Новини

Підсумки тижня

23.07.2021 / 14:35
Підсумки тижня

Огляд підготувала Маріна ШЕМЯТКІНА, адвокат

Податкова амністія: Президент підписав необхідні закони; ДПС працює над їх імплементацією 

Володимир Зеленський підписав Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо стимулювання детінізації доходів та підвищення податкової культури громадян шляхом запровадження одноразового (спеціального) добровільного декларування фізичними особами належних їм активів та сплати одноразового збору до бюджету» № 1539-ІХ, ухвалений парламентом України 15 червня 2021 року.

Від редакції: про податкову амністію читай також тут, тут, тут, тут, тут,  тут,  тут, тут, тут, тут, тут, тут і тут.

Саме тому ДПС почала роботу над імплементацією цього Закону. Нормами Закону, який вже набрав чинності, передбачена можливість цивілізованої легалізації активів, що були приховані від оподаткування.

Так, громадяни, які мають розміщені на території України та/або за її межами активи, що належать їм на правах власності та з яких, відповідно до вимог законодавства та/або міжнародних договорів, не були сплачені або сплачені не в повному обсязі податки і збори, мають право подати одноразову добровільну декларацію.

Одноразове добровільне декларування відбуватиметься з 1 вересня 2021 року до 1 вересня 2022 року. Саме протягом цього періоду громадяни зможуть подати добровільну декларацію до ДПС.

Задекларувавши активи, декларант повинен буде сплатити збір з одноразового (спеціального) добровільного декларування, розмір якого значно менше ніж встановлений законодавством податок на доходи фізичних осіб. Загальна ставка одноразового збору – 5 %, для закордонних активів – 9%, для  активів у вигляді облігацій внутрішньої державної позики – 2,5 %.

Наразі фахівці ДПС активно задіяні у розробці проєкту наказу Мінфіну «Про затвердження форми одноразової (спеціальної) добровільної декларації та Порядку її подання».

Крім того, на сьогодні опрацьовується питання щодо внесення змін до програмного забезпечення для можливості прийняття та опрацювання одноразових (спеціальних) добровільних декларацій в електронному вигляді з 1 вересня 2021 року.

Якщо громадянин сплатить усі необхідні збори, держава гарантуватиме йому звільнення від відповідальності за порушення податкового та валютного законодавства. Також гарантується нерозголошення державними органами та їхніми посадовими особами відомостей, що містяться в одноразових добровільних деклараціях, без відповідного рішення суду.

Крім того, Глава держави підписав Закон України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення, Кримінального кодексу України та Кримінального процесуального кодексу України у зв’язку із внесенням змін до Податкового кодексу України щодо стимулювання детінізації доходів та підвищення податкової культури громадян шляхом запровадження добровільного декларування фізичними особами належних їм активів та сплати одноразового збору до бюджету» № 1542-ІХ, ухвалений парламентом 15 червня.

Цей Закон системно пов’язаний із попереднім (№ 1539-ІХ) і пропонує не вважати умисним ухиленням від сплати податків і зборів, якщо такі діяння пов’язані з придбанням об’єктів, які громадянин вказав у одноразовій добровільній декларації та сплатив узгоджену суму збору декларування, якщо такі діяння вчинені до 2021 року.

Також встановлюється, що не можуть бути використані вищевказані дані на підтвердження винуватості підозрюваного, обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень щодо  ухилення від сплати податків і зборів, передбачених статтями 212, 212-1 ККУ.

Докладніше про це тут: 

Бізнес за однією Е-заявою: депутати прийняли Закон

Для реєстрації  бізнесу за найбільш масовими видами економічної діяльності потрібно буде подати лише одну електронну заяву. Такі можливості відкриває законопроект № 5495, який 15 липня Верховна Рада України ухвалила в цілому. Про це розповів заступник Міністра  з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Ігор Дядюра.

"Раніше для відкриття перукарні потрібно було відвідати багато органів влади та отримати 18 дозвільних документів. Тепер достатньо подати одну електронну заяву, яка запустить ланцюжок автоматизованих процесів, і в результаті підприємець  отримає готовий пакет документів, не витрачаючи зайвий час та ресурси. Тепер започаткувати власну справу стане набато простіше", - зазначив Ігор Дядюра.

Також заступник міністра анонсував про  експериментальний урядовий проект Е-дозвіл.

На сьогодні в Україні дуже ускладнена робота з ліцензійними реєстрами. Значна їх частина залишається досі на папері  або у вигляді файлів різних несумісних електронних форматів. Проект передбачає  цифровізацію всіх дозвільно-ліцензійних реєстрів та  створення єдиного зручного для бізнесу електронного інтерфейсу на порталі Дія, через який можна подавати заявки та отримати всю дозвільну документацію. Нещодавно фахівці Мінекономіки і Держпраці вже оцифрували спільно  найпопулярнішу послугу Держпраці:  реєстрацію декларації відповідності матеріально-технічної бази вимогам охорони праці. Наступний крок - дозвіл на виконання небезпечних робіт та дозвіл на використання важких машин та механізмів.

Так, автоматизація державних послуг та реформа дозвільної системи матиме позитивний вплив на бізнес клімат в Україні, дозволить зберегти час та ресурси підприємців, а також забезпечує абсолютну прозорість для суспільства.

Докладніше про це тут: 

Подання відомостей про КБВ: ДПС роз'яснює; Мін'юст наполягає 

З 11 липня по 10 жовтня 2021 року триває  компанія з подання інформації про кінцевого бенефіціарного власника (далі – КБВ) та структуру власності.

У зв'язку з цим ДПС звернула увагу, що термін «кінцевий бенефіціарний власник» використовується у ПКУ, зокрема, при тлумаченні поняття «пов’язані особи» (пп. 14.1.159 п. 14.1 ст. 14 Кодексу), у вимогах щодо документації з трансфертного ціноутворення (т. зв. «локального файлу») (пп. 39.4.6 п.39.4 ст.39 Кодексу), у положеннях щодо збільшення фінансового результату податкового (звітного) періоду на суму витрат по нарахуванню роялті у повному обсязі, якщо роялті нараховані на користь нерезидента, який є бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) роялті та надав право отримувати роялті іншим особам (пп. 140.5.7 п. 140.5 ст. 140 Кодексу) тощо.

Також у п.103.3 ст.103 Кодексу для цілей застосування пониженої ставки податку згідно з правилами міжнародних договорів України щодо дивідендів, процентів, роялті, винагород тощо нерезидента, отриманих із джерел в Україні використовується термін «бенефіціарний (фактичний) отримувач (власник) доходу».

Тому ДПС впевнена, що врахування інформації про КБВ та відомостей про структуру власності, зокрема, платників податків, які подають до контролюючих органів звіти про контрольовані операції (або потенційно мають подавати такі звіти) (на момент здійснення таких операцій), дозволить більш якісно аналізувати такі звіти на предмет повноти відомостей про контрольовані операції, які мають відображатися в них, а також більш якісно відпрацьовувати документацію з трансфертного ціноутворення таких платників податків та, в підсумку, підвищити якість актів перевірок контрольованих операцій за дотриманням платником податків принципу «витягнутої руки». Зокрема, використання такої інформації (відомостей) в частині: загальний опис діяльності групи, у т.ч. організаційну структуру такої групи, опис господарської діяльності цієї групи, політику трансфертного ціноутворення, інформацію про осіб, яким платник податків надає місцеві управлінські звіти (назва держави, на території якої такі особи утримують свої головні офіси) (частина «б)» пп. 39.4.6 п. 39.4 ст. 39 Кодексу); опис структури управління платника податків, схема його організаційної структури (частина «в)» пп. 39.4.6 п. 39.4 ст. 39 Кодексу).

Крім того, наявність відомостей про структуру власності при здійсненні функціонального та зіставного аналізів дозволить кращим чином:

  • дослідити та обгрунтувати фактичні дії сторін операції(й) та фактичних обставин її(їх) проведення відповідно до суті операції (пп. 39.2.2.4 пп. 39.2.2 п. 39.2 ст. 39 Кодексу);
  • визначити фактичну поведінку сторін операції у зв’язку зі здійсненням контролю за суттєвими економічними ризиками (частина «г» пп. 39.2.2.5 пп. 39.2.2 п. 39.2 ст. 39 Кодексу);
  • визначити чи відповідає фактична поведінка сторін операції умовам взяття ризиків, передбачених договорами (частина «ґ» пп. 39.2.2.5 пп. 39.2.2 п. 39.2 ст. 39 Кодексу) тощо.

У свою чергу Міністерство юстиції України акцентувало на тому, що навіть якщо відомості про КБВ в ЄДР знаходяться в актуальному стані, для їх оновлення в цьому реєстрі необхідно подати:

  • заяву щодо державної реєстрації юридичної особи (крім громадських формувань та органів влади) – форма 2 або заяву щодо державної реєстрації юридичної особи – громадського формування – форма 4;
  • структуру власності за формою та змістом відповідно до Наказу про структуру власності;
  • витяг, виписку чи інший документ з торговельного, банківського, судового реєстру тощо, що підтверджує реєстрацію юридичної особи – нерезидента в країні її місцезнаходження, – у разі, якщо засновником юридичної особи є юридична особа – нерезидент;
  • нотаріально засвідчену копію документа, що посвідчує особу, яка є КБВ юридичної особи, – для фізичної особи – нерезидента та, якщо такий документ оформлений без застосування засобів Єдиного державного демографічного реєстру, – для фізичної особи – резидента.

Слід зазначити, що Законом № 755 не визначено строку дії документа, що підтверджує реєстрацію юридичної особи - нерезидента в країні її місцезнаходження, а також нотаріально засвідченої копії документа, що посвідчує особу, яка є КБВ.

З 2022 року планується щорічне підтвердження відомостей про КБВ.

Докладніше про це тут: 

Е-аудит великих платників податків: наявні законодавчі передумови 

ДПС повідомило про наявність необхідних законодавчих передумов для впровадження процедури е-аудиту для великих платників податків, а саме: встановлення обов’язку надання на запит контролюючого органу в електронній формі копій документів, передбачених п. 85.2 ст. 85 ПКУ, та визначення формату, порядку подання такої інформації відповідно до наказу Мінфну від 15.09.2020 р. № 561 «Про затвердження Змін до Порядку надання документів великого платника податків в електронній формі при проведенні документальної перевірки». Він набирає чинності з 27.08.2021 р.

Зокрема, уточнено порядок надсилання електронних документів (інформації) великого платника податків до контролюючого органу, їх приймання від платника податків контролюючим органом, автоматизована перевірка та подальше зберігання до закінчення процедури узгодження результатів перевірки або спливу строку, передбаченого для оскарження результатів в адміністративному та судовому порядках, але не менше строку зберігання акта документальної перевірки, при проведенні якої використовувались зазначені електронні документи (інформація) ВПП.

ДПС впевнена, що впровадження е-аудиту як сучасної форми податкової перевірки суб’єктів господарювання приведе до більш ефективного виконання покладених на податкові органи функцій та вирішіть суперечливі моменти у взаємовідносинах між платниками податків  і податковими органами і, як наслідок, сприятиме зменшенню тиску на бізнес, посиленню захисту прав і законних інтересів платників податків, покращенню інвестиційного клімату в Україні.

Докладніше про це тут: 

Облік доходів і витрат ФОП: з 16 липня діє типова форма 

Мінфін наказом від 13.05.2021 р. № 261 затвердив:

  • типову форму, за якою здійснюється облік доходів і витрат фізичними особами – підприємцями і фізичними особами, які провадять незалежну професійну діяльність;
  • Порядок ведення типової форми, за якою здійснюється облік доходів і витрат фізичними особами – підприємцями і фізичними особами, які провадять незалежну професійну діяльність.

Наказ набрав чинності з 16 липня. Відповідно з 16 липня «стара» форма та порядок її ведення вже скасовані.

У типовій формі враховано наявність обов’язкових відомостей, визначених у статтях 177 та 178 ПКУ. Тобто наказом № 261 забезпечено реалізацію окремих положень Кодексу для фізичних осіб–підприємців у частині включення до витрат амортизаційних відрахувань з веденням їх обліку та відображенням у типовій формі. 

Водночас норми наказу не передбачають будь-яких додаткових дій фізичних осіб–підприємців та фізичних осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, під час використання типової форми, крім виконання вимог Кодексу.

Облік доходів і витрат ведеться в паперовому та/або електронному вигляді, у тому числі засобами електронного кабінету у порядку, встановленому законодавством.

У разі прийняття рішення ФОП вести облік за типовою формою на паперових носіях у ПКУ відсутні вимоги щодо шнурування та здійснення реєстрації такої типової форми в контролюючому органі.

У разі ведення обліку доходів і витрат в електронному вигляді самозайнята особа зобов'язана вести таку форму у форматі EXCEL, крім випадку ведення обліку доходів і витрат в електронній формі засобами Електронного кабінету.

Докладніше про це тут: 

Доступ до матеріалу обмежений і доступний тільки передплатникам після авторизації
Підпишіться на журнал і Ви отримаєте доступ до всіх публікацій друкованого видання