Новини

Операції з нерезидентами: податкові ризики та управління ними

07.06.2021 / 12:00
Операції з нерезидентами: податкові ризики та управління ними

Тетяна Савчук,
керівник практики ТЦУ,  аудиту ID Legal Group

Протягом квітня ДПС видала декілька ІПК, які стосувались трансфертного ціноутворення. Зокрема, в ІПК  від 21.04.2021 року №1665/ІПК/99-00-21-02-03-06 розглянуте досить актуальне питання для платників податків – ідентифікація контрольованих операцій, визначення їх обсягів та необхідності декларування.

Відповідь ДПС, що надана в ІПК є цілком очікуваною, але в силу того, що фактично це відповідь на поставлене питання, та розуміючи його актуальність, хотіли б зупинитись ще раз на основних акцентах, які має приймати до уваги платник податків, аби дати собі відповідь – чи існують у нього контрольовані операції, чи, можливо, його очікують ризики за вимогами п. 140.5.4 або 140.5.51 ст. 140 ПКУ.

Отже, якщо платник має сукупний річний дохід за звітний рік понад 150 млн. грн., а обсяг операцій із «визначеними контрагентами» перевищує 10 млн. грн. сукупно за усіма операціями, то такі операції будуть вважатись контрольованими операціями (далі КО) і про такі операції необхідно подавати звіт з КО з подальшим складанням документації з трансфертного ціноутворення (ТЦУ), в якій здійснювати дослідження, чи відповідає ціноутворення в таких операціях принципу «витягнутої руки». При цьому до складу «визначених контрагентів» відносяться:

· пов’язані особи-нерезиденти будь-якої юрисдикції і організаційно-правової форми (ОПФ);   
· нерезиденти, що зареєстровані в низькоподаткових юрисдикціях, визначених Переліком КМУ №1045;
· нерезиденти, ОПФ яких не передбачає сплати корпоративного податку згідно Переліку КМУ №480; 
· операції з нерезидентами-комісіонерами;
· операції представництва з його материнською компанією (в цьому випадку сумовий критерій по доходам у понад 150 млн. грн. не працює).

Неодноразово контролери звертали увагу, що для розрахунку показника у 150 млн. грн. приймаються до уваги усі доходи, які були отримані підприємством у звітному періоді – операційні, поза операційні та інші. А для розрахунку показника у 10 млн. грн. до уваги беруться сукупно усі обороти з контрагентом (і по придбанню, і по продажу), але виключно за вартістю операції (без врахування курсових різниць), яка визначає перехід права власності на товари/роботи/послуги (без врахування суми, на яку фактично проведено розрахунки). Тобто, якщо сума придбання/продажу за звітний період фактично становила обсяг до 10 млн.грн., з урахуванням зміни курсів балансова вартість придбання збільшилась до кінця року до обсягів понад 10 млн. грн., то така операція не буде вважатись КО. Аналогічно і стосовно проведених розрахунків. Якщо у звітному періоді придбання було в незначних обсягах (до 10 млн. грн.), але відбувалось погашення накопиченої раніше заборгованості (в обсязі понад 10 млн. грн.), то така операція також не вважатиметься КО і звітувати по ній не потрібно. 

Але не варто забувати про один нюанс, який випливає із п. 39.2.1.9 ст.39 ПКУ, відповідно до якого «обсяг господарських операцій платника податків для цілей підпункту 39.2.1.7 (визначення вартісних критеріїв 150 млн.грн. та 10 млн. грн.) цього підпункту обраховується за цінами, що відповідають принципу «витягнутої руки». Це означає, що операції, за якими ціноутворення не відповідає принципу «витягнутої руки», та в яких після коригувань сума доходу /витрат може збільшитись, що призведе до перевищення вказаних обсягів 150 млн. грн. та 10 млн. грн., можуть стати контрольованими з усіма послідуючими обов’язками для платника податків.   

Але навіть якщо платник податків не має сукупного річного доходу за звітний рік понад 150 млн. грн., йому не варто втрачати пильність, оскільки у нього можуть виникати інші податкові ризики. 

Так, за вимогами п. 140.5.4 та 140.5.51 ст. 140 ПКУ вимагається здійснювати 30%-е коригування фінансового результату в сторону збільшення об'єкту оподаткування по операціям з такими нерезидентами:

  • купівля (продаж) товарів/робіт/послуг від (на користь) контрагентів, які зареєстровані у низькоподаткових юрисдикціях згідно з Переліком КМУ №1045 (наприклад, ОАЕ, Гонконг, Сінгапур, Макао, Лабуан, Домінікана, Мальдіви, Сейшели, БВО, Кіпр, Ліхтенштейн, Молдова, Узбекистан, Туркменістан, Киргизстан, Чорногорія та ін.);
  • купівля (продаж) товарів/робіт/послуг від (на користь) контрагентів, організаційно-правова форма яких не передбачає сплати корпоративного податку згідно з Переліком КМУ №480 (наприклад, GP, LP, LLP, LLC, KG, GmbH&Co.KG, KG&A, AG&Co.KG, FZE, FZ LLC, FZCO, S.K., S.K.A., S.J, Sp.z o.o.S.K., Sp.z o.o.S.J., V.O.S та ін.)

Операції з такими контрагентами не є контрольованими, але потребують обґрунтування за правилом «витягнутої руки» з підготовкою документації з ТЦУ, але без подачі звіту про КО.

І якщо Перелік КМУ №1045 з березня 2018 року не змінювався і платники податків вже більш-менш мають чіткі критерії для ідентифікації своїх контрагентів стосовно юрисдикції, то Перелік №480, який тільки з 01.01.2018 року запрацював, з 01.01.2020 року зазнав змін (суттєво розширився) і ми спостерігаємо, що ця обставина додає великої невизначеності як платникам податків, так і контролерам, якою, втім, вони успішно користуються.

Так, варто поділитись наступним негативним досвідом. Протягом звітного періоду – 2019 року платник податків здійснював операції з нерезидентом, ОПФ якого (GmbH & Co. KG, Німеччина) не передбачає сплату податків у його юрисдикції. Разом із тим, Перелік 480 у початковій своїй редакції, яка діяла протягом 2018-2019 років, передбачав ОПФ з Німеччини такі як GbR, KGaA, KG, OHG. Форма GmbH & Co. KG (Німеччина) була додана до Переліку №480 Постановою КМУ №1100 від 24.12.2019 року, а внесені зміни набули чинності з 01.01.2020 року. 

Проте, податківці в ході перевірки здійснили 30%-е коригування фінансового результату до оподаткування платнику податків саме за 2019 рік, мотивуючи це тим, що платник мав би отримати документальне підтвердження  сплати корпоративного податку нерезидентом. А оскільки ОПФ GmbH & Co. KG не передбачає сплати корпоративного податку і платник не має довідки про зворотне, була донарахована суттєва сума податкового зобов’язання. Звісно, є підстави очікувати, що в ході адміністративного чи судового оскарження, таке «донарахування» буде скасоване, проте для цього платник витратить чимало зусиль та часу.

Податкові ризики – це ризики, які контролюються. Проте управління ними потребує постійних актуальних податкових знань і часто вони виходять за межі бухгалтерії. Тому варто досить прискіпливо аналізувати свої зовнішньоекономічні операції, адже своєчасне попередження проблеми є першим кроком до успішного її вирішення, запорукою уникнення суттєвих штрафів, обґрунтованою впевненістю у відсутності податкових ризиків!