Фонд здійснює фінансування на підставі отриманої від роботодавця заяви-розрахунку — саме від дати її подання насамперед залежить дата виплати. Дізнатися про етапи фінансування лікарняних і декретних можна тут.

Доступ до матеріалу обмежений і доступний тільки передплатникам після авторизації
Підпишіться на журнал і Ви отримаєте доступ до всіх публікацій друкованого видання