Юридична практика

Оренда земельної частки (паю)

01.11.2016 / 14:48

Суть справи

ДПІ проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ «А» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2013 р. по 31.03.2016 р., за результатами якої складено акт перевірки.

В акті перевірки зазначено, що в періоді, який перевіряється, ТОВ «А» при нарахуванні та виплаті сум орендної плати за земельні частки (паї) у негрошовій формі (сільськогосподарська продукція) не застосовувало коефіцієнт відповідно до п. 164.5 ст. 164 Податкового кодексу, що призвело до порушення вимог пп. 164.2.5 п. 164.2 цієї статті, підпунктів 168.1.4 та 168.1.5 п. 168.1 ст. 168, п. 176.2 ст. 176 цього Кодексу та заниження податку на доходи фізичних осіб.

Перевіркою повноти бази оподаткування доходів від надання в оренду земельних часток (паїв) з метою визначення правильності, повноти нарахування та достовірності відображення у податковій звітності податків, зборів під час перевірки використовувалися пояснення орендодавців товариства.

Згідно з поясненнями орендодавців установлено, що протягом липня — серпня 2015 р. ТОВ «А» населенню за надані в оренду паї частково було видано сільськогосподарську продукцію, а саме: 13,1 т пшениці, 4,7 т кукурудзи й 0,3 т соняшнику, що не відображено в бухгалтерському обліку товариства.

Крім того, у зв’язку із заниженням чистого оподатковуваного доходу перевіркою встановлено заниження суми військового збору, що підлягає сплаті, чим порушено підпункти 1.2 та 1.3 п. 161 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу.

За результатами перевірки ДПІ прийнято податкові повідомлення-рішення про нарахування податку на доходи фізичних осіб та військового збору.

Позиція платника

У поданій скарзі ТОВ «А» не погоджується з висновками акта перевірки про нарахування податку на доходи фізичних осіб та військового збору і просить скасувати оскаржувані податкові повідомлення-рішення. Платник податків наполягає на тому, що розрахунок за надані в оренду паї здійснювався винятково коштами, що підтверджено бухгалтерськими документами.

Витяг з рішення

Згідно з пп. 14.1.180 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу податковий агент щодо податку на доходи фізичних осіб — юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ), самозайнята особа, представництво нерезидента — юридичної особи, інвестор (оператор) за угодою про розподіл продукції, які незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або негрошовій формі) зобов’язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розділом IV цього Кодексу, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність контролюючим органам та нести відповідальність за порушення його норм в порядку, передбаченому ст. 18 та розділом IV цього Кодексу.

Водночас з згідно з пп. «а» п. 171.2 ст. 171 Податкового кодексу особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з інших доходів, є податковий агент — для оподатковуваних доходів з джерела їх походження в Україні.

Статтею 168 Податкового кодексу встановлено порядок нарахування, утримання та сплати (перерахування) податку на доходи фізичних осіб до бюджету. Зокрема, п. 168.1 цієї статті визначено порядок оподаткування доходів, нарахованих (виплачених, наданих) платнику податку податковим агентом. Так, податковий агент зобов’язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену ст. 167 цього Кодексу (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до пп. 168.1.2 п. 168.1 ст. 168 Податкового кодексу податок сплачується (перераховується) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки приймають платіжні документи на виплату доходу лише за умови одночасного подання розрахункового документа на перерахування цього податку до бюджету.

Підпунктом 168.1.4 зазначеного пункту встановлено: якщо оподатковуваний дохід надається у негрошовій формі чи виплачується готівкою з каси податкового агента, податок сплачується (перераховується) до бюджету протягом банківського дня, що настає за днем такого нарахування (виплати, надання).

У разі якщо оподатковуваний дохід нараховується податковим агентом, але не виплачується (не надається) платнику податку, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає перерахуванню до бюджету податковим агентом у строки, встановлені Податковим кодексом для місячного податкового періоду (пп. 168.1.5 п. 168.1 ст. 168 Кодексу).

Пунктом 164.5 ст. 164 Податкового кодексу встановлено, що під час нарахування (надання) доходів у будь-якій негрошовій формі базою оподаткування є вартість доходу, розрахована за звичайними цінами, правила визначення яких встановлено згідно з цим Кодексом, помножена на коефіцієнт, який обчислюється за такою формулою:
К = 100 : (100 – Сп), де К — коефіцієнт; Сп — ставка податку, встановлена для таких доходів на момент їх нарахування. У такому самому порядку визначаються об’єкт оподаткування і база оподаткування для коштів, надміру витрачених платником податку на відрядження або під звіт та не повернутих у встановлені законодавством строки.

До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається, зокрема, дохід від надання майна в лізинг, оренду або суборенду (строкове володіння та/або користування), визначений у порядку, встановленому п. 170.1 ст. 170 цього Кодексу (пп. 164.2.5 п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу).

Згідно пп. 170.1.1 п. 170.1 ст. 170 зазначеного Кодексу оподаткування доходу від надання нерухомості в оренду податковим агентом платника податку — орендодавця щодо його доходу від надання в оренду земельної ділянки сільськогосподарського призначення, земельної частки (паю), майнового паю є орендар. При цьому об’єкт оподаткування визначається виходячи з розміру орендної плати, передбаченої в договорі оренди, але не менше ніж мінімальна сума орендного платежу, встановленого законодавством з питань оренди землі.

Доходи, зазначені у підпунктах 170.1.1 — 170.1.3 цього пункту, оподатковуються податковим агентом під час їх виплати за їх рахунок (пп. 170.1.4 п. 170.1 ст. 170 Податкового кодексу).

Пунктом 176.2 ст. 176 Податкового кодексу встановлено, що податкові агенти зобов’язані, зокрема, своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, що виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати за її рахунок; подавати у строки, встановлені цим Кодексом для податкового кварталу, податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку до контролюючого органу за місцем свого розташування; нести відповідальність у випадках, визначених цим Кодексом.

Крім того, п. 16¹ підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу, зокрема, передбачено, що платниками військового збору є особи, визначені п. 162.1 ст. 162 цього Кодексу, а саме фізична особа — резидент (нерезидент), яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні; податковий агент. Об’єктом оподаткування збором є доходи, визначені ст. 163 цього Кодексу.

Нарахування, утримання та сплата (перерахування) збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому ст. 168 Податкового кодексу, за ставкою, визначеною пп. 1.3 п. 16¹ підрозділу 10 розділу ХХ цього Кодексу.

Відповідальними за утримання (нарахування) та сплату (перерахування) збору до бюджету є особи, визначені у ст. 171 цього Кодексу.

Згідно з п. 127.1 ст. 127 Податкового кодексу ненарахування, неутримання та/або несплата (неперерахування) податків платником податків, у тому числі податковим агентом, до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25 % суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету. Ті самі дії, вчинені повторно протягом 1095 днів, тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 50 % суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету. Дії, передбачені абзацом першим цього пункту, вчинені протягом 1095 днів втретє та більше, тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 75 % суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.

Отже, рішенням, прийнятим за розглядом повторної скарги, податкові повідомлення-рішення про нарахування податку на доходи фізичних осіб та військового збору залишено без змін, а скаргу платника податків — без задоволення.

ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА
Податковий кодекс — Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. № 2755-VI

«Гарячі лінії»

Дата: 23 лютого, Четвер
Час проведення: з 14:00 до 16:00