Новини

Отримання в Україні послуг від нерезидента для використання їх у негосподарській діяльності: які ПДВ-наслідки?

09.11.2021 / 17:15

ВІДПОВІДЬ

При отримані послуг від нерезидента на митній території України, що будуть використовуватись в неоподатковуваних операціях або в операціях, що не є господарською діяльністю, платник податку повинен відповідно до п. 208.2 ст. 208 ПКУ нарахувати податкові зобов’язання за такою операцією і скласти податкову накладну, яка підлягає обов’язковій реєстрації в ЄРПН. На підставі такої зареєстрованої в ЄРПН податкової накладної платник податку включає суму ПДВ, зазначену у ній, до складу податкового кредиту.

ПРАВОВИЙ АНАЛІЗ

Відповідно до вимог п. 208.2 ст. 208 ПКУ отримувач послуг, що постачаються нерезидентами, місце постачання яких розташоване на митній території України, нараховує податок за основною ставкою податку або за ставкою 7 відс. для послуг, визначених абзацами четвертим - шостим п.п. «в» п. 193.1 ст. 193 ПКУ, на базу оподаткування, визначену згідно з

При цьому отримувач послуг – платник податку у порядку, визначеному ст. 201 ПКУ, складає податкову накладну із зазначенням суми нарахованого ним податку, яка є підставою для віднесення сум податку до податкового кредиту у встановленому порядку.

Така податкова накладна підлягає обов’язковій реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН).

Як зазначено у п. 187.8 ст. 187 ПКУ, датою виникнення податкових зобов’язань за операціями з постачання нерезидентами суб’єктам господарювання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, є дата списання коштів з банківського рахунка платника податку в оплату послуг або дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг нерезидентом, залежно від того, яка з подій відбулася раніше.

Датою віднесення сум податку до податкового кредиту для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України є дата складення платником податкової накладної за такими операціями, за умови реєстрації такої податкової накладної в ЄРПН (п. 198.2 ст. 198 ПКУ).

Згідно з п. 198.3 ст. 198 ПКУ податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 ПКУ, протягом такого звітного періоду у зв’язку з:

  • придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг;
  • придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи);
  • ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

При цьому п. 198.5 ст. 198 ПКУ визначено, що платник податку зобов’язаний нарахувати податкові зобов’язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до п. 189.1 ст. 189 ПКУ, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в ЄРПН в терміни, встановлені ПКУ для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами придбаними/виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, – у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися, зокрема в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених п. 189.9 ст. 189 ПКУ).

З метою застосування цього пункту податкові зобов’язання визначаються по товарах/послугах, необоротних активах:

  • придбаних для використання в неоподатковуваних операціях – на дату їх придбання;
  • придбаних для використання в оподатковуваних операціях, які починають використовуватися в неоподатковуваних операціях, – на дату початку їх фактичного використання, визначену в первинних документах, складених відповідно до Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» із змінами і доповненнями.

Отже, при отримані послуг від нерезидента на митній території України, що будуть використовуватись в неоподатковуваних операціях або в операціях, що не є господарською діяльністю, платник податку повинен відповідно до п. 208.2 ст. 208 ПКУ нарахувати податкові зобов’язання за такою операцією і скласти податкову накладну, яка підлягає обов’язковій реєстрації в ЄРПН. На підставі такої зареєстрованої в ЄРПН податкової накладної платник податку включає суму ПДВ, зазначену у ній, до складу податкового кредиту.

При цьому з огляду на те, що послуги отримані від нерезидента, придбані для використання в неоподатковуваних операціях або у негосподарській діяльності, платник податку на дату їх придбання зобов’язаний визначити податкові зобов’язання на підставі п. 198.5 ст. 198 ПКУ.

За матеріалами Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з ВПП