Новини

Помилковий продаж підакцизної продукції через РРО: як визначити базу оподаткування акцизним податком?

14.06.2021 / 15:00

ВІДПОВІДЬ

Базою оподаткування акцизним податком з реалізації СГ роздрібної торгівлі алкогольних напоїв (тютюнових виробів) є вартість таких підакцизних товарів (з податком на додану вартість та без урахування акцизного податку з реалізації СГ роздрібної торгівлі підакцизних товарів) без урахування помилково проведених через РРО сум розрахунку.

ПРАВОВИЙ АНАЛІЗ

На це запитання, яке надійшло на постійно діючу «гарячу лінію», відповідала платнику податків заступник начальника Головного управління ДПС у Луганській області Людмила Хворостян.

Підпунктом 14.1.212 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) визначено, зокрема, що реалізація суб’єктом господарювання (далі – СГ) роздрібної торгівлі підакцизних товарів – це продаж пива, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюну, промислових замінників тютюну та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків, у тому числі на розлив у ресторанах, кафе, барах, інших об’єктах громадського харчування.

Згідно з підпунктом 213.1.9 ПКУ об’єктами оподаткування акцизним податком є операції з реалізації СГ роздрібної торгівлі підакцизних товарів.

Базою оподаткування акцизним податком у разі обчислення податку із застосуванням адвалорних ставок є вартість (з податком на додану вартість та без урахування акцизного податку з реалізації СГ роздрібної торгівлі підакцизних товарів) підакцизних товарів, що реалізовані відповідно до підпункту 213.1.9 ПКУ (підпункт 214.1.4 ПКУ).

Для пива, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну, реалізованих відповідно до підпункту 213.1.9 ПКУ, ставка акцизного податку становить 5 відсотків (підпункт 215.3.10 ПКУ).

Датою виникнення податкових зобов’язань щодо реалізації СГ роздрібної торгівлі підакцизних товарів є дата здійснення розрахункової операції відповідно до Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 265), для безготівкових розрахунків – дата оформлення розрахункового документа на суму проведеної операції, який підтверджує факт продажу, товару, а у разі реалізації товарів фізичними особами — підприємцями, які сплачують єдиний податок, – дата надходження оплати за проданий товар (пункт 216.9 ПКУ).

При цьому абзацом шостим статті 2 Закону № 265 визначено, що розрахункова операція – приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки – оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.

Згідно з пунктом 7 розділу III Порядку реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), (далі – Порядок реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.06.2016 № 547, скасування помилково проведеної РРО суми розрахунку здійснюється шляхом реєстрації від’ємної суми.

При цьому забороняється реєструвати через РРО від’ємні суми з використанням операції «сторно».

Відповідно до вимог пункту 8 розділу III Порядку реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій під час скасування помилково проведеної через РРО суми розрахунку складається акт про скасування помилково проведеної через РРО суми розрахунку. В акті зазначаються дані про помилкову суму та реквізити розрахункового документа.

Акт про скасування помилково проведеної через РРО суми розрахунку передається до бухгалтерії суб’єкта господарювання і зберігається протягом трьох років. У разі відсутності у суб’єкта господарювання бухгалтерії зазначені акти підклеюються до останньої сторінки відповідної книги обліку розрахункових операцій.

Для суб’єктів господарювання, які застосовують програмні РРО (далі – ПРРО) пункт 8 розділу IV Порядку реєстрації, ведення реєстру та застосування програмних реєстраторів розрахункових операцій, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 23.06.2020 № 317 передбачено, що у разі формування розрахункового документа через ПРРО із помилковою сумою за розрахункову операцію, така операція скасовується шляхом наступної реєстрації операції «сторно» із реєстрацією такої операції на фіскальному сервері, формуванням фіскального номера розрахункового документа на таку операцію та зазначенням фіскального номера розрахункового документа, який сторнується. У таких випадках операція «сторно» може бути проведена до моменту реєстрації наступного розрахункового документа таким ПРРО.

Згідно з пунктом 44.1 ПКУ для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами.

Таким чином, базою оподаткування акцизним податком з реалізації СГ роздрібної торгівлі алкогольних напоїв (тютюнових виробів) є вартість таких підакцизних товарів (з податком на додану вартість та без урахування акцизного податку з реалізації СГ роздрібної торгівлі підакцизних товарів) без урахування помилково проведених через РРО сум розрахунку.

За матеріалами ГУ ДПС у Луганській області