Бухоблік

Ремонт побутової техніки: особливості обліку

11.11.2016 / 16:40

Суб’єкти господарювання, що надають послуги з ремонту побутової техніки, у своїй діяльності мають керуватися Правилами № 313, які визначають основні вимоги до побутового обслуговування населення і регулюють відносини між замовниками та виконавцями у наданні таких послуг на території України. Про те, як відображаються такі операції в обліку, йтиметься в цій статті.

Загальні аспекти

Відповідно до ст. 678 Цивільного кодексу в разі передачі покупцеві товару неналежної якості він має право вимагати від продавця або пропорційного зменшення ціни, або безоплатного усунення недоліків товару в розумний строк, або відшкодування витрат на усунення недоліків товару.

Суб’єкти господарювання, які надають послуги з ремонту побутової техніки, повин­ні дотримуватися вимог, встановлених Правилами № 313.

Зокрема, цими Правилами передбачено, що:

  • послуги надаються замовникам згідно з угодами, документальним підтвердженням укладення яких є такі документи: договір, розрахунковий документ встановленої форми (п. 9 зазначених Правил);
  • виконавець має право на відмову в прий­манні замовлень на побутові послуги, якщо він не може забезпечити належне їх виконання (п. 10 Правил);
  • термін виконання замовлення встановлюється за погодженням сторін (п. 12 Правил);
  • розрахунковим документом, що засвідчує факт надання послуги, може бути касовий чек, якщо виконавець послуг використовує РРО (розрахункова квитанція у разі виходу РРО з ладу або тимчасового відключення електроенергії), або квитанція, якщо РРО не застосовується (п. 13 Правил);
  • порядок оплати вартості послуг визначається виконавцем за погодженням із замовником. Може передбачатися пов­ний розрахунок під час оформлення замовлення або часткова оплата з остаточним розрахунком під час отримання замовлення. В останньому випадку після кожної завершеної і сплаченої операції з надання послуги замовнику видається розрахунковий документ (п. 15 Правил);
  • підставою для одержання замовлення (послуги) є пред’явлений касовий (товарний) чек, договір, квитанція чи квиток (п. 21 Правил);
  • документами, що надають право замовникові на вимогу усунення недоліків у гарантійний термін, є касовий (товарний) чек, договір, квитанція або гарантійний талон (п. 24 Правил).

Документальне оформлення

Для оформлення замовлень і розрахунків із замовниками суб’єкти господарювання у сфері побутового обслуговування застосовують документи суворої звітності згідно з Інструкцією № 8. Щодо загальних вимог до змісту таких документів, то п. 2.3 цієї Інструкції визначено обов’язкові реквізити замовлень:

  • найменування господарюючого суб’єкта, його ідентифікаційний код, адреса, телефон;
  • дата приймання та термін виконання замовлення;
  • дані замовника (прізвище, адреса, телефон);
  • найменування замовлення, його опис, характеристика робіт;
  • вартість замовлення згідно з кошторисом або розрахунок вартості;
  • інші відомості, передбачені формою документа.

Вартість замовлення засвідчується підписом замовника, а сума отриманих коштів — підписом представника господарюючого суб’єкта.

Пунктом 2.4 зазначеної Інструкції також передбачено, що під час видачі замовлення виконавець проводить остаточний розрахунок із замовником, проставляє фактичну дату видачі замовлення і заповнює гарантійний талон до квитанції. Гарантійний талон з печаткою або штампом господарюючого суб’єкта передається замовнику.

Для оформлення надання послуг з ремонту побутових машин та приладів, радіоелектронної апаратури, транспортних засобів, меблів, взуття передбачено форму № ПО-Р1. Вона складається у трьох примірниках — замовлення, квитанція та копія квитанції. До цієї форми вносяться дані про використані комплектуючі вироби, запасні частини, матеріали (замовника або виконавця) та їх вартість, а у разі коли ремонт виконується не за місцем проживання замовника — зазначаються ознаки виробу та його оціночна вартість (пп. 2.5.5 Інструкції № 8).

Особливості приймання виконавцем замовлень з надання послуг з ремонту побутових машин і приладів викладено в Інструкції № 20, якою передбачено, що:

  • замовлення на ремонт побутової техніки оформляється договором. У даному випадку квитанція форми № ПО-Р1 (перший примірник — замовлення) виконує функцію договору. У цьому документі при прийманні виробу побутової техніки в ремонт зазначаються ознаки виробу (його комплектність, колір, заводський номер тощо), оціночна вартість, що засвідчується підписом замовника (п. 2.1 цієї Інструкції);
  • при прийманні замовлення у присутності замовника визначаються несправності, а також агрегати, запасні частини, матеріали, що комплектують вироби, необхідні для усунення цих несправностей. Це також узгоджується із замовником для уникнення у подальшому непорозумінь при визначенні вартості робіт і остаточному розрахунку (п. 2.2 Інструкції № 20);
  • вартість прийнятих у ремонт виробів (тобто оціночна вартість, про яку йшлося вище) встановлюється за узгодженням із замовником або згідно з підтвердними документами з урахуванням терміну експлуатації (замовник надав касовий чек і технічний паспорт — в цьому випадку є інформація про вартість придбаного виробу і термін його експлуатації). Така вартість зазначається у квитанції (п. 2.3 Інструкції);
  • для виконання ремонту може бути використано запасні частини і комплектуючі вироби, надані замовником (п. 2.4 Інструкції № 20);
  • порядок розрахунків у готівковій або безготівковій формі визначається виконавцем за узгодженням із замовником. Це може бути попередня оплата або оплата при видачі замовлення, часткова оплата з подальшим розрахунком при видачі замовлення (п. 2.6 Інструкції);
  • при розрахунках у разі використання РРО замовникові видається касовий чек і копія квитанції (п. 2.7 Інструкції № 20), при розрахунках без використання РРО видається лише квитанція за формою № ПО-Р1 (п. 2.8 Інструкції).

У разі якщо вироби побутової техніки, прийняті в ремонт, пошкоджено з вини виконавця при зберіганні або виконанні ремонту, він зобов’язаний протягом місяця відшкодувати замовникові заподіяні збитки згідно з п. 9 ст. 15 Закону № 1023 та п. 25 Правил № 313.

Гарантійний ремонт

Гарантійні зобов’язання для фізичних осіб — кінцевих споживачів викладено у Законі № 1023. Кінцевий споживач має право пред’явити продавцю (виробнику, виконавцю) відповідну вимогу щодо продукції, на яку гарантійний строк або строк придатності не встановлено, якщо недоліки було виявлено протягом двох років, а щодо об’єкта будівництва — не пізніше 10 років від дня їх передачі споживачеві (п. 5 ст. 7 зазначеного Закону). Відповідно до п. 2 цієї статті гарантійний строк зазначається на етикетці, в паспорті продукції чи будь-якому іншому документі, що додається до продукції. Вимоги споживача щодо пропорційного зменшення ціни, ­безоплатного усунення недоліків товару в розумний строк або відшкодування коштів, витрачених на усунення таких недоліків, пред’являються за вибором споживача або продавцеві за місцем придбання товару, або виробнику (згідно з п. 1 ст. 8 Закону № 1023). Слід зазначити, що вимоги споживача розглядаються після пред’яв­лення ним розрахункового документа, технічного паспорта чи іншого аналогічного документа з позначкою про наявність гарантійних зобов’язань і дати продажу (п. 11 ст. 8 цього Закону).

Відносини між споживачами, які придбавають технічно складні побутові товари для власних побутових потреб, та їх виробниками, продавцями і виконавцями робіт з гарантійного ремонту (обслуговування) або гарантійної заміни товарів визначено Порядком № 506. До таких товарів, зокрема, належать:

  • апаратура радіоелектронна побутова;
  • машини та прилади електропобутові;
  • машини та прилади для механізації робіт у побуті;
  • побутові електронні прилади, у тому числі обчислювальна техніка;
  • інші товари, повний перелік яких наведено в додатку 1 до вищезазначеного Порядку.

Відповідно до п. 4 цього Порядку в технічному паспорті або іншому документі, що додається до товару, зазначається гарантійний термін експлуатації, протягом якого виробник гарантує використання товару, в тому числі комплектуючих виробів та складових частин, за призначенням за умови дотримання споживачами правил користування і протягом якого виробник (продавець, виконавець) виконує гарантійні зобов’язання.

Гарантійне обслуговування полягає в тому, що виробник (продавець, виконавець) протягом гарантійного терміну зобо­в’язується організувати, якщо це передбачено експлуатаційним документом, роботи зі спеціальної установки (підключення) товару чи його введення в експлуатацію і технічного обслуговування. Роботи з гарантійного ремонту (обслуговування) виконуються для споживача безоплатно. Виробник (продавець, виконавець) забезпечує нормальне використання товару, в тому числі комплектуючих виробів, протягом гарантійного терміну (п. 3 Порядку № 506).

Згідно з п. 10 цього Порядку гарантійні зобов’язання зазначаються виробником (продавцем) у гарантійному талоні за формами № 1-гарант і № 2-гарант (додатки 2 і 3 до цього Порядку) або в іншому експлуатаційному документі у розділі «Гарантійні зобов’язання виробника». Також до експлуатаційних документів додаються відривні талони на технічне обслуговування (за потреби) і гарантійний ремонт за формами № 3-гарант і № 4-гарант (додатки 4 і 5 до Порядку). У разі коли експлуатаційними документами передбачено проведення робіт із введення товару в експлуатацію, виробником (продавцем) додається відривний талон за формою № 5-гарант (додаток 6 до Порядку).

Відповідно до п. 13 Порядку № 506 у разі виникнення потреби у визначенні причини втрати якості товару, гарантійний термін якого не вичерпався, продавець повинен у триденний термін з дня одержання письмової заяви від споживача передати такий товар на експертизу. При цьому споживачу видається акт приймання товару на експертизу за формою № 6-гарант (додаток 7 до цього Порядку). Експертиза проводиться за рахунок продавця. Якщо в результаті експертизи буде доведено, що недоліки виникли після передачі товару споживачу внаслідок порушення ним встановлених правил використання, зберігання чи транс­портування, дій третіх осіб, вимоги споживача не підлягають задоволенню, а споживач зобов’язаний відшкодувати продавцю (підприємству, яке виконує його функції) витрати на проведення експертизи. Споживач, продавець (виконавець) має право оскаржити висновки експертизи в судовому порядку.

Бухгалтерський облік

При веденні бухгалтерського обліку на підприємствах з ремонту побутової техніки слід керуватися загальними нормативними документами, зокрема Інструкцією № 291, ПБО 11, а також Методрекоменда­ціями № 157.

Так, згідно з п. 3.5 цих Методрекомендацій та п. 3 ПБО 11 для проведення гарантійного ремонту і гарантійного обслуговування на підприємстві передбачено створення резервного фонду. Розмір такого фонду визначається підприємством самостійно та фіксується в наказі про облікову політику. Суми створеного фонду забезпечення гарантійного ремонту визнаються витратами на збут і належать до витрат періоду, в якому резервний фонд створено. У разі коли резервний фонд відсутній, усі фактичні витрати на гарантійний ремонт (за винятком коштів, що відшкодовуються за рахунок винної особи) включаються до витрат на збут.

Згідно з вимогами Інструкції № 291 та Методрекомендацій № 157 основні бухгалтерські записи при здійсненні операцій з надання послуг з ремонту побутової техніки наведено у табл. 1.

Таблиця 1


з/п

Зміст господарської операції

Дебет

Кредит

1

Отримано запчастини та агрегати для здійснення ремонту побутової техніки

207 «Запасні частини»

631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками та підрядниками»

2

Відображено податковий кредит з ПДВ

641/ПДВ

631

3

Перераховано кошти постачальнику за запчастини та агрегати

631

311 «Поточні рахунки в національній валюті»

4

Відображено вартість запчастин та агрегатів, використаних при здійсненні ремонтів

23 «Виробництво»

207

5

Нараховано заробітну плату працівникам, які безпосередньо надають послуги з ремонту

23

661 «Розрахунки за заробітною платою»

6

Нараховано ЄСВ

23

651 «Розрахунки із загальнообов’язкового державного соціального страхування»

7

Нараховано амортизацію ОС та МНМА, безпосередньо задіяних при наданні послуг з ремонту побутової техніки

23

131 «Знос основних засобів», 132 «Знос інших необоротних матеріальних активів»

8

Відображено вартість наданих послуг та заборгованість замовника

361 «Розрахунки з вітчизняними покупцями та замовниками»

703 «Дохід від реалізації робіт і послуг»

9

Відображено податкові зобов’язання з ПДВ

703

641/ПДВ

10

Відображено фактичну собівартість наданих послуг

903 «Собівартість реалізованих робіт та послуг»

23

 

11

Віднесено на фінансовий результат дохід

703

791

12

Віднесено на фінансовий результат собівартість наданих послуг

791

903

Інколи замовники для виконання ремонту надають власні агрегати та запчастини. У такому разі вартість таких активів обліковується на забалансовому суб­рахунку 022 «Матеріали, прийняті для переробки».

Однією з особливостей обліку при відображенні операцій під час виконання гарантійних зобов’язань є створення підприємствами — постачальниками товарів резерву (забезпечення) для відшкодування наступних (майбутніх) операційних витрат на виконання гарантійних зобов’язань (п. 13 ПБО 11). Для обліку такого резерву Інструкцією № 291 передбачено субрахунок 473 «Забезпечення гарантійних зобов’язань», на якому ведеться облік руху та залишків коштів, зарезервованих для забезпечення майбутніх витрат на проведення гарантійних ремонтів проданої продукції, ремонтів предметів прокату тощо.

За Кт субрахунку 473 відображаються суми нарахованих резервів у кореспонденції з рахунками відповідних видів витрат, за Дт — використання цього резерву на гарантійне обслуговування в кореспонденції з рахунками обліку запасів і розрахунків.

Слід зазначити, що виконання гарантійних зобов’язань буває інколи пов’язано із заміною раніше реалізованих товарів. Для цього в бухгалтерському обліку необхідно відобразити повернення таких товарів. Інструкцією № 291 для таких цілей передбачено субрахунок 704 «Вирахування з доходу». У даному випадку в бухгалтерському обліку постачальника за Дт субрахунку 704 відображається вартість повернених покупцем продукції і товарів, а за Кт — списання дебетового обороту на рахунок 79 «Фінансові результати».

Витрати з гарантійного ремонту списуються за рахунок резерву.

Створення та використання резервного фонду для проведення гарантійного ремонту відображаються записами, наведеними у табл. 2.

Таблиця 2


з/п

Зміст господарської операції

Дебет

Кредит

1

Створено (нараховано) резерв

93 «Витрати на збут»

473 «Забезпечення гарантійних зобов’язань»

2

Списано витрачені при гарантійному ремонті та обслуговуванні виробничі запаси та напівфабрикати

473

20 «Виробничі запаси»,

25 «Напівфабрикати»

3

Списано інструменти і пристосування, використані при гарантійному ремонті

473

22 «МШП»

4

Нараховано заробітну плату робітникам, які виконують гарантійний ремонт і гарантійне обслуговування побутової техніки

473

661

5

Нараховано ЄСВ на заробітну плату робітників, які виконують гарантійний ремонт і гарантійне обслуговування побутової техніки

473

651

6

Відображено вартість послуг сторонніх організацій, прямо або побічно задіяних у виправленні «гарантійних дефектів»

473

631, 685

7

Якщо сума витрат на виконання гарантійних зобов’язань виявиться більше суми створеного резерву, сума перевищення визнається витратами підприємства і включається до витрат на збут

93

20; 22; 651; 661; 631, 685

8

Створення резерву на наступний звітний період

93

473

Податковий облік

Податок на додану вартість

Відповідно до підпунктів «а», «б» і «в» п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких згідно зі ст. 186 цього Кодексу розташоване на митній території Україні, а також ввезення товарів на митну територію України.

При цьому згідно з пп. 14.1.191 п. 14.1 ст. 14 вищезазначеного Кодексу постачання товарів — це будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду.

При отриманні платником податку товару для надання послуг з його ремонту, у тому числі гарантійного, та відповідно подальшому поверненні (передачі) його власнику (споживачу) після проведення такого ремонту не відбувається операції з постачання товарів.

Тобто при отриманні платником податку товару від його власника для проведення ремонту та при поверненні (передачі) власнику (споживачу) товару після проведення ремонту не відбувається операції з постачання товарів, а тому об’єкта оподаткування ПДВ не виникає і обов’язок щодо нарахування податкових зобов’язань з ПДВ у такого платника за зазначеною операцією відсутній.

Щодо здійснення операцій з надання послуг з ремонту, то слід зазначити таке.

Згідно з п. 188.1 ст. 188 Податкового кодексу база оподаткування ПДВ операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку на реалізацію суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, збору на обов’яз­кове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв’язку, ПДВ та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками — суб’єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

При цьому база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг, база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче звичайних цін, а база оподаткування операцій з постачання необо­ротних активів не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів — виходячи із звичайної ціни), за винятком: товарів (послуг), ціни на які підлягають державному регулюванню; газу, який постачається для потреб населення.

Зауважимо, що до складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв’язку з компенсацією вартості товарів/послуг. Cуми неустойки (штрафів та/або пені), 3 % річних та інфляційні, отримані платником податку внаслідок невиконання або неналежного виконання договірних зобов’язань, до складу договірної (контрактної) вартості не включаються.

Датою виникнення податкових зобо­в’язань з ПДВ вважається дата події, що відбулася раніше: 

  • дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок в оплату товарів (послуг), при оплаті готівкою — дата оприбуткування коштів у касі або інкасації в банку (за відсутності каси); 
  • дата відвантаження товару, при експорті — дата оформлення митної декларації, а для послуг — дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг (п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу).

Згідно з п. 198.1 ст. 198 цього Кодексу до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з:

  • придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;
  • придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв’язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);
  • отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;
  • ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунку платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг (п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу).

Для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати податку за податковими зобов’я­заннями згідно з п. 187.8 ст. 187 цього Кодексу, а для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України — дата складення платником податкової накладної за такими операціями за умови реєстрації такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі — ЄРПН).

Таким чином, у разі здійснення платником податку операцій з надання послуг із проведення ремонту товарів за рахунок власника (споживача) або виробника таких товарів такі операції є об’єктом оподаткування ПДВ у загальновстановленому порядку за основною ставкою. База оподаткування таких операцій визначається виходячи із вартості наданих послуг та вартості використаних комплектуючих виробів та запасних частин для заміни бракованих.

Податкові зобов’язання з ПДВ за операціями з постачання послуг з ремонту товарів визначаються постачальником послуг за правилом «першої події» та виникають на дату, що відбулась раніше, або дату отримання коштів у рахунок оплати вартості послуг з ремонту, або дату фактичного надання зазначених послуг, що засвідчується актом виконаних робіт/наданих послуг.

Якщо платник для надання послуг з ремонту придбає товари/послуги, то суми ПДВ, нараховані (сплачені) платником постачальнику таких товарів/послуг при їх придбанні, включаються до складу податкового кредиту платника на підставі податкової накладної, зареєстрованої в ЄРПН.

У разі якщо платник для надання послуг з ремонту ввозить на митну територію України товари для таких цілей, то йому слід взяти до уваги, що для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати податку за податковими зобов’язаннями згідно з п. 187.8 ст. 187 Податкового кодексу.

Ситуації, коли суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв’язку з придбанням товарів/послуг, не відносяться до податкового кредиту, визначено у п. 198.6 ст. 198 цього Кодексу.

Так, згідно із зазначеною нормою не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв’язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в ЄРПН податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст. 201 зазначеного Кодексу.

Слід пам’ятати, що податкові накладні, отримані з ЄРПН, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму ПДВ на підставі отриманих податкових накладних, зареєстрованих в ЄРПН, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складення податкової накладної.

Податок на прибуток підприємств

Починаючи з 01.01.2015 р. об’єктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхом коригування фінансового результату, розрахованого у фінансовій звітності згідно з ПБО або МСФЗ, на податкові різниці (пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу). При здійсненні операцій з формування та використання резерву з гарантійних зобов’язань слід керуватися вимогами п. 139.1 ст. 139 цього Кодексу, згідно з якими фінансовий результат до оподаткування: 

  • збільшується на суму витрат на формування резервів та забезпечень для відшкодування наступних (майбутніх) витрат (крім забезпечень на відпустки працівникам та інші виплати, пов’язані з оплатою праці, та резервів, визначених пунктами 139.2 — 139.3 цієї статті) відповідно до ПБО або МСФЗ (пп. 139.1.1 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу.);
  • зменшується на суму витрат (крім оплати відпусток працівникам та інші виплати, пов’язані з оплатою праці, та резервів, визначених пунктами 139.2 — 139.3 цієї статті), які відшкодовано за рахунок резервів та забезпечень, сформованих відповідно до ПБО або МСФО;
  • зменшується на суму коригування (зменшення) резервів та забезпечень для відшкодування наступних (майбутніх) витрат (крім забезпечень на відпустки працівникам та інші виплати, пов’язані з оплатою праці, та резервів, визначених пунктами 139.2 — 139.3 цієї статті), на яку збільшився фінансовий результат до оподаткування відповідно до ПБО або МСФЗ (пп. 139.1.2 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу).

Слід зауважити, що згідно з пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 зазначеного Кодексу платники податку, у яких річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), обчислений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний (податковий) період, не перевищує 20 млн грн, мають право визначати об’єкт оподаткування без коригування фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень розділу III Податкового кодексу. Рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років) приймається не більше одного разу протягом безперервної сукупності років, у кожному з яких виконується цей критерій щодо розміру доходу. Про прийняте рішення платник податку зазначає у податковій звітності з цього податку, що подається за перший рік у такій безперервній сукупності років. У наступні роки такої сукупності коригування фінансового результату також не застосовується (крім від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років).

Для цілей зазначеного підпункту до річного доходу від будь-якої діяльності, визначеного за правилами бухгалтерського обліку, включаються дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), інші операційні доходи, фінансові доходи та інші доходи.

Розглянемо на умовному прикладі порядок відображення в обліку операцій із надання послуг з ремонту побутової техніки.

Приклад 1

У травні 2016 р. ТОВ «Чарівний майстер», яке надає населенню послуги з ремонту побутової техніки, надало платних послуг на суму 1 000 000,00 грн, крім того, ПДВ 20 % — 200 000,00 грн, усього на суму 1 200 000,00 грн, усі грошові кошти внесено до каси, а далі зараховано на поточний рахунок підприємства. Придбано та сплачено з поточного рахунку вартість агрегатів та запчастин на суму 190 000,00 грн, крім того, ПДВ 20 % — 38 000,00 грн, усього на суму  228 000,00 грн. Протягом місяця агрегатів та запчастин використано в роботі при наданні платних послуг на суму 165 000,00 грн, у рахунок гарантійних зобов’язань  — на суму 25 000,00 грн. Нараховано заробітну плату робітникам за виконання платних послуг  у розмірі 110 000,00 грн, за виконання гарантійних ремонтів — 5 000,00 грн (відрахування ЄСВ становили відповідно 24 200,00 грн і 1 100,00 грн). Перераховано з поточного рахунку за транспортні послуги з доставки замовникам побутової техніки, відремонтованої в рахунок виконання гарантійних зобов’язань, 8 000,00 грн, крім того, ПДВ 20 % — 1 600,00 грн, усього на суму 9 600,00 грн.
Резервний фонд відповідно до розрахунку на 2016 р. нараховано у травні 2016 р. у розмірі 16 000,00 грн, кредитове сальдо субрахунку 473 «Забезпечення гарантійних зобов’язань» станом на 01.05.2016 р. становить 73 000,00 грн.

У бухгалтерському і податковому обліку ці операції відображаються таким чином (табл. 3):

Таблиця 3 (для підприємств з обсягом доходів понад 20 млн грн)

№ з/п

Зміст операції

Бухгалтерський облік

Сума, грн

Податковий облік

Дебет

Кредит

Доходи

Витрати

1

Відображено вартість наданих послуг з ремонту побутової техніки

361

703

1 200 000,00

1 000 000,00

2

Нараховано податкові зобов’язання з ПДВ

703

641/ПДВ

200 000,00

3

Віднесено суму доходу на фінансовий результат

703

791

1 000 000,00

4

Оприбутковано у касі виручку з реалізації

301

361

1 200 000,00

5

Придбано агрегати та запчастини, необхідні для заміни у ході ремонтів

207

631

190 000,00

6

Відображено ПДВ згідно з отриманими ПН, зареєстрованими у ЄРПН

641/пдв

631

38 000,00

7

Перераховано кошти з поточного рахунку постачальникам

631

311

228 000,00

8

Списано вартість агрегатів та запчастин, використаних при наданні платних послуг

23

207

165 000,00

9

Списано вартість агрегатів та запчастин, використаних при виконанні гарантійних робіт

473

207

25 000,00

25 000,00*

10

Нараховано заробітну плату робітникам за виконання послуг, оплачених замовниками

23

661

110 000,00

11

Нараховано ЄСВ на заробітну плату робітників, які виконували послуги, оплачені замовниками

23

651

24 200,00

12

Нараховано заробітну плату робітникам за виконання гарантійних робіт

473

661

5 000,00

5 000,00*

13

Нараховано ЄСВ на заробітну плату

робітників, які виконували гарантійні роботи

473

651

1 100,00

1 100,00*

14

Відображено вартість транспортних послуг з доставки побутової техніки замовникам після гарантійного ремонту

473

685

8 000,00

8 000,00*

15

Відображено податковий кредит з ПДВ згідно з ПН, зареєстрованими в ЄРПН

641/ПДВ

685

1 600,00

16

Сплачено вартість транспортних послуг

685

311

9 600,00

17

Нараховано резервний фонд на забезпечення гарантійних зобов’язань

93

473

16 000,00

16 000,00**

18

Віднесено на фінансовий результат звітного періоду витрати на збут

791

93

16 000,00

19

Списано фактичну собівартість наданих послуг

903

23

299 200,00

299 200,00

20

Віднесено на фінансовий результат звітного періоду фактичну собівартість наданих послуг

791

903

299 200,00

*Підлягає відображенню у додатку РІ до рядка 03 РІ податкової декларації з прибутку в рядку 2.2.1 (зменшення фінансового результату).

**Підлягає відображенню у додатку РІ до рядка 03 РІ податкової декларації з прибутку в рядку 2.1.1 (збільшення фінансового результату).

У разі якщо дохід підприємства за попередній звітний (податковий) рік менше 20 млн  грн і підприємство прийняло рішення не застосовувати коригування фінансового результату, то в обліку операції відображаються таким чином (табл. 4):

Таблиця 4 (для підприємств з обсягом доходів до 20 млн грн)

№ з/п

Зміст операції

Бухгалтерський облік

Сума, грн

Податковий облік

Дебет

Кредит

Доходи

Витрати

1

Відображено вартість наданих послуг з ремонту побутової техніки

361

703

1 200 000,00

1 000 000,00

2

Нараховано податкові зобов’язання з ПДВ

703

641/ПДВ

200 000,00

3

Віднесено суму доходу на фінансовий результат

703

791

1 000 000,00

4

Оприбутковано у касі виручку з реалізації

301

361

1 200 000,00

5

Придбано агрегати та запчастини, необхідні для заміни у ході ремонтів

207

631

190 000,00

6

Відображено ПДВ згідно з отриманими ПН,  зареєстрованими в ЄРПН

641/пдв

631

38 000,00

7

Перераховано кошти з поточного рахунку постачальникам

631

311

228 000,00

8

Списано вартість агрегатів та запчастин, використаних при наданні платних послуг

23

207

165 000,00

9

Списано вартість агрегатів та запчастин, використаних при виконанні гарантійних робіт

473

207

25 000,00

10

Нараховано заробітну плату робітникам за виконання послуг, оплачених замовниками

23

661

110 000,00

11

Нараховано ЄСВ на заробітну плату робітників, які виконували послуги, оплачені замовниками

23

651

24 200,00

12

Нараховано заробітну плату робітникам за виконання гарантійних робіт

473

661

5 000,00

13

Нараховано ЄСВ на заробітну плату

робітників, які виконували гарантійні роботи

473

651

1 100,00

14

Відображено вартість транспортних послуг з доставки побутової техніки замовникам після гарантійного ремонту

473

685

8 000,00

15

Відображено податковий кредит з ПДВ згідно з ПН, зареєстрованими в ЄРПН

641/ПДВ

685

1 600,00

16

Сплачено вартість транспортних послуг

685

311

9 600,00

17

Нараховано резервний фонд на забезпечення гарантійних зобов’язань

93

473

16 000,00

16 000,00

18

Віднесено на фінансовий результат звітного періоду витрати на збут

791

93

16 000,00

3

19

Списано фактичну собівартість наданих послуг

903

23

299 200,00

299 200,00

20

Віднесено на фінансовий результат звітного періоду фактичну собівартість наданих послуг

791

903

299 200,00

Порядок розрахунку резервного фонду розглянемо на умовних прикладах.

Приклад 2

Підприємство побутового обслуговування планує в поточному році надати послуг з ремонту побутової техніки на суму 9 000 000,00 грн (у тому числі ПДВ 20 % : 1 500 000 грн). Аналіз, проведений фінансово-економічною службою підприємства, показує, що витрати, пов’язані із забезпеченням гарантійних зобов’язань перед замовниками (ремонти, технічне обслуговування, грошові компенсації, заміни виробів побутової техніки) за попередні три роки (чим більший проміжок часу обрано для аналізу, тим точніше і економічно будуть обґрунтовані результати), становлять 122 грн на 10 000 грн наданих послуг (без урахування ПДВ). Розмір резервного фонду в цьому випадку становить: (9 000 000 – 1 500 000) : 10 000 × 122 = 91 500,00 грн на рік, або 7 625,00 грн (91 500 :12) у розрахунку на один місяць.

Приклад 3

Витрати, пов’язані з наданням послуг з ремонту побутової техніки, повинні становити згідно з попередніми розрахунками 8 600 000,00 грн. Статистика попередніх періодів (знов-таки бажано взяти дані за більший проміжок часу) свідчить про те, що питома вага витрат, пов’язаних із забезпеченням гарантійних зобов’язань, у загальній сумі витрат становить 1,2 %. Розмір резервного фонду становить: 8 600 000,00 × 1,2 : 100 = 103 200,00 грн на рік, або 8 600,00 грн у розрахунку на один місяць (103 200,00 : 12).
Наприклад, згідно з даними бухгалтерського обліку за попередні чотири роки сума створеного та використаного резервного фонду на виконання гарантійних зобов’язань становить 96 000,00 грн на рік. Ураховуючи, що обсяг послуг з ремонту побутової техніки не повинен значно змінитися, підприємство приймає рішення залишити резервний фонд на тому самому рівні. Розмір резерву в розрахунку на один місяць становить 8 000,00 грн (96 000,00 : 12).

ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА

Податковий кодекс — Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. № 2755-VI. Цивільний кодекс — Цивільний кодекс України від 16.01.2003 р. № 435-IV. Закон № 1023 — Закон України від 12.05.91 р. № 1023-XII «Про захист прав споживачів». Порядок № 506 — Порядок гарантійного ремонту (обслуговування) або гарантійної заміни технічно складних побутових товарів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 11.04.2002 р. № 506. Правила № 313 — Правила побутового обслуговування населення, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.94 р. № 313. ПБО 11 — Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 11 «Зобов’язання», затверджене наказом Мінфіну України від 31.01.2000 р. № 20. Інструкція № 8 — Інструкція по використанню форм документів суворої звітності, що застосовуються для оформлення замовлень та розрахунків зі споживачами за побутові послуги, затверджена наказом Укрсоюзсервісу від 29.09.95 р. № 8. Інструкція № 20 — Інструкція щодо надання послуг з ремонту побутової радіоелектронної апаратури, затверджена наказом Укрсоюзсервісу від 27.08.2000 р. № 20. Інструкція № 291 — Інструкція про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій, затверджена наказом Мінфіну України від 30.11.99 р. № 291.  Методрекомендації № 157 — Методичні рекомендації щодо впровадження національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку у сфері громадського харчування і побутових послуг, гармонізованих з міжнародними стандартами, затверджені наказом Мінекономіки України від 17.06.2003 р. № 157

«Гарячі лінії»

Дата: 31 серпня, Четвер
Час проведення: з 14:00 до 16:00
Контактний номер: (044) 501-06-42