Новини

Дисконтування: актуальні роз’яснення та податкова судова практика

03.06.2021 / 14:09

Експерти KPMG в Україні

1.    Факт укладення додаткових угод та пролонгація може впливати на обов’язок дисконтування

Шостий апеляційний адміністративний суд звертає увагу, що укладення додаткових угод та пролонгація зобов`язань змінює істотні умови первинного договору позики та, відповідно, може впливати на зміну статусу заборгованості та наявність у платника податку обов`язку її дисконтування.

Крім того, суд зазначає, що «…в свою чергу, з положень бухгалтерського обліку випливає, що операція з пролонгації позики на термін, що не перевищує 12 місяців, в бухгалтерському обліку відображається за рахунками поточних зобов`язань. Якщо термін продовження дії перевищує один рік - за рахунками довгострокових зобов`язань. Тобто, визначальним є не термін погашення такої заборгованості, а строк, на який продовжено дію договору»

Які ще висновки цього судового рішення є важливими для «податкового дисконтування»:

  • «…короткострокові кредитні операції слід відображати на дату балансу за номінальною вартістю… дисконтуванню на дату балансу підлягають лише довгострокові грошові зобов`язання, за якими передбачаються майбутні платежі і тільки на той строк, що залишився до погашення (за умовами договору)».
  • «При складені фінансової звітності платникам податків доцільно приділяти особливу увагу питанню правильності бухгалтерського обліку дебіторської та кредиторської заборгованості, адже помилки при відображенні фінансового доходу або витрат від дисконтування довгострокової кредиторської/дебіторської заборгованості в момент її виникнення та здійснення амортизації дисконту протягом строку користування на кожну наступну дату балансу можуть призвести до неправильного відображення об`єкта оподаткування..»  

Джерело: Постанова Шостого апеляційного адміністративного суду у справі №640/14503/19 від 19.04.2021 р.

2.    Застосовуючи на власний розсуд ніким не затверджену методологію податковий орган виходить за межі власних повноважень

Шостий Апеляційний адміністративний суд міста Києва у справі №640/16514/19 від 15.10.2020 р., підтримав позицію платника податків, обґрунтовуючи свій висновок відсутністю затвердженої методології в Н(С)БО та нормативно-правовими актами, виданими спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади, на який покладено регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності. Тому, на думку суду, підприємство не зобов`язане визначати методологію оцінки фінансових зобов`язань самостійно.

Отже, «застосовуючи ніким не затверджену методологію щодо визначення справедливої та амортизованої вартості фінансових зобов`язань податкові органи діяли не у передбачений законом спосіб та вийшли за межі наданих законодавством повноважень». Аналогічна позиція також була викладена також у декількох інших судових рішеннях.

Джерело: Постанова Шостого Апеляційного адміністративного суду міста Києва у справі №640/16514/19 від 15.10.2020 р.

Від редакції
Позиція Верховного Суду: податковий орган застосував правила дисконтування за міжнародними стандартами, але не врахував, що чинне законодавство не зобов'язує їх застосовувати у разі, коли платник керується національними стандартами обліку

3.    Дисконтування застосовуються саме до довгострокової заборгованості, а не до простроченої

Існує судова практика, де платник податків успішно відстояв свою позицію, вказавши на те, що вартість неоплаченого товару за контрактом не є довгостроковою заборгованістю, а є простроченою заборгованістю: «Прострочена заборгованість не може розглядатися як довгострокова, оскільки період повернення коштів одержувачу вже настав. Той факт, що заборгованість за зобов`язанням фактично не повернена на дату балансу (до терміну закінчення позовної давності), не надає їй статусу довгострокової, оскільки в будь-який момент кредитор має право вимагати повернення усієї суми такої заборгованості.»

Такий аргумент був врахований у Рішенні Окружного адміністративного суду м. Києва у справі №640/25437/19 від 02.07.2020 р., яке надалі було підтримане Шостим апеляційним адміністративним судом від 03.11.2020 р. 

Джерело: Рішення Окружного адміністративного суду м. Києва у справі №640/25437/19 від 02.07.2020 р.

4.    Дисконтування не може вважатися контрольованою операцією для цілей ТЦУ

До таких висновків дійшли податкові органи в одній з індивідуальних податкових консультацій. Податкові органи зазначили, що попри те, що дисконтування довгострокової заборгованості впливає на суму річного доходу платника податку, сама операція дисконтування не є операцією з контрагентом, а є розрахунковою величиною. Відповідно, для цілей застосування трансфертного ціноутворення не вважається контрольованою і не враховується для обчислення обсягу господарських операцій платника податків з кожним контрагентом.

Джерело: Індивідуальна податкова консультація ДПСУ від 24.06.2020 р. № 2552/6/99-00-05-05-02-06/ІПК

5.    Роз’яснення Міністерства фінансів України: підходи до визначення ставки дисконту

Нагадаємо, що на сайті Міністерства Фінансів України наявне актуальне роз’яснення, в якому зазначено, що при визначенні доцільності здійснення дисконтування зобов’язань підприємства повинні самостійно аналізувати зміст первинних документів, умов договорів, положень Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та П(С)БО.

Водночас відповідно до роз’яснення, при визначенні ставки дисконту підприємства можуть використовувати різні дані (в залежності від обставин), зокрема:

  • ринкову ставку за такими чи подібними позиками, якщо підприємство регулярно користується позиками від фінансових чи банківських установ;
  • статистичні дані банків, оприлюднені на офіційному вебсайті НБУ (проте, який саме звіт слід використовувати не вказано);
  • ставку відсотка на можливі позики в обслуговуючому банку;
  • ставку дохідності за облігаціями внутрішнього державного займу, ставку відсотка за інвестиціями або банківськими депозитами на аналогічний термін і на аналогічних умовах;
  • ставку, розраховану за методом середньозваженої вартості капіталу підприємства.

Джерело: Інформаційне повідомлення щодо ставки дисконтування довгострокової дебіторської заборгованості та довгострокових зобов’язань (Інформаційне повідомлення_1.pdf (mof.gov.ua)