ПДФО

Спадщина: оформлення та оподаткування

03.04.2017 / 10:51

Вступ у спадщину — процедура досить клопітна, адже  спадкоємці у переважній більшості неосвічені у цій справі.  Як з урахуванням останніх змін оподатковується та оформлюється спадщина, читайте в цій статті.

Як оформити спадщину

Відповідно до Цивільного кодексу спадкуванням є перехід прав та обов’язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов’язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

Частки кожного спадкоємця у спадщині є рівними, якщо спадкодавець у заповіті сам не розподілив спадщину між ними. Кожен із спадкоємців має право на виділ його частки в натурі.

Право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення. До спадкоємців житлового будинку, інших будівель та споруд переходить право власності або право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, а також на земельну ділянку, яка необхідна для їх обслуговування, якщо інший її розмір не визначений заповітом.

Частка у праві спільної сумісної власності спадкується на загальних підставах. Суб’єкт права спільної сумісної власності має право заповідати свою частку в праві спільної сумісної власності до її визначення та виділу в натурі.

Що ще можна успадкувати

Суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомоги у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв’язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім’ї, а у разі їх відсутності — входять до складу спадщини.

Вкладник має право розпорядитися правом на вклад у банку (фінансовій установі) на випадок своєї смерті, склавши заповіт або зробивши відповідне розпорядження банку (фінансовій установі). Право на вклад входить до складу спадщини незалежно від способу розпорядження ним.

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах — уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.

Спадкоємець, який прийняв спадщину, в складі якої є нерухоме майно, зобов’язаний звернутися до нотаріуса або в сільських населених пунктах — до уповноваженої на це посадової особи відповідного органу місцевого самоврядування за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Як розподіляється майно між спадкоємцями

Якщо спадщину прийняло кілька спадкоємців, свідоцтво про право на спадщину видається на ім’я кожного з них із зазначенням імені та частки в спадщині інших спадкоємців.

Відповідно до Закону № 3425 на майно, що переходить за правом спадкоємства до спадкоємців, нотаріусом або в сільських населених пунктах — посадовою особою органу місцевого самоврядування, яка вчиняє нотаріальні дії, за місцем відкриття спадщини видається свідоцтво про право на спадщину.

Свідоцтво про право на спадщину видається після закінчення шести місяців з дня відкриття спадщини, а у випадках, передбачених частиною другою ст. 1270 і ст. 1276 Цивільного кодексу, — не раніше зазначених у цих статтях строків.

Видачу свідоцтва про право на спадщину спадкоємцям, які прийняли спадщину, строком не обмежено.

Хто видає свідоцтво про право на спадщину

Свідоцтво про право на спадщину на земельну частку (пай) 

 

після смерті фізичних осіб може бути видане уповноваженою на це посадовою особою відповідного органу місцевого самоврядування спадкоємцям першої та другої черги за законом (як у випадку спадкування ними за законом, так і у випадку спадкування ними за заповітом) і за правом представлення на підставі сертифіката на право на земельну частку (пай) чи договорів купівлі-продажу, дарування, міни, чи свідоцтва про право на спадщину, чи рішення суду про визнання права на земельну частку (пай)

Свідоцтво про право на спадщину на земельну ділянку

 

може бути видане уповноваженою на це посадовою особою відповідного органу місцевого самоврядування спадкоємцям першої та другої черги за законом (як у випадку спадкування ними за законом, так і у випадку спадкування ними за заповітом) і за правом представлення на підставі правовстановлюючих документів (цивільно-правових угод щодо відчуження земельної ділянки, свідоцтва про право на спадщину), державного акта на право власності на землю

Свідоцтво про право на спадщину на майно

 

що підлягає реєстрації, може бути видане уповноваженою на це посадовою особою відповідного органу місцевого самоврядування спадкоємцям першої та другої черги за законом (як у випадку спадкування ними за законом, так і у випадку спадкування ними за заповітом) і за правом представлення на підставі правовстановлюючих документів

Свідоцтво про право на спадщину на нерухоме майно

 

що підлягає реєстрації (крім земельної ділянки), може бути видане уповноваженою на це посадовою особою відповідного органу місцевого самоврядування спадкоємцям першої та другої черги за законом (як у випадку спадкування ними за законом, так і у випадку спадкування ними за заповітом) і за правом представлення на підставі правовстановлюючих документів та довідки зазначеного органу місцевого самоврядування з викладенням характеристики будівлі, на яку видається свідоцтво

Свідоцтво про право на спадщину на грошовий вклад

 

щодо якого вкладник зробив розпорядження банку (фінансовій установі), а також на грошовий вклад, щодо якого немає заповідального розпорядження, після смерті вкладника може бути видане уповноваженою на це посадовою особою відповідного органу місцевого самоврядування спадкоємцям першої та другої черги за законом (як у випадку спадкування ними за законом, так і у випадку спадкування ними за заповітом) і за правом представлення на загальних підставах

Що є об’єктом оподаткування

Порядок оподаткування доходів, отриманих платниками податку — фізичними особами внаслідок прийняття у спадщину коштів, майна, майнових чи немайнових прав, регламентується ст. 174 Податкового кодексу.

З метою оподаткування об’єкти спадщини платника податку поділяються на:

об’єкт нерухомості, об’єкт рухомого майна, об’єкт комерційної власності, суму страхового відшкодування (страхових виплат), готівку або кошти, що зберігаються на рахунках спадкодавця.

Розглянемо кожен з них окремо.

Об’єкти оподаткування:

Об’єкт нерухомості

 

З метою оподаткування до нерухомого майна (нерухомості) належать об’єкти майна, які розташовані на землі й не можуть бути переміщені в інше місце без втрати їх якісних або функціональних характеристик (властивостей), а також земля.

Нерухомість, відмінна від землі, поділяється на:

будівлі (приміщення, пристосовані для постійного або тимчасового перебування в них людей, а також об’єкти власності, функціонально пов’язані з такими приміщеннями). Будівлі поділяються на будинки (включаючи готелі, мотелі, кемпінги та інші подібні об’єкти туристичної інфраструктури), квартири, кімнати у багатосімейних (комунальних) квартирах, індивідуальні гаражі або місця на гаражних стоянках чи в гаражних кооперативах, дачні будинки та інші об’єкти дачної (садової) інфраструктури;

споруди, а саме: об’єкти нерухомості, відмінні від будівель. При цьому слід зазначити, що до вартості нерухомості у вигляді землі включається також вартість будь-яких її капітальних поліпшень, у тому числі її планування, іригації, осушення, та дороги (шляхи)

Об’єкт рухомого майна

 

· предмет антикваріату або витвір мистецтва;
· природне дорогоцінне каміння чи дорогоцінний метал, прикраса з використанням дорогоцінних металів та/або природного дорогоцінного каміння;
· будь-який транспортний засіб та приладдя до нього;
· інші види рухомого майна

Об’єкт комерційної власності 

 

це насамперед цінні папери (крім депозитного (ощадного), іпотечного сертифіката), корпоративне право, власність на об’єкт бізнесу як такий, тобто власність на цілісний майновий комплекс, інтелектуальна (промислова) власність або право на отримання доходу від неї, майнові та немайнові права

Cума страхового відшкодування (страхових виплат)

 

за страховими договорами, а також сума, що зберігається відповідно на пенсійному депозитному рахунку, накопичувальному пенсійному рахунку, індивідуальному пенсійному рахунку спадкодавця — учасника накопичувальної системи пенсійного забезпечення

отівка або кошти, що зберігаються на рахунках спадкодавця

 

відкритих у банківських і небанківських фінансових установах, у тому числі депозитні (ощадні), іпотечні сертифікати, сертифікати фонду операцій з нерухомістю

Яка ставка застосовується

Розмір ставки, який застосовується до відповідного об’єкта спадщини, залежить від родинних стосунків членів сім’ї фізичної особи і спадкодавця.

Законом № 1910 внесено зміни до пп. 14.1.263 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу, якими уточнено визначення осіб, що належать до членів сім’ї фізичної особи для цілей розділу ІV цього Кодексу, зокрема і для цілей оподаткування об’єктів спадщини (табл. 1).

Таблиця 1

Члени сім’ї фізичної
особи першого ступеня споріднення

Члени сім’ї фізичної особи другого ступеня споріднення

Її батьки, її чоловік або дружина, діти такої фізичної особи, у тому числі усиновлені

Її рідні брати та сестри, її баба та дід з боку матері і з боку батька, онуки

 

Об’єкти спадщини підлягають оподаткуванню з урахуванням змін, унесених Законом № 1910, за такими ставками податку:

За нульовою ставкою

 

· об’єкти спадщини, що успадковується членами сім’ї спадкодавця першого та другого ступенів споріднення;
· вартість власності у вигляді об’єктів рухомого та нерухомого майна, готівки або коштів, що успадковуються особою, яка є інвалідом першої групи або має статус дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування, та вартість власності у вигляді об’єктів рухомого та нерухомого майна, що успадковуються дитиною-інвалідом;
· грошові заощадження, поміщені до 02.01.92 р. в установи Ощадного банку СРСР та державного страхування СРСР, що діяли на території України, а також у державні цінні папери (облігації Державної цільової безпроцентної позики 1990 р., облігації Державної внутрішньої виграшної позики 1982 р., державні казначейські зобов’язання СРСР, сертифікати Ощадного банку СРСР) та грошові заощадження громадян України, поміщені в установи Ощадного банку України та колишнього Укрдержстраху протягом 1992 — 1994 рр., погашення яких не відбулося, що успадковуються будь-яким спадкоємцем

За ставкою 5 %

 

вартість будь-якого об’єкта спадщини, що успадковується спадкоємцями, які не є членами сім’ї спадкодавця першого та другого ступенів споріднення.

Слід зазначити, що до прийняття Закону № 1910 об’єкти спадщини, що успадковувалися спадкоємцями, які є членами сім’ї спадкодавця другого ступеня споріднення, також оподатковувалися за ставкою 5 %.

При цьому в разі отримання та оформлення членами сім’ї спадкодавця другого ступеня споріднення об’єктів спадщини у 2016 р. вони підлягатимуть оподаткуванню за результатами річного декларування у 2017 р. за ставкою 5 %. Нульова ставка оподаткування розпочинає застосовуватися тільки до об’єктів спадщини, отриманих зазначеною категорією осіб після 01.01.2017 р.

 

За ставкою 18 %

 

для будь-якого об’єкта спадщини, що успадковується спадкоємцем від спадкодавця-нерезидента, та для будь-якого об’єкта спадщини, що успадковується спадкоємцем-нерезидентом від спадкодавця-резидента

 

Відповідно до п. 174.3 ст. 174 Податкового кодексу особами, відповідальними за сплату (перерахування) податку до бюджету, є спадкоємці, які отримали спадщину.

Дохід у вигляді вартості успадкованого майна (кошти, майно, майнові чи немайнові права) у межах, що підлягає оподаткуванню, зазначається в річній податковій декларації, крім спадкоємців-нерезидентів, які зобов’язані сплатити податок до нотаріального оформлення об’єктів спадщини, та спадкоємців, які отримали у спадщину об’єкти, що оподатковуються за нульовою ставкою податку на доходи фізичних осіб, а також іншими спадкоємцями-резидентами, які сплатили податок до нотаріального оформлення об’єктів спадщини або в сільських населених пунктах — до оформлення уповноваженою на це посадовою особою відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

Таким чином, у разі отримання спадщини, яка підлягає оподаткуванню, спадкоємець зобов’язаний до 1 травня року, що настає за роком отримання спадщини, подати податкову декларацію до контролюючого органу за місцем своєї податкової адреси платника податку (за місцем реєстрації (за паспортом) або місцем переважного проживання громадянина) та сплатити податок до бюджету, крім спадкоємців-нерезидентів, які зобов’язані сплатити податок до нотаріального оформлення об’єктів спадщини.

Згідно з п. 174.4 ст. 174 Податкового кодексу з урахуванням змін, унесених Законом № 1910, нотаріус за місцем розташування державної нотаріальної контори або робочого місця приватного нотаріуса та/або в сільських населених пунктах — уповноважена на це посадова особа відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини щокварталу подають до контролюючого органу інформацію про видачу свідоцтв про право на спадщину в порядку, встановленому розділом ІV цього Кодексу для податкового розрахунку. У такому самому порядку нотаріуси подають інформацію про посвідчення договорів дарування.

При цьому в такому податковому розрахунку обов’язково зазначається сума доходу у вигляді вартості успадкованого майна, отриманого платником податку.

Нотаріус або в сільських населених пунктах — уповноважена на це посадова особа відповідного органу місцевого самоврядування видає спадкоємцю-нерезиденту свідоцтво про право на спадщину за наявності документа про сплату таким спадкоємцем податку з вартості об’єкта спадщини.

У разі переходу права на отримання страхових виплат згідно зі ст. 1229 Цивільного кодексу податковим агентом є страхувальник — фінансова установа.

Як оподатковуються дарунки

Враховуючи зміни, внесені Законом № 1910, об’єкти дарування, які є аналогічними до об’єктів спадщини, подаровані платнику податку іншою фізичною особою, оподатковуються згідно з правилами, встановленими для оподаткування спадщини.

Доходи у вигляді дарунка, нараховані (виплачені, надані) платнику податку юридичною особою або фізичною особою — підприємцем, оподатковуються на загальних підставах, передбачених розділом ІV Податкового кодексу для оподаткування додаткового блага, тобто за ставкою 18 %.

Яка вартість є об’єктом спадкування

Змінами, внесеними Законом № 1910 до Податкового кодексу, встановлено, що у разі спадкування будь-яких об’єктів спадщини, які оподатковуються за нульовою ставкою, оціночна вартість таких об’єктів з метою оподаткування не визначається.

Якщо об’єкти, подаровані платнику податку, оподатковуються за нульовою ставкою, оціночна вартість таких об’єктів з метою оподаткування не визначається.

В інших випадках отримання доходів у вигляді об’єктів спадщини/дарунків об’єктом оподаткування є оціночна вартість таких об’єктів спадщини/дарунка, визначена згідно із законом.

Вартість легкових автомобілів, мотоцик­лів, мопедів, отриманих у спадщину чи дарунок, які підлягають оподаткуванню, визначається у порядку, встановленому абзацом третім п. 173.1 ст. 173 Податкового кодексу.

Таким чином, вартість легкових автомобілів, мотоциклів, мопедів визначається виходячи із середньоринкової вартості відповідного транспортного засобу або його оціночної вартості, визначеної згідно із законом (за вибором платника податку).

Середньоринкова вартість легкових автомобілів, мотоциклів, мопедів визначається щокварталу Мінекономрозвитку України у порядку, встановленому постановою № 403 (для кожної марки, моделі таких транспортних засобів з урахуванням року випуску та пробігу на підставі аналізу фактичних цін продажу відповідних транспортних засобів), і оприлюднюється на його офіційному веб-сайті в режимі вільного доступу до 10 числа місяця, що настає за звітним кварталом.

Правові засади здійснення оцінки майна, майнових прав та професійної оціночної діяльності в Україні, її державного громадського регулювання, забезпечення створення системи незалежної оцінки майна з метою захисту законних інтересів та інших суб’єктів правовідносин у питаннях оцінки майна, майнових прав та використання її результатів визначено Законом № 2658.

Відповідно до ст. 7 цього Закону оцінка майна здійснюється у випадках, установлених законодавством України, міжнародними угодами, на підставі договору, а також на вимогу однієї зі сторін угоди та за згодою сторін.

Проведення оцінки майна є обов’яз­ковим, зокрема у випадку оподаткування майна згідно з законом, крім випадків визначення розміру податку при спадкуванні власності, вартість якої оподатковується за нульовою ставкою.

Тобто для нарахування податку на доходи фізичних осіб при отриманні спадщини (подарунку) у вигляді нерухомого майна застосовується оціночна вартість майна, що ґрунтується на засадах національних стандартів оцінки майна та визначена оцінювачем, який має відповідне кваліфікаційне свідоцтво оцінювача.

Згідно зі ст. 13 Закону № 1378 з метою визначення розміру державного мита при міні, спадкуванні (крім випадків спадкування спадкоємцями першої та другої черги за законом (як випадків спадкування ними за законом, так і випадків спадкування ними за заповітом) і за правом представлення, а також випадків спадкування власності, вартість якої оподатковується за нульовою ставкою) та даруванні земельних ділянок як самостійного об’єкта цивільних правовідносин  згідно із законом здійснюється нормативна грошова оцінка земельних ділянок.

Таким чином, для цілей оподаткування доходу, отриманого платником податку в результаті прийняття ним у спадщину земельної ділянки як самостійного об’єкта цивільних правовідносин, використовується результат нормативної грошової оцінки такої земельної ділянки, який відповідно до ст. 20 Закону № 1378 оформлюється витягом з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.

Чи сплачувати військовий збір

Платниками військового збору є особи, визначені п. 162.1 ст. 162 Податкового кодексу, зокрема фізична особа — резидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні (пп. 1.1 п. 161 підрозділу 10 розділу XX Кодексу).

Об’єктом оподаткування військовим збором є доходи, визначені ст. 163 Кодексу.

Так, п. 163.1 цієї статті передбачено, що об’єктом оподаткування резидента є, зокрема, загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.

До складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід у вигляді вартості успадкованого чи отриманого у дарунок майна у межах, що оподатковується згідно з розділом ІV Податкового кодексу.

Нарахування, утримання та сплата (перерахування) збору до бюджету здійснюється у порядку, встановленому ст. 168 цього Кодексу, за ставкою 1,5 %.

Дохід у вигляді вартості успадкованого майна (кошти, майно, майнові чи немайнові права) у межах, що підлягає оподаткуванню, зазначається в річній податковій декларації про майновий стан і доходи.

Отже, фізичні особи — резиденти, які отримують спадщину (дарунок) від фізичної особи — резидента, але не належать до членів сім’ї першого або другого ступеня споріднення, додатково до податку на доходи фізичних осіб сплачують військовий збір за ставкою 1,5 % вартості будь-якого об’єкта спадщини.

При цьому фізична особа зобов’язана самостійно до 1 серпня року, що настає за звітним, сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену в поданій нею податковій декларації.

В якому розмірі справляється держмито

Відповідно до ст. 19 Закону № 3425 державні нотаріуси за вчинення нотаріальних дій справляють державне мито у розмірах, встановлених чинним законодавством, а згідно зі ст. 31 цього Закону приватні нотаріуси за вчинення нотаріальних дій справляють плату, розмір якої визначається за домовленістю між нотаріусом та громадянином або юридичною особою.

Справляння державного мита в Україні регулюється Декретом № 7-93. Порядок його обчислення та сплати — Інструкцією № 811.

Статтею 1 зазначеного Декрету встановлено, що платниками державного мита на території України є фізичні та юридичні особи за вчинення в їхніх інтересах дій та видачу документів, які мають юридичне значення, уповноваженими на те органами.

За видачу свідоцтва про право на спадщину державне мито справляється у розмірі двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (34 грн). Державне мито сплачується за місцем розгляду та оформлення документів і зараховується до бюджету місцевого самоврядування.

При оформленні спадщини у приватного нотаріуса за вчинення нотаріальних дій справляється плата, розмір якої визначається за домовленістю між нотаріусом і громадянином. При цьому розмір плати, яка справляється за вчинення нотаріальних дій приватними нотаріусами, не може бути меншим від розміру ставок державного мита, яке справляється державними нотаріусами за аналогічні нотаріальні дії.

Водночас ст. 4 Декрету № 7-93 визначено категорії осіб, які звільняються від сплати державного мита (табл. 2).

Кого звільнено від сплати державного мита

Таблиця 2

Громадян — за видачу їм свідоцтв про право на спадщину

На майно осіб, які загинули при захисті СРСР і України, у зв’язку з виконанням інших державних чи громадських обов’язків або з виконанням обов’язку громадянина щодо врятування життя людей, охорони громадського порядку та боротьби із злочинністю, охорони власності громадян або колективної чи державної власності, а також осіб, які загинули або померли внаслідок захворювання, пов’язаного з Чорнобильською катастрофою

На майно осіб, реабілітованих у встановленому порядку

На житловий будинок, пай у житлово-будівельному кооперативі, квартиру, що належала спадкодавцеві на праві приватної власності, якщо вони проживали в цьому будинку, квартирі протягом шести місяців з дня смерті спадкодавця

На житлові будинки в сільській місцевості за умови, що ці громадяни постійно проживатимуть у цих будинках і працюватимуть у сільській місцевості

На вклади в установах Ощадбанку та в інших кредитних установах, на страхові суми за договорами особистого й майнового страхування, облігації державних позик та інші цінні папери, суми заробітної плати, авторське право, суми авторського гонорару і винагород за відкриття, винахід, винаходи, корисні моделі, промислові зразки, топографії інтегральних мікросхем, сорти рослин та раціоналізаторські пропозиції

На майно осіб фермерського господарства, якщо вони є членами цього господарства

Неповнолітніх — за видачу їм свідоцтва про право на спадщину

Громадян, які належать до першої та другої категорій постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи

Громадян, які належать до третьої категорії постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, які постійно проживають до відселення чи самостійного переселення або постійно працюють на території зон відчуження, безумовного/обов’язкового і гарантованого добровільного відселення, за умови, що вони станом на 01.01.93 р. прожили або відпрацювали у зоні безумовного/обов’язкового відселення не менше двох років, а у зоні гарантованого добровільного відселення не менше трьох років

Громадяни, які належать до четвертої категорії постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, які постійно працюють і проживають або постійно проживають на території зони посиленого радіоекологічного контролю, за умови, що станом на 01.01.93 р. вони прожили або відпрацювали в цій зоні не менше чотирьох років

Інвалідів Великої Вітчизняної війни та сім’ї воїнів /партизанів, які загинули чи пропали безвісти, і прирівняні до них у встановленому порядку особи

Інвалідів першої та другої груп

Використана література

Податковий кодекс — Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. № 2755-VI. КЗпП — Кодекс законів про працю України від 10.12.71 р. Цивільний кодекс — Цивільний кодекс України від 16.01.2003 р. № 435-IV. Закон № 1378 — Закон України від 11.12.2003 р. № 1378-IV «Про оцінку земель». Закон № 2658 — Закон України від 12.07.2001 р. № 2658-III «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні». Закон № 3425 — Закон України від 02.09.93 р. № 3425-XII «Про нотаріат». Декрет № 7-93 — Декрет Кабінету Міністрів України від 21.01.93 р. № 7-93 «Про державне мито». Постанова № 403 — постанова Кабінету Міністрів України від 10.04.2013 р. № 403 «Про затвердження Порядку визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів, мотоциклів, мопедів».  Інструкція № 811 — Інструкція про порядок обчислення та справляння державного мита, затверджена наказом Мінфіну України від 07.07.2012 р. № 811

«Гарячі лінії»

Дата: 21 грудня, Четвер
Час проведення: з 14:00 до 16:00
Контактний номер: (044) 501-06-42