Аналітика

Стабілізація чи передумови для зростання

23.12.2016 / 15:59

Держстат і Нацбанк України оприлюднили цифри, які свідчать про те, що вітчизняна економіка демонструє перші ознаки стабілізації і почала повільно зростати за багатьма напрямами. Одні економісти називають таку стабілізацію більше схожою на виживання, інші переконані, що невелике зростання — це вже досягнення і має бути підкріплене позитивною динамікою, яку цього року продемонстрували деякі галузі.
Де формуються ключові ризики для української економіки, а що сприяє її пожвавленню? Чи існують підстави прогнозувати поліпшення інвестиційного клімату? Як змінилися споживчі настрої українців порівняно з минулим роком і чого досі бракує бізнесу?

Тенденції ключових галузей

За оцінками Нацбанку України, зростання валового внутрішнього продукту у ІІІ кварталі 2016 р. становило 1,6 % р/р. Про це свідчить збільшення виробництва у ключових галузях української економіки.

Зростання промислового виробництва становило 2 % (за січень — вересень 2016 р.), сільськогосподарського виробництва — 2,8 % (за січень — жовтень), будівництва — 13,2 % (за січень — вересень). Оборот роздрібної торгівлі у січні — вересні 2016 р. збільшився на 3,3 % порівняно з відповідним періодом минулого року. Позитивну динаміку демонстрували і показники транспорту: пасажирооборот зріс на 4,6 % у січні — вересні 2016 р. порівняно із відповідним періодом минулого року, а вантажооборот — на 1 %.

Найвищими темпами у розрізі видів економічної діяльності зростало будівництво, зокрема будівництво житла (13,4 % у січні — вересні, р/р). Відбулося це за рахунок зниження цін на житло у доларовому еквіваленті та, як наслідок, збільшення попиту з боку населення. За рахунок видатків державного та місцевих бюджетів зростало також будівництво інженерних споруд (11,1 % у січні — вересні, р/р).

Ще одним важливим чинником для зростання економіки стало збільшення обсягів оптової торгівлі, зумовлене насамперед збільшенням обсягів товарообороту зернових, чому посприяли високий врожай цих культур та їх активний експорт.

З іншого боку, негативно впливало на ВВП зменшення випуску продукції видобувної промисловості і машинобудування. Це пов’язано здебільшого з транспортними ускладненнями на сході країни, втратою ринків СНД та повільною переорієнтацією на інші ринки.

Індекс виробництва базових галузей,
у % до відповідного місяця попереднього року

Графік

 

Що пожвавило економіку

Якщо розглянути ВВП за витратами, можна дійти висновку, що основним драйвером зростання у 2016 р. було збільшення інвестицій та споживання. Капітальних інвестицій у першому півріччі поточного року освоєно на 9,6 % більше, ніж торік. Зростали переважно вкладення коштів в сільське господарство (на 73,8 %) та торгівлю (на 41,7 %). Крім того, збільшилися державні капітальні видатки на будівництво та ремонт доріг.

Обсяги надходження прямих іноземних інвестицій в економіку України у січні — вересні становили 3,8 млрд  дол. Значна частка цих вкладень з початку року спрямовувалася на докапіталізацію дочірніх банківських установ. Однак у ІІІ кварталі істотно зросла частка прямих іноземних інвестицій в реальний сектор економіки у зв’язку із завершенням програм з рекапіталізації найбільших банків з іноземним капіталом.

Споживчі настрої у цифрах

Кінцеві споживчі витрати домогосподарств зросли на 4,3 % у ІІ кварталі 2016 р., що переважно пов’язано із збільшенням реальних доходів громадян та використанням заощаджень. Реальні доходи українців зросли у ІІ кварталі на 5,6 % порівняно з відповідним періодом минулого року головним чином за рахунок збільшення заробітної плати. Реальна заробітна плата у вересні 2016 р. порівняно із вереснем 2015-го зросла на 15,6 %.

Витрати домогосподарств у ІІ квар­­та­лі перевищували ­доходи, що свідчить про витрати заощаджень. Переважно використовувалися заощадження в іноземній валюті, з яких за ІІ квартал було витрачено 29,5 млрд грн. Найвірогідніше, це можна пов’язати з інвестуванням у житло та купівлею автомобілів (зростання імпорту засобів наземного транспорту в січні — серпні 2016 р. становило 77,2 % порівняно з минулим роком).

Витрата заощаджень є позитивним сигналом, який свідчить про стабілізацію макроекономічної ситуації та покращення споживчих настроїв населення. За даними Gfk Ukraine, у жовтні 2016 р. споживчі настрої українців покращилися порівняно із вереснем. Збільшилися очікування щодо власного матеріального становища та індекс доцільності великих покупок.

Прогнозоване підвищення мінімальної заробітної плати до 3200 грн з січня 2017 р. сприятиме збільшенню кінцевих споживчих витрат. Однак тут варто врахувати ризик зростання інфляції.

Розподіл працівників за рівнем заробітної плати, %

Діаграма

 

Динаміка цін та інфляційні ризики

На сьогодні 46,7 % працівників в Укра­­­їні отримують заробітну плату мен­­­­ше 3 500 грн на місяць. Отже, підвищення мінімалки до 3 200 грн значно збільшить номінальні доходи громадян. Це посилить ризик зростання інфляції вище цільового показника НБУ, а саме 12 % — на кінець 2016 р., 8 % — на 2017 р. та 6 % — на 2018 р.

З початку року до жовтня 2016-го ціни підвищилися на 9,4 %. У вересні — жовтні поточного року зростання цін прискорилося через збільшення тарифів на житлово-комунальні послуги (39,8 % з початку року) та цін на паливо (16,7 %). Зросли також ціни на алкогольні напої на 17,2 % з початку року за рахунок підвищення акцизів.

НБУ поки що не змінив свого прогнозу інфляції і залишив його в рамках цільового показника — 12 +/– 3 в. п. на кінець року. Однак існує ризик невиконання цього прогнозу через девальваційний тиск, який спостерігається на валютному ринку.

Експортний чинник

Чистий експорт зумовив негативний внесок у зміну ВВП у поточному році на відміну від попередніх періодів. Це пов’язано зі скороченням експорту товарів на 8,7 % у січні — вересні 2016 р. порівняно із минулорічними показниками. Імпорт в свою чергу майже не змінився (скоротився на 6,4 млн дол.). Таким чином, негативне сальдо у торгівлі товарами у січні — вересні становило 1760,8 млн дол. (за дев’ять місяців 2015 р. сальдо було позитивне — 710,2 млн дол.).

Зниження експорту насамперед відбувалося за рахунок зменшення світових цін на сировинних ринках. Зокрема, знизилися ціни на зернові та олійні культури внаслідок значних обсягів запасів попереднього року та високого врожаю поточного року. Хоча фізичні обсяги поставок зерна збільшувалися, у вартісному вимірі експорт впав на 0,3 % за дев’ять місяців цього року порівняно з минулим.

Індекси цін на сировинні товари

Графік

 

Експорт металургійної продукції також знизився на 17,6 % за дев’ять місяців 2016 р. Це відбулося через зменшення фізичних поставок металу у зв’язку з обмеженнями у транспортуванні.

Скоротилися і поставки продукції машинобудування внаслідок закриття попередніх контрактів та зменшення поставок до країн СНД через транзитні обмеження з боку Російської Федерації.

За географічною структурою найглибшим було падіння експорту до країн СНД, зокрема до РФ експорт впав на 31,8 %. У свою чергу експорт до країн ЄС зріс на 3,3 %. У першому випадку спостерігалося значне погіршення відносин на тлі запровадження торговельних і транзитних обмежень, у другому — навпаки, поглиблення співпраці в рамках Угоди про зону вільної торгівлі між Україною та ЄС.

Росія з початку 2016 р. запровадила низку торговельних обмежень: заборона на ввезення деякої сільськогосподарської продукції з України, скасування зі свого боку дії режиму вільної торгівлі з нашою державою та обмеження транзиту через її територію до третіх країн. Найбільшого стресу від обмежень РФ економічні агенти зазнали у перші два місяці поточного року, тоді як у подальшому завдяки переорієнтуванню на інші шляхи відновили поставки до третіх країн.

Однак застосування з боку РФ обмеження щодо транзиту було продовжено 1 липня поточного року до кінця 2017 р. Окрім Казахстану додатково було включено Киргизьку Республіку.

Молдова, побоюючись, що україн­ські підприємці переорієнтуються з ринку РФ на її ринок, навесні цього року запровадила безмитні квоти на м’ясомолочну продукцію українського виробництва та цемент. Поза межами цих квот наші виробники мали сплачувати мито від 10 до 20 %. За останніми даними Мінекономрозвитку, ці квоти не буде подовжено з боку Молдови у 2017 р.

Найбільшими споживачами україн­ської продукції були країни Азії, їх частка у загальному обсязі експорту за січень — вересень поточного року становила 34,9 %. Внаслідок посухи в цьому регіоні значно збільшився експорт української пшениці.

Імпорт за товарною структурою

Імпорт товарів у січні — вересні 2016 р. зростав майже з усіх регіонів світу, проте істотно зменшився з країн СНД — на 20,7 %, у тому числі з РФ — на 35,1 %.

За товарною структурою значно збільшилися обсяги імпорту продукції машинобудування. Це пов’язано із підвищенням інвестиційного попиту в сільському господарстві —  істотно збільшилося ввезення машин сільськогосподарського призначення. Крім того, активно зростав імпорт легкових автомобілів, що пояснюється збільшенням реальних доходів громадян і покращенням споживчих настроїв населення.

Імпорт продукції хімічної галузі зростав за рахунок збільшення споживання фармацевтичної продукції та добрив.

Значно скоротився імпорт мінеральних продуктів, що пояснюється як зменшенням цін на нафту та газ на початку року, так і скороченням споживання. Як і раніше, газ із РФ не імпортувався і поставки були винятково з ЄС.

Динаміка товарної структури імпорту у січні — весресні 2016 р.,
у % до відповідного періоду минулого року

 

Динаміка товарної структури експорту у січні — весресні 2016 р.,
у % до відповідного періоду минулого року

 

 

Прогноз зростання ВВП (%)

Прогноз інфляції (%)

2016 р.

2017 р.

2016 р.

2017 р.

НБУ

1,1

3

12

8

МВФ

1,5

2,5

15,1

11

Уряд

2

3

12

8,1

Консенсус-прогноз

1

2,9

14

15,4

Висновки та прогнози

Прогнози зростання реального ВВП у 2016 р. встановлено на рівні від 1 до 2 %, а інфляції — від 12 до 15 %.

Це свідчить про досягнення крихкої макроекономічної стабільності. Однак варто звернути увагу на те, що Україні необхідно змінювати структуру економіки і нарощувати обсяги випуску та експорту продукції з високою доданою вартістю. Це зменшить залежність країни від зовнішньої цінової кон’юнктури і дасть змогу наростити потенціал зростання ВВП. На сьогодні, навіть якщо українська економіка працюватиме на повну потужність, зростання ВВП не зможе перевищити 5 %. А для того щоб український ВВП на душу населення через десять років був принаймні таким, який сьогодні є в Польщі (12 494  дол. у 2015 р.), наша економіка має зростати щонайменше на 7 % щорічно. Тому настав час переходити до структурних реформ і посилити й іншими складовими ті заходи, які вживаються сьогодні для покращення умов ведення бізнесу. Уряд вже почав активно відбудовувати інфраструктуру, зокрема ремонт і будівництво доріг. Це є одним із ключових заходів, необхідних для відновлення української економіки. Окрім того, варто подумати про створення інструментів, що спростять бізнесу доступ до кредитних ресурсів.

Зміна обсягів експорту у січні — вересні 2016 р. за географічними регіонами,
у % до відповідного періоду минулого року

Замовте доставку онлайн, заповнивши форму, або за телефоном (044) 223-24-06

«Гарячі лінії»

Дата: 14 грудня, Пʼятниця
Час проведення: з 14:00 до 16:00
Контактний номер: (044) 501-06-42