Новини

На ринках капіталу і товарних ринках встановлено нові правила гри: які вони?

22.10.2021 / 11:15
На ринках капіталу і товарних ринках встановлено нові правила гри: які вони?

Арсен ІЛЬІН, член НКЦПФР


Що змінилося для інвесторів і які можливості відкрилися для України?

Влітку 2020 року в Україні стартувала реформа ринку капіталів і організованих товарних ринків. Зокрема, Верховна Рада прийняла закон 2284 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення залучення інвестицій і впровадження нових фінансових інструментів», участь у розробленні якого взяв Європейський банк реконструкції і розвитку (ЄБРР).

Те, про що довго говорили в ділових колах України, нарешті почало втілюватися в життя: організований товарний ринок відкриває нові можливості для законної та прозорої торгівлі.

Крім того, починаючи з 1 липня 2021 року торгівля стандартизованими товарами (зерно, деревина, паливо тощо) перейшла на ліцензовані біржові майданчики. Про це і поговоримо детальніше.

Прийнятий закон вносить суттєві зміни в кілька законодавчих актів, ключовими з яких є два — «Про цінні папери та фондовий ринок» (у новій редакції — «Про ринки капіталу і організовані товарні ринки») і «Про товарну біржу» («про товарні біржі»).

Зазначу, що Україна взяла на себе зобов’язання прийняти зазначені зміни в межах Угоди про асоціацію з Євросоюзом, прийнятих на основі рекомендацій Міжнародної асоціації свопів і деривативів (ISDA).

Перш за все, мова йде про створення повноцінної юридичної бази для використання деривативних фінансових інструментів: форвардів, ф’ючерсів, опціонів і cвопів. Тепер учасники ринку отримують можливість довгостроково планувати свою діяльність, адже зазначені інструменти дозволяють придбати необхідні активи в майбутньому.

Стандартизовані товари тепер продаються на ліцензованих біржових майданчиках. За ліцензування бірж відповідає спеціальний державний регулятор — Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку (НКЦБФР). Біржі зобов’язуються здійснювати моніторинг торгів для запобігання маніпулюванню та інсайдерській торгівлі, в іншому випадку біржу очікують санкції, аж до відкликання ліцензії.

Крім того, мова йде про персональну відповідальність власника активів, оскільки негативна ділова репутація істотно впливає на можливість роботи на ринку.

Більшість експертів і профільних асоціацій переконані, що реформа допоможе істотно підвищити прозорість процесів на українському ринку товарів та капіталу. Завдяки змінам, розширюється коло учасників угод, усуваються штучні бар’єри при їх укладанні, а також викорінилися практики підкилимних домовленостей між продавцем і покупцем.

Однак, це теорія, а як йдуть справи на практиці?

Європейський шлях

Впроваджувані зміни не є чимось унікальним: більшість економік Центрально-Східної Європи, пройшли такий самий шлях реформування на 10−15 років раніше. Як і Україна, колишні учасники соцтабору прагнули залучити іноземні інвестиції і модернізувати економіку. Завдяки політиці реформ, демонополізації товарних ринків і встановленню прозорих правил, ці країни змогли домогтися істотного економічного зростання.

Показовий приклад таких змін — литовська Baltpool, яка за 9 років роботи повністю змінила структуру ринку біомаси Литви. Як і Україна, Литва залежна від поставок природного газу з Росії, і потребує надійної альтернативи російському паливу. Чіткі правила торгівлі та стандарти продукції на біржі дозволили на порядок наростити використання біомаси для виробництва тепла та зменшити на третину платежі домогосподарств за опалення.

Успіх в Литві дозволив Baltpool вийти на ринки Польщі, Латвії, Естонії та країн Скандинавії. Зазначу, що досвід Литви особливо цінний для вирішення одвічної проблеми енергобезпеки.

Що ж стосується України, перші результати реформи також не змусили себе чекати. Яскравий тому приклад — торги деревиною, які вже дозволили державним лісгоспам істотно наростити виручку.

Якщо на майданчиках системи Prozorro середня ціна деревини (лот «Сосна звичайна») становила трохи більше 2 тис. грн за кубометр, то на біржових майданчиках цей показник зріс приблизно на 50%. Ми очікуємо, що до кінця 2021 року додатковий ефект для держави при торгівлі деревиною на біржі може скласти 1 млрд гривень.

Великий спектр інвестиційних інструментів, правила гри з якими відповідають світовим, відкриває ринки товарів і капіталу для широких верств населення. Не забуваємо і той факт, що прийняття закону 2284 було важливою умовою продовження для України програми stand by від МВФ.

Замість напуття

Більшість змін, передбачених реформою товарних ринків і ринків капіталу в Україні, набудуть чинності протягом декількох наступних років — до 2024 року. Без сумніву, реформа відкриває нові можливості для заробітку як держави, так і приватних інвесторів, але абсолютно цим не обмежується.

Створення умов для формування ринків товарів і капіталу є невід’ємним інструментом для формування справедливих, ринкових цін на базові товари. Крім того, такий крок створює передумови для істотного зростання кількості учасників ринку, що виключає можливість зловживань монопольним становищем з боку окремих гравців. Це буде стимулювати галузі рости, компанії — інвестувати в модернізацію виробництва і оптимізацію бізнес-процесів, що в комплексі створює передумови для зростання заробітних плат і робочих місць.

Впровадження загальноприйнятих інструментів і юридичної бази для роботи ринків створює додаткові гарантії для діючих і потенційних учасників торгів. Наприклад, використання хеджування з боку трейдерів, у свою чергу, позитивно впливає на можливості фінансистів залучати нових інвесторів.

Упевнений, що Україні під силу збудувати ефективні механізми роботи на ринках, які дозволять забезпечити національній економіці випереджальні темпи зростання.

Джерело: НВ Бізнес