Новини

Підсумки тижня

09.07.2021 / 13:40

Огляд підготувала Вікторія АЛЕКСЄЄВА, консультант з питань оподаткування

Податкова реформа №5600: чого варто очікувати?

1 липня Верховною Радою у першому читанні прийнято за основу проєкт Закону «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень» (законопроєкт № 5600). Законопроєктом пропонується:

  • ставки акцизного податку на алкогольні напої, екологічного податку та рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України з урахуванням індексу споживчих цін за 2020 рік збільшити на 5 %;
  • ставки рентної плати за користування надрами в цілях, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин, рентної плати за спеціальне використання води та рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів з урахуванням індексу цін виробників промислової продукції за 2020 рік збільшити на 14,5 %.
  • надати право контролюючим органам стягувати податковий борг, який виник у результаті несплати самостійно визначеного платником грошового зобов'язання у податковій декларації або уточнюючому розрахунку, за рахунок готівки та/або коштів з рахунків у банках такого боржника за рішенням контролюючого органу без звернення до суду;
  • встановити тимчасове обмеження (за рішенням суду) у праві виїзду керівника юридичної особи – боржника за кордон до повного погашення податкового боргу;
  • запровадити оподаткування ПДФО за ставкою 18 % доходів, отриманих від продажу протягом звітного податкового року третього та наступних об’єктів нерухомості;
  • встановлення обмеження бюджетного відшкодування ПДВ для платників-посередників, у разі придбання та/або імпорту товарів, що у подальшому постачаються на митній території України;
  • розширення бази оподаткування за рахунок оподаткування операцій з постачання всього ринку житла (об’єктів житлового фонду), крім житла, що будується за бюджетні кошти;
  • запровадження оподаткування ПДВ операцій з реалізації Національним банком України дорогоцінних металів (крім інвестиційного золота) фізичним та юридичним особам;
  • скасувати пільгу з акцизного податку для платників, які здійснюють постачання електричної енергії (когенераційної та/або з відновлювальних джерел);
  •  обмежити накопичення запасів тютюнових виробів перед підвищенням ставок акцизного податку;
  • перенести на виробників та імпортерів обов’язок сплати 5 % акцизного податку з роздрібного продажу тютюнових виробів, який на сьогодні сплачують суб’єкти роздрібної торгівлі;
  • значно підвищити ставки екологічного податку за скиди забруднюючих речовин у водні об’єкти, за викиди двоокису вуглецю (СО2), за відходи для підприємств гірничої промисловості;
  •  розширити базу оподаткування за рахунок запровадження оподаткування земельним податком земельних ділянок, право власності на які не оформлено, але вони фактичного використовуються;
  • скасувати пільги з плати за землю за земельні ділянки, надані закладам науки, які повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів (у разі нецільового використання земельних ділянок);
  •  виключити з платників єдиного податку 4 групи платників, основним видом діяльності яких є розведення свійської птиці, страусів та перепелів.

Докладніше про це читай тут: 

ПДВ з  електронних послуг нерезидентів: Президент підписав відповідний Закон

Президент України підписав Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо скасування оподаткування доходів, отриманих нерезидентами у вигляді виплати за виробництво та/або розповсюдження реклами, та удосконалення порядку оподаткування податком на додану вартість операцій з постачання нерезидентами електронних послуг фізичним особам» № 1525-ІХ, який Верховна Рада ухвалила третього червня.

Документ визначає особливий порядок оподаткування ПДВ компаній-нерезидентів, що надають електронні послуги особам, які проживають на території України. Це дасть змогу збільшити надходження до державного бюджету від ПДВ. Такі правила оподаткування вже стають звичною практикою в іноземних державах, наприклад у країнах Європейського Союзу, Австралії, Білорусі, Казахстані тощо.

Так, іноземні компанії, які постачають українцям електронні послуги, будуть зобов'язані зареєструватися платниками ПДВ за спрощеною процедурою через спеціальний електронний сервіс, якщо загальна сума від здійснення відповідних операцій перевищує 1 млн грн на рік. Нерезиденти складатимуть спрощену звітність в електронній формі державною або англійською мовою.

Водночас, від сплати ПДВ звільняються операції з постачання послуг з дистанційного навчання через Інтернет, якщо ця мережа використовується виключно як засіб комунікації між викладачем і слухачем. Також від ПДВ звільнено операції з постачання освітніх послуг шляхом доступу до публічних освітніх, наукових та інформаційних ресурсів у мережі Інтернет з галузей знань і спеціальностей, за якими здійснюється підготовка здобувачів вищої освіти, якщо їхнє проведення та надання не потребує участі людини.

З 1 січня 2022 року скасовується податок при оплаті українськими компаніями послуг з виробництва або розповсюдження реклами за кордоном.

Докладніше про це читай тут: 

З 1 липня відкрився ринок землі: хто і скільки аграрної землі зможе придбати?

З 1 липня 2021 року скасовано  дія мораторію на продаж аграрної землі. Право придбання землі одразу після відкриття ринку отримали українці, а через два роки – з 2024 року – юридичні особи.

Комунальні та державні землі не дозволяється продавати. Державні землі передадуть у розпорядження громад і вони зможуть лише здавати їх в оренду, але не продавати. Аналогічно буде з тими землями, які залишаться у держави.

Граничні розміри володіння землею для фізичних осіб – до 100 га, для юридичних осіб (з 2024 року) – 10 тис. га. Однак, при цьому: загальна площа земельних ділянок сільськогосподарського призначення у власності громадянина не може перевищувати десяти тисяч гектарів; загальна площа земельних ділянок сільськогосподарського призначення у власності юридичної особи (крім банків) не може перевищувати загальної площі земельних ділянок сільськогосподарського призначення, які можуть перебувати у власності усіх її учасників (членів, акціонерів), але не більше десяти тисяч гектарів. При цьому, якщо громадянину належить право власності на частку у статутному (складеному) капіталі, у пайовому фонді юридичної особи або на лише окремі акції, паї, для цілей цієї статті вважається, що такому громадянину, крім земельних ділянок, що належать йому на праві власності, також належить право власності на земельні ділянки сільськогосподарського призначення загальною площею, що дорівнює площі земельних ділянок сільськогосподарського призначення у власності юридичної особи, учасником (членом, акціонером) якої він є, помноженої на розмір частки такого громадянина, вираженої у відсотках, у статутному (складеному) капіталі, пайовому фонді цієї юридичної особи.

Право власності на земельні ділянки можуть набувати банки в порядку звернення стягнення на них як предмет застави. Такі земельні ділянки мають бути відчужені банками на торгах протягом 2 років із дня набуття права власності.

Юрособи, засновниками або кінцевими бенефіціарами яких є особи, які не є громадянами України, можуть набувати право власності на землю сільгосппризначення з дня та за умови схвалення цього на референдумі.

Розрахунки, пов’язані зі сплатою ціни земельних ділянок, проводяться у безготівковій формі.

Не допускатиметься набуття права власності за відплатними договорами у разі відсутності документів, які підтверджують джерела походження коштів або інших активів, за рахунок яких набувається таке право.

Докладніше про це читай тут: 

Платіжна система України:  прийнято відповідний Закон

Ухвалений Закон спрямований на модернізацію і подальший розвиток українського ринку платіжних послуг. Його норми сприяють інноваціям у фінансовій сфері, встановлюють правила надання платіжних послуг в Україні та вимоги до їх надавачів, підвищують безпеку та ефективність надання цих послуг, розширюють коло надавачів платіжних послуг та упорядковують їхню діяльність, змінюють застарілі підходи до правового регулювання платіжного ринку. 

Оновлення платіжного законодавства дає можливість адаптувати законодавство України до законодавства ЄС, сформувавши правову основу для інтеграції українського платіжного ринку з європейським. 

 "Ухвалення сучасного закону про платіжні послуги створює умови для подальшого розвитку платіжних продуктів, послуг та інновацій. Посиленню здорової конкуренції сприятиме можливість для нових учасників вийти на ринок. Клієнти зможуть отримати нові зручні платіжні послуги – якісніші та за вигіднішу ціну. Запрацює концепція відкритого банкінгу, що має об`єднати різних надавачів платіжних послуг і технологічні платформи в єдину платіжну еко-систему. Це стане потужним стимулом для модернізації вже існуючих платіжних рішень, а також поштовхом для подальшого розвитку фінтеху", – зазначив заступник Голови Національного банку України Олексій Шабан.  На платіжний ринок тепер чекає комплексна трансформація та зміни, ключові з яких передбачають таке:

На ринку платіжних послуг в Україні буде визначено дев’ять категорій надавачів платіжних послуг, серед них – поштові оператори і навіть органи державної влади за певних умов. Зʼявляться нові учасники – установи електронних грошей, філії іноземних платіжних установ, надавачі послуги з надання відомостей з рахунків, платіжні установи – аналог небанківських фінансових установ, але із розширеним переліком платіжних послуг.

Існуватиме дев'ять платіжних послуг, з них сім – фінансових, дві – нефінансові (послуга з ініціювання платіжної операції та послуга з надання відомостей з рахунків). Нові учасники ринку зможуть вибрати одну платіжну послугу і сконцентруватися на розробці зручних сервісів саме для неї.

У небанківських надавачів платіжних послуг (платіжних установ, установ електронних грошей, поштових операторів та деяких інших надавачів платіжних послуг) з'явиться можливість відкривати платіжні рахунки, випускати платіжні картки та електронні гроші (зараз такі можливості доступні лише банкам).

Завдяки новому Закону ринок трансформується, і від небанківських фінансових установ не вимагатиметься участь у платіжних системах для здійснення переказу. Тепер ці установи зможуть самостійно працювати на платіжному ринку, що спростить їхню діяльність.

Національний банк і надалі матиме право створювати системи міжбанківських розрахунків, системи роздрібних платежів та інші види платіжних систем для виконання платіжних операцій.

Крім того, центральний банк отримав право випускати "цифрову валюту Національного банку України", а також створити Регуляторну пісочницю – платформу для тестування послуг, технологій та інструментів на платіжному ринку, заснованих на інноваційних технологіях, функціонування якої передбачає тісну взаємодію регулятора зі стартапами та розуміння їхніх потреб.

Докладніше про це читай тут: 

Ставки ПДВ  при оподаткуванні сільськогосподарської продукції: хто і якими ставками має користуватися? 

1 липня Верховною Радою прийнято Закон «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо ставки податку на додану вартість при оподаткуванні операцій з постачання окремих видів сільськогосподарської продукції» (законопроєкт № 5425-д).

Законом відновлено ставку ПДВ 20 % при оподаткуванні операцій з постачання на митній території України та ввезення на митну територію України сільськогосподарської продукції, що класифікується за такими кодами згідно з УКТ ЗЕД: 0102 (велика рогата худоба, жива); 0103 (свині, живі), 0104 10 (вівці живі), 0401 (в частині молока незбираного), 1002 (жито), 1004 (овес), 1204 00 (насіння льону, подрiбнене або неподрiбнене), 1207 (насіння та плоди інших олійних культур, подрiбненi або неподрiбненi), 1212 91 (цукрові буряки).

 Натомість  залишено ставку ПДВ  14 % по операціях з постачання: 1001 (пшениця і суміш пшениці та жита (меслин), 1003 (ячмінь), 1005 (кукурудза), 1201 (соєві боби, подрiбненi або неподрiбненi), 1205 (насіння свиріпи або ріпаку, подрiбнене або неподрiбнене), 1206 00 (насіння соняшнику, подрiбнене або неподрiбнене).

Докладніше про це читай тут: 

Документальні планові перевірки платників податків: ДПС  оновила План-графік на 2021 рік

Станом на 29.06.2021 р. оновлено:

Докладніше про це читай тут: 

Доступ до матеріалу обмежений і доступний тільки передплатникам після авторизації
Підпишіться на журнал і Ви отримаєте доступ до всіх публікацій друкованого видання