Податок на прибуток

Податок на прибуток

03.05.2017 / 12:35

Форму податкової декларації з податку на прибуток підприємств затверджено наказом № 897 (далі — Декларація).

Загальні правила самостійного виправлення помилок, допущених у Декларації, визначено ст. 50 Податкового кодексу.

Відповідно до п. 50.1 зазначеної статті у разі якщо у майбутніх податкових періодах платник податків самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним Декларації, він зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої Декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку. Платник податків має право не подавати розрахунок у разі якщо уточнені показники зазначаються у складі Декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно виявлені.

Існують такі варіанти самостійного виправлення помилок, виявлених платником податків у раніше поданій Декларації:

  • шляхом подання уточнюючого розрахунку. При цьому у разі заниження податкового зобов’язання платник податку крім самої недоплати сплачує також штраф у розмірі 3 % суми заниження податкових зобов’язань, яке відбулося в результаті допущеної помилки;
  • шляхом відображення через додаток ВП суми недоплати у складі поточної Декларації, що подається за податковий період, наступний за періодом, у якому виявлено заниження податкового зобов’язання. При цьому у разі заниження податкового зобов’язання платник податку крім самої недоплати сплачує також штраф у розмірі 5 % від суми заниження податкового зобов’язання.

Отже, від обраного способу виправлення помилки залежить, який штраф доведеться сплатити, — у розмірі 3 чи 5 %. Виправлення помилки також може викликати необхідність нарахування та сплати пені за час прострочення сплати податкового зобо­в’язання.

При виправленні помилок слід звертати увагу на строк давності, який установлено ст. 102 Податкового кодексу і становить 1095 днів. Відлік такого строку починається з наступного дня після закінчення граничного строку подання Декларації та/або граничного строку сплати грошового зобов’язання, нарахованого контролюючим органом, а якщо Декларацію було надано пізніше — за днем її фактичного подання.

У разі внесення змін до Декларації внаслідок самостійного виявлення платником помилок пеня не нараховується, якщо зміни було внесено протягом 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов’язання (п. 129.9 ст. 129 Податкового кодексу).

На суми грошового зобов’язання, визначеного пп. 129.1.3 п. 129.1 цієї статті (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені), нараховується пеня за кожний календарний день прострочення у його сплаті, включаючи день погашення, із розрахунку 100 %річних облікової ставки Нацбанку України, діючої на кожний такий день.

Зауважимо, що виправляти помилки та коригувати показники за будь-який попередній період потрібно за допомогою форми Декларації шляхом подання уточнюючого розрахунку або додатка ВП, який міститься у складі Декларації.

У рядках 2 та 3 заголовної частини Декларації відображається відповідний період, за який вона подається: звітний (податковий) період або звітний (податковий) період, що уточнюється.

При виправленні помилок шляхом подання уточнюючої Декларації додаток ВП до такої Декларації не подається.

Якщо допущена помилка виправляється шляхом подання уточнюючої Декларації, платник податку повинен надати таку Декларацію за звітний (податковий) період, в якому допущено помилку, разом з уточнюючими Деклараціями за наступні податкові періоди звітного року, у тому числі за рік.

При поданні уточнюючої Декларації в загальних рядках 01 — 26 відображаються виправлені показники. При цьому додаток ВП до такої Декларації не подається на відміну від інших додатків, у яких було допущено помилки.

У коригуючих рядках розраховується сума збільшення (зменшення) податкового зобов’язання та заповнюються рядки 27 «Збільшення (зменшення) податкового зобов’язання звітного (податкового) періоду, що уточнюється (позитивне (від’ємне) значення (рядок 19 – рядок 19 Декларації, яка уточнюється)) або рядок 27 таблиці 2 додатка ВП до рядків 27 — 30, 32 — 34, 36 — 38 Декларації (+, –)» та 28 «Збільшення (зменшення) податкового зобов’язання звітного (податкового) періоду з авансового внеску при виплаті дивідендів, що уточнюється (позитивне (від’ємне) значення (рядок 22 – рядок 22 Декларації, яка уточнюється)) або рядок 28 таблиці 2 додатка ВП до рядків 27 — 30, 32 — 34, 36 — 38 Декларації (+, –)».

Далі визначаються значення рядків 30 «Пеня, нарахована на виконання вимог пп. 129.1.2 п. 129.1 ст. 129 Податкового кодексу, або рядок 30 таблиці 2 додатка ВП до рядків 27 — 30, 32 — 34, 36 — 38 Декларації» та 31 «Сума штрафу (3 %) при відображенні недоплати в уточнюючій Декларації».

Механізм виправлення помилок через поточну Декларацію передбачає одночасне подання спеціального додатка ВП, розглянемо порядок його складання детальніше.

При складанні Декларації за звітний (податковий) період, що уточнюється, платником відображаються показники відповідного періоду, які наводяться у додатку ВП, який подається окремо до кожної Декларації.

За побудовою додаток ВП повторює форму Декларації, показники якої відображаються у двох таблицях:

  • показники таблиці 1 аналогічні показникам основної Декларації та відображають дані виправлених показників за звітний (податковий) період, що уточнюється;
  • показники таблиці 2 відображають результати виправлення помилок, дані з яких переносяться до рядків 27 — 30, 32 — 34, 36 — 38 Декларації.

Якщо виправлення помилок здійснюється у звітній (звітній новій) Декларації за податковий період, наступний за періодом, у якому виявлено помилки, то в додатку ВП платник відображає виправлені показники за податковий період, який уточнюється. Суму збільшення (зменшення) податкового зобов’язання з податку на прибуток та суму пені і штрафу платник визначає, порівнюючи показники з відповідними рядками Декларації, що уточнюється.

У разі якщо виправлення здійснюється в уточнюючій Декларації, то додаток ВП до неї не подається, значення доходів від будь-якої діяльності, фінрезультат до оподаткування, різниці, об’єкт оподаткування зазначаються саме в ній.

Довідково
У разі якщо після подання Декларації за звітний період платник податку подає нову Декларацію з виправленими показниками до закінчення граничного строку її подання за такий самий звітний період, то штрафи, визначені п. 50.1 ст. 50 Податкового кодексу, не застосовуються.

Заповнення додатка ВП або подання уточнюючого розрахунку Декларації

У разі якщо внаслідок виправлення помилок у фінансовій звітності змінюються показники, зокрема показник рядка 01 «Дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку» або рядка 02 «Фінансовий результат до оподаткування (прибуток або збиток), визначений у фінзвітності відповідно до ПБО або МСФЗ (+, –)» Декларації, такий показник підлягає виправленню одним із способів, визначених вище.

Якщо підприємство занизило (завищило) податкові зобов’язання через неправильне їх відображення в бухобліку або через помилку в первинних документах, що призвело до перекручення інформації у фінансовій і податковій звітності, то в цьому випадку платнику слід керуватися порядком виправлення помилок, передбаченим ПБО 6 «Виправлення помилок і зміни у фінансових звітах», та відобразити оновлені показники у відповідних рядках Декларації.

Приклад

У листопаді 2016 р. підприємство, яке звітує тільки за підсумками року, виявило, що у 2015 р. через помилку в бухобліку у фінзвітності та Декларації підприємством не були враховані витрати в сумі 170 000 грн, у результаті чого було задекларовано неправильну суму податку на прибуток за 2015 р. — 30 600 грн. Помилки було виправлено за допомогою уточнюючого розрахунку. Після виправлення помилки у підприємства виник збиток за цей період.

Розглянемо найактуальніші запитання щодо самостійного виправлення помилок, що виникають при визначенні фінрезультату до оподаткування та складанні звітності з податку на прибуток.

Переплата авансових платежів

Чи враховується наявна переплата з податку на прибуток підприємств в оплату авансового внеску з податку на прибуток, нарахованого на суму дивідендів?

Порядок сплати податкового зобо­в’язання з податку на прибуток при виплаті дивідендів визначено п. 57.11 ст. 57 Податкового кодексу.

Врахування наявної переплати з податку на прибуток в оплату авансового внеску з податку на прибуток при виплаті дивідендів не передбачено.

Водночас згідно з п. 43.3 ст. 43 Кодексу платник податку може здійснити повернення сум грошового зобов’язання на підставі заяви про таке повернення протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми.

Повторна фінансова звітність

Чи необхідно подавати фінзвітність повторно як додаток до Декларації з податку на прибуток підприємств разом зі звітною новою або з уточнюючою Декларацією, якщо показники фінзвітності не підлягають виправленню?

Подання фінзвітності разом зі звітною (звітною новою) Декларацією є обов’яз­ко­вим.

Фінзвітність є додатком до Декларації (звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації) та її неві­д’ємною частиною.

Відомості про форми фінзвітності, які одночасно подаються з Декларацією, відображаються у відповідній таблиці Декларації.

Якщо після подання Декларації за звітний період платник податку подає нову Дек­ларацію з виправленими показниками до закінчення граничного строку подання декларації за такий самий звітний (податковий) період, то така Декларація є звітною (звітною новою) і не вважається уточнюючою.

У разі виправлення помилок в уточнюючій Декларації платник податку може не подавати фінзвітність повторно за умови, що показники фінзвітності, що була подана з Декларацією за звітні (податкові) періоди, які уточнюються, не підлягають виправленню.

Штрафні санкції

У якому випадку застосовуються штрафні санкції у разі, коли після подання Декларації за звітний період платник податків виявляє помилку?

Штрафні санкції не застосовуються у разі коли після подання Декларації за звітний період платник податків виявляє помилку та подає нову Декларацію з виправленими показниками до закінчення граничного строку її подання за такий самий звітний період.

У разі виявлення заниження податкового зобов’язання і виправлення помилки шляхом подання уточнюючого розрахунку платник податку крім суми недоплати сплачує штраф у розмірі 3 % суми заниження, яке відбулося в результаті допущеної помилки.

Якщо відображення виправлення помилки здійснюється через додаток ВП суми недоплати у складі поточної Декларації, що подається за податковий період, наступний за періодом, у якому виявлено заниження податкового зобов’язання, то крім самої недоплати платник також сплачує штраф у розмірі 5 % суми заниження податкового зобов’язання.

У разі якщо платник податків подає уточнюючий розрахунок до Декларації, поданої за період, що перевірявся, або не подає уточнюючого розрахунку протягом 20 робочих днів після дати складення довідки про проведення електронної перевірки, якою встановлено порушення податкового законодавства, відповідний контролюючий орган має право на проведення позапланової перевірки такого платника за відповідний період.

Зменшення вартості запасів

Чи потрібно коригувати фінрезультат до оподаткування на різниці, що виникають при зменшенні у бух­обліку вартості запасів внаслідок їх часткового застаріння?

Пунктом 139.1 ст. 139 Податкового кодексу передбачено коригування фінрезультату на різниці, що виникають при формуванні забезпечень для відшкодування наступних (майбутніх) витрат.

Фінрезультат до оподаткування збільшується:

на суму витрат на створення забезпечень (резервів) для відшкодування наступних (майбутніх) витрат (крім забезпечення (резерву) витрат на оплату відпусток працівникам, інших виплат, пов’язаних з оплатою праці, та витрат на сплату єдиного соціального внеску, що нараховується на такі виплати) відповідно до ПБО або МСФЗ.

Фінрезультат до оподаткування зменшується:

на суму використання створених забезпечень (резервів) витрат (крім забезпечення (резерву) витрат на оплату відпусток працівникам, інших виплат, пов’язаних з оплатою праці, та витрат на сплату єдиного соціального внеску, що нараховується на такі виплати), сформованого відповідно до ПБО або МСФЗ;

на суму коригування (зменшення) забезпечень (резервів) для відшкодування наступних (майбутніх) витрат (крім забезпечення (резерву) на відпустки працівникам, інших виплат, пов’язаних з оплатою праці, та витрат на сплату єдиного соціального внеску, що нараховується на такі виплати), на яку збільшився фінрезультат до оподаткування відповідно до ПБО або МСФЗ.

Забезпечення — це зобов’язання з невизначеним строком або сумою (п. 10 МСБО 37).

Отже, якщо у бухобліку для відшкодування витрат у випадку зменшення (знецінення) балансової вартості запасів було створено забезпечення (резерв), то відповідно до вимог п. 139.1 ст. 139 Кодексу фінрезультат до оподаткування коригується на суму витрат на створення, використання та коригування таких забезпечень.

Від’ємне значення об’єкта оподаткування

Як врахувати від’ємне значення об’єкта оподаткування за 2016 р. у податковій декларації з податку на прибуток підприємств за І квартал 2017 р.?

Фінрезультат до оподаткування зменшується на суму від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років. Положення пп. 140.4.2 п. 140.4 ст. 140 Кодексу застосовуються з урахуванням п. 3 підрозділу 4 розділу XX Податкового кодексу.

Для визначення різниць, що зменшують фінрезультат до оподаткування, враховуються податкові збитки, що склалися станом на 1 січня звітного року та відображені у рядку 04 Декларації.

Від’ємне значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років відображається у рядку 3.2.4 додатка РІ «Різниці» до рядка 03 РІ Декларації.

Таким чином, від’ємне значення об’єкта оподаткування, відображене у рядку 04 Декларації за ІV квартал 2016 р., враховується при заповненні рядка 3.2.4 РІ «Різниці» Декларації за І квартал 2017 р. та наступні періоди звітного податкового року.

Зміна системи оподаткування

Чи потрібно збільшувати фінрезультат до оподаткування, якщо платник податку на прибуток отримав оплату за товари, що були відвантажені під час перебування його на спрощеній системі оподаткування?

Відповідно до пп. 140.5.12 п. 140.5 ст. 140 Податкового кодексу фінрезультат до оподаткування збільшується на суму доходу, отриманого як оплата за товари (роботи, послуги), відвантажені (надані) під час перебування на спрощеній системі оподаткування.

До 01.01.2017 р. операції з отримання оплати за товари (роботи, послуги), що були відвантажені (надані) під час перебування на спрощеній системі оподаткування, відображались за правилами бухобліку при формуванні фінрезультату.

З 01.01.2017 р. фінрезультат збільшується на суму доходу, отриманого як оплата за товари (роботи, послуги), відвантажені (надані) під час перебування на спрощеній системі оподаткування, у податковому (звітному) періоді отримання такої оплати.

Списання дебіторської заборгованості за рахунок резерву

Чи потрібно коригувати фінрезультат до оподаткування на суму списаної дебіторської заборгованості за рахунок створеного резерву до 01.01.2017 р.?

Починаючи з 01.01.2017 р. платник податку зменшує фінрезультат до оподаткування на суму списаної дебіторської заборгованості (у тому числі за рахунок створеного резерву сумнівних боргів).

При цьому зменшення фінрезультату здійснюється лише на суму дебіторської заборгованості, яка відповідає ознакам пп. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу, чинним на дату її списання, незалежно від періоду створення резерву сумнівних боргів за такою заборгованістю.

Штрафні санкції та пені, нараховані органами ДФС

Підприємству за результатами перевірок ДФС було нараховано штрафні санкції. Чи потрібно на суми таких штрафів коригувати фінрезультат до оподаткування?

Фінрезультат податкового (звітного) періоду збільшується платником податку на суму витрат від визнаних штрафів, пені, неустойок, нарахованих відповідно до цивільного законодавства та цивільно-правових договорів на користь осіб, що не є платниками податку (крім фізичних осіб), та на користь платників податку, які оподатковуються за ставкою 0 відсотків відповідно до п. 44 підрозділу 4 розділу XX цього Кодексу.

Водночас Податковий кодекс має власне визначення штрафної санкції (фінансової санкції, штрафу), якою у податкових відносинах вважається плата у вигляді фіксованої суми та/або відсотків, що справляється з платника податків у зв’язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, а також штрафні санкції за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності (пп. 14.1.265 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).

Таким чином, на суми штрафних (фінансових) санкцій та пені, нарахованих органами ДФС у зв’язку з порушенням платником податку вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, фінрезультат до оподаткування не збільшується.

Штрафи, перераховані на користь підприємця

Чи коригується фінрезультат до оподаткування на суми штрафних (фінансових) санкцій та пені, які перераховуються на користь фізичної особи — підприємця?

Фінрезультат до оподаткування не збільшується на суми штрафних (фінансових) санкцій та пені, нарахованих на користь фізичних осіб — громадян відповідно до цивільного законодавства та цивільно-правових договорів.

При цьому платники податку на прибуток підприємств, які нараховують штрафи, пені, неустойки відповідно до цивільного законодавства та цивільно-правових договорів на користь фізичних осіб — підприємців, які застосовують спрощену систему оподаткування, повинні коригувати фінрезультат до оподаткування відповідно до пп. 140.5.11 п. 140.5 ст. 140 Податкового кодексу.

Уточнення показників

У яких рядках Декларації відобразити самостійно виявлені помилки, допущені у попередніх періодах?

Якщо платник податків самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним Декларації, він зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок до неї.

При складанні уточнюючої Декларації показники розраховуються наростаючим підсумком за звітний (податковий) період, в якому було допущено помилку, разом з уточнюючими деклараціями за наступні податкові періоди звітного року, у тому числі Декларацією за рік.

При цьому у рядку 18 уточнюючої Декларації за звітний (податковий) період, наступний за звітним періодом, що уточнюється, зазначається показник рядка 17 Декларації за попередній звітний (податковий) період з урахуванням уточнень за попередні періоди звітного року.

Якщо виправлення такої помилки здійснюється у звітній (звітній новій) Декларації, то за звітний (податковий) період, в якому було допущено помилку, заповнюється окремий додаток ВП.

При цьому у складі звітної Декларації можуть бути уточнені показники за один звітний період та поданий один додаток ВП.

У рядку 18 додатка ВП за звітний (податковий) період, наступний за звітним періодом, що уточнюється, зазначається показник рядка 17 Декларації за попередні звітні (податкові) періоди звітного року з урахуванням уточнень.

Податок на нерухоме майно

Підприємство у зв’язку з відсутністю прибутку не врахувало суму податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки. Чи можна суму такого податку врахувати у наступних звітних періодах?

Згідно з п. 137.6 ст. 137 Податкового кодексу податок на прибуток, що підлягає сплаті до бюджету платниками податку, зменшується на суму нарахованого за звітний період податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, відповідно до ст. 266 цього Кодексу щодо об’єктів нежитлової нерухомості.

Якщо платник податку на прибуток у звітному періоді не отримав прибутку, або сума податку на прибуток менша за суму податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, залишок суми такого податку, не врахований у зменшення податку на прибуток поточного періоду, не переноситься на зменшення податку на прибуток наступних податкових (звітних) періодів.

Помилки у бухобліку

У підприємства за результатами документальної перевірки встановлено неправильно визначені суми доходів, витрат та амортизаційних відрахувань за даними бухобліку та виправлення помилок у фінзвітності. Чи підлягає коригуванню сума донарахувань та який порядок відображення цих сум у Декларації?

У разі якщо за результатами документальної перевірки встановлено неправильно визначені суми доходів, витрат та амортизаційних відрахувань за даними бухобліку, що вплинули на визначення об’єкта оподаткування, та відповідно контролюючим органом збільшено/зменшено податкові зобов’язання, то узгоджені суми податкових зобов’язань автоматично нараховуються в інтегрованій картці платника податку. Проведення самостійних виправлень збільшених/зменшених податкових зобов’язань з податку на прибуток за період, що перевірявся, не здійснюється.

Якщо за результатами документальної перевірки збільшено/зменшено суми від’ємного значення об’єкта оподаткування з податку на прибуток за минулі звітні (податкові) роки, то коригування фінрезультату до оподаткування за звітний період, що був охоплений перевіркою, не здійснюється, а від’ємне значення підлягає виправленню платником податків у показниках в наступному звітному (податковому) періоді.

При цьому до Декларації подається доповнення з відповідним поясненням та зазначенням відповідних сум від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих звітних років, зазначивши про цей факт у спеціально відведеному місці в Декларації.

Додаток АМ

У платника податку, річний дохід якого не перевищує 20 млн грн, протягом звітного періоду відбулась зміна показників балансової вартості основних засобів та нематеріальних активів. Платником прийнято рішення про незастосування коригувань фінрезультату до оподаткування. Чи потрібно подавати додаток АМ з відображенням показників балансової вартості основних засобів та нематеріальних активів?

Додатки до Декларації є її невід’ємною частиною.

Водночас для платників податку, у яких річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухобліку за останній річний звітний (податковий) період, не перевищує 20 млн грн, об’єкт оподаткування може визначатися без коригування фінрезультату до оподаткування на усі різниці.

Відображення різниць залежно від видів здійснених операцій та норм Податкового кодексу, які передбачають відповідне коригування фінрезультату до оподаткування, здійснюється у додатку РІ «Різниці» до рядка 03 РІ Декларації.

Для відображення різниць, які виникають при нарахуванні амортизації основних засобів та нематеріальних активів, використовуються дані додатка АМ «Інформація щодо нарахованої амортизації» до рядка 1.2.1 додатка РІ до рядка 03 РІ Декларації (далі — додаток АМ).

У додатку АМ відображаються показники балансової вартості основних засобів та нематеріальних активів, сум амортизації за звітний (податковий) період відповідно до п. 138.3 ст. 138 Податкового кодексу, підсумковий результат з графи 5 рядка 1.2.1 цього додатка переноситься до рядка 1.2.1 додатка РІ Декларації.

Отже, якщо платник податку, у якого річний дохід (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухобліку, за останній річний звітний (податковий) період, не перевищує 20 млн грн, прийняв рішення про незастосування коригувань фінрезультату до оподаткування, у тому числі на різниці, які виникають при розрахунку амортизації основних засобів та нематеріальних активів відповідно до положень п. 138.3 ст. 138 Кодексу, то додаток АМ не подається.

ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА

Податковий кодекс — Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. № 2755-VI. Наказ № 897 — від 20.10.2015 р. № 897 «Про затвердження форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємств». МСБО 37 — Міжнародний стандарт бухгалтерського обліку 37 «Забезпечення, умовні зобов'язання та умовні активи», виданий Радою з Міжнародних стандартів бухгалтерського обліку. ПБО 6  — Положення бухгалтерського обліку 6 «Виправлення помилок і зміни у фінансових звітах», затверджене наказом Мінфіну України від 28.05.99 р. № 137

«Гарячі лінії»

Дата: 21 грудня, Четвер
Час проведення: з 14:00 до 16:00
Контактний номер: (044) 501-06-42