Новини

Податкова вина/умисність діяння: якими підходами керуватимуться податківці?

26.05.2021 / 12:52

ДПС визнає, що встановлення «вини» та «умисності діяння» для податкового законодавства є нововведенням, яке потребує прискіпливої уваги контролюючих органів при зборі належної та допустимої доказової бази. Неможливість податкових органів забезпечити збір вказаної доказової бази, встановити вину особи у вчиненні податкового правопорушення не дозволяє їм притягнути особу до фінансової відповідальності за порушення податкового законодавства та може мати несприятливі наслідки як для дохідної, так і видаткової частини бюджету.

Додаток до листа ДПС України
від 31.12.2021 р. № 24242/7/99-00-20-01-02-07

Щодо визначення вини платника податку, контролюючих органів та/або їх посадових (службових) осіб, інших суб’єктів та умисності діяння у податкових правопорушеннях

І. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Статтею 67 Конституції України закріплено обов’язок кожного сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно зі ст. 1 ПКУ порядок справляння податків і зборів їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов’язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов’язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, встановлюється цим Кодексом.

Законом України від 16.01.2020 р. № 466-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» (далі — Закон № 466) внесено зміни до ПКУ, у тому числі, в частині кваліфікації податкового правопорушення саме як протиправного, винного (у випадках, прямо передбачених ПКУ) діяння (дія чи бездіяльність) платника податку (в тому числі осіб, прирівняних до нього), контролюючих органів та/або їх посадових (службових) осіб, інших суб’єктів у випадках, прямо передбачених ПКУ.

Також Законом № 466 визначено, у яких випадках діяння вважається таким, що вчинене умисно, а також зазначено, що необхідною умовою притягнення особи до фінансової відповідальності за вчинення податкового правопорушення, у випадках, визначених п. 119.3 ст. 119, пунктами 123.2 — 123.5 ст. 123, пунктами 124.2, 124.3 ст. 124, пунктами 1251.2 — 1251.4 ст. 125ПКУ, є встановлення контролюючими органами вини особи.

Контролюючі органи відповідно до Закону № 466 несуть відповідальність за вчинення податкових правопорушень незалежно від наявності вини.

Законом № 466 розширено коло суб’єктів, які притягаються до відповідальності за вчинення податкових правопорушень, визначено відповідальність за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, деталізовано загальні умови притягнення до фінансової відповідальності, встановлено обставини, що пом’якшують відповідальність особи, а також передбачено відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю контролюючих органів.

Дані нововведення запроваджуються з 01.01.2021 року.

Водночас податкове законодавство не містить визначення понять «вина» та «умисності діяння», проте розкриває їх суть та зміст, а також визначає, у яких випадках особа вважається винною у вчиненні правопорушення, коли її дії вважаються такими, що вчинені умисно. Окремо податкове законодавство визначає алгоритм дій контролюючого органу з притягнення особи до фінансової відповідальності, прийняття рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів), що, у свою чергу, свідчить про його автономність від інших галузей права та пріоритетність у застосуванні. Притягнення особи до інших видів юридичної відповідальності (адміністративної, кримінальної) встановлюється спеціальним законодавством.

Встановлення «вини» та «умисності діяння» для податкового законодавства є нововведенням, яке потребує прискіпливої уваги контролюючих органів при зборі належної та допустимої доказової бази.

Неможливість органів ДПС забезпечити збір вказаної доказової бази, встановити вину особи у вчиненні податкового правопорушення не надає можливості їм притягнути особу до фінансової відповідальності за порушення податкового законодавства та може мати найбільш несприятливі наслідки як для дохідної, так і видаткової частини бюджету.

З іншого боку внесення Законом № 466 до ПКУ положень про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю контролюючих органів має на меті підвищити рівень виконання контролюючим органом своїх завдань та функцій та гарантує особі право на відшкодування такої шкоди через протиправні дії посадових осіб.

Такі рекомендації щодо визначення вини платника податку, контролюючих органів та/або їх посадових (службових) осіб, інших суб’єктів та умисності діяння у податкових правопорушеннях направлені на розкриття суті нововведень до Кодексу, запроваджених Законом № 466 та рекомендовано для застосування посадовими (службовими) особами органів ДПС при проведенні та реалізації матеріалів документальних перевірок платників податків з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи ДПС...

Доступ до матеріалу обмежений і доступний тільки передплатникам після авторизації
Підпишіться на журнал і Ви отримаєте доступ до всіх публікацій друкованого видання