Податок на майно

Податок на нерухоме майно

03.05.2017 / 16:42

Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (далі — податок на нерухоме майно), є однією зі складових податку на майно і належить до місцевих податків, визначених ст. 10 Податкового кодексу.
Часто виникає ситуація, коли протягом року у платників цього податку змінюється кількість об’єктів нерухомості, і в такому разі необхідно подати уточнюючу декларацію. Розглянемо особливості заповнення уточнення задекларованих сум податкових зобов’язань з податку на нерухоме майно.

Обчислення та сплата

Платниками податку на нерухоме майно є суб’єкти господарювання, які є власниками об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості. Об’єктом оподаткування є такі об’єкти, у тому числі їх частки (підпункти 266.1.1, 266.2.1 п. 266.2 ст. 266 Податкового кодексу).

Базою оподаткування є загальна площа об’єкта житлової та нежитлової нерухомості, у тому числі його часток (пп. 266.3.1 п. 266.3 вищезазначеної статті).

Ставки податку для об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об’єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об’єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує 1,5 % розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 м2 бази оподаткування (пп. 266.5.1 п. 266.5 ст. 266 Податкового кодексу).

Сума податкових зобов’язань обчислюється за кожним типом об’єкта нерухомості та декларується у податковій декларації з податку на нерухоме майно, форма якої затверджена наказом № 408.

Платники податку на нерухоме майно  — юридичні особи самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня звітного року і до 20 лютого цього самого року подають контролюючому органу за місцезнаходженням об’єкта/об’єктів оподаткування декларацію з розбивкою річної суми рівними частками поквартально.

У разі виникнення новоствореного (нововведеного) об’єкта житлової та/або нежитлової нерухомості декларація платником подається протягом 30 календарних днів з дня виникнення права власності на такий об’єкт, а податок сплачується починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об’єкт (пп. 266.7.5 п. 266.7 ст. 266 Податкового кодексу).

Податкове зобов’язання за звітний рік з податку на нерухоме майно юридичними особами сплачується авансовими внесками щокварталу до 30 числа місяця, що настає за звітним кварталом, які відображаються в річній податковій декларації (пп. 266.10.1 п. 266.10 ст. 266 Кодексу).

Типи об’єктів нерухомості

Обчислення сум податкових зобо­в’язань за відповідний звітний (податковий) період здійснюється за кожним типом об’єкта нерухомості. При цьому такі об’єкти ідентифікуються за кодами типів об’єкта нерухомості, визначених відповідно до приміток до декларації, та зазначаються у колонці 2 декларації.

Облікові показники нарахованих та сплачених сум з податку на нерухоме майно до бюджетів відображаються в інтегрованій картці платника, яка відкривається за кодом бюджетної класифікації згідно з Класифікацією доходів бюджету, затвердженою наказом № 11, для сплати податку на нерухоме майно юридичними особами, які є власниками об’єктів:

  • житлової нерухомості (коди типу об’єкта 1 — 3) на код бюджетної класифікації 18010100;
  • нежитлової нерухомості (коди типу об’єкта 4 — 9) на код бюджетної класифікації 18010400.

Декларування зобов’язань

Декларування податкових зобов’язань з податку на нерухоме майно за звітний (податковий) період формою декларації передбачено за житлові та нежитлові об’єкти нерухомості одночасно. При цьому програмним забезпеченням здійснюється автоматичне рознесення сум податкових зобов’язань до інтегрованої картки платника за відповідним кодом бюджетної класифікації, що ідентифікуються за кодами типів об’єкта нерухомості, зазначених платником у колонці 2 декларації.

Водночас відповідно до п. 50.1 ст. 50 Податкового кодексу в разі самостійного виявлення платником податку на нерухоме майно у майбутніх податкових періодах помилок, що містяться у раніше поданій ним декларації, такий платник зобов’язаний надіслати уточнюючу декларацію до такої декларації за формою, чинною на час подання уточнюючої декларації.

При цьому при складанні платниками уточнюючої податкової звітності за відповідний звітний (податковий) період чинною формою декларації не передбачено розмежування сум податкових зобов’язань, які підлягають уточненню за об’єкти житлової та нежитлової нерухомості окремо, що унеможливлює автоматизацію програмного забезпечення в частині їх рознесення до інтегрованої картки платника.

Розглянемо особливості заповнення уточнюючих декларацій у разі виникнення необхідності уточнення задекларованих сум податкових зобов’язань з податку на нерухоме майно з різних причин.

Приклад 1

Основною діяльністю підприємства є надання в оренду власного нерухомого майна (КВЕД 68.20), запис про право власності на яке внесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно у 2011 р. (табл.):

№ 
з/п

Назва об’єкта нерухомості

Загальна площа об’єкта (м2)

Код типу об’єкта

1

Квартира

85,70

1

2

Будинок житловий готельного типу

350,54

2

3

Будинок для колективного проживання

470,23

3

4

Мотель

495,67

4

5

Адміністративна будівля

260,20

5

6

Їдальня

120,58

6

7

Підземний гараж

472,35

7

8

Зала багатоцільового призначення

183,44

8

9

Будівля сільськогосподарського призначення

498,52

9

За 2016 р. підприємством при встановлених ставках у розмірі 13,78 грн за 1 м2 загальної площі для об’єктів житлової нерухомості та 16,56 грн за м2 загальної площі об’єктів нежитлової нерухомості задекларовано податкових зобов’язань на суму 46 120,54 грн (зразок 1).

У травні 2016 р. підприємство продало іншому суб’єкту господарювання будівлю сільськогосподарського призначення (код типу об’єкта — 9). Водночас у червні цього самого року підприємство придбало двоквартирний будинок підвищеної комфортності загальною площею 489,5 м2 (код типу об’єкта — 2).

З метою коригування податкових зобов’язань на 2016 р. підприємству слід подати дві уточнюючі декларації, якими необхідно задекларовану річну суму податкових зобов’язань з податку на нерухоме майно:

  • зменшити на суму податкових зобов’язань, нарахованих за знятий з обліку об’єкт;
  • збільшити на суму податкових зобов’язань щодо новоствореного об’єкта.

Таким чином, у першій уточнюючій декларації (зразок 2) податкові зобов’язання за нежитлові об’єкти нерухомості зменшуються на задекларовану суму податкових зобов’язань за реалізований об’єкт починаючи з місяця, що настає за місяцем продажу, яка становить 8 255,49 – 3 439,79 = 4 815,70 грн. При цьому у рядку 10 цієї уточнюючої декларації зазначається сума податкових зобов’язань, що підлягає зменшенню:

  • у І кварталі — 8 255,49 : 12 × 3 = 2 063,87 грн;
  • у ІІ кварталі — 8 255,49 : 12 × 2 = 1 375,91 грн.

Водночас у рядку 11 уточнюючої декларації зазначається розмір завищення (переплата) податкового зобов’язання з податку, що відповідає сумі податкових зобов’язань, зазначеній у рядку 10 цієї декларації.

У другій уточнюючій декларації (зразок 3) задекларована сума податкових зобов’язань за об’єкти житлової нерухомості, визначена програмним забезпеченням автоматично у розмірі 12 491,16 грн, щоквартальна сума нарахувань якої становить 3 122,79 грн (рядок 7 декларації зразка 3), збільшується на суму податкових зобов’язань за придбаний об’єкт житлової нерухомості починаючи з червня поточного року, що становить:

489,50 × 13,78 = 6 745,31 : 12 × 7 = 3 934,76 грн.

При цьому у рядку 8 цієї уточнюючої декларації зазначається донарахована сума податкових зобов’язань з податку на нерухоме майно:

  • за ІІ квартал — 3 934,76 : 7 = 562,11 грн, за ІІІ — ІV квартали — (3 934,76 – 562,11) : 2 = 1 686,33 грн та у рядку 9 уточнюючої декларації зазначається розмір заниження (недоплата) податкового зобов’язання з податку, що відповідає значенню рядка 8 уточнюючої декларації.

Водночас у разі збільшення податкових зобов’язань у випадку виникнення новоствореного об’єкта оподаткування протягом звітного (податкового) періоду зобов’язання сплати штрафних санкцій та пені у платника податку на нерухоме майно не виникають, оскільки норми п. 50.1 ст. 50 та п. 129.1 ст. 129 Податкового кодексу таким платником не порушуються.

Приклад 2

У період декларування сум податку на нерухоме майно за 2017 р. до настання граничного терміну подання декларацій розмір ставок з цього податку не було затверджено. У зв’язку з цим при обчисленні податкових зобов’язань підприємство застосувало ставки попереднього періоду (зразок 4).

У березні 2017 р. рішенням міської ради затверджено ставки, що набирають чинності з 01.03.2017 р.:

  • за об’єкти житлової нерухомості у розмірі 7,5 % від розміру мінімальної заробітної плати, яка при встановленому розмірі такої заробітної плати з 01.01.2017 р. 3 200 грн відповідає значенню 3 200 × 0,0075 = 24,00 грн;
  • за об’єкти нежитлової нерухомості у розмірі 8 % від розміру мінімальної заробітної плати — 3 200 × 0,008 = 25,60 грн.

За таких умов підприємство складає три уточнюючі декларації, якими необхідно:

  • зменшити суму нарахувань за звітний (податковий) період з податку на всю задекларовану суму податкових зобов’язань;
  • обчислити та задекларувати суму податкових зобов’язань за об’єкти житлової нерухомості за період січень — лютий за ставками, що діяли до набрання чинності рішенням міської ради, та за період березень — грудень за ставками, затвердженими на цей період;
  • обчислити та задекларувати суму податкових зобов’язань за об’єкти нежитлової нерухомості за період січень — лютий за ставками податку на нерухоме майно, що діяли до набрання чинності рішенням міської ради, та за період березень — грудень за ставками, затвердженими на цей період.

Таким чином, у першій уточнюючій декларації (зразок 5) податкові зобов’язання зменшуються на всю задекларовану суму:
44 610,36 – 44 610, 36 = 0 грн.

При цьому в рядку 7 уточнюючої декларації зазначається сума податкових зобов’язань, нарахована за даними раніше поданої декларації із розбивкою поквартально у розмірі 11 152,29 грн за кожний квартал.

У рядках 10 та 11 уточнюючої декларації зазначаються нарахована до зменшення сума податкового зобов’язання та розмір завищення (переплата) податкового зобов’язання з податку відповідно, що відповідає значенню рядка 7 уточнюючої декларації.

У другій уточнюючій декларації (зразок 6) декларується сума податкових зобов’язань за об’єкти житлової нерухомості, що становлять: за січень — лютий за ставкою 13,78 грн:
(85,7 + 350,54 + 489,5 + 470,23) × 13,78 : 12 × 2 =  3 206,08 грн,

за березень — грудень за ставкою 24,00 грн:
(85,7 + 350,54 + 489,5 + 470,23) × 24,00 : 12 × 10 = 27 919,4 грн, усього за звітний період:
3 206,08 + 27 919,4 = 31 125,48 грн.

Водночас у рядку 8 уточнюючої декларації зазначається сума податкових зобов’язань, яка підлягає збільшенню за об’єкти житлової нерухомості починаючи з березня місяця поточного року, та становить:

за І квартал — 5 998,02 грн, за ІІ — ІV квартали — 8 375,82 грн та у рядку 9 — розмір заниження (недоплата) податкового зобов’язання з податку, що відповідає значенню рядка 8.

У третій уточнюючій декларації (зразок 7) декларуються податкові зобов’язання за об’єкти нежитло­вої нерухомості, які становлять: за січень — лютий за ставкою 16,56 грн: (495,67 + 260,20 + 120,58 +  472,35 + 183,44) × 16,56 : 12 × 2 = 4 228,99 грн, за березень — грудень за ставкою 25,6 грн: (495,67 + 260,20 + 120,58 + 472,35 + 183,44) × 25,6 : 12 × 10 = 32 687,79 грн, усього за звітний період:
4 228,99 + 32 687,79 = 36 916,78 грн.

При цьому у рядку 8 уточнюючої декларації зазначається сума податкових зобов’язань, що підлягає збільшенню за об’єкти нежитлової нерухомості починаючи з березня місяця поточного року, яка становить:

за І квартал — 7 497,77 грн, за ІІ — ІV квартали — 9 806,33 грн та у рядку 9 — розмір заниження (недоплата) податкового зобов’язання з податку, що відповідає значенню рядка 8.

При цьому штрафні санкції та пеня, передбачені п. 50.1 ст. 50 та п. 129.1 ст. 129 Податкового кодексу, не застосовуються і рядки 12 — 13 уточнюючих декларацій не заповнюються.

Приклад 3

Підприємство до настання граничного терміну подання декларації подало звітну декларацію з податку на нерухоме майно та задекларувало суму податкових зобов’язань на 2017 р. у розмірі 60 980,62 грн (зразок 8).

Зверніть увагу
У разі самостійно виявленої підприємством помилки у раніше поданій ним декларації відповідно до пп. «а» п. 50.1 ст. 50 Податкового кодексу підприємством нараховуються штрафні санкції у розмірі 3 % від суми недоплати.

При здійсненні у квітні поточного року перевірки правильності ведення бухгалтерського обліку та декларування податкових зобов’язань підприємством виявлено невідповідність у первинних документах, яка полягає у відсутності декларування суми податкових зобов’язань за придбаний у 2016 р. двоквартирний будинок підвищеної комфортності (код типу об’єкта — 2).

За таких умов підприємство подає уточнюючу декларацію (зразок 9) за об’єкти житлової нерухомості, задекларована сума податкових зобов’язань на 2017 р., визначена автоматично шляхом підсумовування наведених у колонці 7 звітної декларації податкових зобов’язань за кодами типів об’єкта нерухомості 1 — 3, зазначених у колонці 2 декларації, у розмірі 21 755,28 грн, щоквартальна сума до сплати якої становить 5 438,82 грн, підлягає збільшенню на суму податку на нерухоме майно незадекларованого об’єкта житлової нерухомості.

Сума податкових зобов’язань за незадекларований об’єкт із загальною площею 489,5 м2 при ставці 24,00 грн становить:
489,5 × 24 = 11 748,00 грн.

Таким чином, податкові зобов’язання за об’єкти житлової нерухомості на 2016 р. становлять:

21 755,28 + 11 748,00 = 33 503,28 грн.

У рядку 8 зазначається сума податкових зобов’язань, що підлягає збільшенню у розмірі 11 748,00 грн, щоквартальна сума до сплати якої становить 2 937,00 грн, та у рядку 9 — розмір заниження (недоплата) податкового зобов’язання з податку, що відповідає значенню рядка 8.

При цьому в разі самостійно виявленої підприємством помилки у раніше поданій ним декларації відповідно до пп. «а» п. 50.1 ст. 50 Податкового кодексу підприємством нараховуються штрафні санкції у розмірі 3 % від суми недоплати до сум заниження податкових зобов’язань тих періодів, термін сплати яких вже минув.

Оскільки у наведеному прикладі заниження суми податкового зобов’язання виявлено в терміни, які не перевищують 90 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов’язання, пеня відповідно до п. 129.1 ст. 129 Податкового кодексу підприємством не нараховується.

Довідково
Сільські, селищні, міські ради та ради об'єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, в межах своїх повноважень приймають рішення про встановлення місцевих податків та зборів.
Встановлення місцевих податків та зборів здійснюється у порядку, визначеному Податковим кодексом (п. 12.3 ст. 12 Кодексу).
При прийнятті рішення про встановлення місцевих податків та зборів обов'язково визначаються об'єкт оподаткування, платник податків і зборів, розмір ставки, податковий період та інші обов'язкові елементи, визначені ст. 7 Податкового кодексу з дотриманням критеріїв, установлених розділом XII цього Кодексу для відповідного місцевого податку чи збору.
При цьому сільським, селищним, міським радам та радам об'єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, не дозволяється встановлювати індивідуальні пільгові ставки місцевих податків та зборів для окремих юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців і фізичних осіб або звільняти їх від сплати таких податків та зборів.

ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА

Податковий кодекс — Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. № 2755-VI. Наказ № 11 — наказ Мінфіну України від 14.01.2011 р. № 11 «Про бюджетну класифікацію». Наказ № 408 — наказ Мінфіну України від 10.04.2015 р. № 408 «Про затвердження форми Податкової декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки»

«Гарячі лінії»

Дата: 21 грудня, Четвер
Час проведення: з 14:00 до 16:00
Контактний номер: (044) 501-06-42