Бухоблік

Ресторанне господарство: придбання товарів і сировини

06.03.2017 / 12:03

Загальні аспекти

Основні вимоги до організації роботи закладів ресторанного господарства викладено в Правилах № 219. Відповідно до п. 1.3 цих Правил ресторанне господарство — вид економічної діяльності суб’єктів господарської діяльності з надання послуг для задоволення потреб споживачів у харчуванні з організацією дозвілля або без нього; заклад ресторанного господарства — організаційно-структурна одиниця у сфері ресторанного господарства, яка здійснює торгово-виробничу діяльність: виробляє і/або доготовляє, продає і організовує споживання продукції власного виробництва і закупних товарів, може організувати дозвілля споживачів; продукція власного виробництва — продукція, яку виробляють заклади ресторанного господарства і продають як кулінарну продукцію, булочні та борошняні кондитерські вироби; закупний товар — товар, що купується суб’єктом господарювання для подальшого перепродажу споживачам без видозмінення (нарізання, додаткового оформлення, порціонування); продовольча сировина — продукція рослинного, тваринного, мінерального, синтетичного чи біотехнічного походження, що використовується для виробництва харчових продуктів.

Заклади (підприємства) ресторанного господарства поділяються на такі типи (п. 1.5 Правил № 219): фабрики-кухні, фабрики-заготовки, ресторани, бари, кафе, їдальні, буфети, кафетерії, магазини кулінарних виробів. Ресторани та бари, у свою чергу, поділяються на класи: перший, вищий, люкс.

Господарська діяльність підприємств ресторанного господарства передбачає такі взаємопов’язані етапи:

  • закупівлю товарів (сировини);
  • зберігання в коморі; 
  • виробництво готових виробів;
  • реалізацію готових виробів і закупних товарів споживачам.

Розглянемо особливості бухгалтерського й податкового обліку та документального оформлення руху запасів на стадіях закупівлі й у коморі.

Документальне оформлення

Продовольчу сировину, а також закупні товари підприємства ресторанного господарства закуповують таким чином:

  • безпосередньо на підприємствах-виробниках, а також торговельних підприємствах;
  • у фізичних осіб — підприємців, які здійснюють торговельну або виробничу діяльність;
  • у фізичних осіб, які не є суб’єктами підприємництва.

Перераховані вище форми закупівлі мають свої особливості як у частині документального оформлення, так і відображення в бухгалтерському і податковому обліку.

Приймання сировинних продуктів і товарів від юридичних осіб, їх відокремлених (структурних) підрозділів та фізичних осіб — підприємців до  комори підприємства здійснюється на підставі первинних документів: накладних (типова форма № М-20), товарно-транспортних накладних.

Якщо закупівля здійснена у фізичної особи, яка не є СПД, вона оформляється закупівельним актом, складеним за формою, передбаченою додатком 5 до Методичних рекомендацій № 157. Акт повинен бути складений з урахуванням вимог до обов’язкових реквізитів первинних документів, наведених у ст. 9 Закону про бухоблік, при цьому обов’язково має бути вказано:

  • місце складання акта закупівлі, найменування підприємства-покупця, дату та номер документа; ПІБ, посаду відповідальних осіб закупника;
  • ПІБ, реєстраційний номер облікової картки платника податків, адресу проживання фізичної особи — продавця; найменування, одиницю виміру, сорт, кількість, ціну, суму закупленої продукції;
  • загальну суму закупленої продукції прописом; підпис «гроші отримав», суму прописом; підпис «гроші сплатив», суму літерами.

Оприбуткування товарів і сировини до комори оформляється прибутковим ордером за типовою формою № М-4, затвердженою наказом № 193. Також для цих цілей може використовуватися і прибуткова накладна довільної форми. При обліку запасів у коморі за ціною продажу може виписуватися прибуткова накладна, в якій зазначаються покупна вартість, сума торгової націнки та продажна вартість оприбуткованої сировини і товарів.

Облік товарів і сировини в коморі ведеться комірником у книзі обліку товарів або картках кількісно-сумового обліку типової форми № М-12, затвердженої наказом № 193, або в довільній формі, самостійно розробленій підприємством. Облік даних запасів ведеться в натуральному вираженні за найменуваннями, кількістю та обліковими цінами на підставі даних первинних документів.

Бухгалтерський облік

Питання обліку надходження сировини та товарів у закладах ресторанного господарства розкрито у ПБО 9, Інструкції № 291, Методрекомендаціях № 157. Перш за все ПБО 9 регулює питання формування вартості придбаних запасів, у тому числі сировини та товарів. Так, згідно з п. 9 зазначеного ПБО  при придбанні запасів за плату первісною вартістю таких запасів є їх собівартість, яка складається з витрат, зокрема:

  • суми, що сплачується постачальнику згідно з договором, за вирахуванням непрямих податків (тобто ПДВ та акцизного податку;
  • суми ввізного мита;
  • суми непрямих податків у зв’язку з придбанням запасів, які не відшкодовуються підприємству (наприклад, суми ПДВ, якщо підприємство-покупець не є платником ПДВ);
  • транспортно-заготівельних витрат;
  • інших витрат, які безпосередньо пов’язані з придбанням запасів і доведенням їх до стану, в якому вони придатні для використання у запланованих цілях.

Ресторанне господарство є специфічною сферою діяльності, що поєднує в собі елементи як виробництва, так і роздрібної торгівлі. Тому згідно з Інструкцією № 291 облік сировини, яка використовується в подальшому при виготовленні виробів і страв, здійснюється на субрахунку 201 «Сировина й матеріали». А товари, отримані для роздрібного продажу, та виготовлена продукція (вироби, страви тощо) обліковуються на рахунку 28 «Товари» (з використанням різних субрахунків, їх наведено в табл.1), де подано основні кореспонденції рахунків при здійсненні операцій із надходження товарів та сировини до комори згідно з вимогами Інструкції № 291 та п. 2.1 Методрекомендацій № 157.

Таблиця 1


з/п

Зміст
господарської операції

Кореспонденція рахунків

Дебет

Кредит

1

Оприбуткувано до комори товари, які надійшли від постачальника

282 «Товари у торгівлі»

631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками і підрядниками»

2

Оприбуткувано до комори сировину, яка надійшла від постачальника

201 «Сировина та матеріали»

631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками і підрядниками»

3

Відображено витрати на доставку товарів до комори

289 «Транспортно-заготівельні витрати»

631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками і підрядниками»

4

Відображено податковий кредит з ПДВ

 641/ПДВ

631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками і підрядниками»

5

Оприбуткувано товари (сировину), які надійшли від підзвітної особи

282, 201

 

685 «Розрахунки з іншими
кредиторами»

6

Відображено авансовий звіт

685 «Розрахунки з іншими кредиторами»

372 «Розрахунки з підзвітними
особами»

7

Утримано ПДФО (за необхідності)

685 «Розрахунки з іншими кредиторами»

 641/ПДФО

8

Включено до облікової вартості товарів суму ПДВ

282 «Товари у торгівлі»

285 «Торгова націнка»

9

Нараховано торгову націнку

282 «Товари у торгівлі»

285 «Торгова націнка»

10

Видано товари та сировину для виробництва

23 «Виробництво»

281, 201

11

Оприбутковано продукцію, виготовлену у виробництві, за ціною комори

282 «Товари у торгівлі»

23

Відображено суму націнки
та ПДВ

282 «Товари у торгівлі»

285 «Торгова націнка»

Пунктом 2.1 Методрекомендацій № 157 також передбачено, що обліковою ціною комори підприємства громадського харчування може бути первісна вартість або ціна продажу:

  • якщо підприємство реалізує страви або напівфабрикати через структурні підрозділи та іншим підприємствам і організаціям — для формування ціни продажу застосовується однаковий рівень націнок, у такому разі облік товарів у коморі ведеться за цінами продажу;
  • якщо реалізація продукції власного виробництва і товарів у структурних підрозділах здійснюється за ціною продажу, до складу якої включено різні рівні націнки, то в такому разі облік у коморі ведеться за первісною вартістю.

Розглянемо на умовному прикладі порядок формування продажної ціни.

Приклад 1

Підприємство ресторанного господарства «Щирий кум» здійснило закупівлю сиру «Пирятин» за ціною 120 грн за 1 кг (без ПДВ — 100 грн, ПДВ 20 % — 20 грн). Наказом директора підприємства на цей товар встановлено націнку до ціни закупівлі з урахуванням ПДВ у розмірі 80 %. У даному випадку продажна ціна 1 кг сиру формується таким чином (наведено в табл. 2):

Таблиця 2


з/п

Дані для розрахунку
продажної ціни

Порядок
розрахунку

Сума, 
грн

1

Закупівельна ціна 1 кг сиру з урахуванням ПДВ

120

120,00

2

Закупівельна ціна 1 кг сиру без урахування ПДВ

120 – (120 : 6)

100,00

3

Націнка, встановлена наказом по підприємству (80 % ціни закупівлі з урахуванням ПДВ)

120 × 80 %

96,00

4

Сума ПДВ, сплачена при придбанні 1 кг сиру

120 × 20 : 120

20,00

5

Продажна ціна 1 кг сиру

100 + 20 + 96

216,00

Щодо транспортно-заготівельних витрат (далі — ТЗВ), то вони можуть включатися в собівартість придбаних запасів при їх надходженні або враховуватися загальною сумою на окремому субрахунку — 289 «Транспортно-заготівельні витрати» (використання цього субрахунку передбачено додатком до ПБО 9). ТЗВ необхідно розраховувати окремо по придбаних товарах та по сировині.

Таким чином, сума ТЗВ, пов’язана з придбанням запасів, може розподілятися двома способами:

  • або в момент оприбуткування запасів, пропорційно до їх вартості, ваги, кількості або іншого загального (придатного для всіх придбаних запасів) вимірника;
  • або щомісячно між залишками запасів на кінець звітного періоду і такими запасами, що вибули у звітному періоді.

Сума ТЗВ, що узагальнюється на окремому субрахунку рахунків обліку запасів, щомісячно розподіляється між сумою залишку запасів на кінець звітного місяця та сумою запасів, що вибули (використані, реалізовані, безоплатно передані тощо) за звітний місяць. Сума ТЗВ, яка відноситься до запасів, що вибули, визначається як добуток середнього відсотка ТЗВ та вартості товарів, реалізованих у звітному місяці, з відображенням її на тих самих рахунках обліку, у кореспонденції з якими відображено вибуття цих запасів. Середній відсоток ТЗВ визначається діленням суми залишків ТЗВ на початок звітного місяця і ТЗВ за звітний місяць на суму залишку запасів на початок місяця і запасів, що надійшли за звітний місяць (п. 9 ПБО 9).

Розглянемо на умовному прикладі порядок формування ТЗВ.

Приклад 2

Станом на 01.10.2016 р. згідно з обліковими даними вартість залишку товару становить 15 000,00 грн за  ціною продажу.

Придбано протягом жовтня 2016 р. товару на 7 000,00 грн.

Реалізація товару в жовтні 2016 р. — 12 000,00 грн.

Залишок ТЗВ на товар на 01.10.2016 р. — 2 000,00 грн; протягом жовтня 2016 р. ТЗВ на придбаний товар становлять 1 000,00 грн.

З урахуванням цих даних визначаємо ТЗВ, необхідні для реалізації товарів,

середній відсоток ТЗВ:
[(2 000,00 + 1 000,00) : (15 000,00 + 7 000,00)] = 13,63 %.

ТЗВ на реалізований товар — 1 635,60 грн (12 000,00 × 13,63 %).

Податковий облік

Податок на прибуток

Починаючи з 01.01.2015 р., об’єктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхом коригування фінансового результату, розрахованого у фінансовій звітності згідно з ПБО або МСФЗ, на податкові різниці (пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу). На стадії закупівлі та передачі сировини й товару до  комори жодного збільшення чи зменшення доходу або витрат не відбувається. Таким чином, об’єкт оподаткування на цьому етапі відсутній.

Податок на додану вартість

Згідно з підпунктами «а» і «б» п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу суми ПДВ, нараховані (сплачені) при придбанні або виготовленні товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг, при придбанні (будівництві, спорудженні, виготовленні) необоротних активів, відносяться до податкового кредиту. Відповідно до п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу датою віднесення сум до податкового кредиту є дата події, що відбулася раніше:

  • дата списання коштів з банківського рахунку в оплату товарів (послуг);
  • дата отримання товарів (послуг).

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від факту використання товарів/послуг, основних фондів в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду (п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу).

Податок на доходи фізичних осіб

Якщо здійснюється закупівля сільськогосподарської продукції в населення (тобто у фізичних осіб, які не є підприємцями), необхідно враховувати те, що відповідно до пп. 165.1.24 п. 165.1 ст. 165 Податкового кодексу не включаються до складу місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку — продавця доходи від відчуження безпосередньо власником такої продукції (у тому числі продукції первинної переробки), вирощеної (виробленої) ним на земельних ділянках, наданих такому продавцю у розмірах, передбачених Земельним кодексом для ведення особистого селянського господарства, якщо розмір ділянок не було збільшено в результаті отриманої в натурі земельної частки, будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибних ділянок), ведення садівництва та індивідуального дачного будівництва. При цьому продавець — отримувач таких доходів надає покупцеві — податковому агенту довідку про своє право на отримання доходу в джерела виплати без сплати податку на доходи з фізичних осіб. У всіх інших випадках, тобто при закупівлі товарів та сировини, які не є сільськогосподарською продукцією, відповідно до п. 167.1 ст. 167 Податкового кодексу ПДФО утримується з доходу з джерела виплати за ставкою 18 %.

Якщо здійснюється будь-яка закупівля у фізичної особи — підприємця, то згідно з п. 177.8 ст. 177 Податкового кодексу підприємство — податковий агент не утримує ПДФО, якщо надано копію документа, що підтверджує державну ре­єстрацію ФОП як суб’єкта підприємницької діяльності.

Розглянемо на умовному прикладі порядок відображення операцій у бухгалтерському та податковому обліку.

Приклад 3

Підприємством ресторанного господарства  «Зірка» в жовтні 2016 р. придбано в постачальників товару для реалізації на суму 10 000,00 грн. ПДВ  — 20 % (2 000, 00 грн). Усього —  12 000,00 грн.

Також придбано сировину для виготовлення виробів і страв (вартість — 5 000,00 грн); ПДВ — 20 % (1 000, 00 грн). Усього —  6 000, 00 грн.

Торгова націнка становить 80 % до купівельної вартості. Вартість доставки враховано в ціні запасів.

В обліку здійснення операцій відображається так (табл. 3):

Таблиця 3


з/п

Зміст
господарської операції

Бухгалтерський облік

Сума, грн

Податковий облік

Дебет

Кредит

Доходи

Витрати

1

Придбано товару в постачальників

282

631

10 000,00

641/ПДВ

631

2 000,00

2

Придбано сировину в постачальників

201

631

5 000,00

641/ПДВ

631

1 000,00

3

Здійснено розрахунки з постачальниками

631

311

18 000,00

4

Видано сировину для виробництва

23

201

5 000,00

5

Нараховано торгову націнку на товари (у т.ч. ПДВ на товар та з націнки)
(10 000 × 20 % + 10 000 × 80 % + 8 000 × 20 %)

282

285

11 600,00

6

Оприбутковано продукцію, виготовлену на виробництві, за ціною комори

282

23

5 000,00

7

Відображено суму націнки та ПДВ
(5 000 × 20 % + 5 000 × 80 % + 4 000 × 20 %)

282

285

5 800,00

«Гарячі лінії»

Дата: 14 грудня, Пʼятниця
Час проведення: з 14:00 до 16:00
Контактний номер: (044) 501-06-42