Інтерв’ю

Ми налагодили тісну співпрацю з киянами

31.03.2017 / 19:02

«Будь-який проект у місті намагаємося запускати через інноваційну складову та моніторимо ефективність усіх напрямів», — розповів в інтерв’ю «Вісник. Рейтинг» перший заступник голови Київської міськдержадміністрації Геннадій ПЛІС.

фотоЯк ви оціните ефективність київської влади?

Мені здається, що керівництво міста працює досить ефективно. Із 25 млрд грн боргів, які місто накопичило до нас за 15 років, ми за два роки погасили 10 млрд грн. І це ми робимо, коли держава перебуває у стані війни, а борги виникли, коли війни не було. За рахунок погашення боргів ми економимо на відсотках. Додатково таким чином одержали 2 млрд грн, а це — 30 дитячих садочків.

Для міста дуже вигідно мати збалансований бюджет. Адже не допускаючи дефіциту, ми отримуємо більшу довіру кредиторів, вищі кредитні рейтинги, менші ставки при отриманні кредиту, меншу ціну на продукцію, яку надають постачальники.

Що скажете про прояви неефективного використання бюджетних коштів?

За результатами аудиторських перевірок за минулий рік виявлено фінансові порушення на 563 млн грн. Для порівняння, за 2015 р. цей показник становив 676 млн грн. Усього за 2016 р. було проведено 75 аудитів (у 2015 р. — 69). Фахівці не лише знаходять порушення постфактум, а й попереджають неефективні дії чиновників.

Загалом за результатами аудитів попередніх років було звільнено 450 чиновників і передано право­охоронцям 94 справи щодо випадків корупції. За 2016 р. перевірки попередили втрати у розмірі 309 млн грн у бюджеті міста.

Завдяки системній роботі та реальним крокам у подоланні корупції команді мера Віталія Кличка вдалося змінити ситуацію у цьому напрямі. Я не кажу, що проявів немає. Але на сьогодні створено таку систему контролю, при якій кожен керівник структурного підрозділу пам’ятає, яку відповідальність він несе, і це, звісно, є найкращим застереженням.

Який вплив на життєдіяльність міста справили процеси децентралізації, що відбуваються в державі?

Головна мета децентралізації — це те, що держава передає нам частину повноважень і своїх бюджетів. Якщо раніше у нас все забирали, а потім вирішували, скільки повернути, то на сьогодні у нас залишається частина податків, і ми знаємо, яка частина. У цьому зв’язку ми зацікавлені підвищувати зар­плати.

До речі, бюджет Києва за останні два роки збільшився на 50 %. У попередньому році ми відремонтували у п’ять разів більше доріг і побудували сім дитячих садочків. Усе завдяки фінансовій децентралізації.

Децентралізація — це одне із складних рішень, яке прийняло керівництво держави, але воно повністю виправдане, відповідає вимогам часу і однозначно дає позитивний результат.

Хотів би принагідно подякувати нинішньому керівнику Кабміну Володимиру Гройсману за те, що він багато приділяє уваги цьому питанню. Розлучатися з повноваженнями у нас, на жаль, рідко хто вміє робити.

Звісно, є нюанси. Усі міста залишають 60 % ПДФО, а Київ — лише 40 %. Ми з цим не погоджуємося. Нам кажуть, що у столиці більша фінансова концентрація. Але ж у Києві й витрати на все більші (оренда, заходи безпеки тощо), та й інфраструктура (зокрема, дороги) швидше зношуються. Хочу нагадати також, що у нас ­перебуває 250 тис. ­переміщених осіб, із них — 25 тис. дітей. І ніхто жодної копійки нам додатково на них не дав.

Чи вдалося залучити жителів до управління господарством, як передбачається в новому Статуті Києва?

Ми налагодили тісну співпрацю з киянами, і вони радо йдуть назустріч нашим ініціативам.

Наприклад, минулого року ми почали проект з Громадським бюджетом, виділивши 50 млн грн для громади, щоб вона сама вирішувала, як їх краще використати. Єдина умова — проекти мають бути обґрунтовані, «важити» менше мільйона, бути доступними для всієї громади.

Ідея знайшла відгук у киян, почалося єднання за інтересами. Групи підтримки певних проектів йшли до райдержадміністрації і просили їх підтримати, щоб проект запрацював саме у їхньому районі. У результаті на Ярмарці проектів було представлено 500 проектів у різних сферах, із яких 323 дійшли до голосування. До реалізації під контролем їх авторів було відібрано 62 проекти. Функція влади тут винятково сервісна. Кошти виділяються прозоро, арбітражний орган формується громадою.

У подальшому ми виділятимемо більше коштів на подібні ініціативи, адже вони об’єднують громадян і владу.

Якими стартапами можете похвалитися?

Ми активно запроваджуємо мережу інноваційних хабів, де всі, хто має оригінальні ідеї, можуть знайти підтримку. Наприклад, Kyiv Smart Сity Hub розвиває за нашої підтримки такі проекти, як «Маячки для не­зрячих», що значно поліпшують якість життя таким людям, «Поліклініка без черг» та багато інших.

Ще цікава ідея — шоурум на цілій вулиці, де інноваційні пропозиції (смарт-світлофори, інтернет-зупинки, парки тощо) можна реалізовувати абсолютно безплатно. Під цей проект ми віддали одну з центральних вулиць міста — Мельникова.

Також активно впроваджуємо концепцію Kyiv Smart Сity (відкритий бюджет, електронні закупівлі, картка киянина, електронний квиток, створення дата-центру, реалізація програми «Безпечна столиця»), працюємо над залученням інвестицій, розвиваємо інфраструктуру передусім через втілення інноваційних і енергоефективних технологій із запозиченням досвіду передових країн.

Для прикладу, нещодавно реалізували проект «Система оповіщення», коли кожен бажаючий може оперативно отримувати на мобільний повідомлення про надзвичайні події в житті міста (зміна маршрутів, затори, аварії тощо).

Усі ті кроки, які робить міська влада вже сьогодні, наближають Київ до статусу Smart City. Однак є багато того, що потрібно зробити, щоб воно справді стало таким.

Відомо про співпрацю Києва зі Світовим банком щодо відкриття нових магістральних маршрутів. Що вдалося зробити та які перспективи?

Тут потрібно виокремити два моменти. Насамперед Світовий банк допоміг нам розробити транспортну модель Києва. Це — комп’ютерна програма, яка дає змогу моделювати рух транспорту при різних змінах (закриття перехрестя, започаткування одностороннього руху тощо). По-друге, з їх допомогою ми напрацювали оптимізацію маршрутів. Загалом буде змінено 170 маршрутів. Там є три рівні змін — від простішого до складнішого і дорожчого з перекладенням мереж, трамвайних колій тощо. Частину маршрутів ми закриємо, частину буде продовжено.

Для запровадження цих змін закуповуємо транспорт (минулого року придбали 61 одиницю).

На сьогодні визначено 10 найбільших проектів розвитку транспорту з найефективнішими витратами: мінімум вкладень — максимум ефекту. Щодо такого популярного виду транспорту, як метро, то альтернативи йому немає. Будемо його поступово розвивати. Перспективні напрями — Троєщина та Виноградар.

Безперечно, співпраця зі Світовим банком допоможе нам оптимізувати та зробити більш ефективною і зручною транспортну мережу Києва.

З якими міжнародними фінансовими інституціями ще співпрацюєте?

Минулого року ми одержали близько 5 млн дол. як допомогу для різних цілей від таких організацій. Наприклад, нині ми аналізуємо ситуацію на «Київенерго» з допомогою Міжнародної фінансової корпорації та USAID (цього року закінчується договір на використання «Київенерго» наших активів).

Щодо Подільського мостового переходу, то на сьогодні німецькі інвестори профінансували 200 тис. євро на моніторинг ситуації для того, щоб визначитися, що з цим проектом робити далі. І в подальшому вони висловлюють бажання інвестувати кошти в добудову мостового переходу.

Чимало міст у світі, які б хотіли мати з Києвом побратимські відносини. Які тут перспективи?

Наразі у Києва 52 міста-побратими. Найближчим часом столиця може побрататися з містами у Кореї, Німеччині, Японії. Для нас пріоритетними є партнерські угоди, реальні до виконання. Йдеться насамперед про ті країни, які самі виявляють інтерес до київської економіки, технологічних та інноваційних проектів.

Зокрема, таку увагу до наших можливостей я відчув під час візиту київської делегації до Республіки Корея. За результатами поїздки вирішено якомога швидше підписати Меморандум про міста-побратими із Сеулом та окреслити чіткі плани про співпрацю.

Найбільш цікавим для нас є запозичення корейського досвіду у створенні електронного квитка та будівництво або реконструкція сучасного лікувального центру. Окрім того, досвід Сеула може бути застосований у створенні бізнес-парку в столиці та налагодженні системи моніторингу будівництва Clean Construction. На сьогодні ми також активно вивчаємо питання про створення бізнес-гавані, смарт-центру, а також розумного кварталу Living Lab.

Насправді тих напрямів, де ми можемо бути цікавими одне одному, значно більше. Але ці — найбільш цікаві насамперед тим, що ми можемо почати їх реалізацію вже найближчим часом. Ці проекти можна не лише створити, а й підтримувати із залученням корейського бізнесу.

Загалом ті підходи, ті будівельні й технологічні проекти, які працюють у Кореї, можна сміливо брати за основу в Києві. І ми готові не просто вивчати цей досвід — ми хочемо адаптувати його до наших реалій.

Водночас корейці висловлюють значний інтерес до нашого бізнесу, їм цікаві інвестиційні проекти, які можна спільно реалізовувати в Києві, вони вбачають можливості для себе практично в усіх сферах економіки. Нам було про що поговорити, і я переконаний, що інвестування з Кореї в нашу столицю може принести неабиякий економічний зиск.

Цього року у Києві пройде пісенний конкурс «Євробачення». Окрім коштів, які місто виділило на підготовку і проведення пісенного конкурсу, Київ інвестує гроші також у розвиток столичної інфраструктури. Що заплановано зробити безпосередньо до конкурсу?

Є затверджені офіційні локації «Євробачення». Зокрема, планується відкриття в Маріїнському парку, буде Паркове містечко, у якому буде буде Євроклаб. А є наші локації: площі Європейська, Софіївська, Михайлівська, Поштова, Контрактова. Тут ми плануємо свої заходи, щоб розважати киян і гостей міста.

На проведення пісенного конкурсу держава виділила 450 млн грн, місто — 200 млн грн. Але, як кажуть, перед приходом гостей потрібно прикрасити будинок. Для цього ми теж виділяємо кошти. Робитиметься освітлення, озеленення, фонтани, багато чого з благоустрою, щоб люди побачили, яке гарне наше місто, особливо навесні. Я передбачаю, що на всі ці заходи буде витрачено понад 700 млн грн. Але ми не вважаємо це витратами на «Євробачення». Це просто витрати на благоустрій міста, у тому числі на зукупівлю нового транспорту.

Адже ми думаємо і про розвиток туристичної галузі на перспективу.

Розмову вів
Сергій СОБУЦЬКИЙ

Замовте доставку онлайн, заповнивши форму, або за телефоном 044 501 06 30

«Гарячі лінії»

Дата: 28 вересня, Четвер
Час проведення: з 14:00 до 16:00
Контактний номер: (044) 501-06-42