ПДФО

Підтвердження придбання акцій

03.04.2017 / 16:14

У 2016 р. платником податків отримано дохід від продажу іменних акцій, придбаних у 1992 — 1997 рр. із заробітної плати. Проте документа, що підтверджує придбання таких акцій, немає. З’ясуємо, чи потрібно підтверджувати придбання акцій у разі подання декларації про майновий стан і доходи.

Акціонерне товариство має право змінювати (збільшувати або зменшувати) розмір статутного (складеного) капіталу. Збільшення статутного (складеного) капіталу може бути здійснено лише після внесення повністю всіма учасниками своїх вкладів (оплати акцій), крім випадків, передбачених Законом № 1576 (ст. 16 зазначеного Закону).

При цьому ст. 28 Закону № 1576 (у редакції, чинній у 1992 —1997 рр.) акції купуються учасниками при створенні акціонерного товариства на підставі договору з його засновниками, а при додатковому випуску акцій у зв’язку зі збільшенням статутного фонду — з товариством.

Порядок оподаткування інвестиційного прибутку регулюється п. 170.2 ст. 170 Податкового кодексу.

Облік загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами ведеться платником податку самостійно, окремо від інших доходів і витрат. Для цілей оподаткування інвестиційного прибутку звітним періодом вважається календарний рік, за результатами якого платник податку зобов’язаний подати річну податкову декларацію, в якій має відобразити загальний фінансовий результат (інвестиційний прибуток або інвестиційний збиток), отриманий протягом такого звітного року (пп. 170.2.1 п. 170.2 ст. 170 Кодексу).

Згідно із пп. 170.2.2 зазначеного пункту (в редакції, що була чинною на момент отримання платником податків доходів від операцій з інвестиційними активами) інвестиційний прибуток розраховується як позитивна різниця між доходом, отриманим платником податку від продажу окремого інвестиційного активу, та його вартістю, що визначається із суми витрат на придбання такого активу з урахуванням норм підпунктів 170.2.4 — 170.2.6 п. 170.2 ст. 170 Кодексу (крім операцій з деривативами).

Придбанням інвестиційного активу вважаються також операції з внесення платником податку коштів або майна до статутного капіталу юридичної особи — резидента в обмін на емітовані ним корпоративні права. Інвестиційний актив, подарований платнику податку чи успадкований платником податку, вважається придбаним за вартістю, що дорівнює сумі державного мита та податку на доходи фізичних осіб, сплачених у зв’язку з таким даруванням чи успадкуванням (пп. 170.2.2 зазначеної статті).

До складу загального річного оподатковуваного доходу платника податку включається позитивне значення загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами за наслідками такого звітного (податкового) року (пп. 170.2.6 п. 170.2 ст. 170 Кодексу).

Водночас згідно з пп. 170.2.8 цього пункту не підлягає оподаткуванню та не включається до загального річного оподатковуваного доходу:

  • дохід, отриманий платником податку протягом звітного податкового року від продажу інвестиційних активів, якщо сума такого доходу в 2016 р. не перевищує  1 930,00 грн;
  • дохід, отриманий платником податку від продажу інвестиційних активів у випадку, визначеному підпунктами 165.1.40 та 165.1.52 п. 165.1 ст. 165 Податкового кодексу.

У зазначених випадках платник податку не включає до розрахунку загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами суму доходів та витрат на придбання таких активів.

При цьому до витрат, пов’язаних з придбанням корпоративних прав, можуть бути віднесені лише документально підтверджені витрати фізичної особи, спрямовані на формування статутного капіталу товариства.

Водночас на вимогу контролюючого органу та в межах його повноважень, визначених законодавством, платники податку зобов’язані пред’являти документи і відомості, пов’язані з виникненням доходу, обчисленням і сплатою податку, та підтверджувати необхідними документами достовірність відомостей, зазначених у податковій декларації з цього податку, зокрема документи первинного обліку, на підставі яких визначаються витрати при розрахунку інвестиційного прибутку.

Крім того, платник податків зобов’язаний отримувати та зберігати протягом строку давності, встановленого Податковим кодексом, документи первинного обліку, в тому числі на підставі яких визначаються витрати при розрахунку інвестиційного прибутку та формується податкова знижка платника податку (п. 176.1 ст. 176 Податкового кодексу).

Згідно зі ст. 102 Кодексу строк позовної давності становить 1095 днів з останнього дня граничного строку подання податкової декларації.

Отже, Податковим кодексом передбачено, що платники податків повинні підтверджувати необхідними документами достовірність відомостей, зазначених у податковій декларації, зокрема документами первинного обліку, на підставі яких визначаються витрати при розрахунку інвестиційного прибутку.Такі документи підлягають збереженню протягом 1095 днів з останнього дня граничного строку подання податкової декларації (за результатами 2016 р. — з 03.05.2017 р.).

ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА

Податковий кодекс — Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. № 2755-VI. Закон № 1576 — Закон України від 19.09.91 р. № 1576-XII «Про господарські товариства»

«Гарячі лінії»

Дата: 21 грудня, Четвер
Час проведення: з 14:00 до 16:00
Контактний номер: (044) 501-06-42