Новини

Підсумки тижня

19.11.2021 / 12:16

Огляд підготувала Вікторія АЛЕКСЄЄВА,
консультант з питань оподаткування


БЕБ: прийнято черговий необхідний Закон

17 листопада у Верховній Раді прийнято Закон України «Про внесення змін до адміністративного та кримінального законодавства щодо запровадження діяльності Бюро економічної безпеки України». Закон визначає законодавче підґрунтя для створення та реалізації окремих завдань незалежного державного правоохоронного органу.

У Кодексі про адміністративні порушення:

  • визначається відповідальність працівників Бюро економічної безпеки України, які мають спеціальні звання, за адміністративні правопорушення за дисциплінарними статутами;
  • передбачається адміністративна відповідальність за незаконне використання найменування та ознак належності до Бюро економічної безпеки України.

У Кримінальному кодексі вводиться відповідальність за шахрайство з ПДВ, як окремий вид кримінального правопорушення, розслідування якого віднесено до компетенції Бюро. Визначення окремого складу злочину щодо шахрайства з ПДВ надасть можливість задля ефективного розслідування фактів розкрадання або заволодіння бюджетними коштами у вигляді ПДВ, а також дозволить уникати суперечності між правоохоронними органами під час визначення складів злочинів за статтею 191 Кримінального Кодексу України. Також внесено зміни до ряду інших складів злочинів у зв’язку із створенням Бюро, забезпеченням його незалежності та особливого порядку розслідування кримінальних правопорушень скоєних стосовно його працівників.

У Кримінальному процесуальному кодексі:

  • визначена основна та додаткова підслідність Бюро економічної безпеки України;
  • внесені необхідні зміни щодо виключення такого суб’єкта кримінального провадження як «орган, що здійснює контроль за додержанням податкового законодавства» та введення нового суб’єкта - Бюро економічної безпеки України.
  • закріплені повноваження для здійснення оперативними підрозділами Бюро економічної безпеки України негласних слідчих (розшукових) дій, а також внесені інші зміни задля належного досудового розслідування кримінальних правопорушень, віднесених до підслідності Бюро.

Докладніше про це тут:

Тиск правоохоронців на бізнес: кількість скарг до РБО рекордно зростає другий квартал поспіль

У липні-вересні 2021 року підприємці направили до Ради бізнес-омбудсмена 638 скарг – це найбільша кількість за останні три роки, що на 20% більше проти другого кварталу 2021 року та на 45% більше проти третього кварталу 2020 року. Примітно, що кількість звернень збільшилася з усіх найбільш розповсюджених предметів. Завершено розслідування 373 справ – це на 30% більше у порівнянні з другим кварталом 2021 року та на 36% більше у порівнянні з третім кварталом 2020 року. Таким чином, за квартал РБО допомогла бізнесу повернути та заощадити 483 млн. грн.

«Кількість скарг бізнесу до РБО стрімко збільшується та б’є рекорди попередніх років вже другий квартал поспіль. Проте, таке зростання кількості скарг, на мою думку, не обов’язково свідчить про погіршення бізнес-клімату в Україні. Безперечно, зростає обізнаність про діяльність Ради бізнес-омбудсмена серед підприємців, наші практичні вебінари для бізнесу та адвокатів приносять результати. Крім того, зберігається високий рівень довіри до інституції, багато підприємців звертається до нас повторно», – зазначив бізнес-омбудсмен Марчін Свєнчіцький.

Чотири блоки звернень становили 90% скарг:

Податкові питання (65%). Кількість скарг бізнесу збільшилася на 19% проти другого кварталу 2021 року та на 39% проти третього кварталу 2020 року. Невиконання судових рішень щодо реєстрації податкових накладних (164 скарги) подібно до попереднього кварталу стало найбільш розповсюдженою причиною звернень підприємців. Зупинення реєстрації податкових накладних (75) з великим відривом стало другим найбільш розповсюдженим предметом. Після зняття мораторію також зросла кількість скарг щодо податкових перевірок (56). Стосовно включення платників податків до переліків ризикових надійшло 36 скарг, на 20 менше проти попереднього кварталу.

Дії правоохоронних органів (15%). Підприємці більше скаржилися на правоохоронні органи: +33%  проти другого кварталу 2021 року та +64% проти третього кварталу 2020 року. Понад половина звернень щодо правоохоронного блоку стосувалася Національної поліції (42), третина – органів Прокуратури (26 скарг), решта – Служби безпеки України (9 скарг). Більшість скарг стосувалася процесуальних порушень та бездіяльності правоохоронців. Крім того, на Податкову міліцію підприємці скаржилися 21 раз.

Дії державних регуляторів (6%) (серед яких АМКУ, ДАБІ, Держгеокадастр, НКРЕКП) були у фокусі 41 скарги, що на 58% більше проти другого кварталу 2021 року та на 95% більше проти третього кварталу 2020 року. Суттєво зросла кількість скарг на інші державні регулятори, серед яких у звітному кварталі були Міністерство соціальної політики України (10 скарг) та Міністерство економіки України (18 скарг).

Дії місцевих органів влади (4%). У третьому кварталі 2021 року кількість скарг зросла на 10% проти другого кварталу 2021 року та на 64% проти третього кварталу 2020 року. Звернення бізнесу стосувалися, серед іншого, проблем з виділенням земельних ділянок (5) та отримання дозволів (3).

Докладніше про це тут:

Премія & середня зарплата: як можна уникнути ризиків?

Все ще не вщухають спори щодо того, як саме з 4 вересня 2021 року слід враховувати премії у розрахунку середньої заробітної плати. Адже на практиці можливі різні варіанти розрахунків.

Як відомо, Мінекономіки рекомендує застосовувати «перспективний» метод врахування премій. Натомість значна частина експертів та бухгалтерів вважають, що суть змін в абзаці 3 п. 3 Порядку № 100 полягає не у запровадженні «перспективного» методу врахування премій, а лише у визначенні моменту, з якого премія враховується при обчисленні середнього заробітку, що дозволяє не проводити перерахунки середньої зарплати за минулі періоди.

Але наразі потребує уваги й інше закономірне питання, зумовлене змінами у Порядку № 100. Воно полягає у наступному: оскільки в умовах невизначеності із застосуванням  абзацу 3 п. 3 Порядку № 100 бухгалтерам доводиться обирати метод врахування премій, то до яких негативних наслідків може привести застосування того чи іншого методу, якщо через деяких час виявиться, що він був «неправильним». З’ясуємо це.

Докладніше про це тут:

Оскарження недоїмки з ЄСВ: податківці про оновлений Порядок

Наказом Мінфіну від 30.08.2021 р. № 489 викладено з 08.11.2021 р.  у новій редакції Порядок розгляду контролюючими органами скарг на вимоги про сплату недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та на рішення про нарахування пені та накладення штрафу, форму Рішення про залишення скарги без розгляду та форму Рішення про результати розгляду скарги.

Якщо суб’єкт господарювання отримує від державної податкової служби інформацію про недоїмку (недоплату) з ЄСВ у формі вимоги про сплату, то він має право оскаржити нарахування такої недоїмки, штрафу або пені.

Якщо суб’єкт господарювання не бажає оскаржувати і готов заплатити недоїмку та штрафи разом із нарахованою пенею, то зробити це треба протягом 10 календарних днів з дня надходження вимоги про сплату.

Якщо суб’єкт господарювання платити не бажає, таку вимогу можна оскаржити у податковому органі вищого рівня. Платник має можливість подати скаргу протягом 10 календарних днів з дати отримання вимоги.

Скарга може подаватися в паперовому (особисто або рекомендованим листом) та в електронному вигляді (з дотриманням усіх вимог чинного законодавства за допомогою Електронного кабінету платника податків.

Платник ЄСВ одночасно з поданням скарги до апарату ДПС зобов'язаний повідомити про це у паперовій або електронній формі податковий орган, який прийняв оскаржувані вимогу та/або рішення.

ДПС приймає рішення та надсилає його платнику єдиного внеску протягом 20 календарних днів з дня отримання скарги (раніше було 30 календарних днів) на адресу платника єдиного внеску через відділення поштового зв'язку з повідомленням про вручення або надає йому під підпис.

Рішення надсилається на адресу, зазначену платником єдиного внеску у скарзі, а в разі незазначення такої адреси — на податкову адресу платника єдиного внеску.

Керівник ДПС (його заступник або уповноважена особа) може прийняти рішення про подовження строку розгляду скарги платника єдиного внеску у разі невідповідності до норм розділу IV цього Порядку, але не більше 60 календарних днів, та письмово повідомити про це платника єдиного внеску до закінчення строку, визначеного для надсилання рішення.

Якщо вмотивоване рішення за скаргою платнику єдиного внеску не надсилається протягом 20-денного строку або протягом строку, подовженого за рішенням керівника (його заступника чи уповноваженої особи) податкового органу, така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника єдиного внеску з дня, наступного за останнім днем закінчення строків

Скарга вважається також повністю задоволеною на користь платника єдиного внеску, якщо рішення керівника апарату ДПС (його заступника або уповноваженої особи) про продовження строків її розгляду не було надіслано платникові єдиного внеску до закінчення 20-денного строку.

Докладніше про це тут:

Доступ до матеріалу обмежений і доступний тільки передплатникам після авторизації
Підпишіться на журнал і Ви отримаєте доступ до всіх публікацій друкованого видання