Новини

Судова практика: арешт «сум ліміту ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ» у кримінальному провадженні

21.12.2021 / 14:00

Такий арешт є незаконним, якщо не буде встановлено:

  1. здатність такого ліміту ПДВ бути речовим доказом згідно ст.98 Кримінального процесуального кодексу України, якщо метою накладення арешту є забезпечення збереження речових доказів;
  2. існування сукупності підстав чи розумних підозр вважати, що «сума ліміту ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ» є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна (ст.170 Кримінального процесуального кодексу України).

Джерело - правовий висновок Великої Палати Верховного Суду:

«85. За змістом частин першої та другої статті 170 КПК арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

86. Арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

.. 89. Отже, під час вирішення питання щодо погодження або непогодження клопотання слідчого про накладення арешту на суми ліміту ПДВ позивач мав перевірити як формальну відповідність такого клопотання вимогам статті 171 КПК, так і визначити, чи є згаданий розрахунковий показник, інформація про який зберігається в електронній системі адміністрування ПДВ і облік якого здійснюється автоматично, об'єктом, право на який може бути обмежено у розумінні статті 170 КПК (зокрема, чи може цей запис в електронній системі взагалі бути доказом злочину, підлягати спеціальній конфіскації, конфіскації у юридичної особи, бути об'єктом забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна), а також чи може цей показник бути речовим доказом за змістом положень статті 98 цього ж Кодексу, якщо метою накладення арешту є забезпечення збереження речових доказів.

…92. Таким чином, висновок ВРП (прим.авт.МК- Вищої ради правосуддя), з яким погодився суд першої інстанції, про невиконання прокурором ОСОБА_1 завдань кримінального провадження, визначених статтею 2 КПК, та необґрунтоване втручання у господарську діяльність юридичних осіб внаслідок погодження клопотань слідчого про накладення арешту на суми ліміту ПДВ є правильним.»

 (Постанова від 07.10.2021 р у справі № 9901/628/19)

P.s. Більше про поточну судову практику читай тут.