Новини

Підсумки тижня

14.05.2021 / 11:26

Нерезиденти як платники податків в Україні: інформаційний лист ДПС № 20

ДПС підготувала двадцятий випуск інформаційного листа. Цього разу роз’яснення присвячено змінам до ПКУ щодо взяття на облік у податкових органах як платників податків іноземних юридичних компаній та організацій, які здійснюють в Україні діяльність через відокремлені підрозділи, а також їх реєстрації платниками податку на прибуток.  

У листі наведено вимоги до реєстрації нерезидентів платниками податків, акцентовано увагу на їх відповідальності за порушення вимог ПКУ щодо податкової реєстрації, розглянуто практичні аспекти виконання нерезидентів обов’язків платника податку на прибуток тощо.

Ознайомитися з інформаційним листом можна на сторінках поточного номера далі.

Денис ШМИГАЛЬ: ми усуваємо прогалини в Податковому кодексі, які давали змогу великому бізнесу не сплачувати податки в Україні

Законопроєкт щодо змін до ПКУ дасть змогу збільшити щорічні надходження до державного бюджету до 60 млрд грн. Про це зазначив Прем’єр-міністр Денис Шмигаль під час виїзного засідання Уряду, яке відбулося 12.05.21 р. За підсумками засідання Кабмін схвалив відповідний проєкт закону.

«Ми усуваємо прогалини в Податковому кодексі, які давали змогу великому бізнесу не сплачувати податки в Україні. Останніми роками було створено багато різних схем, які цей законопроєкт ліквідовують», — зазначив Прем’єр-міністр.

Денис Шмигаль наголосив, що законопроєкт не підвищує загальнодержавні податки для людей чи бізнесу, тобто зміни не торкнуться фізичних осіб — підприємців або малого та середнього бізнесу загалом.

Очільник Уряду також відзначив чотири головні блоки, які містить урядовий законопроєкт. Зокрема, ставки окремих податків будуть приведені у відповідність із фактичним рівнем макропоказників. З його слів, це стосується плати за використання води та лісів або, наприклад, екологічного податку.

«Другий блок — це рентні платежі з видобування корисних копалин. Видобуток з українських надр має бути справедливо оподаткованим. Так само підвищимо й ефективність зборів акцизного податку. Третій — це подальша протидія «скруткам» та боротьба з тіньовим використанням землі та обігом сільськогосподарської продукції. І четвертий блок — це питання, які стосуються адміністрування податкового боргу», — зазначив Прем’єр-міністр.

ПДВ в ІТ-секторі: Мінфін видав нову УПК

Як стало відомо, Мінфін наказом від 27.04.2021 р. № 238 затвердив Узагальнюючу податкову консультацію з деяких питань оподаткування ПДВ.

УПК надала відповіді на такі запитання:

  • чи звільняють від ПДВ операції з постачання програмної продукції, до складу вартості якої входять послуги з її технічної підтримки?
  • чи звільняють від ПДВ операції з постачання технічної підтримки програмної продукції, яка не входить до складу вартості такої програмної продукції?

З УПК можна ознайомитись тут.

Запити від Держфінмоніторингу: 11 травня набрав чинності новий порядок для аудиторів, бухгалтерів та податкового консалтингу

Як стало відомо, 11.05.21 р. набрав чинності наказ Мінфіну від 05.04.2021 р. № 196 «Про затвердження порядку надання інформації щодо відстеження (моніторингу) фінансових операцій». Новим Порядком визначено процедуру надання суб’єктом первинного фінансового моніторингу на запит Держфінмоніторингу інформації щодо відстеження (моніторингу) фінансових операцій клієнта, операції якого стали об’єктом фінансового моніторингу. Його дія поширюється, зокрема, на: суб’єктів аудиторської діяльності; бухгалтерів; суб’єктів господарювання, що надають послуги з бухгалтерського обліку; суб’єктів господарювання, що здійснюють консультування з питань оподаткування; суб’єктів господарювання, що надають посередницькі послуги під час здійснення операцій з купівлі-продажу нерухомого майна; суб’єктів господарювання, що надають за винагороду консультаційні послуги, пов’язані з купівлею-продажем нерухомого майна; суб’єктів господарювання, що здійснюють торгівлю за готівку дорогоцінними металами і дорогоцінним камінням та виробами з них; суб’єктів господарювання, що надають послуги у сфері лотерей та/або азартних ігор.

У запиті Держфінмоніторингу зазначається інформація про клієнта, фінансові операції якого підлягають відстеженню (моніторингу), період, за який має бути надано інформацію, та ознаки, за якими суб’єкту необхідно надати інформацію про фінансові операції.

Повідомляти Держфінмоніторинг про відстеження фінансових операцій слід не пізніше наступного робочого дня після проведення кожної операції. У разі відсутності фінансових операцій за період відстеження, визначений у запиті, до Держфінмоніторингу доведеться надіслати повідомлення про відсутність таких фінансових операцій у вигляді файлу-листа з посиланням на дату та номер запиту у строк, що не перевищує двох робочих днів з кінцевої дати, зазначеної в запиті.

Трудові відносини: для бізнесу готуються спрощення

Податківці визнають, що трудові відносини в Україні досі регулюються застарілим Кодексом законів про працю, прийнятим ще у 1971 році та розробленим в умовах радянської адміністративно-командної економіки. Внаслідок цього роботодавці, що створюють нові робочі місця і забезпечують зайнятість, фактично не можуть уникнути порушень застарілих і часто просто неадекватних норм законодавства про працю, перебувають під постійним тиском контролюючих органів та ризикують бути притягнутими до відповідальності у вигляді значних за розміром штрафів, а відтак змушені вдаватися до «тіньової» зайнятості або скорочувати робочі місця.

Метою чергового законопроєкту є спрощення регулювання трудових відносин у сфері малого і середнього підприємництва та зменшення адміністративного навантаження на підприємницьку діяльність. Проєктом передбачається внести зміни і доповнення, зокрема, до КЗпП:

  • запроваджується договірний режим регулювання трудових відносин, який застосовуватиметься до трудових відносин, що виникають між:
    працівниками та роботодавцями — суб’єктами малого і середнього підприємництва з кількістю працівників до 250 осіб; 
    роботодавцем і працівником, заробітна плата якого становить понад 8 мінімальних заробітних плат на місяць;
  • передбачається добровільність застосування договірного режиму регулювання трудових відносин роботодавцями, які відповідно до встановлених критеріїв мають право його застосовувати;
  • визначається механізм і особливості застосування договірного режиму регулювання трудових відносин;
  • передбачається, що встановлення вимоги щодо ведення і надання суб’єктами господарювання документів з питань, які врегульовані трудовим договором, не допускається;
  • визначаються особливості надання щорічних оплачуваних відпусток та відпусток без збереження заробітної плати в умовах договірного режиму регулювання трудових відносин;
  • встановлюється, що договірний режим регулювання трудових відносин не поширюються на трудові відносини, що виникають між працівниками та роботодавцями, які є юридичними особами публічного права;
  • визначаються основні регулюючі функції, істотні умови (у тому числі загальні засади організації індивідуальних умов праці, зміни умов праці, безпеки і захисту праці працівника) та порядок укладення трудового договору в умовах договірного режиму регулювання трудових відносин;
  • встановлюються строки і періодичність виплати заробітної плати в умовах договірного режиму регулювання трудових відносин — не рідше одного разу на місяць;
  • визначається порядок припинення трудового договору в умовах договірного режиму регулювання трудових відносин, у тому числі припинення трудового договору з ініціативи роботодавця з виплатою компенсації працівнику.

Виплата лікарняних після 30 червня: проблему усунено

Президент України підписав Закон України від 13.04.2021 р. № 1380-ІХ «Про внесення зміни до статті 22 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» щодо соціального захисту у разі настання тимчасової непрацездатності».

Документ повертає людям право на отримання матеріальної допомоги з Фонду соціального страхування України у період тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов’язаної з нещасним випадком на виробництві (так званих лікарняних).

Через законодавчу колізію ці виплати були скасовані після внесення змін до Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування», які вводяться в дію з 30 червня. Це могло спричинити недоотримання лікарняних 2,5 млн осіб. Закон, що його підписав Президент, виправляє колізію та відновлює право на одержання цієї матеріальної допомоги.

Трудові відносини: набрали чинності зміни щодо здійснення позапланових заходів

З 27 квітня набрав чинності Закон України № 1320-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запобігання надмірному тиску на суб’єктів господарювання».

Відтепер до повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить право звернення до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, чи його територіального органу про порушення суб’єктом господарювання законодавства про працю та зайнятість населення.

Водночас підставою для здійснення позапланових заходів стало звернення посадових осіб органів місцевого самоврядування про порушення суб’єктом господарювання вимог законодавства.

Натомість установлено, що фізичні особи та посадові органи місцевого самоврядування, які подали безпідставне звернення про порушення суб’єктом господарювання вимог законодавства, несуть відповідальність, передбачену законом. Повторне проведення позапланових заходів за тим самим фактом заборонено.

ТЦУ-нормативка: опубліковано нову редакцію Керівництва ООН з трансфертного ціноутворення для країн, що розвиваються

27 квітня 2021 року опубліковано нову редакцію Керівництва Організації Об’єднаних Націй (ООН) з трансфертного ціноутворення для країн, що розвиваються. Керівництво, на відміну від Настанов ОЕСР, містить більш прикладний характер саме для країн, що розвиваються, та в яких працюють дочірні компанії транснаціональних корпорацій.

Нова редакція Керівництва, як і раніше, складається із чотирьох частин, проте порядок та суть викладеного матеріалу зазнали деяких змін.

Частина А містить огляд транснаціональних компаній, особливості їх функціонування, а також управління процесами трансфертного ціноутворення в межах таких структур.

Частина B наводить опис концепції принципу «витягнутої руки», аналізу зіставності, методів трансфертного ціноутворення та рекомендації щодо політик ціноутворення для окремих видів операцій та договорів. До Частини В Керівництва автори додали новий розділ для фінансових операцій. Розділ містить інформацію про типові внутрішньогрупові фінансові операції, вплив податкових режимів країн на фінансові рішення транснаціональних компаній та методологію аналізу відповідності умов фінансових операцій принципу «витягнутої руки». Частина В також була доповнена положеннями щодо функцій централізованих закупівель та оновленими рекомендаціями для застосування методу розподілу прибутку та аналізу зіставності.

Частина С стосується впровадження правил трансфертного ціноутворення в країнах, що розвиваються.

Частина D містить опис практики застосування правил трансфертного ціноутворення в окремих країнах, зокрема Бразилії, Китаї, Мексиці, ПАР, Кенії та Індії.

Слід визнати, що Україна є членом ООН, тому використання Керівництва під час обґрунтування трансфертного ціноутворення може позитивно сприйматись як податковими органами, так і судами.

Підтримка бізнесу: з 30 квітня Держмитслужба запустила нову систему — HelpDesk

30 квітня Держмитслужба запустила систему Служби підтримки (HelpDesk) для бізнесу. Бета-версія вже доступна за посиланням. Першим напрямом, який розпочне підтримувати новий HelpDesk, буде NCTS.

«У 2021 — 2022 роках Держмитслужба запланувала оновити велику частину митних процесів завдяки запровадженню нових ІТ-рішень. Це стосується як внутрішніх процесів митниці (митного оформлення, управління ризиками), так і практично всіх сервісів. Водночас запускаються нові митні процеси у рамках євроінтеграційних зобов’язань України. Запуск великого переліку нових IT-продуктів вимагає нового рішення для підтримки бізнесу, яке дасть змогу оперативно вирішувати проблеми і надавати бізнесу необхідну інформацію щодо нових сервісів та процесів», — зазначив Євгеній Єнтіс, заступник голови Держмитслужби з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації.

Він наголошує, що підтримка необхідна буде також і інспекторам Держмитслужби, які теж за короткий час повинні будуть освоїти нові для себе інструменти. З його слів, HelpDesk реалізовано на базі open-source рішення, що дає змогу самостійно його розвивати під потреби Держмитслужби. Таке рішення було прийнято через відсутнє необхідне фінансування ІТ, при цьому потреба у створенні цього сервісу була нагальна. 

Планується, що загалом HelpDesk буде підтримувати всі нові процеси Держмитслужби, у тому числі всі нові сервіси. Першим напрямом обрано NCTS — систему, яка запроваджується Україною для приєднання до європейської Конвенції про процедуру спільного транзиту. Як відомо, у березні 2021 року NCTS запущено в Україні у національному масштабі.

На сьогодні для авторизації у HelpDesk потрібно увійти за посиланням https://help.customs.gov.ua та зареєструватися, вказавши свій е-мейл. У Кабінеті користувача, після авторизації, можна подати заявку щодо питання, яке вас цікавить. Запроваджуванe ІТ-рішення дає змогує бізнесу комунікувати з представниками Служби підтримки з боку Держмитслужби безпосередньо у самій заявці. Окрім того, є можливість відстежувати історію всіх заявок: для Держмитслужби — історію всіх заявок від всіх заявників та за окремим заявником; для бізнесу — історію власних заявок.

Доступ до матеріалу обмежений і доступний тільки передплатникам після авторизації
Підпишіться на журнал і Ви отримаєте доступ до всіх публікацій друкованого видання