ПДВ

Податок на додану вартість

27.12.2016 / 11:34

Терміни подання декларації та сплати

Звітним (податковим) періодом для платників ПДВ є один календарний місяць (п. 202.1 ст. 202 Податкового кодексу). Платники податку, які сплачують єдиний податок, можуть обрати квартальний податковий період.

Відповідно до п. 49.18 ст. 49 та ст. 203 Податкового кодексу податкові декларації подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює:

календарному місяцю

протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця

календарному кварталу або календарному півріччю

протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя)

Сплата суми податкового зобов’язання, зазначеної у поданій платником податку декларації, здійснюється протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого Податковим кодексом для подання податкової декларації (п. 57.1 ст. 57 та ст. 203 Податкового кодексу).

Відповідно до п. 49.20 ст. 49 цього Кодексу у разі якщо останній день строку подання податкової декларації припадає на вихідний або святковий день, то останнім днем строку вважається операційний (банківський) день, що настає за вихідним або святковим днем.

Щодо перенесення граничного терміну сплати податкового зобов’язання з ПДВ, то слід зазначити, що такої можливості нормами Податкового кодексу не передбачено.

Виправлення помилок

Внесення змін до податкової звітності за результатами самостійного виявлення помилок здійснюється у порядку, визначеному ст. 50 Податкового кодексу, п. 50.1 якої, зокрема, передбачено, що у разі самостійного виявлення (у тому числі за результатами електронної перевірки) факту заниження податкового зобов’язання минулих податкових періодів платник податку зобов’язаний, за винятком випадків, установлених п. 50.2 цієї статті, надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі 3 % від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку.

Якщо після подання декларації за звітний період платник податків подає нову декларацію з виправленими показниками до закінчення граничного строку подання декларації за такий самий звітний період, то штрафи, визначені у цьому пункті, не застосовуються.

Усі виправлення помилок в декларації після закінчення граничних термінів подання, встановлених Податковим кодексом, можна здійснювати лише за допомогою складання уточнюючого розрахунку.

Нарахування в інтегрованій картці платника (далі — ІКП) при поданні уточнюючого розрахунку, що збільшує або зменшує грошове зобов’язання звітних (податкових) періодів платника, проводиться на дату його подання.

При цьому за уточнюючим розрахунком в ІКП відображається різниця між грошовим зобов’я­занням, зазначеним у поданій раніше декларації, та грошовим зобов’я­занням, розрахованим з ура­хуванням виявлених платником помилок.

Помилки, що допущені при заповненні уточнюючого розрахунку податкових зобов’язань з ПДВ, виправляються шляхом подання нового уточнюючого розрахунку з урахуванням показників попереднього уточнюючого розрахунку.

При виправленні помилок шляхом подання уточнюючого розрахунку слід враховувати таке:

  • шляхом подання уточнюючого розрахунку до раніше поданої декларації можна здійснити виправлення помилок лише за один податковий (звітний) період;
  • уточнюючий розрахунок подається за формою, чинною на час його подання (п. 50.1 ст. 50 Податкового кодексу);
  • у разі виправлення помилок у рядках поданої раніше декларації, до яких повинні додаватися додатки, до уточнюючого розрахунку мають бути додані відповідні додатки, що містять інформацію щодо уточнених показників;
  • виправлення помилок здійснюється з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 Податкового кодексу, — в межах 1095 днів з наступного дня після закінчення граничних строків подання декларації, в якій здійснюються виправлення;
  • якщо платником виявлено факт заниження податкового зобов’язання минулих податкових періодів, то сплата суми недоплати та штрафу у розмірі 3 % від такої суми здійснюється до подання такого уточнюючого розрахунку (п «а» п. 50.1 ст. 50 Податкового кодексу);
  • якщо за уточнюючим розрахунком здійснюється донарахування суми грошового зобов’язання після закінчення 90 днів, що настають за останнім днем граничного строку його сплати, визначеного Податковим кодексом, то нараховується пеня (пп. 129.1.1 п. 129.1 ст. 129 Кодексу);
  • сплата до бюджету у зв’язку з поданням уточнюючого розрахунку відповідно до п. 50.1 ст. 50 Податкового кодексу донарахованої суми податкового зобов’я­зання, а також штрафних санкцій і пені здійснюються з поточного рахунку платника податку (п. 25 Порядку № 569) та відповідно не впливає на реєстраційну суму у СЕА ПДВ.

Так, наприклад, платник податку подає уточнюючий розрахунок на зменшення податкових зобов’язань з ПДВ, що задекларовані в декларації за звітний (податковий) період, до граничного терміну їх сплати. З’ясуємо, чи буде враховано при сплаті податкових зобов’язань з рахунку у СЕА ПДВ показники такого уточнюючого розрахунку.

Як установлено п. 19 Порядку № 569, суми податку, зазначені в податкових деклараціях з ПДВ, перераховуються до бюджету та/або на поточний рахунок з електронного рахунку платника податку.

Водночас розрахунок з бюджетом у зв’язку з поданням уточнюючого розрахунку відповідно до п. 50.1 ст. 50 Податкового кодексу, а також сплата передбачених цим Кодексом штрафних санкцій і пені здійснюються платником податку з поточного рахунку до відповідного бюджету (п. 25 Порядку № 569).

Тобто незалежно від дати подання платником ПДВ уточнюючого розрахунку на зменшення податкових зобов’язань з ПДВ, задекларованих в податковій декларації за звітний (податковий) період, розрахунки з бюджетом з електронного рахунку в СЕА здійснюватимуться у сумі податку, зазначеній таким платником у податковій декларації за звітний (податковий) період.

Заповнення уточнюючого розрахунку

В уточнюючому розрахунку податкових зобов’язань з ПДВ у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок та додатках до нього зазначається:

  • у рядку 02 «Звітний (податковий) період» — звітний (податковий) період, в якому подається уточнюючий розрахунок;
  • у рядку 03 «Звітний (податковий) період, що уточнюється» — період, в якому допущено помилки, що виправляються.

У графі 4 уточнюючого розрахунку відображаються відповідні показники декларації звітного періоду, який виправляється. Слід зазначити, що до цієї графи переносяться всі заповнені рядки декларації, яка уточнюється, навіть ті, що не потребують виправлення, а не заповнені рядки в декларації в уточнюючому розрахунку також залишаються не заповненими. У разі якщо до декларації за цей звітний період раніше вносилися зміни, у графі 4 відображаються відповідні показники графи 5 останнього уточнюючого розрахунку, який подавався до декларації звітного (податкового) періоду, що виправляється (п. 2 розділу VІ Порядку № 21).

У графі 5 уточнюючого розрахунку відображаються відповідні показники з урахуванням виправлення. Якщо виправлень немає, то показник графи 4 дорівнює показнику графи 5 (п. 3 розділу VІ Порядку № 21).

У графі 6 уточнюючого розрахунку відображається сума помилки (абсолютне значення) по всіх заповнених в уточнюючому розрахунку рядках з відповідним знаком (+/–) (п. 4 розділу VІ Порядку № 21). У разі якщо абсолютне значення дорівнює нулю, то така графа відповідного рядка не заповнюється.

У разі виправлення значення рядка 21 «Сума від’ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 19.1 + рядок 20.3 уточню­ючого розрахунку 0110) (рядок 19 уточнюючого розрахунку 0121 – 0123, 0130) (переноситься до рядка 16.1 декларації наступного звітного (податкового) періоду)» декларації, яке у майбутніх звітних періодах не вплинуло на значення рядка 18 чи рядка 20.2, уточню­ючий розрахунок подається тільки за той звітний період, в якому вносяться відповідні зміни. При цьому значення графи 6 рядка 21 уточнюючого розрахунку (як збільшення, так і зменшення) враховується у рядку 16.2 декларації за звітний період, у якому подано такий уточнюючий розрахунок (п. 5 розділу VI Порядку № 21).

Якщо виправлення значення рядка 21 декларації в майбутніх періодах впливатиме на значення рядка 18 чи рядка 20.2, то уточнюючий розрахунок подається за кожний звітний період, у якому значення рядка 21 декларації впливало на значення рядка 18 чи рядка 20.2 (п. 6 розділу VI Порядку № 21).

При цьому значення графи 6 рядка 21 уточнюючого розрахунку (як збільшення, так і зменшення) враховується у рядку 16.2 декларації за той звітний період, у якому такий уточнюючий розрахунок вперше вплинув на значення рядка 18 чи рядка 20.2.

Сума нарахованого штрафу внаслідок самостійно виявленого заниження податкового зобов’язання минулих податкових періодів відображається у графі 6 рядка 18.3 уточнюючого розрахунку.

Трапляються випадки, коли платники податку самостійно виправляють факт заниження податкового зобов’язання минулих податкових періодів шляхом подання уточнюючого розрахунку, проте забувають сплатити донараховану суму зобов’язань та штраф у розмірі 3 % до подання такого розрахунку.

Як уже зазначалося, платник податків, який самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє факт заниження податкового зобов’язання минулих податкових періодів, зобов’язаний, за винятком випадків, установлених п. 50.2 ст. 50 Податкового кодексу: 

  • або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі 3 % від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку; 
  • або відобразити суму недоплати у складі декларації з цього податку, яка подається за податковий період, що настає за періодом, у якому виявлено факт заниження податкового зобов’язання, збільшену на суму штрафу у розмірі 5 % від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми грошового зобов’язання з цього податку (п. 50.1 ст. 50 Податкового кодексу). 

Невиконання вищезазначених вимог щодо умов самостійного внесення змін до податкової звітності  тягне за собою відповідно до п. 120.2 ст. 120 Податкового кодексу накладення штрафу у розмірі 5 % від суми самостійно нарахованого заниження податкового зобов’язання (недоплати). 

При самостійному донарахуванні суми податкових зобов’язань інші штрафи, передбачені главою 11 розділу ІІ Податкового кодексу, не застосовуються.

Водночас самостійно обчислена платником податку та зазначена в уточнюючому розрахунку сума податкового зобов’язання згідно з п. 54.1 ст. 54 цього Кодексу вважається узгодженою.

Відповідно до п. 126.1 ст. 126 Податкового кодексу у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов’язання протягом строків, визначених цим Кодексом, він притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: 

  • при затримці до 30 календарних днів включно, що настають за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’я­зання, — у розмірі 10 % погашеної суми податкового боргу;
  • при затримці більше 30 календарних днів, що настають за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’я­зання, — у розмірі 20 % погашеної суми податкового боргу.

Крім того, у день настання строку погашення податкового зобов’язання, нарахованого платником податків у разі виявлення його заниження на суму такого заниження та за весь його період (у тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження) нараховується пеня з розрахунку 120 % облікової ставки Нацбанку України, що діє на день заниження (пп. 129.1.2 п. 129.1 та п. 129.4 ст. 129 Податкового кодексу).

Отже, до платника податку, який до початку перевірки контро­люючого органу самостійно виявив факт заниження податкового зобов’язання минулих податкових періодів та надав уточнюючу декларацію (розрахунок), проте не сплатив донараховану суму зобов’язань та штраф у розмірі 3 %, застосовується штраф у розмірі 5 % від суми самостійно нарахованого заниженого податкового зобов’я­зання (недоплати) та пеня. 

Штраф, передбачений ст. 126 Податкового кодексу, застосовується тільки після сплати суми заниженого податкового зобов’я­зання.

Крім того, згідно зі ст. 1632 КпАП неподання або несвоєчасне подання посадовими особами підприємств, установ та організацій платіжних доручень на перерахування належних до сплати податків та зборів (обов’язкових платежів), тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб у розмірі від 5 до 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Дії, передбачені частиною першою ст. 1632 КпАП, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за те саме порушення, тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб у розмірі від 10 до 15 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

СИТУАЦІЇ

Неправильно зазначена дата в податковій накладній

Постачальник неправильно вказав дату відвантаження товарів (надання послуг) у податковій накладній. Чи можна включити до податкового кредиту суму ПДВ, зазначену в такій накладній?

Податкова накладна, складена та зареєстрована в ЄРПН платником ПДВ — постачальником (продавцем) товарів/послуг, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до складу податкового кредиту.

Податкова накладна, що містить помилки в реквізитах, визначених п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу (крім коду товару згідно з УКТ ЗЕД), які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов’язань, є підставою для віднесення покупцем сум ПДВ до складу податкового кредиту.

Згідно з пп. «б» п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу дата складання податкової накладної належить до її обов’язкових реквізитів.

При цьому податкова накладна складається у день виникнення податкових зобов’язань з ПДВ платника ПДВ — постачальника (продавця) товарів/послуг, визначених відповідно до п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу (за правилом першої події), а саме на дату, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

  • зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню;
  • відвантаження товарів.

У разі здійснення платником ПДВ — постачальником (продавцем) товарів/послуг операції з постачання товарів/послуг податкова накладна, складена іншою датою, ніж дата виникнення вищезазначених подій за такою операцією, є помилково складеною податковою накладною, за якою покупець не має права відносити суму ПДВ до податкового кредиту.

Отже, оскільки податкова накладна, складена з помилковою датою, не дає можливості ідентифікувати період здійснення операції з постачання товарів/послуг, тому платник ПДВ — покупець товарів/послуг не має права включити до складу податкового кредиту суму ПДВ, зазначену в такій накладній.

Відмітка про застосування касового методу

Платник податку здійснює постачання товарів/послуг з оплатою за рахунок бюджетних коштів. Чи слід такому платнику заповнювати поле «Відмітка про застосування касового методу податкового обліку» в податковій декларації?

Згідно з п. 6 розділу ІІІ Порядку № 21 платник податку самостійно обчислює суму податкового зобов’язання, яку зазначає в податковій звітності. Дані, наведені в податковій звітності, мають відповідати даним бухгалтерського та податкового обліку платника.

Визначення касового методу для цілей оподаткування згідно з розділу V Податкового кодексу наведено у пп. 14.1.266 п. 14.1 ст. 14 цього Кодексу

Осіб, що застосовують/можуть застосовувати касовий метод податкового обліку, визначено пунктами 187.1 та 187.10 ст. 187 та п. 44 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу.

Про застосування касового методу податкового обліку платник податку робить відмітку у відповідному полі податкової декларації з ПДВ.

Платники податку, що здійснюють постачання товарів/послуг з оплатою за рахунок бюджетних коштів відповідно до п. 187.7 ст. 187 Податкового кодексу, визначають лише дату виникнення податкових зобов’я­зань за датою зарахування таких коштів на банківський рахунок платника податку, але не застосовують касовий метод податкового обліку.

Отже, поле «Відмітка про застосування касового методу податкового обліку» в податковій декларації з ПДВ заповнюється лише при застосуванні касового методу податкового обліку і не заповнюється платниками податку, що здійснюють постачання товарів/послуг з оплатою за рахунок бюджетних коштів.

Зміна напряму використання придбаних товарів

Яким чином підприємство — суб’єкт спеціального режиму оподаткування має відкоригувати суму податкового кредиту, відображену в рядку 10.1 декларації з ПДВ з позначкою «0110», при зміні напряму використання товарів/послуг, необоротних активів, що придбавалися для іншої діяльності, у разі їх подальшого використання винятково для виготовлення сільськогосподарських товарів/послуг, у тому числі, якщо з періоду придбання таких товарів/послуг, необоротних активів минуло 1095 днів?

Платники податку, які застосовують спеціальний режим оподаткування ПДВ, крім податкової декларації з ПДВ (далі — декларація) з позначкою «0110» подають декларацію з позначкою «0121»/«0122»/«0123», яка є невід’ємною частиною звітності за відповідний звітний період. До такої декларації включаються лише ті операції, що стосуються спеціального режиму оподаткування ПДВ, встановленого ст. 209 Податкового кодексу.

Коригування податкового кредиту відображається у рядку 13 декларації. Підпунктом 4 п. 4 розділу V Порядку № 21 передбачено, що коригування податкового кредиту під час зміни напряму використання товарів/послуг, необоротних активів проводиться виходячи з балансової (залишкової) вартості необоротних активів і вартості залишків товарів. Таким чином, коригування (перерозподіл) податкового кредиту відбувається в тому періоді, в якому змінився напрям використання товарів/послуг, необоротних активів.

Отже, у разі зміни напряму використання товарів/послуг, необоротних активів, у тому числі, якщо з періоду придбання таких товарів/послуг, необоротних активів минуло 1095 днів, сума податкового кредиту, відображена в рядку 10.1 декларації з позначкою «0110», відображається у рядку 13 декларації з позначкою «0110» зі знаком «–», а в декларації — з позначкою «0121»/«0122»/«0123» зі знаком «+» виходячи з балансової (залишкової) вартості необоротних активів та вартості залишків товарів, що використовуються чи підлягають використанню у сільськогосподарському виробництві.

Результати перевірки в декларації

Чи підлягають відображенню в декларації з ПДВ суми, визначені за податковими повідомленнями-рішеннями за формою «В1» або «В3»?

Пунктом 200.11 ст. 200 Податкового кодексу визначено право контролюючого органу провести документальну перевірку платника податку у разі, якщо розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено за рахунок від’ємного значення, сформованого за операціями:

  • за періоди до 01.07.2015 р., що не підтверджені документальними перевірками;
  • з придбання товарів/послуг у платників податку, що використовували спеціальний режим оподаткування, визначений відповідно до ст. 209 цього Кодексу, за період до 01.01.2016 р.

Якщо за результатами камеральної або документальної позапланової виїзної перевірки таких сум бюджетного відшкодування контролюючий орган виявляє їх невідповідність сумі, заявленій у податковій декларації, то такий орган:

  • у разі заниження заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування щодо суми, визначеної контролю­ючим органом за результатами перевірок, надсилає платнику податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого заниження та підстави для її вирахування. У цьому випадку вважається, що платник податку добровільно відмовляється від отримання такої суми заниження, як бюджетного відшкодування у звітному (податковому) періоді, та зараховує її до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду;
  • у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною контролюючим органом за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування;
  • у разі з’ясування за результатами проведення перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає такому платнику податкове повідомлення, в якому зазначаються підстави відмови в наданні бюджетного відшкодування (п. 200.14 ст. 200 Податкового кодексу).

Згідно з п. 2.2 Порядку № 1204 у разі якщо за результатами перевірок виявлено завищення суми бюджетного відшкодування або відсутність права на його отримання, то відповідний структурний підрозділ контролюючого органу складає податкове повідомлення-рішення за такими формами:

«В1»

у разі завищення заявленої суми бюджетного відшкодування ПДВ, у тому числі якщо заявлені до відшкодування суми ПДВ на момент перевірки відшкодовано платнику податку

«В3»

у разі відмови у наданні бюджетного відшкодування

Протягом десяти календарних днів, що настають за днем отримання (при проведенні процедури адміністративного або судового оскарження — протягом десяти календарних днів, що настають за днем її закінчення):

податкового повідомлення-рішення «В1»

заявлена та невідшкодована сума бюджетного відшкодування за декларацією, на яку складено повідомлення-рішення, зменшується в інтегрованій картці платника податків, що ведеться в контролюючому органі. При цьому така сума не підлягає відображенню у податковій декларації з ПДВ

податкового повідомлення-рішення «В3»

завищена сума, на яку складено повідомлення-рішення, зменшується в інтегрованій картці платника податків, що ведеться у контролюючому органі.

За умови відсутності порушень норм статей 197 — 199 Податкового кодексу сума, в якій відмовлено при наданні бюджетного відшкодування ПДВ, може бути врахована у збільшення значення рядків «збільшено/зменшено залишок від’ємного значення (від’ємного значення попередніх звітних податкових періодів) за результатами перевірки контролюючого органу» податкової декларації з ПДВ за звітний (податковий) період, на який припадає день узгодження цього податкового повідомлення-рішення

 Тобто суму, у якій відмовлено при наданні бюджетного відшкодування ПДВ, може бути враховано платником зі знаком «+» у рядку 16.3 декларації з ПДВ за звітний (податковий) період, на який припадає день узгодження податкового повідомлення-рішення «В3» із обов’язковим заповненням спеціального поля в декларації, де зазначається дата, номер цього податкового повідом­лення-рішення та сума зменшення від’ємного значення за результатами перевірки.

Зміна напряму зарахування задекларованої суми від’ємного значення

Чи має право платник ПДВ шляхом подання уточнюючого розрахунку змінити напрям спрямування задекларованої суми від’ємного значення зі складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на бюджетне відшкодування на рахунок платника у банку?

Пунктом 200.4 ст. 200 Податкового кодексу встановлено, що при від’ємному значенні суми, розрахованої згідно з п. 200.1 цієї статті, така сума в разі відсутності податкового боргу з податку:

  • або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Держбюджету України в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до п. 2001.3 ст. 2001 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації,
  • та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Платники податку, які мають право на бюджетне відшкодування та подали заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, отримують таке бюджетне відшкодування у разі узгодження контролюючим органом заявленої суми бюджетного відшкодування за результатами камеральної перевірки, а у випадках, визначених п. 200.11 ст. 200 Податкового кодексу, — за результатами перевірки, зазначеної у цьому пункті, що проводяться відповідно до цього Кодексу.

Згідно з п. 9 розділу ІІІ Порядку № 21 у складі декларації подаються передбачені цим Порядком додатки (у разі запов­нення даних у відповідних рядках декларації).

Сума від’ємного значення, що не перевищує суму, обчислену відповідно до п. 2001.3 ст. 2001 Податкового кодексу з рядка 20 загальної декларації з ПДВ (0110) (далі — декларація):

зараховується у зменшення суми податкового боргу, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до Податкового кодексу), у частині, що не перевищує суми, обчисленої відповідно до п. 2001.3 ст. 2001 Податкового кодексу подання податкової декларації

відображається у рядку 20.1 податкової декларації

підлягає бюджетному відшкодуванню:

 

на рахунок платника у банку;

 

та/або у рахунок сплати грошових зобов’язань або погашення податкового боргу з інших платежів, що сплачуються до Держбюджету України

рядок 20.2 податкової декларації

 

рядок 20.2.1 податкової декларації

 

рядок 20.2.2 податкової декларації

зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду залишок від’ємного значення після вирахування суми податкового боргу та суми бюджетного відшкодування (рядок 20 — рядок 20.1 — рядок 20.2)

рядок 20.3 декларації

Пунктом 50.1 ст. 50 Податкового кодексу визначено, що у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Тобто зміна задекларованої суми від’єм­ного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, на бюджетне відшкодування на рахунок платника у банку не може розцінюватися як виправлення помилки, а отже, немає підстав для подання уточнюючого розрахунку.

Суму податку, що підлягає бюджетному відшкодуванню, платник ПДВ має право задекларувати винятково у рядку 20.2.1 декларації звітного податкового періоду.

Помилки у минулорічній звітності сільгосппідприємств

Сільгосппідприємство — суб’єкт спеціального режиму оподаткування виявило помилку, допущену ним у звітності з ПДВ за минулий рік. Як її виправити у поточному році, розглянемо далі.

Починаючи з 01.01.2016 р. відповідно до змін, які було внесено Законом № 909 до ст. 209 Податкового кодексу, для суб’єктів спеціального режиму оподаткування запроваджено часткову сплату сум ПДВ до бюджету та на спеціальні рахунки, відкриті для таких платників в установах банків та/або в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (далі — спеціальні рахунки).

Чинний порядок визначення сум ПДВ, що підлягають сплаті до бюджету та перерахуванню на спеціальні рахунки, та розміри відсотків, за якими розраховуються такі суми, встановлено п. 209.2 вищезазначеної статті.

Для розрахунку сум ПДВ, що підлягають сплаті до державного бюджету та перерахуванню на спеціальні рахунки, сільськогосподарські підприємства визначають суми податкових зобов’язань та податкового кредиту звітного (податкового) періоду окремо за видами сільськогосподарських операцій, наведеними у зазначеному пункті (операції із зерновими та технічними культурами, продукцією тваринництва, іншою сільськогосподарською продукцією).

Слід зауважити, що згідно з редакцією Податкового кодексу, яка була чинною до 01.01.2016 р., сума ПДВ, нарахована суб’єктом спеціального режиму оподаткування на вартість поставлених ним сільськогосподарських товарів/послуг, не підлягала сплаті до бюджету та повністю залишалася в розпорядженні такого сільськогосподарського підприємства для відшкодування суми податку, сплаченої (нарахованої) постачальнику на вартість виробничих факторів, за рахунок яких сформовано податковий кредит, а за наявності залишку такої суми податку — для інших виробничих цілей.

Відповідно до п. 50.1 ст. 50 зазначеного Кодексу у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, передбачених ст. 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

За загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплено у частині першій ст. 58 Конституції, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Згідно з п. 8 розділу І Порядку № 21 до податкової звітності з ПДВ належать:

  • податкова декларація з ПДВ з додатками;
  • уточнюючий розрахунок податкових зобов’язань з ПДВ у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок (далі — уточнюючий розрахунок) з додатками;
  • розрахунок податкових зобов’язань, нарахованих отримувачем послуг, не зареєстрованим як платник ПДВ, які постачаються нерезидентами, у тому числі їх постійними представництвами, не зареєстрованими платниками податків, на митній території України.

Порядок заповнення уточнюючого розрахунку встановлено розділом VI Порядку № 21.

Пунктом 1 цього розділу передбачено, що уточнюючий розрахунок може бути подано у спосіб, визначений в абзаці четвертому п. 50.1 ст. 50 Податкового кодексу, а саме шляхом надсилання уточню­ючого розрахунку і сплати суми недоплати та штрафу в розмірі 3 % від цієї суми до подання такого розрахунку.

У разі виправлення помилок у рядках поданої раніше декларації з ПДВ, до яких повин­ні додаватися додатки, до уточню­ючого розрахунку має бути додано відповідні додатки, що містять інформацію щодо уточнених показників (п. 3 розділу IV Порядку № 21).

В уточнюючому розрахунку та додатках до нього, зокрема, зазначається:

у рядку 02 «Звітний (податковий) період»

звітний (податковий) період, в якому подається уточнюючий розрахунок

у рядку 03 «Звітний (податковий) період, що уточнюється»

період, за який виправляються виявлені помилки

Отже, уточнюючий розрахунок належить до податкової звітності того звітного періоду, який зазначено у рядку 02 такого розрахунку, тобто того звітного періоду, в якому він подається.

Таким чином, у разі виявлення у 2016 р. помилок, допущених у податковій звітності з ПДВ за звітні (податкові) періоди до 01.01.2016 р., внаслідок виправлення яких за даними податкового обліку збільшується позитивне значення різниці між сумою податкового зобов’я­зання та сумою податкового кредиту, застосовуються норми Податкового кодексу, чинні на дату виправлення таких помилок (дату подання уточнюючого розрахунку та відповідно збільшення позитивного значення різниці між сумою податкового зобов’язання та сумою податкового кредиту), тобто у 2016 р.

Позитивне значення різниці між сумою податкового зобов’язання та сумою податкового кредиту, зазначене у такому уточнюючому розрахунку, підлягає у відповідних відсотках сплаті до бюджету та перерахуванню на спеціальний рахунок сільськогосподарського товаровиробника, при цьому такі відсотки визначаються відповідно до норм п. 209.2 ст. 209 Податкового кодексу, чинних на дату подання уточнюючого розрахунку.

Наприклад, якщо суб’єктом спеціального режиму оподаткування у листопаді 2016 р. подано уточнюючий розрахунок до податкової декларації з ПДВ «0121» за грудень 2015 р., у якому за операціями із зерновими та технічними культурами збільшено позитивне значення різниці між сумою податкового зобов’язання та сумою податкового кредиту на 1 000 грн (у графі 6 рядка 18 уточнюючого розрахунку та у рядку 13 таблиці 1 додатка 10 до нього зазначено суму 1 000 грн), то 85 % зазначеної суми підлягають сплаті до бюджету (у графі 6 рядка 18.1 уточнюючого розрахунку та у рядку 13.1 таблиці 1 додатка 10 до нього зазначається сума 850 грн), а 15 % — перерахуванню на спеціальний рахунок сільськогосподарського товаровиробника (у графі 6 рядка 18.2 уточнюючого розрахунку та у рядку 13.2 таблиці 1 додатка 10 до нього зазначається сума 150 грн).

«Гарячі лінії»

Дата: 26 жовтня, Четвер
Час проведення: з 14:00 до 16:00
Контактний номер: (044) 501-06-42