Юридична практика

Цілодобова робота РРО: оприбуткування готівки

04.04.2017 / 16:53

Верховним судом України (далі — ВСУ) при розгляді справ щодо правомірності прийняття спірних податкових повідомлень-рішень про накладення штрафних санкцій за порушення вимог Закону про РРО було взято до уваги те, що суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та або безготівковій формі при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, мають своєчасно та повною мірою оприбутковувати всю готівку, що надходить до кас, і щоденно, тобто кожного робочого дня після закінчення робочої зміни, але не пізніше 24 год цього самого дня, друкувати на РРО фіскальні звітні чеки і забезпечити їх зберігання в КОРО.

Судове рішення. Верховним судом України у постанові від 14.06.2016 р. установлено, що ТОВ «Б» звернулося до суду з позовом до ОДПІ про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення про накладення штрафних санкцій у розмірі 1 037 497,90 грн за порушення вимог п. 9 ст. 3 Закону про РРО, пп. 2.6 глави 2 Положення № 637.

На обґрунтування своїх позовних вимог ТОВ «Б» зазначило, що ОДПІ, приймаючи оскаржуване рішення, дійшла неправомірного висновку про порушення позивачем вищезазначених вимог законів.

Не погоджуючись із рішенням суду касаційної інстанції, ОДПІ з підстави, передбаченої п. 5 частини першої ст. 237 Кодексу адміністративного судочинства, звернулась із заявою про його перегляд ВСУ, у якій просить скасувати це рішення та прийняти нове — про відмову в задоволенні позову.

На обґрунтування заяви додано копію постанови ВСУ  № 21-5а14, яка, на думку ОДПІ, підтверджує невідповідність рішення суду касаційної інстанції викладеному у постанові ВСУ висновку щодо застосування у подіб­них правовідносинах норм матеріального права, а саме п. 9 ст. 3 Закону про РРО, пп. 2.6 глави 2 Положення № 637.

Перевіривши наведені у заяві доводи, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах ВСУ вважає, що заява підлягає задоволенню з таких підстав.

У справі, що розглядається, Вищий адміністративний суд України (далі — ВАСУ) погодився із рішенням судів попередніх інстанцій про задоволення позову та висновком про те, що при цілодобовій роботі підприємства проведення щоденного друкування фіскальних звітних чеків (далі — Z-звіт) виконувалося не пізніше 24 год з моменту реєстрації першої розрахункової операції, виконаної після попереднього Z-звіту. Відлік тривалості зміни реєстраторів розрахункових операцій (далі — РРО) починався з моменту реєстрації першої розрахункової операції після виконання поперед­нього Z-звіту. Роздрукування усіх зазначених в акті перевірки Z-звітів відбувалось у межах однієї зміни, а проміжок часу після реєстрації першої розрахункової операції, виконаної після попереднього Z-звіту, не перевищував 24 год. Відповідно безпосередньо після роздрукування щоденного Z-звіту та на його підставі виконувався запис до книги обліку розрахункових операцій (далі — КОРО) щодо руху готівкових коштів.

У постанові ВСУ № 21-5а14 викладено такий правовий висновок: аналіз положень п. 9 ст. 3 Закону про РРО та пп. 2.6 глави 2 Положення № 637 свідчить, що суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або безготівковій формі при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, мають своєчасно та повною мірою оприбутковувати всю готівку, що надходить до кас, і щоденно, тобто кожного робочого дня після закінчення робочої зміни, але не пізніше 24 год цього самого дня, друкувати на РРО фіскальні звітні чеки і забезпечити їх зберігання в КОРО. У разі недотримання суб’єктом господарювання при здійсненні діяльності п. 9 ст. 3 зазначеного Закону та пп. 2.6 глави 2 Положення № 637 до нього за рішенням відповідних органів застосовуються штрафні (фінансові) санкції згідно з вимогами п. 4 ст. 17 Закону про РРО та абзацу третього частини першої ст. 1 Указу № 436.

Спірні правовідносини, що виникли між сторонами у справі, в якій переглядається рішення суду касаційної інстанції, за своєю суттю подібні (аналогічні) тим, щодо яких висловлено правову позицію ВСУ.

Однак із ухвали ВАСУ у цій справі вбачається, що суд касаційної інстанції у подібних правовідносинах неоднаково застосував п. 9 ст. 3 Закону про РРО та пп. 2.6 глави 2 Положення № 637, внаслідок чого було ухвалено рішення, яке не відповідає викладеному у постанові ВСУ висновку щодо застосування у подібних правовідносинах норм матеріального права.

Згідно з пп. 2.6 глави 2 Положення № 637 уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та повною мірою оприбутковуватися. У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням розрахункової книги оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у КОРО на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних розрахункової книги).

Абзацом третім ст. 1 Указу № 436 установлено, що у разі порушення юридичними особами всіх форм власності, фізичними особами — громадянами України, іноземними громадянами та особами без громадянства, які є суб’єктами підприємницької діяльності, а також постійними представництвами нерезидентів, через які повністю або частково здійснюється підприємницька діяльність, норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються Нацбанком України, до них застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу, зокрема, за неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки — у п’ятикратному розмірі неоприбуткованої суми.

Відповідно до п. 9 ст. 3 Закону про РРО суб’єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, зобов’язані щоденно друкувати на РРО (за винятком автоматів з продажу товарів (послуг)) фіскальні звітні чеки і забезпечувати їх зберігання в КОРО.

Приписи наведеної норми передбачають особливості роботи РРО, які мають забезпечувати друкування таких звітів за кожний робочий день.

Згідно з п. 2 Вимог № 199 зміна — це період роботи реєстратора від реєстрації першої розрахункової операції після виконання Z-звіту до виконання наступного Z-звіту; Z-звіт — це денний звіт з обнуленням інформації в оперативній пам’яті та занесенням її до фіскальної пам’яті РРО.

Відповідно до п. 7 вищезазначених Вимог усі режими роботи РРО повинні блокуватися, зокрема, у разі перевищення максимальної тривалості зміни.

У додатку до цих Вимог зазначено, що максимальна тривалість зміни не повинна перевищувати 24 год.

Таким чином, аналіз зазначених норм дає підстави вважати, що оскільки календарний день (доба) налічує 24 год, тобто день триває з 00 год 00 хв до 24 год 00 хв, при щоденній роботі з РРО Z-звіт необхідно виконувати щодня після закінчення робочої зміни, але не пізніше 24 год цього дня.

З огляду на викладене колегія суддів Судової палати в адміністративних справах ВСУ  дійшла такого висновку. Як свідчить аналіз положень п. 9 ст. 3 Закону про РРО та пп. 2.6 глави 2 Положення № 637, суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або безготівковій формі при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, мають своєчасно та повною мірою оприбутковувати всю готівку, що надходить до кас, та щоденно, тобто кожного робочого дня після закінчення зміни, але не пізніше 24  год цього самого дня, друкувати на РРО фіскальні звітні чеки і забезпечувати їх зберігання в КОРО. У разі недотримання суб’єктом господарювання при здійсненні діяльності п. 9 ст. 3 Закону про РРО та пп. 2.6 глави 2 Положення № 637 до нього за рішенням відповідних органів застосовуються штрафні (фінансові) санкції згідно з вимогами п. 4 ст. 17 цього Закону та абзацу третього частини першої ст. 1 Указу № 436.

Однак рішення судів усіх інстанцій у справі, що розглядається, прийнято на підставі неправильного розуміння зазначених вище норм матеріального права та не відповідають висновку щодо застосування норм п. 9 ст. 3 Закону про РРО, пп. 2.6 глави 2 Положення № 637, викладеному в постанові ВСУ № 21-5а14.

Використана література
Кодекс адміністративного судочинства —Кодекс адміністративного судочинства України від 06.07.2005 р. № 2747-IV. Указ № 436 — Указ Президента України від 12.06.95 р. № 436/95 «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки». Закон про РРО — Закон України від 06.07.95 р. № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг». Положення № 637 —.Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затверджене постановою Правління Нацбанку України від 15.12.2004 р. № 637. Вимоги № 199 —Вимоги щодо реалізації фіскальних функцій реєстраторами розрахункових операцій для різних сфер застосування, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 18.02.2002 р. № 199. Постанова ВСУ № 21-5а14 — постанова Верховного Суду України від 13.03.2014 р. № 21-5а14 «Про скасування рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій»

«Гарячі лінії»

Дата: 21 грудня, Четвер
Час проведення: з 14:00 до 16:00
Контактний номер: (044) 501-06-42