Новини

ТЦУ-контроль: від моніторингу звітів про КО до зустрічей з податківцями

14.12.2021 / 09:50
ТЦУ-контроль: від моніторингу звітів про КО  до зустрічей з податківцями

Експерти A1 Consulting


Нещодавно завершилася кампанія з подачі звітів про контрольовані операції і повідомлення про участь у міжнародній групі компаній за 2020 рік.

Всі платники податків, які працюють з ТЦУ знають, що з 1 жовтня 2021 починається період, коли вони можуть отримати запит на документацію за 2020 рік, а, можливо, і відчують на собі спеціалізовану перевірку з питань трансфертного ціноутворення.

Нагадаємо, що за інформацією ДПС з початку 2021 року вже завершено 14 перевірок, за результатами яких донараховано 245 млн грн податку на прибуток та зменшено збитки на 1,3 млрд гривень.

Наразі триває проведення 35 перевірок контрольованих операцій, розрахункові донарахування за якими складають 1,4 млрд грн податку на прибуток та зменшення збитків на 3,5 млрд грн.

Ми вирішили підготувати для вас серію публікацій про моніторинг контрольованих операцій, підґрунтя для запиту документації з ТЦУ, проведення перевірки та повноваження податкових органів, які допоможуть свідомо та максимально комфортно зустріти запит ДПС.

Важливо пам’ятати, що податківці мають майже 7 років для можливості перевірити контрольовані операції та здійснити податкові донарахування.

Моніторинг звітів про контрольовані операції

Цілями моніторингу як одного з етапів податкового контролю за трансфертним ціноутворенням є:

  • встановлення відповідності умов контрольованих операцій принципу «витягнутої руки»;
  • виявлення потенційних ризиків трансфертного ціноутворення;
  • виявлення ризиків відсутності розумної економічної причини (ділової мети);
  • проведення аналізу ризиків заниження платником податків податкових зобов’язань.

Після отримання звітів про контрольовані операції контролюючий орган проводить їх аналіз з метою  виявлення зазначених ризиків.

На що ж звертають увагу податківці? Нижче перелік того, що може стати першопричиною направлення запиту платникам податків:

  • збитковість компанії протягом декількох звітних (податкових) періодів;
  • невідповідність фінансових результатів (показників рентабельності) платника податків середнім показникам по галузі;
  • значний обсяг операцій з пов’язаними особами – нерезидентами;
  • значний обсяг операцій з нематеріальними активами, такими як роялті, ліцензії, плата за використання патентів, товарних знаків, ноу-хау тощо, а також з будь-якими іншими об’єктами інтелектуальної власності;
  • значний обсяг операцій з надання/отримання внутрішньогрупових послуг, сплачених роялті та/або процентів за фінансовими запозиченнями;
  • від’ємні чисті активи при наявності кредитів, позик та інших боргових зобов’язань, що виникли за операціями з пов’язаними особами - нерезидентами;
  • проведення господарських операцій, нетипових для поточної діяльності платника;
  • невідповідність одержувачів товарів за даними митного оформлення сторонам договору (використання непрямих контрактів);
  • відсутність істотних основних засобів.

За результатами аналізу звітів  та  з урахуванням цих факторів ризику податківці можуть направити запит до платників податків щодо подання документації з ТЦУ та/або майстер-файлу.

Запит ТЦУ-документації 

В рамках публікації хочемо розповісти про підстави та процедури запиту документації з трансфертного ціноутворення. 

Податковий кодекс зобов’язує усіх платників податків, що здійснюють КО, складати та зберігати документацію з ТЦУ за кожний звітний період.

Якщо аналіз звітів про КО свідчить про невідповідність їх умов  принципу «витягнутої руки», територіальний підрозділ ДПС ініціює перед центральним апаратом направлення запиту до платників податків щодо подання документації.

ДПС,  за результатами розгляду звернення, приймає рішення про направлення запиту щодо подання документації або недоцільності його направлення, про що інформує контролюючий орган.

Пам’ятаємо, що:

  • запит на подання документації надсилається виключно  центральним апаратом ДПС (наразі це Департамент податкового аудиту ДПС). В запиті має бути зазначено щодо яких саме КО має бути подано документація (часто ми бачимо загальне посилання на усі КО вказані у звіті за відповідний звітний рік);
  • такий запит може бути надіслано ДПС не раніше 1 жовтня року, що настає за календарним роком, в якому було здійснено КО.

Після отримання запиту у компанії є 30 календарних днів для надання документації з ТЦУ до контролюючого органу.

Алгоритм роботи контролюючого органу з ТЦУ-документацією 

Розповімо що відбувається з вашою документацією з ТЦУ після подання в контролюючий орган.

Варто пам’ятати, що хоч запит платнику надсилається центральним апаратом ДПС України - документація має подаватись в контролюючий орган, який зазначено у запиті. 

Як правило, це територіальний підрозділ ДПС України, який ініціював запит.

Отримавши документацію з ТЦУ, у контролюючого органу є 15 робочих днів щоб її проаналізувати та направити результати аналізу до центрального апарату ДПС України.

Такий аналіз повинен містити:

  • відповідність змісту документації вимогам п. 39.4.6 ст.39 ПКУ;
  • факти невідповідності умов КО принципу «витягнутої руки» та/або відсутності ділової мети;
  • наявність ризиків ТЦУ з висновками щодо доцільності (або не доцільності) проведення спеціалізованої перевірки;
  • пропозиції щодо необхідності направлення запиту на додаткову інформацію (документацію).

Центральний апарат ДПС (наразі це Управління трансфертного ціноутворення Департаменту податкового аудиту ДПС) оцінює надіслані матеріали, за потреби здійснює свій аналіз, та в залежності від результатів аналізу, приймає рішення, зокрема щодо направлення додаткового запиту платнику, або доцільності призначення податкової перевірки.

Статистика надісланих запитів на подання документації з ТЦУ та розпочатих перевірок свідчать, що нерідко податківці не вбачають ризики ТЦУ в контрольованих операціях платників. Але, на жаль, про це вони платникам податків не повідомляють.

А ось що відбувається, коли ризики ТЦУ є  - розповімо далі. 

ТЦУ-зустріч з податковим органом 

Моделюємо ситуацію - за результатами моніторингу КО та аналізу поданої документації з ТЦУ територіальний підрозділ ДПС вбачає ризики та розрахував суму можливих податкових донарахувань.

Що далі – перевірка? Так, на цьому етапі контролюючим органом вже може бути розпочато процедуру призначення спеціалізованої податкової перевірки, передбаченої пп. 39.5.2 ст.39 ПКУ.  

Але сьогодні ми зупинимось на іншій процедурі, яка прямо не прописана в ст.39 ПКУ, але на практиці широко застосовується податківцями.

Користуючись своїм правом відповідно до пп. 20.1.1 ст.20 ПКУ, запрошувати платників податків або їхніх представників для перевірки правильності нарахування та своєчасності сплати податків, та розвиваючи сервісну функцію, територіальний підрозділ ДПС ініціює таку зустріч. У нашому випадку питаннями для обговорення є результати аналізу документації з ТЦУ, що на думку податківців свідчать про невідповідність умов КО принципу «витягнутої руки».

Під час конструктивного діалогу контролюючий орган презентує висновки та розрахунки за підсумками проведеного ними альтернативного функціонального, економічного аналізу та порівняльного дослідження КО. У свою чергу, платник податків може пояснити свій підхід та вибір методології обґрунтування та захисту своїх трансфертних цін.

Напевно, контролюючий орган за результатами такої зустрічі сподівається на розсудливість платника податків, який оцінить аргументи податківців  та вирішить скористатися своїм правом на проведення самостійного коригування (яке можливе виключно поки не розпочалась податкова перевірка).

Як ми бачимо, такий варіант цілком задовольняє контролюючий орган, адже він отримує «живі» кошти до бюджету, уникаючи тривалої перевірки та можливих судових спорів.

Водночас платник податків має можливість «зекономити», оскільки коригування податкових зобов’язань здійснюється до граничних значень діапазону цін (рентабельності), а не до медіани такого діапазону. А також уникає штрафних санкцій (25% від донарахованих сум), зберігає нерви та ресурси, а також запобігає можливим кримінальним переслідуванням.

Але ми намалювали «пасторальну» картинку, коли усі задоволенні результатом зустрічі. Що ж відбувається коли платник податків не згоден із розрахунками та висновками податківців, або такої зустрічі взагалі не проводилось?

To be continued…