Інші податки

Послуги з низькою доданою вартістю: особливий підхід

18.04.2017 / 14:05

Правила трансфертного ціноутворення (далі — ТЦ), які діють в Україні, передбачають можливість застосування винятково п’яти методів ТЦ (зіставної неконтрольованої ціни, ціни перепродажу, «витрати плюс», чистого прибутку та методу розподілення прибутку), проте вони не враховують рекомендації ОЕСР про особ­ливості окремих видів операцій, наприклад послуг з низькою доданою вартістю.

Послуги з низькою доданою вартістю — послуги, які надаються юридичною особою на користь іншої пов’язаної юридичної особи та відповідають сукупності таких критеріїв: є допоміжними за своєю природою; не є основною діяльністю міжнародної групи компаній; не вимагають використання унікальних чи цінних НМА та не сприяють створенню таких активів; не передбачають суттєвих ризиків та не призводять до виникнення суттєвих економічних ризиків.

Настановами ОЕСР щодо ТЦ для транснаціональних компаній (далі — ТНК) та податкових служб до послуг з низькою доданою вартістю віднесено послуги, що мають допоміжний характер і не є частиною основної господарської діяльності ТНК, до якої входять сторони операції (тобто такі послуги не є частиною діяльності, що приносить доходи такій групі компаній), не потребують застосування унікальних або суттєвих нематеріальних активів і не призводять до створення таких активів та суттєвих ризиків (або контролю за такими ризиками) для надавача послуг.

До послуг, що відповідають вищезазначеним критеріям, Фінальним звітом BEPS 2015 (Actions 8-10) віднесено, наприклад, внутрішньогрупові послуги з аудиту, ведення бухобліку, пошуку персоналу, розробки програм винагороди для персоналу, внутрішньогрупові IT-послуги, послуги у сфері зв’язків з громадськістю, внутрішньогрупові юридичні послуги тощо.

Надання таких внутрішньогрупових послуг є поширеною практикою для ТНК, при цьому українські платники податків постійно стикаються з необхідністю обґрунтувати ціни (рентабельність) у таких операціях, використовуючи один із методів ТЦ, передбачених чинним законодавством України. Водночас настановами ОЕСР щодо ТЦ для ТНК та податкових служб з урахуванням змін, внесених Фінальним звітом BEPS 2015 (Actions 8-10) для зазначених операцій, передбачено особливий спрощений підхід.

Зокрема, відповідно до підпунктів 7.52 — 7.63 підрозділу D.2 розділу «Послуги з низькою доданою вартістю» Фінального звіту BEPS 2015 (Actions 8-10) вищезазначених настанов ціна на наведені послуги повинна складатися з таких елементів: прямі витрати надавача послуг у зв’язку з наданням послуг, непрямі витрати надавача послуг у зв’язку з наданням послуг (якщо послуги надаються декільком членам ТНК, непрямі витрати повинні бути розподілені між отримувачами послуг відповідно до обґрунтовано обраного ключа розподілення витрат), сума винагороди надавача послуг. При цьому винагорода має відповідати принципу «витягнутої руки» і є націнкою в розмірі 5 % від суми вищезазначених витрат (тобто від суми прямих і непрямих витрат, які можуть бути віднесені до досліджуваної контрольованої операції).

Отже, аналіз операції за спрощеною процедурою не передбачає проведення бенчмаркінгу та зіставлення цін (рентабельності) з ринковим діапазоном.

Для того щоб продемонструвати важливість такого особливого підходу, розглянемо приклади, коли саме виникають або не виникають послуги з низькою доданою вартістю і чому може бути корисною можливість оцінювати відповідність цін у таких операціях принципу «витягнутої руки» за спрощеною процедурою.

Приклад 1

Компанія «А» у країні «А» та компанія «Б» у країні «Б» входять до ТНК, основним видом діяльності якої є надання консультаційних послуг з аудиту, податкового консультування та ведення бух­обліку. Компанія «А» придбаває у пов’язаної з нею компанії «Б» послуги з податкового консультування для свого клієнта, який має бізнес-інтереси в країні «Б». Такі послуги є частиною основної діяльності компаній «А» та «Б», а також ТНК у цілому, і не можуть розглядатись як послуги з низькою доданою вартістю. Ймовірно, компанії «А» та «Б» мають власні зіставні операції з непов’язаними особами, в іншому випадку рентабельність їх контрольованої операції може бути зіставлена з рентабельністю компаній, що здійснюють зіставну діяльність.

Приклад 2

Компанія «В» у країні «В» та компанія «Г» у країні «Г» входять до ТНК, основним видом діяльності якої є виробництво та продаж автомобільних запчастин. Компанія «Г» відіграє в ТНК роль дистриб’ютора автомобільних запчастин, що виготовляються іншими членами ТНК, а компанія «В» є сервісною компанією ТНК і надає як компанії «Г», так і іншим членам ТНК послуги з консультування з питань внутрішньогрупової фінзвітності та ведення бухобліку відповідно до МСФЗ, управління персоналом, підтримки в розробці заходів для заохочення працівників (опціонних планів, премій, бонусів тощо), розміщення реклами в глобальних ЗМІ в інтересах всіх членів ТНК, IT-підтримки роботи внутрішньогрупової системи розміщення замовлень, підтримки глобального сайту ТНК, на якому розміщено інформацію про всі компанії, що входять до ТНК.

Оскільки компанія «В» є сервісною компанією, яка надає такі послуги винятково членам ТНК, не має зіставних операцій з непов’язаними особами, а компанія «Г», у свою чергу, може не придбавати зіставні послуги у незалежних постачальників таких послуг, обидві компанії не мають операцій, що відповідають внутрішнім ознакам зіставності. Отже, за логікою чинних правил ТЦ, які не передбачають можливості обґрунтування цін (рентабельності) в контрольованих операціях із застосуванням інших підходів та методів, у цьому випадку слід шукати зіставні компанії, що надають ідентичні послуги непов’язаним особам. Проте чи можливо знайти незалежних постачальників усього спектру послуг, зазначеного вище? Малоймовірно, що зіставною можливо визнати компанію, яка надає, наприклад, винятково послуги з ведення бухобліку відповідно до МСФЗ або винятково послуги з підтримки інтернет-сайтів.

Слід зазначити, що навряд чи ОЕСР включило б до настанов щодо ТЦ для ТНК та податкових служб положення про спрощений порядок визначення відповідності умов таких операцій принципу «витягнутої руки», якби існували надійніші методи. Тому залишається сподіватися, що до законодавства України вноситимуться відповідні зміни, оскільки наша держава констатувала свій намір щодо приєднання до плану BEPS.

«Гарячі лінії»

Дата: 21 грудня, Четвер
Час проведення: з 14:00 до 16:00
Контактний номер: (044) 501-06-42