Аналітика

Банки: одержавлення замість оздоровлення…

31.03.2017 / 17:57

У 2016 р. системна банківська криза продовжувала набирати обертів. За рік кількість діючих банків в Україні зменшилася зі 117 до 96. Початок 2017 р. засвідчив, що банки й надалі продовжують зникати.

Занадто гучні історії потребували навіть термінового прийняття особливих законів Верховною Радою, зокрема скандали з фінкомпаніями та ПАТ «Банк Михайлівський», а також головна банківська подія 2016 р. — націоналізація першого за практично всіма обсягами та показниками «ПриватБанку».

Станом на 01.01.2017 р. частка банків, якими повністю володіє або контролює держава, збільшилася майже до 52 %. При цьому найкрупніші чотири  установи — «ПриватБанк», «Ощадбанк», «Укрексімбанк» та «Укргазбанк» — контролювали 51,8 % активів банківської системи, крім того, 35,3 % чистих кредитів банківської системи, 53,6 % усіх депозитів та 60,3 % депозитів фізичних осіб. Тобто рівень концентрації частки держбанків на ринку депозитів населення є більшим навіть за їхню частку по активам.

Ризики концентрації зросли в рази. Отже, вплив ринкових факторів та сил, які відповідають за саморегуляцію попиту та пропозиції на грошовому ринку, значно знижується, а от частка впливу адміністративних рішень державних установ збільшується. Такий стан речей створює додаткові ризики проявів банківської кризи в майбутньому і знижує ефект від саморегулювання грошового ринку, що спричиняє одразу низку проблем у сфері банківського нагляду, регулюванні пріоритетів кредитного стимулювання реального сектору економіки, на чому наполягає більша частина новосформованої Ради НБУ, в тому числі її Голова — Богдан Данилишин.

За останні десять років Державний бюджет України витратив на підтримку статутних капіталів держбанків (зі 100 % державною участю) та банків за участю держави (у них частка держави становить менше 100 %) понад 120 млрд грн, при цьому співвідношення чистих активів цих контрольованих державою банків до ВВП у 2016 р., за розрахунками члена виконкому Українського товариства фінансових аналітиків Анатолія Дробязка, різко зросло до 26,5 %, тоді як у 2010 — 2012 рр. становило майже 14 %, у 2013 р. перевищило 15 %, а у 2014 — 2015 рр. цей важливий показник одержавлення банківської системи коливався в межах 17,5 — 18 %.

В інтересах національної безпеки треба підвищити ефективність діяльності державних банків, але не допускати одержавлення банківського сектору в довгостроковій перспективі.

Згідно з оцінками Голови комісії з банківського аналізу Українського товариства фінансових аналітиків Віталія Шапрана на початок 2017 р. від банківської кризи наша держава та державні підприємства втратили в банках, які визнано неплатоспроможними, понад 19,5 млрд грн.

Приріст коштів фізичних осіб у 2016 р., млн грн

Банк

01.01.2016

01.01.2017

Темп

зростання, %

Обсяг

Місце

Частка

Обсяг

Місце

Частка

По всіх банках

394 362

 

100,0

421 572

 

100,0

6,9

Укрексімбанк

24 202

3

6,1

24 251

3

5,8

0,2

Ощадбанк

53 312

2

13,5

68 583

2

16,3

28,6

ПриватБанк

134 998

1

34,2

144 675

1

34,3

7,2

Укргазбанк

10 822

9

2,7

12 801

8

3,0

18,3

Державні

223 333

 

56,5

250 310

 

59,4

 

Райффайзен Банк Аваль

16 464

4

4,2

17 715

4

4,2

7,6

Кредобанк

2 641

21

0,7

3 770

19

0,9

42,8

УкрСиббанк

10 872

8

2,8

11 499

9

2,7

5,8

ПРАВЕКС-БАНК

1 668

30

0,4

1 486

28

0,4

–10,9

Креді Агріколь Банк

5 434

13

1,4

6 114

13

1,5

12,5

ІНГ Банк Україна

15

95

0,0

19

80

0,0

29,9

ОТП Банк

8 638

10

2,2

9 260

10

2,2

7,2

Сітібанк

3

107

0,0

5

87

0,0

76,4

ПроКредит Банк

3 328

19

0,8

4 589

16

1,1

37,9

Західні

49 061

 

12,5

54 458

 

13,0

 

Промінвестбанк

7 870

11

2,0

5 224

15

1,2

–33,6

Укрсоцбанк

12 908

6

3,3

14 845

6

3,5

15,0

ВТБ Банк

4 499

17

1,1

4 452

18

1,1

–1,0

Альфа-Банк

12 130

7

3,1

15 243

5

3,6

25,7

Сбербанк Росії

7 557

12

1,9

7 984

11

1,9

5,6

Російські

44 964

 

11,4

47 749

 

11,3

 

ТАСКОМБАНК

1 124

35

0,3

2 322

23

0,6

106,6

Південний

5 331

14

1,4

6 360

12

1,5

19,3

ПУМБ

13 748

5

3,5

14 511

7

3,4

5,6

МЕГАБАНК

1 812

28

0,5

2 642

20

0,6

45,8

Діамантбанк

1 937

27

0,5

2 068

25

0,5

6,8

Універсал Банк

1 994

25

0,5

1 955

26

0,5

–2,0

Кредит Дніпро

3 664

18

0,9

4 457

17

1,1

21,7

Восток

1 974

26

0,5

2 521

21

0,6

27,7

МІБ

1 403

32

0,4

1 538

27

0,4

9,6

Українські

32 987

 

8,5

38 375

 

9,2

 

 Показники активів, кредитів і капіталу найкрупніших банків, які належать державі станом на 01.01.2017 р.

Назва банку

Активи, усього

Кредити та заборгованість клієнтів (нетто)

Власний капітал

млн грн

%

млн грн

%

млн грн

%

ПриватБанк

220 017,6

17,7

54 691,6

9,7

50 694,8

17,1

Укрексімбанк

160 303,8

12,9

58 426,6

10,3

31 008,1

10,5

Ощадбанк

210 099,3

16,9

66 194,9

11,7

34 856,8

11,8

Укргазбанк

53 681,1

4,3

20 398,6

3,6

13 837,0

4,7

По найкрупніших держбанках

644 101,8

51,8

199 711,3

35,3

130 396,6

44,0

Усього по системі:

1 242 851,2

100,0 

566 511,6

100,0

296 331 379

100,0

Але є й позитивні зрушення — громадяни України повертають свої кошти у банки. Це, на думку українських аналітиків, свідчить про те, що банківська криза вступає у завершальний період і 2017 — 2018 рр. стануть роками відновлення та зростання.

Ситуацію, що склалася після вимушеної націоналізації «ПриватБанку», необхідно використати як концепцію можливостей у 2017 р.: банківській системі доцільно зробити крок назустріч реальній економіці, адаптувати та реалізувати успішно апробований у країнах ЄС досвід антикризових програм довгострокового рефінансування банків із залученням кредитних коштів, інвестицій і технічної допомоги міжнародних фінансових організацій.

Співвідношення між чистими кредитами та депозитами за оцінками українських аналітиків свідчить, що лише 44 % залучених держбанками в минулому році депозитів були спрямовані на фінансування кредитів (окрім витрат на формування резервів). Тоді як у цілому по системі цей показник становив 67 %.

Ось чому доцільно встановити регуляторні пріоритети з боку НБУ для стимулювання кредитування реального сектору економіки, включаючи підприємства малого та середнього бізнесу,  — бо аналіз кредитної активності банків підтверджує її недостатній рівень. Крім того, необхідно й надалі поступово знижувати ключову ставку НБУ з прив’язкою до очікуваного середньострокового рівня інфляції — до рівня менше 10 %.

Замовте доставку онлайн, заповнивши форму, або за телефоном (044) 223-24-06

«Гарячі лінії»

Дата: 2 серпня, Четвер
Час проведення: з 14:00 до 16:00