Бухоблік

Новорічні свята за рахунок підприємства

16.12.2016 / 16:52

Хорошою традицією багатьох підприємств напередодні новорічних свят стає проведення заходів, що сприяють створенню дружньої атмосфери в колективі. Святкування за рахунок підприємства з точки зору бухгалтерського та податкового обліку  мають певні особливості, оскільки такі витрати не пов’язані з господарською діяльністю.

Святкування в ресторані

Одним із найпоширеніших способів проведення корпоративну є оплата підприємством закладу ресторанного господарства за організацію, харчування та обслуговування колективу підприємства.

Розрахунок підприємства із закладом ресторанного господарства може відбуватися як у готівковій, так і безготівковій формі.

Так, відповідно до ст. 3 цього Закону суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов’язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи РРО.

Згідно з п. 1 постанови № 210 граничну суму розрахунків готівкою підприємств (підприємців) між собою протягом одного дня установлено в розмірі 10 000 грн. Тому незалежно від того, чи застосовується в обов’язковому порядку РРО при оплаті готівкою, сума такої оплати протягом одного дня не має перевищувати зазначену граничну суму.

Облік витрат

В обліку витрати підприємства на проведення святкування Нового року відповідно до п. 20 ПБО 16 є іншими витратами операційної діяльності (рахунок обліку 949) та не є витратами, пов’язаними із здійсненням господарської діяльності.

Проте на визначення об’єкта оподаткування податком на прибуток таке негосподарське призначення витрат не впливає з двох причин.

По-перше, з 01.01.2015 р. об’єктом оподаткування зазначеним податком є прибуток, який розраховується на базі визначеного за правилами бухгалтерського обліку фінансового результату. Для платників податку на прибуток з доходом від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначеним за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний (податковий) період, який не перевищує 20 млн грн, такий фінансовий результат є базою для нарахування податку на прибуток (з урахуванням перехідних різниць), якщо вони прийняли рішення не застосовувати податкові різниці (пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу).

По-друге, Податковим кодексом не передбачено різниць для коригування фінансового результату на суму витрат, що не пов’язані із здійсненням господарської діяльності. Тож у платників податку на прибуток як у тих, що повинні коригувати фінансовий результат, визначений у фінансовій звітності за правилами бухгалтерського обліку, на різниці, які виникають за правилами розділу ІІІ Податкового кодексу, так і у тих, що визначать об’єкт оподаткування без застосування податкових різниць, витрати, що понесені не для господарської діяльності, визнаються витратами періоду у бухгалтерському обліку та впливають на фінансовий результат звітного періоду, зменшуючи його, що призводить до зменшення на таку суму витрат об’єкта оподаткування податком на прибуток.

У підприємств, що перебувають на спрощеній системі оподаткування, єдиний податок розраховується або виходячи із суми отриманого в грошовій формі доходу (група 3), або виходячи із площі земель, що перебуває у власності або у користуванні (група 4). Тому вид понесених витрат для таких юридичних осіб не впливає на розмір єдиного податку.

Податок на додану вартість

Для платників ПДВ наявність понесених витрат негосподарського призначення, на які було нараховано ПДВ, матиме вплив не лише на податковий кредит, а й на податкові зобов’язання.

Відповідно до пунктів 198.1 та 198.2 ст. 198 Податкового кодексу за датою першої з подій платник ПДВ має визнати податковий кредит з операції придбання послуг/товарів у закладі ресторанного господарства (за умови реєстрації податкової накладної в ЄРПН, як це передбачено ст. 201 цього Кодексу). Крім того, згідно з п. 198.5 ст. 198 зазначеного Кодексу платник податку зобов’язаний нарахувати податкові зобов’язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до п. 189.1 ст. 198 Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в ЄРПН у терміни, встановлені Податковим кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за такими товарами/послугами, бо такі товари/послуги призначаються для їх використання операціях, що не є господарською діяльністю платника податку. У такій зведеній податковій накладній у графі «Отримувач (покупець)» платник податку зазначає власне найменування (П. І. Б.), у рядку «Індивідуальний податковий номер отримувача (покупця)» проставляється умовний ІПН «600000000000», а у верхній лівій частині зазначається тип причини «13» — «Складена у зв’язку з використанням виробничих або невиробничих засобів, інших товарів/послуг не в господарській діяльності».

Податок на доходи фізичних осіб

Святкування за рахунок роботодавця (а це — безоплатне для працівників харчування та обслуговування у ресторані) є доходом працівника, який відповідно до пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу як додаткове благо мав би включатися до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу фізичної особи.

Однак податок на доходи фізичних осіб — це податок, платником якого згідно зі ст. 162 Податкового кодексу є конкретна фізична особа, від можливості ідентифікації якої залежить оподаткування. У разі якщо дохід у вигляді вартості харчування та обслуговування, безоплатно отриманий платником податку, не може бути персоніфікований, то його сума не включається до загального оподатковуваного доходу платника та не підлягає оподаткуванню цим податком і військовим збором. Відповідно за відсутності ідентифікації кожної особи та суми виплати соціального характеру, що отримує так особа, немає бази для нарахування ЄСВ.

Приклад 1

Підприємство склало договір із закладом ресторанного господарства — платником ПДВ на проведення обслуговування святкування новорічного корпоративу 28.12.2016 р. на загальну суму 81 000 грн за умови 100 % попередньої оплати шляхом перерахування коштів на поточний рахунок. Облік витрат на новорічний корпоратив у ресторані наведено у табл. 1.

Таблиця 1


з/п

Дата
операції

Зміст
господарської операції

Зміст бухгалтерського запису

Дебет

Кредит

Сума, грн

1

24.11.2016 р.

Сплачено рахунок за проведення святкування в ресторані

371

311

81 000

2

24.11.2016 р.

Визнано податковий кредит за датою першої з подій
на підставі зареєстрованої в ЄРПН податкової накладної

641/ПДВ

644

13 500

3

30.11.2016 р.

Визнано податкові зобов’язання з ПДВ
на підставі пп. «г» п. 198.5 ст. 198 Податкового кодексу

949

641/ПДВ

13 500

4

28.12.2016 р.

Складено та підписано акт наданих послуг

949

631

67 500

644

631

13 500

5

28.12.2016 р.

Проведено зарахування сплаченого авансу

631

371

81 000

Новорічні подарунки працівникам

Податок на прибуток

Адміністрація підприємства може прийняти рішення щодо надання працівникам подарунків до Нового року в негрошовій формі. Витрати на придбання таких подарунків мають негосподарський характер (крім випадків, коли обов’язковість таких подарунків закріплена у колективній угоді між адміністрацією підприємства та колективом) і після їх роздачі визнаються іншими витратами операційної діяльності.

Відповідно до п. 8 ПБО 15 при відсутності економічних вигід дохід у бухгалтерському обліку не визнається. У такому випадку має місце безоплатна роздача новорічних подарунків, тому їх вартість в обліку відображається винятково на рахунках витрат. Такі витрати впливають на фінансовий результат за даними бухгалтерського обліку за звітний період. Відповідно об’єкт оподаткування податком на прибуток також формується з урахуванням зазначених витрат, різниць для такого виду витрат розділом ІІІ Податкового кодексу не передбачено.

Податок на додану вартість

Якщо новорічні подарунки було придбано у платника ПДВ, то підприємство відповідно до ст. 198 Податкового кодексу визнає податковий кредит з їх вартості (за наявності зареєстрованої в ЄРПН податкової накладної) та податкові зобов’язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до п. 189.1 ст. 189 цього Кодексу, та складає не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і реєструє в ЄРПН у терміни, встановлені зазначеним Кодексу для такої реєстрації, зведену податкову накладну за всіма товарами/послугами, що придбані не для господарської діяльності.

Крім того, у день безоплатної роздачі подарунків, придбаних як у платника ПДВ, так і неплатника цього податку, у підприємства виникає обов’язок з нарахування податкових зобов’язань з ПДВ на вартість таких подарунків. При цьому база оподаткування не може бути нижчою, ніж ціна їх придбання. У разі складання податкової накладної на суму перевищення ціни придбання товарів над фактичною ціною їх постачання (в нашому випадку ціна постачання дорівнює нулю), у верхній лівій частині такої податкової накладної зазначається тип причини «15».

Податок на доходи фізичних осіб

Якщо подарунки мають персональний характер, то у кожної фізичної особи, яка отримала такий подарунок, має місце дохід, який відповідно до пп. «е» пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу як додаткове благо включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу фізичної особи. Якщо додаткові блага надаються у негрошовій формі, сума податку об’єкта оподаткування обчислюється за правилами, визначеними п. 164.5 ст. 164 цього Кодексу

Водночас згідно з пп. 165.1.39 п. 165.1 ст. 165 Податкового кодексу до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включається вартість подарунків, якщо їх вартість не перевищує 50 % однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на місяць), встановленої на 1 січня звітного податкового року, за винятком грошових виплат у будь-якій сумі (у 2016 р. — 689 грн).

Отже, якщо вартість новорічного подарунка, який надається фізичній особі в 2016 р., не перевищує 689 грн, така вартість не є об’єктом оподаткування податком на доходи фізичних осіб та відображається у податковому розрахунку форми №  1ДФ за ознакою доходу «160».

У разі наявності суми перевищеннявартості подарунка над сумою 689 грн така вартість оподатковується як додаткове благо з урахуванням коефіцієнта, передбаченого п. 164.5 ст. 165 Податкового кодексу, та відображається у податковому розрахунку формою №  1ДФ за ознакою доходу «126».

Слід зауважити, що Податковий кодекс не містить прямої норми щодо оподаткування суми перевищення вартості подарунка над 50 % однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на місяць), встановленої на 1 січня звітного податкового року. Якщо норму пп. 165.1.39 п. 165.1 ст. 165 цього Кодексу читати буквально, то не є об’єктом оподаткування вартість подарунка, якщо вона не перевищує вказане обмеження. Це положення можна розуміти й так, що якщо вартість подарунка вища за встановлене обмеження, то вона оподатковується повністю.

При відсутності об’єкта оподаткування ПДФО, який визначається згідно зі ст. 163 Податкового кодексу, не нараховується також військовий збір (пп. 1.1 п. 161 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу). Відповідно якщо вартість новорічного подарунка для фізичної особи становить більше ніж 689 грн, то на суму перевищення (або на вартість усього дарунка, якщо розуміти пп. 165.1.39 п. 165 ст. 165 Податкового кодексу буквально) виникає об’єкт оподаткування військовим збором, але при розрахунку збору коефіцієнт, встановлений п. 164.5 Податкового кодексу, не застосовується.

Єдиний внесок та військовий збір

Відповідно до 2.3.4 Інструкції № 5 всі виплати (в тому числі в натуральній формі), що мають індивідуальний характер, у складі інших заохочувальних та компенсаційних виплат включаються до фонду оплати праці найманих працівників. Тож якщо новорічні подарунки було зроблено працівникам підприємства і вони мають індивідуальний характер, вартість таких подарунків включається до бази оподаткування ЄСВ. При цьому факт звільнення вартості подарунків від оподаткування ПДФО та військовим збором у межах суми, визначеної пп. 165.1.39 п. 165.1 ст. 165 Податкового кодексу, не має впливу на базу для нарахування ЄСВ — єдиним внеском оподатковується повна вартість новорічного подарунка, наданого працівнику.

У разі якщо новорічні подарунки не можуть бути персоніфіковані, тобто не мають індивідуального характеру, то об’єкт оподаткування ПДФО, військовим збором та ЄСВ відсутній.

Приклад 2

Підприємство придбало у платника ПДВ новорічні подарунки, що призначаються для роздачі своїм працівникам, на суму 24 000 грн. Вартість одного подарунка — 480 грн. Облік операції придбання та роздачі новорічних подарунків наведено у табл. 2.

Таблиця 2


з/п

Дата
операції

Зміст
господарської операції

Зміст бухгалтерського запису

Дебет

Кредит

Сума, грн

1

19.12.2016 р.

Сплачено рахунок за подарунки

371

311

24 000

2

19.12.2016 р.

Визнано податковий кредит за датою першої з подій на підставі зареєстрованої в ЄРПН податкової накладної

641/ПДВ

644

4 000

3

23.12.2016 р.

Оприбутковано новорічні подарунки на підприємстві

209

631

20 000

644

631

4 000

4

23.12.2016 р.

Проведено зарахування сплаченого авансу

631

371

24 000

5

30.12.2016 р.

Визнано податкові зобов’язання з ПДВ

209

641/ПДВ

4 000

6

30.12.2016 р.

Відповідно до акта (відомості) новорічні подарунки роздано працівникам

949

209

24 000

7

30.12.2016 р.

Нараховано податкові зобов’язання з ПДВ

949

641/ПДВ

4 000

Премії до новорічних свят

Статтею 97 КЗпП передбачено, що умови запровадження премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних виплат, їх розміри встановлюються підприємствами самостійно у колективному договорі з дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством, генеральною та галузевими (регіональними) угодами, а якщо колективний договір на підприємстві не укладено, власник або уповноважений ним орган зобов’язаний погодити ці питання з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником), що представляє інтереси більшості працівників, а у разі його відсутності — з іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом. Тож порядок розрахунку річної премії та її виплати розроб­ляється підприємством та погоджується з представниками колективу, про що складається відповідний документ.

Відповідно до п. 8 ПБО 26 премії та інші заохочувальні виплати визнаються зобов’я­занням через створення забезпечення у звітному періоді, якщо робота, виконана працівниками у цьому періоді, дає їм право на отримання таких виплат у майбутньому. Тож якщо підприємство бере на себе зобов’язання на виплату річної премії, яка розраховується з урахуванням результатів роботи місяців відповідного року, то таке підприємство створює забезпечення на виплату річної премії, порядок розрахунку якого доцільно навести у положенні про облікову політику.

Витрати на створення такого забезпечення формуються з урахуванням складової їх виникнення (наприклад, собівартість або загальновиробничі витати для працівників, що задіяні у виробництві, адміністративні витрати для працівників адміністрації або витрати на збут для працівників відділу збуту). Проте премії та інші заохочувальні виплати, що підлягають сплаті протягом 12 місяців після закінчення періоду, в якому працівники виконують відповідну роботу, є поточними виплатами працівникам, за якими визнається поточне зобов’язання (п. 5 ПБО 26).

Крім того, недоцільно створювати забезпечення під виплату річної премії, якщо можливість такої виплати залежить від фінансового стану підприємства, тобто працівник не має права вимагати таку премію у будь-якому випадку, а у підприємства немає безумовного зобов’язання виплатити таку премію за результатами року.

Одноразова виплата премії до Нового року, сума якої не залежить від результатів роботи протягом року, як поточна виплата не потребує створення забезпечення, її сума відноситься до інших операційних витрат, враховується у складі фінансового результату в об’єкті оподаткування податком на прибуток та не підлягає коригуванню різницями.

Винагороди за підсумками роботи за рік, як і одноразові заохочення, не пов’язані з конкретними результатами праці (наприклад, до новорічних свят як у грошовій, так і натуральній формі), відповідно до пункту 2.3.2 Інструкції № 5 входять до фонду оплати праці у складі інших заохочувальних та компенсаційних виплат. Отже, такі виплати є об’єктом для нарахування ЄСВ.

Відповідно до пп. 164.2.1 п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу доходи у вигляді заробітної плати, нараховані (виплачені) платнику податку відповідно до умов трудового договору (контракту), включаються до його загального місячного (річного) оподатковуваного доходу. Суми премій як складові заробітної плати оподатковуються ПДФО та відповідно до пп. 1.1. п. 161 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу з них також утримується військовий збір.

ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА

КЗпП — Кодекс законів по працю України від 10.12.1971 р. Податковий кодекс — Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. № 2755-VI. Закон про РРО — Закон України від 06.07.95 р. № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг». Постанова № 210 — постанова Правління Нацбанку України від 06.06.2013 р. № 210 «Про встановлення граничної суми розрахунків готівкою».   ПБО 15 — Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 15 «Дохід», затверджене наказом Мінфіну України від 29.11.99 р. № 290. ПБО 16 — Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 «Витрати», затверджене наказом Мінфіну України від 31.12.99 р. № 318. ПБО 26 — Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 26 «Виплати працівникам», затверджене наказом Мінфіну України від 28.10.2003 р. № 601. Інструкція № 5 — Інструкція зі статистики заробітної плати, затверджена наказом Держстату України від 13.01.2004 р. № 5