ЄСВ

Як нарахувати ЄСВ на лікарняний звільненого працівника

22.05.2017 / 18:20

Працівника згідно з наказом звільнено 20.12.2016 р. Але з 18.12.2016 р. по лютий 2017 р. у нього був  лікарняний, який він надав у лютому 2017 р. Лікарняний оплачено за грудень 2016 р., січень 2017 р. і лютий 2017 р. З’ясуємо, як нараховувати ЄСВ, якщо сума лікарняного за кожен місяць була менше ніж 3 200 грн.

Відповідно до ст. 40 КЗпП не допускається звільнення працівника з ініціативи роботодавця, зокрема, в період його тимчасової непрацездатності.

Якщо працівник звільняється за угодою сторін (п. 1 частини першої ст. 36 КЗпП), то згідно зі ст. 116 цього Кодексу при звільненні працівника виплата всіх сум, що належить йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення.

У разі захворювання працівника (що звільняється за угодою сторін) напередодні звільнення у підприємства немає можливості провести з ним остаточний розрахунок, але це не позбавляє працівника права на оплату листка непрацездатності. Якщо працівник у день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред’явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок (ст. 116 КЗпП).

Правове регулювання надання допомоги у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності застрахованим особам здійснюється відповідно до норм Закону № 1105.

Статтею 19 цього Закону визначено, що право на матеріальне забезпечення та соціальні послуги за страхуванням у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності мають застраховані громадяни України, іноземці, особи без громадянства та члени їх сімей, які проживають в Україні, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обо­в’язковість якого надана Верховною Радою України.

Це право виникає з настанням страхового випадку в період роботи (включаючи час випробування та день звільнення), якщо інше не передбачено законом.

Відповідно до частини другої ст. 22 Закону № 1105 допомога по тимчасовій непраце­здатності внаслідок захворювання або травми, не пов’язаної з нещасним випадком на виробництві та професійним захворюванням, виплачується Фондом соціального страхування України (далі — Фонд) застрахованим особам починаючи з шостого дня непраце­здатності за весь період до відновлення працездатності або до встановлення медико-соціальною експертною комісією інвалідності (встановлення іншої групи, підтвердження раніше встановленої групи інвалідності) незалежно від звільнення застрахованої особи в період втрати працездатності у порядку та розмірах, установлених законодавством.

Відповідно до частини першої ст. 31 цього Закону підставою для призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності є виданий у встановленому порядку листок непрацездатності.

Оплата перших п’яти днів тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов’язаної з нещасним випадком на виробництві, здійснюється за рахунок коштів роботодавця у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (частина друга ст. 22 Закону № 1105).

Працівнику, якого вже звільнено, потрібно надати листок непрацездатності, інакше підприємство не має підстав для нарахування та виплати лікарняних. У такому ­випадку оплату перших п’яти днів тимчасової непрацездатності працівнику нарахують і виплатять не в день звільнення, а пізніше.

Допомогу з Фонду буде виплачено тільки після надходження на окремий рахунок суми коштів, зазначених у заяві-розрахунку. Підприємство після надходження коштів виплачує їх звільненому працівнику.

Таким чином, виплата лікарняних після дати звільнення працівника не порушує вимог ст. 116 КЗпП, але виплатити нараховані лікарняні підприємство зобов’язане в найближчий після нарахування день для виплати заробітної плати, а допомогу з Фонду — після надходження коштів на рахунок.

Згідно з абзацом сьомим частини першої ст. 4 Закону про ЄСВ платниками єдиного внеску є, зокрема, підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, військові частини та органи, що виплачують грошове забезпечення, допомогу по тимчасовій непраце­здатності, зокрема за осіб, які отримують допомогу по тимчасовій непрацездатності.

Базою нарахування єдиного внеску для таких платників є, зокрема, суми оплати перших п’яти днів тимчасової непраце­здатності, що здійснюється за рахунок коштів роботодавця, та допомоги по тимчасовій непрацездатності.

Відповідно до загальних положень Закону про ЄСВ страхувальники — це роботодавці та інші особи, які відповідно до цього Закону зобов’язані сплачувати єдиний внесок.

Застрахована особа — це фізична особа, яка відповідно до законодавства підлягає загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню і сплачує (сплачувала) та/або за яку сплачується чи сплачувався у встановленому законом порядку єдиний внесок.

Після звільнення працівника підприємство не несе обов’язку страхувальника, а відповідно, і платника страхових внесків.

Отже, особам, яким після звільнення нараховано допомогу по тимчасовій непрацездатності, єдиний внесок на зазначені суми не нараховується, оскільки це за межами трудових відносин. У зазначеному випадку вимоги частини п’ятої ст. 8 Закону про ЄСВ не застосовуються.

ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА

КЗпП — Кодекс законів про працю України від 10.12.71 р. Закон про ЄСВ — Закон України від 08.07.2010 р. № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування». Закон № 1105 — Закон України від 23.09.99 р. № 1105-XIV «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування»

«Гарячі лінії»

Дата: 28 вересня, Четвер
Час проведення: з 14:00 до 16:00
Контактний номер: (044) 501-06-42