Оплата праці

Припинення трудових відносин працівника з ФОП

20.02.2017 / 15:50

Припинення трудових відносин найманого працівника як з ФОП, так і з юридичною особою здійснюється відповідно до вимог КЗпП. Проте у першому випадку існують певні особливості. Які саме, читайте далі.

Розірвання договору

Насамперед трудовий договір, який підлягає розірванню, обов’язково має бути укладений у письмовій формі. Трудові відносини між ФОП та працівником, які існують лише як усні домовленості, вважаються незаконними, а отже, їх розірвання не гарантує працівникові захист його прав у разі звільнення.

Обов’язок належного оформлення розірвання трудових відносин та внесення запису до трудової книжки працівника покладається на ФОП. Зазначимо, що у разі якщо працівник працював у ФОП за сумісництвом, тобто таке місце роботи не було для нього основ­ним, внесення запису до трудової книжки про розірвання таких трудових відносин не є обов’язковим.

Підстави розірвання договору

Найпоширенішими підставами розірвання трудового договору найманого працівника з ФОП є такі:

  • з ініціативи працівника;
  • з ініціативи роботодавця — ФОП;
  • за згодою сторін;
  • у зв’язку із закінченням строку трудового договору.

З ініціативи працівника трудовий договір розривається, як правило, на підставі ст. 38 КЗпП — для трудових договорів, укладених на невизначений строк, та ст. 39 КЗпП — для строкових трудових договорів.

У першому випадку працівник має право розірвати трудовий договір, попередивши про це ФОП за два тижні та подавши відповідну заяву.

ОБСТАВИНИ, ЗА ЯКИХ ТРУДОВИЙ ДОГОВІР ПРИПИНЯЄТЬСЯ У СТРОК, ПРО ЯКИЙ ПРОСИТЬ ПРАЦІВНИК:

  • переїзд на нове місце проживання;
  • переведення чоловіка або дружини на роботу в іншу місцевість;
  • вступ до навчального закладу;
  • неможливість проживання у даній місцевості, підтверджена медичним висновком;
  • вагітність;
  • догляд за дитиною до досягнення нею 14-річного віку або дитиною-інвалідом;
  • догляд за хворим членом сім’ї відповідно до медичного висновку або інвалідом I групи;
  • вихід на пенсію;
  • прийняття на роботу за конкурсом;
  • з інших поважних причин.

У другому випадку трудовий договір розривається достроково на вимогу працівника у разі його хвороби або інвалідності, які перешкоджають виконанню роботи за договором, або порушення ФОП умов трудового договору.

З ініціативи роботодавця — ФОП (ст. 40 КЗпП) трудовий договір може бути розірвано у таких випадках:

  • ФОП виявлено невідповідність працівника займаній посаді або виконуваній роботі внаслідок недостатньої кваліфікації або стану здоров’я, які перешкоджають продов­женню роботи працівником;
  • систематичного невиконання працівником без поважних причин обов’язків, покладених на нього трудовим договором;
  • прогулу (в тому числі відсутності на роботі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин;
  • нез’явлення на роботу протягом більш як чотирьох місяців підряд внаслідок тимчасової непрацездатності, не рахуючи відпустки по вагітності та пологах, якщо законодавством не встановлено триваліший строк збереження місця роботи (посади) при певному захворюванні;
  • поновлення на роботі працівника, який раніше виконував цю роботу;
  • появи на роботі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп’яніння;
  • вчинення за місцем роботи розкрадання (у тому числі дрібного) майна ФОП, встановленого вироком суду, що набрав законної сили, чи постановою органу, до компетенції якого входить накладення адміністративного стягнення або застосування заходів громадського впливу;
  • призову або мобілізації ФОП під час особ­ливого періоду;
  • встановлення невідповідності працівника займаній посаді, на яку його прийнято, або виконуваній роботі протягом строку випробування.

Крім того, з ініціативи роботодавця — ФОП трудовий договір може бути розірвано внаслідок винних дій працівника, який безпосередньо обслуговує грошові, товарні або культурні цінності, якщо ці дії дають підстави для втрати довір’я до нього з боку роботодавця, або вчинення працівником, який виконує виховні функції, аморального проступку, не сумісного з продовженням такої роботи (пункти 2 та 3 ст. 42 КЗпП). Наприклад, підставою для звільнення може стати груба або умисна помилка бухгалтера, якщо її наслідком став збиток ФОП. Слід зазначити, що звільнення за ­цією статтею може стати причиною подання працівником судового позову у разі, якщо працівник не визнає власної провини.

Як свідчить практика, у разі припинення ФОП підприємницької діяльності (тобто ліквідації як платника податків) розірвання трудових відносин з найманим працівником здебільшого оформлюється за угодою сторін на підставі п. 1 ст. 36 КЗпП.

Якщо трудові відносини припиняються у зв’язку із закінченням строку трудового договору, то ФОП вносить запис до трудової книжки працівника про звільнення на підставі пунктів 2 або 3 ст. 23 КЗпП.

Реєстрація розірвання договору

З 01.01.2017 р. Законом № 77 скасовано необхідність реєстрації укладання та розірвання трудового договору, укладеного між працівником та ФОП у державній службі зайнятості.

Проте якщо такий трудовий договір було укладено до 01.01.2015 р., у деяких центрах зайнятості за бажанням ФОП або працівника продовжується реєстрація його розірвання відповідно до Порядку № 260.

Слід зазначити, що центр зайнятості має право відмовити у реєстрації розірвання трудового договору. На сьогодні не залишилося законних підстав вимагати реєстрації розірвання трудового договору та, зокрема, засвідчення цього факту печаткою центру зайнятості у трудовій книжці працівника.

Для підтвердження факту розірвання трудових відносин найманого працівника з ФОП достатнім є наявність відповідного запису у трудовій книжці працівника, здійсненого з дотриманням вимог Інструкції № 58.

Крім того, будь-яка особа має право звернутися до відділення Пенсійного фонду з відповідною заявою та отримати виписку на підставі даних Державного реєстру застрахованих осіб, у якій буде зазначено дату розірвання трудових відносин з роботодавцем — ФОП.

ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА

КЗпП — Кодекс законів про працю України від 10.12.71 р. Закон № 77 — Закон України від 28.12.2014 р. № 77-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування загальнообов’язкового державного соціального страхування та легалізації фонду оплати праці». Порядок № 260 — Порядок реєстрації трудового договору між працівником і фізичною особою, яка використовує найману працю, затверджений наказом Мінсоцполітики України від 08.06.2001 р. № 260. Інструкція № 58 — Інструкція про порядок ведення трудових книжок працівників, затверджена наказом Мінпраці України, Мін’юсту України, Мінсоцполітики України від 29.07.93 р. № 58