Новини

Підсумки тижня

10.09.2021 / 13:50

Огляд підготувала Вікторія АЛЕКСЄЄВА,
консультант з питань оподаткування


25 вересня БЕБ може не запуститися: Вадим Мельник назвав основні причини

"Ми не встигаємо. Так, певні процеси були затягнуті: не по вині Кабміну, не по вині народних депутатів. Так трапилось, що воно трошки затягнулось. Шість місяців, які були дані на ліквідацію ДФС, я в цьому брав участь, і ці 6 місяців які були дані для початку роботи БЕБу... Вони з різних об’єктивних причин затягнулись", — зазначив чиновник.

Однією з можливих причин Мельник називає "літні періоди відпусток", водночас додає, що процес дуже складний, позаяк вперше в історії ліквідується орган ДФС "під нуль".

"Це не так то і просто, як виявилось. І ми бачимо, що зараз навіть проведення аудиту ДФС продовжене ще на певний термін. Просто фізично не встигають, працюють щоденно. Аудит проводиться, але не встигають", — розповів голова БЕБ.

З його слів, процес запуску продовжується: "Так, всі орієнтуються на дату 25 вересня. Ми орієнтуємось на цю дату. Чому ж я і сказав, що вибрав тактику якомога скоріше призначити 30% центрального апарату. Щоб всі напрямки перекрити, щоб почати роботу, щоб перехопити якраз цей функціонал, який повинен робити БЕБ. І чи встигнемо ми? Ні, ми не встигаємо".

Вадим Мельник запевнив, що вже провели "дуже багато реєстраційних процедур": "Вже орган існує, вже зареєстровані рахунки і т.д. Але щоб навіть провести конкурсні процедури — мені потрібно розробити положення по всім працівникам, які посадові інструкції. Тому що в конкурсних умовах я прописую, що я від цих осіб чекаю, але я тільки закінчую структуру".

Чиновник не виключив виникнення ситуації, коли ДФС ліквідують, а БЕБ ще не почне фактично працювати: "Так, таке може статися — це ризик. І зараз, якраз, обговорюється це питання: як не допустити, щоб цього не трапилося. Чому? Тому, що в законі прописано, так: спочатку робота БЕБу, але не пізніше шести місяців. Шість місяців витікають, по закону, 25 чи 26 вересня. І це якраз та дата, коли вилучається з податкового кодексу блок податкової міліції й вона перестає існувати".

Докладніше про це тут: 

Податок на виведений капітал: чи забезпечить він швидке економічне зростання України?

1 вересня відбулося експертне обговорення на тему “Як забезпечити швидке економічне зростання України?”. Одним із ключових питань обговорення стало запровадження податку на виведений капітал на заміну поточного податку на прибуток.

Учасники дискусії обговорили вплив цієї реформи на економіку, зокрема розглянули оцінки Міністерства економки, яке раніше робило комплексну «Оцінку впливу запровадження податку на виведений капітал на основні макропоказники економічного і соціального розвитку».

Запровадження податку на виведений капітал, як і більшість заходів, спрямованих на зменшення податкового навантаження, матиме різноспрямований вплив на економічну систему.

Так, негативний вплив від зазначеної податкової ініціативи очікується в частині недоотримання податкових надходжень бюджетної системи в результаті суттєвого зменшення бази оподаткування, зниження окремих ставок оподаткування, а також за рахунок скасування податку на репатріацію та відмови від оподаткування податком на доходи фізичних осіб і військовим збором отриманих дивідендів.

Поряд з цим, зниження податкового навантаження на прибуток підприємств суттєво зменшує мотивацію суб’єктів господарювання до приховування частини прибутку та застосування схем мінімізації  оподаткування.

Вивільнені кошти для суб’єктів господарювання слугуватимуть додатковим ресурсом для активного проведення модернізаційних процесів в період високого попиту економічних агентів на інвестиції (з урахуванням необхідності підвищення конкурентоспроможності вітчизняного товаровиробника в період виходу на ринки країн-членів ЄС та значного ступеня зносу основних фондів вітчизняної економіки).

Підвищення ліквідності підприємств внаслідок отримання додаткових ресурсів дозволить покращити статус частини підприємств у якості позичальника перед фінансовими установами, що частково полегшить доступ підприємств до кредитного ринку і дозволить економічним агентам отримати частину фінансового ресурсу у випадку нестачі коштів на реалізацію інвестиційних проектів.

Зазначені позитивні процеси в господарській діяльності підприємств підтримуватимуться покращенням загального інвестиційного клімату, як через зниження вартості виведення прибутку з вкладених коштів у вигляді дивідендів, так і через зниження витрат на ведення податкового обліку та відповідно вартості ведення господарської діяльності в Україні.

Докладніше про це тут: 

З набуттям права власності на нерухомість одночасно набувається право на земельну ділянку: законодавчу прогалину усунено

8 вересня Верховною Радою прийнято Закон "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо одночасного переходу прав на земельну ділянку у зв’язку з переходом прав на об’єкт нерухомого майна, який на ній розташовано".

Закон усуває прогалини у правовому регулюванні питань, пов’язаних з оформленням та переходом прав на земельну ділянку у разі набуття права власності на нерухоме майно (житловий будинок, будівлю або споруду), що розміщені на ній.

Законом встановлено обов’язковість одночасного оформлення прав на земельну ділянку у зв’язку з переходом прав на об’єкт нерухомого майна (житловий будинок, будівлю або споруду), який на ній розташовано, а також зворотній порядок одночасного переходу прав на нерухоме майно у випадку переходу прав на земельну ділянку на якій розташовано вказане нерухоме майно (житловий будинок, будівля або споруда).

Законом уніфіковано вказані правила для переходу прав власності та всіх видів користування земельною ділянкою у випадку переходу права власності або права користування земельною ділянкою (сервітут, суперфіцій, емфітевзис (сільськогосподарські будівлі), постійне користування тощо) у разі набуття права власності на розташовані на такій земельній ділянці об’єкти нерухомого майна (житловий будинок, будівлю або споруду) шляхом внесення змін до статті 120 Земельного кодексу та статті 377 Цивільного кодексу.

Одночасно Законом доповнено ст. 120 Земельного кодексу новою частиною чотирнадцятою, відповідно до якої визначено, що предметом правочину, який передбачає перехід права власності на об’єкт нерухомого майна (жилий будинок (крім багатоквартирного), іншу будівлю або споруду або окрему частку у праві спільної власності на такий об’єкт, об’єкт незавершеного будівництва), який розміщений на земельній ділянці (крім земель державної, комунальної власності), що перебуває у власності відчужувача (попереднього власника) об’єкта нерухомого майна, повинна бути також така земельна ділянка (або окрема частка у праві спільної власності на неї). Істотною умовою такого правочину є умова щодо одночасного переходу права власності на таку земельну ділянку (частку у праві спільної власності на неї) від відчужувача до набувача такого об’єкту нерухомого майна (окремої частки у праві власності на неї).

Докладніше про це тут: 

Україна — ОАЕ: ратифіковано зміни до Угоди про уникнення подвійного оподаткування

8 вересня Верховна Рада ратифікувала Протокол про внесення змін до Угоди між Урядом України і Урядом Об’єднаних Арабських Еміратів про уникнення подвійного оподаткування та попередження податкових ухилень стосовно податків на доходи і капітал.

Основні положення Протоколу передбачають:

  • збільшення ставки оподаткування процентів у країні, що є джерелом доходу, з 3% до 5%;
  • збільшення ставки оподаткування «технічних» роялті з 0% до 5% у країні, що є джерелом доходу;
  • нову редакцію статті щодо обміну інформацією, якою передбачається значне розширення можливостей компетентних органів Договірних Держав щодо обміну податковою інформацією;
  • нову статтю «Право на отримання вигід», яка обмежує можливості застосування пільгових положень Угоди, якщо основною метою є отримання таких пільг.

Зазначені зміни та ставки відповідають загальній практиці укладення Україною таких угод та протоколів до них з іншими країнами світу. Аналогічні за розмірами ставки містяться у переважній більшості конвенцій та протоколів до них, укладених нашою державою.

Докладніше про це тут: 

Зміна директора vs реєстрація «старих» ПН/РК: покроковий алгоритм реєстрації з 01.09.2021 р.

Зміни, внесені 21.04.2021 р. постановою КМУ № 378 до Порядку ведення ЄРПН, призвели до неможливості реєстрації ПН/РК, підписаних особою, не уповноваженою на підписання таких документів на дату складання таких ПН/РК. Як наслідок, новий директор вже не мав можливості направити на реєстрацію ПН/РК, складені в періоді повноважень свого попередника.

Втім, 01.09.2021 р. ДПС усунула вказаний недолік роботи системи. Але тепер для підписання і реєстрації таких ПН/РК необхідно мати два діючих ключа - колишнього і нинішнього керівників (підписантів). 

Докладніше про це тут: 

Особистий кабінет суб’єкта первинного фінансового моніторингу: з 27 листопада діє новий порядок інформаційної взаємодії

Стало відомо, що  наказ Міністерства фінансів України від 04.06.2021 № 322 «Про затвердження порядку обміну інформацією з питань фінансового моніторингу» (далі - Наказ) набере чинності 27 листопада 2021 року.

Наказом затверджено Порядок створення особистого кабінету суб’єкта первинного фінансового моніторингу та доступу до е-кабінету системи фінансового моніторингу та Порядок інформаційної взаємодії суб’єктів первинного фінансового моніторингу та Державної служби фінансового моніторингу України.

Положеннями вказаних порядків встановлюються:

  • процедури інформаційної взаємодії суб’єктів первинного фінансового моніторингу (далі - СПФМ) та Держфінмоніторингу;
  • створення особистого кабінету та доступу до е-кабінету СПФМ, визначення форматів, структур, реквізитів повідомлень, вимог для їх заповнення, візуальних форм повідомлень;
  • подання/отримання СПФМ відповідно до Закону України від 06 грудня 2019 року «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» інформації, необхідної для їх обліку як СПФМ, інформації про фінансові операції, що підлягають фінансовому моніторингу, іншої інформації, що може бути пов’язана з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванням тероризму та фінансуванням розповсюдження зброї масового знищення.

Докладніше про це тут: 

Автоматичний обмін інформацією про фінансові рахунки: Україна має намір впровадити CRS Стандарт у 2023 році

Україна офіційно заявила про свій намір впровадити міжнародний Стандарт автоматичного обміну інформацією про фінансові рахунки в податкових цілях (далі – CRS Стандарт) у 2023 році.

Цей потужний новий інструмент, що використовується вже більш ніж у 100 юрисдикціях, допоможе Україні отримувати додаткові податкові надходження шляхом виявлення випадків ухилення від сплати податків та сприятиме підвищенню рівня дотримання податкового законодавства.

«Я рада вітати Україну щодо висловлення наміру приєднатись до CRS Стандарту. Глобальний форум буде відстежувати прогрес країни у виконанні своїх зобов’язань (здійснення перших обмінів інформацією) у вересні 2023 року. Наш Секретаріат продовжуватиме надавати допомогу Україні у впровадженні Стандарту та у вирішенні будь - яких питань, які можуть виникнути», — зазначила голова Глобального форуму Марія Хосе Гарде.

За даними ОЕСР, у 2019 році 100 податкових адміністрацій здійснили обмін інформацією про 84 млн фінансових рахунків, на яких знаходились активи на суму близько 10 трлн євро. З кожним роком міжнародна мережа автоматичного обміну розширюється – у 2020 році обмін здійснило 105 країн, а у 2021 році ще 4 країни здійснять свій перший обмін. Україна планує здійснити перші обміни інформацією у вересні 2023 року за звітний 2022 рік.

Докладніше про це тут: 

Імпортоване обладнання для наукових цілей звільнять від ввізного мита та ПДВ: відповідні законопрєкти прийнято за основу

Верховна Рада прийняла за основу проекти Закону "Про внесення змін до Митного кодексу України щодо підтримки наукової і науково-технічної діяльності" (законопроект № 5499)  та  Закону "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо підтримки наукової і науково-технічної діяльності" (законопроект  № 5498).

Так, законопроектом № 5499 пропонується внести зміни до статті 287 Митного кодексу України стосовно звільнення від ввізного мита наукових приладів, обладнання, спеціалізованих транспортних засобів (в тому числі науково-дослідних суден), запасних частин і витратних матеріалів до них, реактивів, зразків, наукової літератури в паперовому та електронному вигляді, що ввозяться в Україну державними науковими установами та закладами вищої освіти для забезпечення власної наукової та науково-технічної діяльності (крім підакцизних товарів). 

Законопроєктом  № 5498 пропонується внести зміни до статті 197 Податкового кодексу України стосовно звільнення від оподаткування операцій із ввезення на митну територію України наукових приладів, обладнання, спеціалізованих транспортних засобів (в тому числі науково-дослідних суден), запасних частин і витратних матеріалів до них, реактивів, зразків, наукової літератури в паперовому та електронному вигляді, що ввозяться в Україну державними науковими установами та закладами вищої освіти для забезпечення власної наукової та науково-технічної діяльності (крім підакцизних товарів).

Докладніше про це тут: 

Доступ до матеріалу обмежений і доступний тільки передплатникам після авторизації
Підпишіться на журнал і Ви отримаєте доступ до всіх публікацій друкованого видання