Новини

Тест ділової мети: чи має він застосовуватись в операціях між резидентами?

12.05.2021 / 14:03

Антон ПОЛЯНИЧКО, адвокат, радник АО «ЛНМ»

Тест ділової мети в господарських операціях, здійснених між резидентами України після 01.01.2021 р., не повинен застосовуватися. Таких висновків дійшли провідні фахівці у сфері оподаткування Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду1. На їх думку, в абзаці шостому пп. 14.1.231 ст. 14 ПКУ беззастережно йдеться про те, що цей підпункт застосовується винятково для цілей ст. 39 ПКУ (контрольовані операції за участю нерезидентів), а не для решти господарських операцій.

Зазначена думка є вкрай важливою й обнадійливою для платників податків. Якщо суди дослухаються до думки провідних фахівців у сфері оподаткування Касаційного адміністративного суду, то податкове планування значно полегшиться, а претензії з боку контролюючих органів буде важче обґрунтувати.

Зокрема, концепція ділової мети раніше була покладена в основу боротьби з навмисно збитковими операціями, коли платник податків удавано придбавав товар за високою ціною і продавав за нижчою, аби завищити свої витрати та податковий кредит для цілей податкового обліку. Автори аналізованого матеріалу цілком доречно наводять у своїй статті приклади судової практики ВСУ та КАС ВС щодо цього питання, які руйнували подібні схеми.

Відтепер подібні операції стають можливими навіть у тому разі, коли вони вчиняються між пов’язаними особами. Отже, якщо в одного підприємства групи пов’язаних компаній у певному періоді виникає від’ємне значення об’єкта оподаткування з податку на прибуток чи ПДВ, а в іншого — позитивне, ніщо не заважає цим підприємствам продати одне одному щось у такий спосіб, аби збитковий суб’єкт господарювання збалансував свої збитки, а прибутковий — приховав прибутки. Наступного податкового періоду ви можете продати раніше поставлений товар назад зі збитком уже для іншого підприємства. І нічого — спростувати відображення цих операцій у податковому обліку з посиланням на пп. 14.1.231 ст. 14 ПКУ, як це відбувалося раніше, податківці не зможуть, адже в операціях не брали участь нерезиденти, а тому дія зазначеного підпункту на відповідні правовідносини не поширюється.

Отже, придбати щось не потрібне для господарської діяльності, але корисне для зменшення об’єкта оподаткування — набагато менша проблема, ніж раніше. Не потрібні, хоча й реальні, послуги за завищеною ціною, куплені у платників єдиного податку, — жодних питань! Маркетингові послуги, які невідомо у чому полягають (вітання з 90-х!) — теж можна. Залучення додаткових фахівців та експертів із того самого питання по декілька разів — хто ж заборонить? Декілька разів переробити ремонт в офісі не тому, що він виконаний неякісно і не забезпечує належних умов праці, а тому що в директора настрій змінився — ласкаво просимо! Годі й говорити про залучення коштів під завеликі відсотки від інститутів спільного інвестування...

Як і багато іншого. Адже відтепер податківці не мають права ставити запитання щодо економічного ефекту, який спричинили відповідні господарські операції, і чи вони могли хоча б теоретично сприяти зароблянню, а не витрачанню грошей.

Щоправда, для цілей ПДВ залишається ще пп. «г» п. 198.5 ст. 198 ПКУ — використання придбаних товарів, послуг чи необоротних активів в операціях, що не є господарською діяльністю. Податківці можуть спробувати кваліфікувати збиткові і не потрібні операції платників податків як такі, що здійснені не у межах господарської діяльності, і нарахувати ПДВ-зобов’язання.

Але тут є нюанс. Відповідно до пп. 14.1.36 ст. 14 ПКУ господарська діяльність має бути спрямована на отримання доходу, а не прибутку! А це різні речі. Дохід наявний і в тому разі, якщо виручка за проданий товар була меншою за понесені витрати.

І саме норма про ділову мету в кожній господарській операції була тим правозастосовним «місточком», який давав можливість стверджувати про невідповідність заздалегідь збиткових операцій поняттю господарської діяльності. І відтепер він зруйнований! Принаймні так вважають провідні фахівці КАС ВС, слушно посилаючись на волю законодавця. А він у нас такий — бореться з ФОП, але потурає великим групам пов’язаних компаній!

Та ми відступили від теми… Раніше доктрина ділової мети також застосовувалася з метою оцінки операцій для так званих операцій зайвої ланки, коли участь певного суб’єкта господарювання у просуванні товару не була зумовлена реальними економічними потребами. Відтепер підстави для претензій до таких операцій відсутні.

І користувач надрами, який сплачує рентну плату з вартості видобутої мінеральної сировини, цілком може продати її за заниженою ціною своїй пов’язаній особі (пафосно названою «торговим домом» чи щось подібне), яка вже реалізує видобуті копалини іншим особам за ринковою вартістю. Що з того, що очевидною метою подібної взаємодії між видобувачем корисних копалин і «торговим домом» є лише прагнення зменшити базу оподаткування рентною платою? Це ж лише за участю нерезидентів подібні обставини можуть свідчити про відсутність ділової мети! А між нашими — можна!

Одне слово, може бути цікаво. Сміливим платникам податків має сподобатися.

Водночас, аби донести до читачів (а серед них є і консервативно-обережні платники) цілісну картину, пропонуємо все ж зважити на норми статей 109 та 112 ПКУ, які встановлюють критерії вини та умислу в діяннях платника податків. Відповідно до цих приписів платник податків, аби не бути притягненим до відповідальності за неправильне визначення податкових зобов’язань, повинен поводитися розумно, добросовісно і з належною обачністю, а також не створювати умов, спрямованих на невиконання вимог податкового законодавства. В іншому разі він може бути визнаний винним в умисному вчиненні податкового правопорушення. І ці норми можна застосовувати цілком автономно від правил щодо ділової мети. Докладніше про це можна буде дізнатися з наших наступних матеріалів.

І нам дуже цікаво, як саме національні суди на практиці розумітимуть наведений перелік оцінних понять. Чи погодяться суди з тим, що заздалегідь збиткова операція — це розумно, добросовісно й обачно, і що це жодним чином не створює умов для несплати податків? Особливо, коли підпис судді має бути поставленим під судовим рішенням іменем України.

Час покаже! 

1 Детальніше з позицією фахівців КАС ВС можна ознайомитися тут (прим. ред.).