Митна справа

Міжнародні поштові та експрес-відправлення

03.02.2017 / 16:26

Майже кожен з нас хоча б раз у житті пересилав чи отримував міжнародні поштові (МПВ) та експрес-відправлення (МЕВ): придбавав товари на іноземних сайтах, обмінювався подарунками з родичами та друзями, які мешкають за кордоном. Про те, які існують заборони та обмеження для пересилання товарів, за яких умов допускається пересилання обладнання, що містить літієві елементи та батареї, як можна відстежити свою посилку, читайте далі.

Переміщення товарів

Питанням переміщення (пересилання) товарів у міжнародних поштових та експрес-відправленнях присвячено главу 36 та інші статті Митного кодексу.

Залежно від наявності перевізника, відправника, одержувача, а також договору на перевезення визначаються способи переміщення товарів, тобто товари можуть переміщуватись у:

  • ручній поклажі;
  • супроводжуваному багажі;
  • несупроводжуваному багажі;
  • міжнародних поштових відправленнях;
  • міжнародних експрес-відправленнях;
  • вантажних відправленнях.

Таким чином, стає зрозумілим, що переміщення товарів у МПВ і переміщення товарів у МЕВ — це різні способи переміщення товарів, які мають свої суттєві відмінності.

Заборони та обмеження

Згідно з частиною першою ст. 235 Митного кодексу забороняється переміщення (пересилання) у МПВ та МЕВ:

  • товарів, заборонених зазначеним Кодексом та іншими законодавчими актами України відповідно до ввезення на митну територію України або вивезення з цієї території;
  • товарів, відправлених з порушенням митних правил;
  • товарів, щодо яких відсутні відповідні дозвільні документи, у разі застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності;
  • товарів, які за результатами проведення видів контролю, зазначених у частині першій ст. 319 Митного кодексу, не можуть бути пропущені через митний кордон України;
  • товарів (одяг, взуття тощо), що були у використанні та перебувають у брудному стані, які за своїми ознаками можуть становити небезпеку для працівників поштового зв’язку, без документів про проведену фумігацію;
  • товарів, що підпадають під визначення 1 — 24 груп УКТ ЗЕД, які переміщуються (пересилаються) на адресу громадян, крім продуктів харчування загальною вагою не більше 10 кг в упаковці виробника.
ДОВІДКОВО
Міжнародні поштові відправлення (МПВ) — упаковані та оформлені відповідно до вимог актів Всесвітнього поштового союзу та Правил надання послуг поштового зв’язку листи, поштові картки, бандеролі, спеціальні мішки з позначкою «М», невеликі пакети, відправлення з оголошеною цінністю, поштові посилки, згруповані поштові відправлення з позначкою «Консигнація», відправлення міжнародної прискореної пошти EMS, які приймаються для пересилання за межі України, доставляються в Україну або переміщуються через територію України транзитом операторами поштового зв’язку.
Міжнародні експрес-відправлення (МЕВ) — належним чином упаковані міжнародні відправлення з документами чи товарним вкладенням, які приймаються, обробляються, перевозяться будь-яким видом транспорту за міжнародним транспортним документом з метою доставки одержувачу прискореним способом у визначений строк (пункти 31, 32 ст. 4 Митного кодексу).

Таким чином, при переміщенні товарів через митний кордон України у МПВ та МЕВ застосовуються заборони та обмеження, що встановлені й для товарів, переміщуваних іншими способами.

Водночас щодо МПВ як специфічного способу переміщення товарів Митним кодексом передбачено додаткові заборони. Так, не дозволяється переміщення (пересилання) у МПВ товарів, заборонених до пересилання відповідно до актів Всесвітнього поштового союзу, а також товарів, відправлених з порушенням вимог нормативно-правових актів з питань надання послуг поштового зв’язку (частина друга ст. 235 Митного кодексу).

Статтею 18 Всесвітньої поштової конвенції (далі — Конвенція) встановлено такі умови (табл. 1):

Таблиця 1

Загальні положення

Відправлення, що не відповідають умовам, встановленим Конвенцією, Регламентом поштових посилок та Регламентом письмової кореспонденції (далі — Регламенти), не допускаються. Відправлення, що пересилаються для сприяння акту шахрайства чи направляються з наміром уникнути повної сплати належних сум, не допускаються (п. 1.1).

Винятки щодо заборон, зазначених у цій статті, наводяться в Регламентах (п. 1.2).

Усі країни-члени або їх призначені оператори повинні мати можливість доповнювати списки заборон, зазначених у цій статті, які можуть бути застосовані відразу ж після їх внесення до відповідного довідника (п. 1.3)

Заборони для всіх категорій кореспонденції

Заборонено вкладення таких предметів в усіх категоріях кореспонденції:

наркотиків та психотропних речовин, визначених Міжнародним комітетом з контролю над наркотиками (МККН), або інших незаконних речовин, заборонених у країні призначення (пп. 2.1.1 п. 2.1);

предметів непристойного чи аморального характеру (пп. 2.1.2 п. 2.1);

контрафактних та піратських предметів (пп. 2.1.3 п. 2.1);

інших предметів, ввезення або обіг яких заборонено в країні призначення (пп. 2.1.4 п. 2.1);

предметів, які за своїм характером або упакуванням можуть становити небезпеку для поштових працівників або населення, забруднювати чи псувати інші відправлення, поштове обладнання чи власність третьої сторони (пп. 2.1.5);

документів, що мають характер поточного та особистого листування, якими обмінюються особи, які не є відправником і одержувачем, чи особи, що проживають разом з ними (пп. 2.1.6 п. 2.1)

Вибухові, займисті чи радіоактивні матеріали, а також інші небезпечні вантажі

Заборонено вкладення вибухових, легкозаймистих речовин або інших небезпечних вантажів, а також радіоактивних матеріалів в усіх категоріях відправлень (п. 3.1).

Заборонено вкладення неспоряджених вибухових пристроїв і боєприпасів, в тому числі неспоряджених гранат, снарядів та інших аналогічних предметів, а також муляжів таких пристроїв і предметів в усіх категоріях відправлень (п. 3.2).

Як виняток приймаються для пересилання небезпечні вантажі, точно зазначені як дозволені згідно з Регламентами (п. 3.3)

Живі тварини

Заборонено пересилати живих тварин в усіх категоріях відправлень (п. 4.1).

Як виняток приймаються до пересилання у відправленнях письмової кореспонденції, крім відправлень з оголошеною цінністю:

бджоли, п’явки та шовковичні черв’яки;

паразити і винищувачі шкідливих комах, що призначені для дослідження цих комах і якими обмінюються офіційно визнані установи;

мушки родини дрозофіл (Drosophilidae) для медико-біологічних досліджень для офіційно визнаних установ (п. 4.2).

Як виняток приймаються для пересилання в посилках живі тварини, пересилання яких поштою дозволено поштовими правилами і внутрішнім законодавством зацікавлених країн (п. 4.3)

Вкладення кореспонденції в посилки

Заборонено вкладення у поштові посилки кореспонденції (за винятком архівних документів), якою обмінюються між собою інші особи, ніж відправник та адресат, або особи, які проживають з ними (пп. 5.1.1 п. 5.1)

Монети, банківські білети й інші цінні предмети

Заборонено вкладення монет, банківських та кредитних білетів або будь-яких цінних паперів на пред’явника, дорожних чеків, платини, золота чи срібла у виробах чи в необробленому вигляді, дорогоцінних каменів, ювелірних виробів та інших цінних предметів:

у відправлення письмової кореспонденції без оголошеної цінності (пп. 6.1.1 п. 6.1). Однак якщо національне законодавство країн відправлення та призначення це дозволяє, такі предмети можуть пересилатись у закритому конверті як рекомендовані відправлення (пп. 6.1.1.1 пп. 6.1.1 п. 6.1);

у посилки без оголошеної цінності, крім випадків, коли відповідно до національного законодавства країн таке відправлення та призначення дозволяється (пп. 6.1.2 п. 6.1);

у посилки без оголошеної цінності, якими обмінюються дві країни, які допускають оголошення цінності (пп. 6.1.3); більш того, будь-яка країна-член або призначений оператор має право заборонити вкладення золота в злитках у посилки з оголошеною цінністю чи без оголошеної цінності, що виходять або направляються на їх територію чи пересилаються відкритим транзитом через їх територію; вона може обмежити фактичну вартість цих відправлень (пп. 6.1.3.1 пп. 6.1.3 п. 6.1)

Друковані видання й література для сліпих

Друковані видання й література для сліпих не можуть мати жодних анотацій, містити жодних документів, що мають характер поточного та особистого листування (п. 7.1).

Вони не можуть містити жодних марок, бланків оплати, проштемпельованих чи ні, жодних документів, що становлять грошову цінність, за винятком випадків, коли відправлення містить як вкладення картку, конверт або бандероль з надрукованою адресою відправника депеші чи його агента в країні відправлення або призначення початкового відправлення, повернення якого попередньо оплачено (п. 7.2)

Обробка помилково прийнятих відправлень

Обробка помилково прийнятих відправлень визначається в Регламентах. Водночас відправлення з вкладенням предметів, перерахованих у підпунктах 2.1.1, 2.1.2 п. 2.1, пунктах 3.1 і 3.2, у жодному разі не підлягають ні доставці за призначенням, ні врученню адресатам, ні поверненню до місця подання. У разі виявлення під час транзитного пересилання предметів, зазначених у підпункті 2.1.1 п. 2.1 та пунктах 3.1 і 3.2, щодо них слід вживати заходів відповідно до внутрішнього законодавства транзитної країни (п. 8.1)

Пересилання літієвих елементів і батарей

Як зазначено у п. 1.2 ст. 18 Конвенції, винятки із встановлених цією статтею заборон визначено у відповідних регламентах.

Розглянемо деякі з них, зокрема ті, що стосуються пересилання літієвих елементів і літієвих батарей (тобто в цілому пересилання літієвих елементів і літієвих батарей не дозволяється, але як виняток — допускається при дотриманні низки умов).

У Регламенті письмової кореспонденції цим питанням присвячено статті РК 131 — РК 136. Зокрема, згідно з п. РК 132.3 ст. РК 132 цього Регламенту не більше чотирьох літієвих елементів або двох літієвих батарей, що містяться в обладнанні, допускаються до вкладення в письмову кореспонденцію та поштові посилки на таких умовах:

  • для елемента з металевим літієм або сплавом літію вміст літію не має перевищувати 1 г, а для літій-іонного елемента номінальна енергія у ват-годинах не повинна перевищувати 20 Вт-год;
  • для батареї з металевим літієм або сплавом літію загальний вміст літію не має перевищувати 2 г, а для літій-іонної батареї номінальна енергія у ват-годинах не повинна перевищувати 100 Вт-год. На літій-іонних батареях, які відповідають умовам цього положення, номінальну енергію у ват-годинах має бути зазначено на зовнішній оболонці;
  • елементи й батареї, якщо вони вмонтовані в обладнання, мають бути захищені від ушкоджень і коротких замикань; обладнання повинно мати ефективні засоби, що захищають його від випадкового включення. Якщо батареї вмонтовано в обладнання, воно повинно мати міцну зовнішню упаковку, виготовлену з відповідних матеріалів, виготовлення і міцність яких адаптовано до обсягу упаковки і передбаченого використання, якщо тільки еквівалентний захист батареї не забезпечено обладнанням, в якому вона перебуває;
  • кожен елемент або батарея повинні бути такого типу, щодо яких підтверджено, що вони відповідають вимогам проходження кожного випробування підрозділу 38.3 третьої частини Керівництва з випробовувань і критеріїв ООН.

Статтею РК 136 зазначеного Регламенту також встановлюються умови прий­мання відправлень письмової кореспонденції, що містять літієві елементи і батареї, вмонтовані в обладнання:

  • письмова кореспонденція, що містить літієві металеві або літій-іонні елементи і батареї, вмонтовані в обладнання, упаковуються залежно від випадку відповідно до розділу II «Літій-іонні елементи і батареї» Інструкції з пакування 967 або розділу II «Елементи й батареї з металевим літієм» Інструкції з пакування 970 чинного видання Технічних інструкцій з безпечного перевезення небезпечних вантажів повітрям, опублікованих Міжнародною організацією цивільної авіації (ІКАО). Відправники повинні керуватись останнім виданням цих Інструкцій;
  • забороняється перевезення пошкоджених або ідентифікованих виробником як такі, що не відповідають вимогам безпеки елементів і батарей, вмонтованих в обладнання, щодо яких не виключено можливість небезпечного виділення тепла, зай­мання або короткого замикання.

Статтею РК 148 цього Регламенту додатково встановлено таке:

предмети, що зазначені у Рекомендаціях з перевезення небезпечних товарів, складених ООН, за винятком певних небезпечних товарів, передбачених цим Регламентом, а також предмети, зазначені в Технічних інструкціях ІКАО та у Регламенті з перевезення небезпечних товарів Міжнародної асоціації повітряного транспорту (ІАТА), розглядаються як небезпечні товари на підставі положень пп. 18.3.1 п. 18.3  ст. 18 Конвенції, і їх вкладення у відправлення письмової кореспонденції заборонено.

У Регламенті поштових посилок про небезпечні вантажі, що допускаються до пересилання у виняткових випадках, йдеться у статтях РП 119 — РП 123.

При цьому порядок переміщення в поштових посилках літієвих елементів та літієвих батарей встановлено п. РП 120.3 ст. РП 120 цього Регламенту, а умови приймання посилок, що містять літієві елементи і батареї, вмонтовані в обладнання, — ст. РП 123, а саме:

  • не більше чотирьох літієвих елементів або двох літієвих батарей, що містяться в обладнанні, допускаються до вкладення в письмову кореспонденцію та поштові посилки на таких умовах:
  • для елемента з металевим літієм або сплавом літію вміст літію не має перевищувати 1 г, а для літій-іонного елемента номінальна енергія у ват-годинах не повинна перевищувати 20 Вт-год;
  • для батареї з металевим літієм або сплавом літію загальний вміст літію не має перевищувати 2 г, а для літій-іонної батареї номінальна енергія у ват-годинах не повинна перевищувати 100 Вт-год. На літій-іонних батареях, які відповідають умовам цього положення, номінальну енергію у ват-годинах має бути зазначено на зовнішній оболонці;
  • елементи й батареї, якщо вони вмонтовані в обладнання, повинні бути захищені від ушкоджень і коротких замикань; обладнання повинно мати ефективні засоби, що захищають його від випадкового включення. Якщо батареї вмонтовано в обладнання, воно повинно мати міцну зовнішню упаковку, виготовлену з відповідних матеріалів, виготовлення і міцність яких адаптовано до обсягу упаковки і передбаченого використання, якщо тільки еквівалентний захист батареї не забезпечено обладнанням, в якому вона перебуває;
  • кожен елемент або батарея повинні бути такого типу, щодо яких підтверджено, що вони відповідають вимогам проходження кожного випробування підроз­­ділу 38.3 частини третьої Керівництва з випробовувань і критеріїв ООН (п. РП 120.3 ст. 120 Регламенту поштових посилок).

Умови приймання посилок, що містять літієві елементи і батареї, вмонтовані в обладнання (ст. РП 123 цього Регламенту):

  • посилки, що містять літій-металеві або літій-іонні елементи і батареї, вмонтовані в обладнання, упаковуються залежно від випадку відповідно до розділу II «Літій-іонні елементи і батареї» Інструкції з пакування 967 або розділу II «Елементи й батареї з металевим літієм» Інструкції з пакування 970 чинного видання Технічних інструкцій з безпечного перевезення небезпечних вантажів повітрям ІКАО. Відправники повинні керуватись останнім виданням цих Інструкцій;
  • забороняється перевезення пошкоджених або визначених виробником як несправні з міркувань безпеки елементів і батарей, вмонтованих у обладнання, щодо яких не виключено можливість небезпечного виділення тепла, зай­мання або короткого замикання.

Заборони у національному законодавстві

Актами законодавства України з питань надання послуг поштового зв’язку також встановлено заборони щодо пересилання товарів у МПВ, при цьому деякі норми посилаються чи повторюють вимоги Конвенції, а інші — доповнюють їх.

Відповідно до ст. 141 Закону № 2759 забороняються до пересилання у МПВ вкладення, які можуть становити загрозу життю та здоров’ю людей, призводити до знищення чи псування (пошкодження) інших поштових відправлень та поштового обладнання. Перелік вкладень, заборонених до пересилання у поштових відправленнях, порядок їх вилучення із поштових відправлень та розпорядження ними визначаються Кабінетом Міністрів України. Згідно з п. 37 Правил № 270 у МПВ забороняється пересилати:

  • вогнепальну зброю усіх видів і боєприпаси до неї, холодну зброю та інші предмети, спеціально призначені для нападу та оборони (кастети, стилети, балончики з рідиною паралітичної дії тощо), вибухові, легкозаймисті або інші небезпечні речовини, якщо інше не передбачено законодавством;
  • наркотичні засоби, психотропні речовини, їх аналоги і прекурсори, включені Державною службою України з контролю за наркотиками до переліку наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів, що підлягають спеціальному контролю відповідно до законодавства, та радіоактивні речовини;
  • дозволи на право носіння зброї, трудові книжки, військові квитки, документи, що посвідчують особу (крім паспортів громадянина України для виїзду за кордон);
  • інші предмети, ввезення яких заборонено до країн відповідно до законодавства та актів Всесвітнього поштового союзу;
  • живих тварин;
  • спеціальні технічні засоби негласного отримання інформації, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України.

У міжнародних посилках, бандеролях, мішках «М» забороняється пересилати письмові повідомлення, що мають характер ділового і особистого листування, а також будь-яку кореспонденцію, яка не належить відправникам або адресатам, за винятком рахунків та описів вкладення (п. 38 Правил № 270).

Валютні цінності

Главою 3 Інструкції № 148 встановлено, що дозволяться пересилати в Україну та за межі України готівку в МПВ та МЕВ з оголошеною цінністю з дотриманням вимог Правил № 270:

  • фізичним та юридичним особам (крім уповноважених банків) у сумі, що не перевищує в еквіваленті 300 євро;
  • уповноваженим банкам.

МПВ та МЕВ, у які вкладено готівку в сумі, що перевищує встановлені Інструкцією № 148 норми, отримувачам не видаються, а повертаються відправникам.

Тобто через митний кордон України дозволяється пересилати готівку лише у МПВ з оголошеною цінністю (а не цінним листом) у сумі, що не перевищує 300 євро. У разі пересилання у відправленні з оголошеною цінністю готівки у межах зазначених норм відправник повинен заповнити митну декларацію СN 23.

Переміщення банківських металів у МПВ та МЕВ Інструкцією № 148 не передбачено.

Контрафактні і піратські предмети

Питанням сприяння захисту прав інтелектуальної власності під час переміщення товарів через митний кордон України присвячено розділ XIV Митного кодексу (статті 397 — 403).

Згідно з частиною другою ст. 397 зазначеного Кодексу митний контроль і митне оформлення товарів, що містять об’єкти права інтелектуальної власності, які охороняються відповідно до закону (далі — ОПІВ) та ввозяться на митну територію України або вивозяться з її митної території, здійснюються в загальному порядку з урахуванням особливостей, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.

Слід зауважити, що фактично всі товари, які переміщуються через митний кордон України, прямо чи опосередковано містять ОПІВ. Щодо заходів, пов’язаних із призупиненням митного оформлення товарів, регламентованих ст. 399 Митного кодексу, то їх застосування передбачає обов’язкове попереднє подання заяв правовласниками. Відповідно до ст. 398 зазначеного Кодексу саме на підставі заяв правовласників ДФС веде Митний реєстр об’єктів права інтелектуальної власності, які охороняються відповідно до закону (далі — Митний реєстр).

Правовласник, який має підстави вважати, що під час переміщення товарів через митний кордон України порушуються чи може бути порушено його права на ОПІВ, має право подати до ДФС заяву про сприяння захисту належних йому майнових прав на ОПІВ шляхом внесення відповідних відомостей до Митного реєстру.

Після реєстрації ОПІВ у Митному реєстрі митниці на підставі даних цього реєстру вживають заходів щодо запобігання переміщенню через митний кордон України контрафактних товарів.

Як це відбувається, розглянемо далі.

У разі якщо митниця на підставі даних Митного реєстру виявляє ознаки порушення прав інтелектуальної власності щодо товарів, пред’явлених для митного контролю та митного оформлення, їх митне оформлення призупиняється, а товари підлягають розміщенню на складі цієї митниці (ст. 399 Митного кодексу).

Заходи, пов’язані з призупиненням митного оформлення відповідно до положень розділу XIV цього Кодексу, застосовуються митницями щодо товарів, які ввозяться на митну територію України для вільного обігу або вивозяться для вільного обігу за межі митної території України. Водночас є винятки. Зокрема, не підлягає призупиненню митне оформлення таких товарів:

  • особистих речей громадян;
  • товарів, які містять ОПІВ та переміщуються через митний кордон України для власного використання громадянами і не призначені для виробничої чи іншої підприємницької діяльності, сумарна вартість та/або вага яких не перевищують обмежень, встановлених частиною першою ст. 374 Митного кодексу;
  • припасів.

Зауважимо, що жоден із зазначених винятків не може бути застосовано до переміщення товарів у МПВ та МЕВ. Крім того, вищенаведені норми розділу XIV Митного кодексу жодним чином не пов’язані з формою декларування товарів, які переміщуються через митний кордон України і містять ОПІВ (письмовою чи усною на підставі товаро­супровідних документів).

Таким чином, за наявності ознак порушення прав інтелектуальної власності при переміщенні товарів у МПВ та МЕВ (у тому числі тих, що надходять на адреси громадян) митне оформлення таких товарів має бути призупинено незалежно від кількості та вартості (за винятком випадків, коли за заявою правовласника у Митному реєстрі встановлено граничні показники кількості та/або вартості таких товарів. Наприклад, зазначено, що призупинення не застосовується при переміщенні 1 (однієї) одиниці певного товару тощо).

Інформація щодо таких товарів перевіряється митницею на відповідність даним Митного реєстру з урахуванням заявлених правовласником кодів товару, що містить ОПІВ, а також класів таких товарів за Міжнародною класифікацією товарів і послуг (для торгових марок).

ДОВІДКОВО

Декларування та оподаткування товарів (крім підакцизних), що надходять у МПВ на адреси громадян

Сумарна фактурна вартість товарів (СФВ)

Мито

ПДВ

Декларування

До 150 євро

Не нараховується

Не нараховується

В усній формі на підставі товаро­супровідних документів

Більше 150 євро,

але не більше 10 000 євро

(СФВ –150 євро) × 10 %

(СФВ – 150 євро + мито) × 20 %

Оформлені відправником

митна декларація CN 23

або

митна декларація CN 22

Митні платежі нараховуються за оглядовим розписом М 15 і сплачуються адресатом оператору поштового зв’язку. МПВ видається громадянину оператором лише після сплати ним митних платежів у повному обсязі

Більше 10 000 євро

Фактурна вартість товару × на ставку, визначену Митним тарифом України

(Фактурна вартість товару + мито) × 20 %

Митна декларація, передбачена для підприємств

Декларування та оподаткування товарів (крім підакцизних), що надходять у МЕВ на адреси громадян

Сумарна фактурна вартість товарів (СФВ)

Мито

ПДВ

Декларування

До 150 євро

Не нараховується

Не нараховується

В усній формі на підставі товаро­супровідних документів

Більше 150 євро,

але не більше 10 000 євро

(СФВ – 150 євро) × 10 %

(СФВ – 150 євро + мито) × 20 %

Митна декларація

М-16

Митні платежі нараховуються за митною декларацією М-16, яка оформлюється перевізником, або експрес-перевізник надає паперовий примірник митної декларації М-16 громадянину для самостійного заповнення

Більше 10 000 євро

Фактурна вартість товару × на ставку, визначену Митним тарифом України

(Фактурна вартість товару + мито) × 20 %

Митна декларація, передбачена для підприємств

Відстеження переміщення МПВ

Крім зазначеного хотілося б звернути увагу ще на деякі положення щодо МПВ, які не впливають на виконання митних формальностей, але можуть мати значення для відправників та одержувачів МПВ. Положення, про які йтиметься далі, не стосуються МЕВ, оскільки всі МЕВ реєструються в базі експрес-перевізника і відслідковуються в його мережі.

Щодо МПВ, то всі поштові відправлення можна розподілити на дві групи: МПВ, що відслідковуються, і МПВ, що не відслідковуються.

Відповідно до актів Всесвітнього поштового союзу всі МПВ можна умовно поділити на дві основні категорії:

  • письмова кореспонденція;
  • поштові посилки.

У свою чергу до відправлень письмової кореспонденції належать:

  • пріоритетні й непріоритетні відправлення вагою до 2 кг;
  • листи, поштові картки, друковані видання та дрібні пакети вагою до 2 кг;
  • відправлення для сліпих вагою до 7 кг;
  • спеціальні мішки, що містять газети, періодичні видання, книги й подібну друковану продукцію для того самого одержувача за тією самою адресою, що мають назву «мішки М», вагою до 30 кг.

Також усі МПВ поділяються на:

  • реєстровані (з можливістю відстеження);
  • нереєстровані (без можливості відстеження).

Відповідно до п. 2 Правил № 270:

  • реєстроване поштове відправлення — поштове відправлення, яке приймається для пересилання з видачею розрахункового документа, пересилається з приписуванням до супровідних документів та вручається одержувачу під розписку;
  • розрахунковий документ — документ встановленої відповідно до Закону про РРО форми та змісту (касовий чек, розрахункова квитанція тощо), що підтверджує надання послуг поштового зв’язку.

Ці подробиці наведено для того, аби звернути увагу громадян на те, що незалежно від виду відправлення головне для одержувача МПВ — чи є МПВ реєстрованим. Лише переміщення реєстрованих МПВ відстежується, але повідомлення відправником за кордоном одержувачу в Україні реєстраційного номера МПВ не завжди означає, що воно є реєстрованим. Із чим це пов’язано?

Необхідність ідентифікації окремих поштових відправлень вперше виникла в контексті поштових продуктів, які вимагають індивідуального відстеження. До таких МПВ належать, зокрема, відправлення EMS, посилки, реєстровані відправлення, відправлення з оголошеною цінністю тощо.

Вимога ідентифікації задовольняється за рахунок визначення і використання 13-символьного ідентифікатора поштового відправлення, про який йдеться у Технічному стандарті S10 Всесвітнього поштового союзу (далі — Технічний стандарт S10) (http://www.upu.int/en/activities/standards/upu-technical-standards.html).

Зареєстрованому МПВ у країні відправлення присвоюється унікальний 13-значний номер для відстеження (трек-номер), за яким можна контролювати переміщення МПВ від відправника до одержувача, використовуючи сервіси національних поштових операторів цих країн або незалежні сервіси для відстеження.

Посилки, а також будь-які відправлення через EMS — це завжди реєстровані відправлення, а ось письмова кореспонденція може бути як реєстрованою, так і нереєстрованою.

Тобто відстежувати рух МПВ з використанням сервісів відстеження можливо тільки для МПВ, яким присвоєно ідентифікатор поштового відправлення (саме міжнародного відправлення), і за наявності в одержувача відомостей про цей ідентифікатор для відстеження. Процес переходу із зовнішньої поштової системи найкраще відстежувати на сайті пошти відправника, а потім для отримання більш оперативної інформації — на сайті пошти одержувача (хоча у відправника вона теж оновлюється, але не так оперативно).

Структура трек-номера

Згідно з Технічним стандартом S10 трек-номер МПВ складається з дев’яти цифр і чотирьох літер. Наприклад: RA123456785GB.

Структура трек-номера:

XX*********XX,

де X — літери, а * — цифри.

Перші дві великі латинські літери позначають тип поштового відправлення. Ось основні з них:

LA — LZ

Нереєстроване МПВ письмової кореспонденції

Не відстежується

RA — RZ

Реєстроване МПВ письмової кореспонденції

Відстежується

VA — VZ

Реєстроване МПВ письмової кореспонденції (відправлення з оголошеною цінністю)

Відстежується

CA — CZ

Реєстроване МПВ (посилка)

Відстежується

EA — EZ

Реєстроване МПВ, оформлене як EMS

Відстежується

У Технічному стандарті S10 наводиться така узагальнена інформація про значення ідентифікатора залежно від виду МПВ (табл. 2):

Таблиця 2

Вид відправлення

Значення ідентифікатора

Допустимі служби

EMS

EA — EZ

EMS

Письмова кореспонденція

LA — LZ

Нереєстроване МПВ

MA — MZ

M-мішки

QA — QM

IBRS (International Business Reply Service)

RA — RZ

Реєстрована письмова кореспонденція

UA — UZ

Письмова кореспонденція, крім пунктів

LA — LZ (Express),

MA — MZ (M-мішки)

QA — QM (IBRS)

RA — RZ (зареєстрований)

VA — VZ (відправлення з оголошеною цінністю), які підлягають митному контролю, супроводжуються декларацією CN  22 або CN  23

VA — VZ

Реєстрована письмова кореспонденція (відправлення з оголошеною цінністю)

Посилки

CA — CZ

Поштові посилки

HA — HZ

Посилки електронної комерції

Коди, виділені лише для внутрішнього/двостороннього/багатостороннього використання

AV — AZ

BA — BZ

DA — DZ

GA

GD

NA — NZ

PA — PZ

ZA — ZZ

Лише для внутрішнього/двостороннього/багатостороннього використання

При цьому за наявною в Технічному стандарті S10 інформацією з метою зменшення ризику виникнення плутанини між штрих-кодами ідентифікатора S10 та іншими штрих-кодами (зокрема даними ідентифікаторів ISO/IEC 15418) зарезервовані і не можуть бути призначені як допустиме значення ідентифікатора такі символьні комбінації: JA — JZ; KA — KZ; SA — SZ; TA — TZ і WA — WZ.

Після двох великих латинських літер далі в трек-номері зазначається восьмизначний цифровий унікальний номер МПВ. Згідно з правилами Всесвітнього поштового союзу він не може повторюватись принаймні протягом одного року. Остання (дев’ята) цифра — це код (контрольна цифра), який вираховується за допомогою певної математичної функції від номера відправлення.

Закінчується трек-номер також двома великими латинськими літерами, які скорочено позначають країну відправника згідно зі стандартом ISO 3166-1-alpha-2 code. Наприклад, UA — Україна, CN — Китай, SG — Сінгапур, GB — Велика Британія, DE — Німеччина, US — США тощо.

Слід мати на увазі, що за трек-номером МПВ неможливо визначити країну одержувача. Таку можливість не передбачено у структурі трек-номера.

Дуже часто громадяни у своїх зверненнях до ДФС посилаються на номери МПВ, що повідомлені їм відправниками, але не відстежуються в Україні. Інколи МПВ просто не надійшло в Україну на час звернення, але найчастіше громадяни мають номер внутрішньої реєстрації МПВ у країні відправлення.

Наприклад, уповноважений поштовий оператор США — національна поштова служба United States Postal Service (USPS) використовує свої номери для відстеження на офіційному інтернет-сайті USPS переміщення МПВ винятково в межах країни відправлення — США. З метою відстеження відправником/одержувачем МПВ на сайтах національних поштових операторів країн призначення USPS пропонує при оформленні відправлення замовляти спеціальну тарифіковану послугу Registered Mail.

Така практика застосовується й іншими операторами в країнах відправлення.

Подібну інформацію можна знайти також на сайті національного оператора України — Українського державного підприємства поштового зв’язку «Укрпошта».

Зокрема, Укрпошта звертає увагу на зростання серед громадян України попиту на придбання товарів через Інтернет. Під час вибору способу доставки МПВ з Китаю рекомендується повідомити продавця про те, що доставка в Україну обов’язково повинна здійснюватись за допомогою ePacket China Post, тому що відправлення ePacket — це послуга з пересилання невеликих пакетів масою до 2 кг, і оформлені таким чином МПВ є рекомендованими, їх можна відстежити через спеціалізований онлайн-сервіс на сайті Укрпошти за допомогою трек-номера. За інформацією Укрпошти, на сьогодні для споживачів тільки цей вид відправлення гарантує швидку доставку товарів. Якщо не обрати зазначену послугу, то продавець відправить товар в інший спосіб, який не дасть змоги відстежити весь шлях пересилання товару.

Втрата посилки та/або порушення строків її доставки

Насамкінець слід зупинитися на питанні про порядок відшкодування збитків у разі втрати посилки та/або порушення строків її доставки.

Варто ще раз наголосити на вимогах законодавства України, якими передбачено, що заяви фізичних та юридичних осіб розглядаються в порядку, встановленому законодавством:

щодо матеріальних претензій, порядку і термінів проходження міжнародного поштового відправлення

операторами поштового зв’язку

щодо нарахованих митних платежів і затриманих чи вилучених митницею предметів 

митними органами

Зазначені норми базуються на правових, соціально-економічних та організаційних основах діяльності у сфері надання послуг поштового зв’язку, визначених Конвенцією, Законом № 2759, Правилами № 270, а також Положенням № 680/108.

Саме ці нормативно-правові акти містять положення, згідно з якими:

  • лише оператор поштового зв’язку має право надавати інформацію про поштове відправлення, поштовий переказ, відправника (найменування, поштова адреса) і лише адресату або його законному представнику за його заявою;
  • лише оператор поштового зв’язку несе відповідальність перед користувачами послуг поштового зв’язку за невиконання чи неналежне виконання послуг поштового зв’язку (в тому числі у разі втрати МПВ чи його вкладення, порушення порядку і термінів проходження відправлень);
  • саме оператору поштового зв’язку адресат має право подати заяву про розшук відправленого йому реєстрованого поштового відправлення, поштового переказу (за додаткову плату).

Тобто у разі виникнення подібних питань громадянамнеобхідно звертатись до оператора поштового зв’язку, послугами якого скористався відправник при відправленні МПВ, або до оператора поштового зв’язку України, з яким цим іноземним оператором укладено угоду (договір) про обмін МПВ.

ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА

Митний кодекс — Митний кодекс України від 13.03.2012 р. № 4495-VІ. Всесвітня поштова конвенція — Всесвітня поштова конвенція (Доха, 2012 р.). Закон про РРО — Закон України від 06.07.95 р. № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг». Закон № 2759 — Закон України від 04.10.2001 р. № 2759-III «Про поштовий зв’язок». Положення  680/108 — Положення про митний контроль та митне оформлення міжнародних поштових відправлень, затверджене наказом Державної митної служби України, Державного комітету зв’язку та інформатизації України від 27.10.99 р. № 680/10. Інструкція  148 — Інструкція про переміщення готівки і банківських металів через митний кордон України, затверджена постановою Правління Нацбанку України від 27.05.2008 р. № 148. Правила № 270 — Правила надання послуг поштового зв’язку, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270. Міжнародна класифікація товарів і послуг — Міжнародна класифікація товарів і послуг для реєстрації знаків від 15.06.57 р., переглянута у Стокгольмі 14.07.67 р. і в Женеві 13.05.77 р. та змінена 28.07.79 р. Регламент письмової кореспонденції (Доха, 2012 р.). Регламент поштових посилок (Доха, 2012 р.). Технічний стандарт S10 Всесвітнього поштового союзу

«Гарячі лінії»

Дата: 23 листопада, Четвер
Час проведення: з 14:00 до 16:00
Контактний номер: (044) 501-06-42