Новини

Податкова амністія: інструмент для боротьби з тінню чи невдала ініціатива?

08.12.2021 / 14:40

Станіслав ГОЗА, 
юрист податкової практики Jurimex  


Спробуємо розібратися, чи є податкова амністія саме тим інструментом, який дозволить побороти тінь, або це просто чергова невдала ініціатива та подарунок конвертаційним центрам.

Владислав Воінов: «Жертв немає, амністія ще триває»

Саме таке висловлювання дозволив собі керівник Відділу з питань одноразового (спеціального) добровільного декларування ДПС України під час круглого столу присвяченого тому, як не «спіткнутись», крокуючи усіма колами пекла податкової амністії. Проте, на думку автора, до кінця кампанії амністування очікувати «втрат» в рядах платників податків, що подали одноразову (спеціальну) декларацію, ще зарано.

Данило Гетманцев: «Детінізація наше магістральне завдання»

За словами фахівців, які займалися розробкою закону про одноразове (спеціальне) добровільне декларування активів, в основу останнього ліг успішний іноземний досвід проведення подібних авантюр. При цьому, як правило, амністія капіталів передувала введенню в національне законодавство положень, що передбачають план BEPS та автоматичний обмін податковою інформацією за стандартом CRS. Зважаючи на це, вітчизняна спроба не відрізняється оригінальністю, адже, як ми добре знаємо, 2022 рік буде першим звітним роком для цілей правил контрольованих іноземних компаній та, ймовірно, щодо CRS. Тому, нам люб’язно пропонують самостійно вийти з тіні, або нас виведуть примусово.

Павло Ходаковський: «У нас варіантів небагато»

Важко не погодитись з колишнім заступником міністра фінансів України, варіантів дійсно небагато. Не скористатись податковою амністією, за умови наявності активів в обсягах, що перевищують передбачені законом ліміти, означатиме піти ва-банк та спробувати на собі весь арсенал методів податкового контролю.

Сховати статки за допомогою розгалуженої корпоративної структури іноземних компаній, що побудована ватагою консультантів, стане набагато складніше, адже, по-перше, з 01 січня 2022 року набувають чинності правила оподаткування прибутку контрольованих іноземних компаній; по-друге, починаючи з 2023 року Україна планує надавати інформацію щодо руху коштів та активів нерезидентів та їхніх компаній на рахунках в українських банках і отримуватиме аналогічну інформацію щодо українських резидентів, які мають іноземні банківські рахунки в порядку автообміну інформацією за стандартом CRS.

Сергій Марченко: «Основна умова МВФ – застосування непрямих методів контролю»

Також, варто звернути увагу на те, що положення закону містять розпорядження Міністерству фінансів України протягом 9 місяців з дня набрання чинності закону про одноразове (спеціальне) добровільне декларування розробити та подати на розгляд Верховної Ради України «законопроект щодо посилення контролю за повнотою оподаткування доходів фізичних осіб» (чит. законопроект щодо непрямих методів оподаткування). Тому, теоретично, в Україні залишиться можливість зберегти готівкові кошти під матрацом, водночас, кожна спроба використати такі кошти приречена стати об’єктом не тільки пильної уваги податкової, а й об’єктом оподаткування у разі якщо витрати перевищать «офіційні» доходи.

За словами Данила Гетманцева, наразі українці мають від 50 до 80 мільярдів доларів США активів та заощаджень, які були зароблені в тіні, та з яких не сплачувалися податки, при цьому, метою податкової амністії є виведення з тіні близько третини цього обсягу. Нагадаємо, що не зможуть скористатися одноразовим (спеціальним) декларуванням особи, що починаючи з 2005 року подавали «антикорупційні» декларації. Зважаючи на це, виникають сумніви, що «звичайні» українці зможуть надекларувати скільки треба.

На сьогодні, загальна сума амністованих коштів складає більше ніж 200 млн грн, що приблизно у 2000 разів менше ніж плановий обсяг детінізованого капіталу. Водночас, вбачається, що кількість бажаючих прийняти участь в одноразовому (спеціальному) декларуванні значно збільшиться в той момент, коли Міністерство фінансів України явить світові проект закону про введення непрямих методів оподаткування доходів фізичних осіб. Він має наочно продемонструвати потенційному декларанту, що податкова амністія є єдиним можливим виходом, ниткою Аріадни, яка виведе платника податків з тіні у світле майбутнє.

Євген Олейніков: 
«Це можливість відновити довіру між  бізнесом та податковим органом»

Стверджуючи, що проведення податкової амністії не на часі, що спочатку треба підвищити рівень довіри до влади, зокрема, до податкового органу - ми тим самим гальмуємо розвиток власної економіки. А без побудови сильної економіки, рух у напрямку до цивілізованого європейського суспільства, частиною якого ми дуже хочемо стати, залишиться лише тупотінням на одному місці. Беззаперечно, високий рівень довіри до влади є чинником, що сприяє успішному проведенню амністії капіталів. Проте не ключовим. Навряд чи фактором успіху податкової амністії в Аргентині стала неймовірна довіра до уряду, скоріш за все, саме страх перед введенням автообміну податковою інформацією спонукав детінізувати понад 100 млрд доларів США. З огляду на те, що рівень недовіри до податкового органу в Україні становить близько 65% зрозуміло чому бізнес не поспішає декларуватися, проте можливість встановити довірчі відносини видається дійсно історична.

Незважаючи на те, що податкова амністія розрахована на малий та середній бізнес, вона стосується кожної особи, яка має активи у обсягах більших ніж «ліміти амністування». Досить показово, що першим декларантом, амністувавшим свій капітал став «заробітчанин». Цікавими видаються масштаби поінформованості людей про податкову амністію, якщо до останньої долучається не тільки бізнес, який постійно тримає руку на пульсі змін податкового законодавства, а й прості смертні. Це може свідчити про непогану інформаційну кампанію з боку податкової служби та міністерства фінансів. До речі, незадовільна робота з потенційними декларантами є одним з факторів провалу окремих податкових амністій в зарубіжних країнах. Тому, хоча б в цій частині робота ведеться більш менш адекватно.

Напис на пекельній брамі: «Хто йде сюди, покинь усі надії!»

Виникає питання: а навіщо амністувати капітал, з якого не сплачені податки, якщо пройшли строки давності, що становлять 1095 днів? Тут варто звернути увагу на декілька факторів, та перший з них, полягає в тому, що грошове зобов'язання може бути нараховане без дотримання строку давності, якщо податкову декларацію за період, протягом якого виникло податкове зобов'язання, не було подано. Тобто, якщо у 2011 році ви отримали дохід, з якого не сплатили податки, та при цьому декларацію за той період не було подано, у 2021 році нічого не заважає податковому органу нарахувати зобов’язання з податку на доходи фізичних осіб 10-річної давності. 

Окрім цього, коментуючи питання застосування строків давності, Данило Гетманцев зазначив, що, дійсно, деякі платники податків покладатимуть надії на те, що за межами строку у 1095 днів суди не дозволять нараховувати грошові зобов’язання, водночас, припустив можливість зміни положень податкового кодексу і в цій частині, що може призвести до перегляду судами підходів до вирішення подібних податкових спорів.

Ніхто не візьметься стверджувати, що запропонована нам податкова амністія є досконалим витвором законотворчого мистецтва. Звісно, вона має свої недоліки, зокрема, це як  невирішене питання з декларуванням криптоактивів, так і відсутність адекватних гарантій нерозголошення інформації або ситуація з декларуванням активів, які лише частково були придбані за рахунок неоподаткованих коштів. Проте, в умовах загальносвітових тенденцій реалізації плану дії BEPS, податкова амністія, вірогідно, є однією з небагатьох можливостей убезпечити себе від очікуваного «закручування гайок».

_________________
Матеріал підготовлено за результатами обговорення в рамках податкових студій TaxAcademy