Статті

Мінімальна зарплата: наслідки

30.03.2017 / 18:10

Хто відчує

За розрахунками, це підвищення стосуватиметься близько 3,5 млн працюючих, і для його забезпечення роботодавцям доведеться додатково знайти близько 2,5 млрд грн на місяць для покриття різниці та доплат працівникам до мінімальної заробітної плати. Це призведе до додаткового збільшення вартості робочої сили у розмірі 28 млрд грн на рік (з урахуванням ЄСВ, який зобов’язані перерахувати роботодавці і сума якого становитиме близько 34 млрд грн). При цьому така сума не включає додаткові потреби на оплату працівників, які на сьогодні отримують понад 3 500 грн на місяць. Очевидно, що, намагаючись уникнути зрівнялівки в оплаті праці між працівниками різного рівня кваліфікації, роботодавці будуть змушені вдаватися до підвищення зарплати всім робітникам. Таким чином, внаслідок підвищення мінімальної заробітної плати до 3 200 грн додаткові зобов’язання роботодавців з оплати праці можуть становити 42 — 48 млрд грн (з урахуванням ЄСВ).

Найістотніше підвищення розміру «мінімалки» відчули підприємства, установи, організації, які працюють у бюджетній сфері: освіта — близько 650 тис. осіб потребуватимуть доплат на загальну суму 6,4 млрд грн на рік, охорона здоров’я та надання соціальної допомоги — 550 тис. осіб потребуватимуть доплат на загальну суму 5,3 млрд грн. Загальнодержавні видатки на освіту та охорону здоров’я у Бюджеті-2017 збільшено, порівнюючи з Бюджетом-2016, на 20,3 млрд грн. Проте «дорого» обійдеться підвищення також у сфері промисловості (для 490 тис. осіб на загальну суму 4,5 млрд грн), підприємствам оптової та роздрібної торгівлі (346 тис. осіб потребуватимуть доплат на загальну суму 3,7 млрд грн) та ін. Про ступінь відчутності підвищення вартості праці для бізнесу може свідчити те, що додаткові зобов’язання роботодавців еквівалентні третині всіх прибутків дохідних підприємств у першому півріччі 2016 р., які становили 124,2 млрд грн.

Прогнози

Підприємства для покриття нових витрат на оплату праці можуть здійснювати оптимізацію штатної чисельності, що полягатиме у переведенні працівників на часткову чи взагалі неформальну зайнятість. Очевидно, що це стосуватиметься здебільшого найманих робітників малого і середнього бізнесу. У бюджетному секторі адаптація відбуватиметься переважно шляхом зменшення штатної кількості установ та зниження різного роду надбавок, якими зазвичай зацікавлювалися працівники високої кваліфікації, що, у свою чергу, вестиме до їх «вимивання» з бюджетного сектору.

З іншого боку, підвищення мінімальної заробітної плати у підсумку може поліпшити становище із зайнятістю на робочих місцях, які вимагають низької кваліфікації й наразі є непривабливими на ринку праці.

Становище бюджетного фінансування сфер охорони здоров’я, освіти та соціальних послуг у 2017 р. має бути дещо кращим, ніж у 2016 р. Отже, можна очікувати позитивного внеску цих складових у кінцеві споживчі витрати сектору загального державного управління як складової ВВП на відміну від значного негативного внеску у 2016 р.

У зв’язку зі зростанням мінімальної зарплати кілька сотень тисяч домогосподарств втратять право на отримання соціальної допомоги від держави, зокрема у вигляді субсидій на оплату ЖКП, що призведе до зростання частки витрат на ЖКП у структурі витрат домогосподарств. У Бюджеті-2017 внаслідок проведення деяких коригувань у зв’язку з підвищенням мінімальної заробітної плати субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг та житлових субсидій населення на оплату комунальних послуг не зросла (навіть дещо зменшилася). Додаткова «економія» у цій сфері може виникнути у зв’язку з діями щодо забезпечення адресності соціальної підтримки від держави та унеможливлення її отримання особами, що набули на неї право незаконно або мають достатній рівень забезпеченості, на основі системи верифікації соціальних виплат та ухвалення Закону «Про соціальне інспектування».

Підвищення мінімальної заробітної плати не сприятиме симетричному збільшенню розмірів пенсій, що призведе до поглиблення розриву в доходах між працюючими та пенсіонерами. Тим часом, перспектива «осучаснення» пенсій (їх індексації у зв’язку з підвищенням середньої заробітної плати по галузі) є непевною через брак коштів.

Ймовірні додаткові надходження ЄСВ від підвищення мінімальної зарплати буде спрямовано на зменшення дефіциту Пенсійного фонду, про що свідчить зменшення у другому читанні Бюджету-2017 видатків на фінансування цього дефіциту на 1,7 млрд грн. Проте зниження ставки ЄСВ не підтвердило своєї дієвості для детінізації зайнятості. Отже, у 2017 р. не варто очікувати помітного підвищення розмірів пенсійного забезпечення, більше того, не вдалося навіть скасувати одіозний додатковий 15-відсотковий податок на працюючих пенсіонерів.

Згідно із заявами уряду у короткостроковому періоді збільшення мінімальної заробітної платні мало переважно позитивні наслідки для економіки та соціальної сфери. Зокрема, простежуються позитивні показники щодо надходження ЄСВ, податку на доходи фізичних осіб та зростання середньої заробітної плати у січні 2017 р. порівняно з аналогічним періодом 2016 р. на понад 21 % у реальному вимірі. Водночас поки що зарано робити висновки щодо ймовірності реалізації зазначених нами ризиків. Наразі вплив невизначеності щодо ефекту підвищення мінімальної заробітної плати, який діяв у грудні — січні, має поступово замінюватися інфляційними ризиками від зростання платоспроможного попиту, які стануть відчутними після завершення опалювального періоду, а також трансляцією зростання вартості робочої сили на собівартість надання товарів та послуг.

Замовте доставку онлайн, заповнивши форму, або за телефоном (044) 223-24-06

«Гарячі лінії»

Дата: 14 грудня, Пʼятниця
Час проведення: з 14:00 до 16:00
Контактний номер: (044) 501-06-42