Інші податки

Документація з трансфертного ціноутворення

20.02.2017 / 11:47

Темі документації з трансфертного ціноутворення (далі — ТЦ), її формування та аналізу, що є наріжним каменем контролю за ТЦ, протягом останніх років приділено значну увагу, у тому числі на сторінках «Вісника». У цій статті пропонуємо розглянути вимоги щодо підготовки такої документації та результату її аналізу контролюючими органами.

Базові вимоги щодо формування документації

Зупинимося лише на основних тезах Настанов ОЕСР та Практичного керівництва ООН щодо цілей документації з ТЦ, які дають розуміння основної необхідності створення та напряму реалізації документації.

Так, у розділі 7 «Документація» Практичного керівництва ООН зазначається, що основною метою підготовки і підтримки в належному стані документації з ТЦ є утримання платника податків у стані, в якому він зможе продемонструвати, що ним було вжито необхідних заходів для полегшення подальшої перевірки відповідності його трансфертних цін принципу «витягнутої руки».

Практика та перші висновки

Враховуючи перші практичні висновки ДФС, зроблені за результатами аналізу отриманої від платників документації, важливим є розуміння обов’язку кожного платника подавати документацію з ТЦ або під час її подання ретельно оцінювати дотримання діючих правил ТЦ, а також того, що контролюючі органи отримають доступ до інформації, необхідної для проведення оцінки ризиків ТЦ з метою прийняття обґрунтованого рішення щодо подальшого проведення аудиту.

Зазначимо, що за наслідками проведеного аналізу отриманих від платників податків понад сотні документацій з ТЦ за операціями, проведеними у 2013 — 2015 рр., можна зробити висновок про переважно поверхневе ставлення до підготовки такої документації.

Враховуючи законодавчу вимогу щодо обов’язковості ведення та зберігання документації, фактично кожен платник податків самостійно визначає, яким чином та коли йому готувати документацію з контрольованих операцій (далі — КО) (самостійно або за допомогою податкових консультантів, у разі отримання запиту від ДФС України або на систематичній основі).

І ось тут виникає основне запитання, відповідь на яке дасть змогу забезпечити процес, коли кожен з його учасників отримає бажаний результат.

Шляхи практичного вирішення

Безперечно, складання Звіту про КО є тільки верхівкою в процесі аналізу ТЦ суб’єкта господарювання. При цьому складання документації має розглядатись, як послідовний процес з великою кількістю аналітичних процедур щодо значного інформаційного масиву.

Зауважимо, що ведення документації з ТЦ на системній основі, її детальність та достовірність надає платнику податку низку переваг, спрощуючи таку процедуру і знижуючи ризики, зокрема: складання та подання фіскальним органам додатка ТЦ до декларації з податку на прибуток, Звіту про КО, а також подальших потенційних процедур подання документації з ТЦ (у тому числі додаткової інформації), проведення останніми моніторингу КО та/або опитування уповноважених посадових осіб та/або працівників платника податків з питань ТЦ, безпосередньо податкового аудиту (перевірок) з питань ТЦ та ймовірних донарахувань податкових зобов’язань та штрафів, їх подальшого оскарження, у тому числі в судовому порядку, тощо.

Слід зауважити, що для платника податків оптимальною є ситуація, коли після аналізу його звітів про КО у контролюючих органів не виникає потреби в запитуванні документації з ТЦ. Дещо парадоксально, але однією з основних умов виникнення перед­умов для такої ситуації є завчасне здійснення платником податків процедур, що забезпечать йому складання якісного Звіту про КО, та документації з ТЦ у разі надходження відповідного запиту від контролюючих органів.

Про необхідність зазначеного свідчить низка недоліків, допущених при підготовці платниками податків звітів про КО та подальшої документації з ТЦ.

Так, узагальнені фахівцями ДФС результати аналізу документації з ТЦ свідчать, що у зазначених випадках формально дотримується структура надання інформації та аналізу, визначена пп. 39.4.6 п. 39.4 ст. 39 Податкового кодексу.

Це призводить до того, що при аналізі таких звітів/документації виникають проб­лемні (не висвітлені платниками податків) питання, основними з яких є:

Як наслідок, платниками наводяться висновки, які не ґрунтуються на чітких та зрозумілих показниках та розрахунках.

Усі вищезазначені недоліки не лише не доводять відповідність умов проведених платником КО принципу «витягнутої руки» і не дають змоги зробити висновок про відсутність ризиків ТЦ, а також призводять до необхідності надання повторного запиту на отримання додаткової інформації.

У подальшому висновки, зроблені на підставі таких розрахунків, без обґрунтування про відсутність ризиків можуть мати вирішальний вплив на прийняття контролю­ючим органом рішення про доцільність проведення перевірки КО.

У зв’язку із зазначеним слід навести ті основ­ні напрями, за якими проводиться оцінка та аналіз документації контролюючим органом.

Формальна складова:

  • відповідність вимогам пп. 39.4.6 п. 39.4 ст. 39 Податкового кодексу щодо наявності інформації;
  • послідовність у викладенні інформації, наведенні фактів та обґрунтувань, проведенні розрахунків;
  • наявність обґрунтованих висновків.

Практична складова:

  • наявність висновків щодо відповідності умов проведеної КО принципу «витягнутої руки», які мають ґрунтуватися на такому:
  • визначення зіставних операцій відповідно до пп. 39.2.2 п. 39.2 ст. 39 Податкового кодексу;
  • наведення (відображення) всіх визначених складових функціонального аналізу та економічного аналізу;
  • об’єктивність обґрунтування доцільності відповідного методу ТЦ;
  • аргументованість відбору складових побудови діапазону цін (пошук зіставних операцій та осіб, порівняльний аналіз) або рентабельності.

Необхідно також зауважити, що повноцінне складання звітів про КО й документації з ТЦ та їх подальший аналіз як з боку платників, так і фіскальних органів, а також можливий податковий аудит (перевірка) КО і подальше супроводження результатів такого аудиту фактично мають здійснюватися на підставі сукупності документації (починаючи з первинної) та масивів інформації.

Враховуючи положення статей 44 та 102 Податкового кодексу, фактично платнику податків, яким до контролюючих органів подавалися звіти про КО, необхідно забезпечити зберігання відповідних первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податку на прибуток, який виник (або не виник у разі збитковості) при здійсненні КО, протягом не менше семи років після подання такого звіту.

Як уже зазначалося вище, однією з можливостей уникнути платниками таких проб­лемних питань та подальших потенційних ускладнень у зв’язку з їх наявністю є ведення документації з ТЦ на системній основі.

Слід зауважити, що не менш важливим є питання визначення організаційних етапів підготовки і складання документації з ТЦ (схема).

Схема

Отже, у разі визнання платником податків необхідності зменшення ризиків негативних наслідків потенційних перевірок КО контролюючими органами перед ним постає питання не лише безпосередньої підготовки документації з ТЦ, а й комплексне питання запровадження цілісної системи документування КО.

Метою запровадження такої системи на підприємстві є забезпечення отримання на постійній основі якісних результатів ТЦ-аналізу для запобігання потенційним збиткам (матеріального та нематеріального характеру) з причини висування контролю­ючими органами претензій щодо некорект­ного використання (недотримання) підприємством правил ТЦ. Тобто впровадження системи документування ТЦ є невід’ємною складовою частиною впровадження системи ТЦ на підприємстві в цілому.

Для створення платником податків оптимальної системи документування КО (ТЦ) може бути впроваджено уніфіковані форми (шаблони) та правила (рекомендації) щодо:

  • допоміжних реєстрів/переліків/масивів інформації про: КО; потенційні КО; пов’язаних осіб; ризики ТЦ; джерела інформації; цінову інформацію щодо товарів (робіт, послуг), які є предметами КО; параметри (показники/умови) операцій, які необхідно відслідковувати (крім цін), тощо;
  • документації з ТЦ, у тому числі окремих форм (шаблонів) документації для опису: (1) групи підприємств; (2) підприємства; (3) стандартних КО; (4) внутрішньогрупових КО; (5) нестандартних повторюваних та значних за обсягами КО, в яких бере участь платник податків; а також (6) розрахунку коригувань та їх внесення до документації. Рекомендується, щоб зазначені форми (шаблони) відображали тримодульний підхід до підготовки інформації (група підприємств — підприємство — операція). Перші два модулі у своїй основі є повторюваними для різних КО, тобто їх складання не має повторюватися в кожному випадку пов­ною мірою;
  • договорів (контрактів) з контрольованих та потенційно контрольованих операцій (в яких особлива увага приділяється відображенню умов таких операцій, насамперед тих, що використовуються при порівняльному (зіставному) аналізі);
  • регламентів, карт(и)-схем(и) та описів виконання:

стандартних процесів та використання форм інформації/відомостей/документів, пов’язаних із здійсненням порівняльного (зіставного) аналізу, функціонального аналізу, аналізу ризиків ТЦ, економічного аналізу КО та обігом документації з ТЦ;

процесів обміну інформацією/відомостями/документами з питань ТЦ (як між структурними підрозділами підприємства, так і в групі підприємств в цілому);

  • керівництв з використання:

спеціалізованого програмного забезпечення як власного, так і комерційних спеціалізованих баз;

джерел інформації про ціни на товари (роботи, послуги), які є основними в КО платника податків.

Інші внутрішні документи, що регламентують функціонування системи документування ТЦ: документ (наказ/положення) щодо опису політики ТЦ підприємства (групи підприємств) з вимогами та правилами архівування (у паперовому/електронному вигляді) документів та інформації, які використовуються для подальшого складання звітів про КО та документації з ТЦ:

посадових інструкцій із зазначенням обов’язків, завдань та функцій, а також сфери відповідальності посадових осіб, щодо документації з ТЦ (підготовка, складання, перевірка (у тому числі на відповідність даним Звіту про КО), коригування, супроводження, збереження та її повторне використання);

форм управлінської звітності з питань впливу ТЦ на бізнес-процеси.

Отже, принципами та інструментами ефективної системи документування операцій, що потенційно підпадають під визначення контрольованих і відповідно забезпечать об’єктивні результати аналізу для складання документації з ТЦ, є:

  • спрямованість на здійснення аналізу ТЦ не лише за формою, а й за змістом і на постійній основі;
  • визначення обов’язків та сфер відповідальності посадових осіб, які беруть участь у документообігу з ТЦ;
  • повноцінний обмін (отримання) інформацією/відомостями про КО між підприємствами групи (материнської компанії), структурними підрозділами підприємства;
  • забезпечення системності та уніфікація збору даних з метою відображення інформації про КО за формою й за економічним змістом з метою уникнення протиріч між звітами про КО та документацією з ТЦ;
  • якісна система фіксації, збереження та архівування документів та інформації, які використовуються для звітів про КО та документації з ТЦ.

Безперечно, одним із найважливіших питань успішності роботи системи документування ТЦ є забезпечення навчання працівників, які задіяні в функціонуванні зазначеної системи.

ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА

Податковий кодекс — Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. № 2755-VI. Настанови ОЕСР — Настанови ОЕСР щодо трансфертного ціноутворення для транснаціональних компаній та податкових служб (редакція 2014 р.). Практичне керівництво ООН — Практичне керівництво ООН з трансфертного ціноутворення для країн, що розвиваються (2012 р.)

Довідково
Матеріали, присвячені документації з ТЦ, надруковано у «Віснику»: № 46/2014 («Документація з трансфертного ціноутворення: національні вимоги»); № 13/2015 («Аспекти податкового контролю за визначенням цін у контрольованих операціях»); № 15/2015 («Документація з трансфертного ціноутворення: міжнародний досвід»); у додатку за квітень 2016 р. («Трансфертне ціноутворення»).

«Гарячі лінії»

Дата: 14 грудня, Пʼятниця
Час проведення: з 14:00 до 16:00
Контактний номер: (044) 501-06-42