Інші податки

Закупівля меду у населення

22.05.2017 / 20:53

Суть справи

ДПІ проведено планову документальну виїзну перевірку ТОВ «М» щодо дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.01.2014 р. по 31.03.2016 р., за результатами якої було складено акт перевірки.

Відповідно до матеріалів справи ТОВ «М» протягом 2014 — 2016 рр. здійснювало закупівлю натурального бджолиного меду в населення за готівку без доку­ментального підтвердження його поход­ження. Відомості щодо виплат грошових коштів фізичним особам за періодами наведено у додатку до акта перевірки.

У акті перевірки зазначено, що фізичними особами не підтверджено самостійне вирощування продукції, тому перевіркою зроблено висновок про порушення ТОВ «М» вимог пп. 165.1.24 п. 165.1 ст. 165, підпунктів 168.1.1, 168.1.2 п. 168.1 ст. 168, п. 171.2 ст. 171, п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу та донараховано податок на доходи фізичних осіб.

З урахуванням вищезазначеного та у зв’язку з виплатою доходу на користь фізичних осіб із серпня 2014 р. по березень 2016 р. перевіркою встановлено порушення ТОВ «М» вимог п. 161 підрозді­лу 10 розділу XX Податкового кодексу щодо заниження суми військового збору.

На підставі акта перевірки ДПІ винесено ТОВ «М» податкові повідомлення-рішення про збільшення грошового зобов’язання з податку на доходи фізичних осіб та збільшення грошового зобов’язання з військового збору.

Позиція платника

У поданій скарзі ТОВ «М» не погоджується з нарахуванням податку на доходи з фізичних осіб та військового збору, аргументуючи тим, що нормами Податкового кодексу не передбачено вимагати при виплаті грошових коштів фізичним особам за придбані у них продукти тваринництва (мед) надання довідок про наявність у таких осіб земельних ділянок, а довідка про підтвердження самостійного вирощування, розведення, відгодовування продукції твариництва надається фізичними особами самостійно безпосередньо контролюючому органу під час подання річної декларації у разі якщо сума таких доходів сукупно за рік перевищує 100 розмірів мінімальної заробітної плати. Крім того, скаржник зауважує, що сума коштів, виплачена кожній фізичній особі сукупно за рік, не перевищує 100 розмірів мінімальної заробітної плати та згідно з пп. 165.1.24 п. 165.1 ст. 165 Податкового кодексу не включається до загального річного оподатковуваного доходу.

Витяг з рішення

Підпунктом 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 Податкового кодексу передбачено, що податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов’язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в ст. 167 цього Кодексу.

До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються суми винагород та інших виплат, нарахованих (виплачених) платнику податку відповідно до умов цивільно-правового договору, та інші доходи, крім визначених ст. 165 Податкового кодексу, в якій наведено кінцевий перелік доходів, що не включаються до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу і не підлягають оподаткуванню (підпункти 164.2.2 і 164.2.20 п. 164.2 ст. 164 Кодексу).

Підпунктом 165.1.24 п. 165.1 ст. 165 Податкового кодексу (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що не оподатковуються доходи, отримані від продажу власної сільськогосподарської продукції, що вирощена, відгодована, виловлена, зібрана, виготовлена, вироблена, оброблена та/або перероблена безпосередньо фізичною особою на земельних ділянках, наданих їй у розмірах, встановлених Земельним кодексом для ведення:

  • садівництва та/або для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибні ділянки) та/або для індивідуального дачного будівництва. При цьому якщо власник сільськогосподарської продукції має ще земельні частки (паї), виділені в натурі (на місцевості), але не використовує їх (здає в оренду або обслуговує), отримані ним доходи від продажу сільськогосподарської продукції не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу;
  • особистого селянського господарства та/або земельних частках (паях), виділених в натурі (на місцевості), сукупний розмір яких не перевищує 2 га. При цьому розмір вищезазначених земельних ділянок та розмір виділених в натурі (на місцевості) земельних часток (паїв), які не використовуються (здаються в оренду, обслуговуються), не враховуються.

Якщо розмір земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства перевищує 2 га, дохід від продажу сільськогосподарської продукції підлягає оподаткуванню на загальних підставах.

При продажу сільськогосподарської продукції (крім продукції тваринництва) її власник має подати податковому агенту копію довідки про наявність у нього земельних ділянок. Оригінал довідки зберігається у власника сільськогосподарської продукції протягом строку позовної давності з дати закінчення дії такої довідки. Довідка видається сільською, селищною або міською радою за місцем податкової адреси (місцем проживання) платника податку протягом п’яти робочих днів з дня отримання відповідною радою письмової заяви про видачу такої довідки.

При продажу власної продукції тваринництва груп 1 — 5, 15, 16 та 41 УКТ ЗЕД отримані від такого продажу доходи не є оподатковуваним доходом, якщо їх сума сукупно за рік не перевищує 100 роз­­мірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року. Такі фізичні особи здійснюють продаж зазначеної продукції без отримання довідки про наявність земельних ділянок.

У разі коли сума отриманого доходу перевищує встановлений пп. 165.1.24 п. 165.1 ст. 165 Податкового кодексу розмір, фізична особа зобов’язана надати контролюючому органу довідку про самостійне вирощування, розведення, відгодовування продукції тваринництва, що видається у довільній формі сільською, селищною або міською радою за місцем податкової адреси (місцем проживання) власника продукції тваринництва. Якщо довідкою підтверджено вирощування проданої продукції тваринництва безпосередньо платником податку, оподаткуванню підлягає дохід, що перевищує 100 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року.

Якщо таким платником не підтверджено самостійне вирощування, розведення, відгодовування продукції тваринництва, доходи від продажу якої він отримав, ці доходи підлягають оподаткуванню на загальних підставах.

Підпунктом 14.1.234 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу визначено, що сільськогосподарська продукція (сільськогосподарські товари) для цілей глави 1 розділу XIV цього Кодексу — продукція/товари, що підпадають під визначення груп 1 — 24 УКТ ЗЕД, якщо при цьому такі товари (продукція) вирощуються, відгодовуються, виловлюються, збираються, виготовляються, вироб­ляються, переробляються безпосередньо виробником цих товарів (продукції), а також продукти обробки та переробки цих товарів (продукції), якщо вони були придбані або вироблені на власних або орендованих потужностях (площах) для продажу, переробки або внутрішньогосподарського споживання.

Згідно з УКТ ЗЕД код продукту 0409 00 00 00 — мед натуральний групи 4 — молоко та молочні продукти; яйця птиці; натуральний мед; їстівні продукти тваринного походження — належить до розділу І — живі тварини, продукти тваринного походження.

Пунктом 44.1 ст. 44 Податкового кодексу встановлено, що для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних із визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’я­зань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’я­заних з обчисленням та сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, передбаченими абзацом першим вищезазначеного пункту.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій, що встановлено частиною першою ст. 9 Закону про бухоблік (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин). Закупівлю сільськогосподарської продукції у фізичних осіб можна оформити такими первинними документами: закупівельним актом та закупівельною відомістю. У листі № 31-03430-01-10/22335 роз’яснено, що закупівельний акт або закупівельна відомість (якщо складається замість акта) повинні містити, зокрема, такі дані: місце укладання угоди; прізвище, ім’я, по батькові продавця; найменування продукції, ціну одиниці продукції; обсяг проданої продукції; суму виплачених коштів; підпис продавця про отримання коштів.

Крім того, у цих документах слід також зазначити реєстраційний номер облікової картки платника податків — продавця сільськогосподарської продукції або серію та номер паспорта (якщо продавець через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний контролюючий орган і має відмітку в паспорті); реквізити довідки про наявність у фізичної особи земельних ділянок (за наявності); загальну суму нарахованого доходу та суму утриманого при виплаті коштів податку на доходи фізичних осіб у разі, якщо він утримувався.

Пунктом 176.2 ст. 176 Податкового кодексу встановлено, що податкові агенти зобов’язані, зокрема, своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, що виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати за її рахунок; подавати у строки, встановлені цим Кодексом для податкового кварталу, податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку до контролюючого органу за місцем свого розташування; нести відповідальність у випадках, визначених цим Кодексом.

З 03.08.2014 р. набрали чинності зміни до Податкового кодексу, внесені Законом № 1621, якими підрозділ 10 розділу ХХ цього Кодексу доповнено п. 161, відповідно до якого тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір.

Платниками такого збору є особи, визначені п. 162.1 ст. 162 Податкового кодексу, зокрема фізична особа — резидент (нерезидент), яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні; податковий агент (пп. 1.1 п. 161 підрозділу 10 розділу ХХ Кодексу).

Підпунктом 1.2 п. 161 підрозділу 10 розділу ХХ зазначеного Кодексу (у редакції, чинній до 01.01.2015 р.) встановлено, що об’єктом оподаткування військовим збором є доходи у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв’язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами; виграшу в державну та недержавну грошову лотерею, виграш гравця (учасника), отриманий від організатора азартної гри.

Законом № 71 пп. 1.2 п. 161 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу викладено в такій редакції: об’єктом оподаткування військовим збором є доходи, визначені ст. 163 цього Кодексу.

Відповідно до пп. 1.7 зазначеного пункту звільняються від оподаткування збором доходи, що згідно з розділом IV Кодексу не включаються до загального оподатковуваного доходу фізичних осіб (не підлягають оподаткуванню, оподатковуються за нульовою ставкою), крім доходів, зазначених у підпунктах 165.1.2, 165.1.18, 165.1.25, 165.1.52 п. 165.1 ст. 165 Податкового кодексу.

Як свідчать обставини справи, мед відповідно до УКТ ЗЕД належить до продуктів тваринного походження. Таким чином, при закупівлі у населення продукції тваринництва, у тому числі меду, та виплаті таким особам коштів слід керуватися нормами пп. 165.1.24 п. 165.1 ст. 165 зазначеного Кодексу, яким не передбачено обов’язку перевірки податковим агентом довідки про самостійне вирощування, розведення, відгодовування продукції тваринництва. Крім того, доходи, отримані фізичними особами від продажу власної продукції тваринництва, є об’єктом оподаткування військовим збором з 01.01.2015 р.

Пунктом 56.4 ст. 56 Податкового кодексу передбачено, що під час процедури адміністративного оскарження обов’язок доведення того, що будь-яке нарахування, здійснене контролюючим органом у випадках, визначених цим Кодексом, або будь-яке інше рішення контролюючого органу є правомірним, покладається на контролюючий орган.

Податкове повідомлення-рішення про визначення суми грошового зобов’язання платника податків або будь-яке інше рішення контролюючого органу може бути скасовано контролюючим органом вищого рівня під час проведення процедури його адміністративного оскарження та в інших випадках у разі встановлення невідповідності таких рішень актам законодавства (п. 55.1 ст. 55 Податкового кодексу).

Враховуючи вищезазначене, рішенням, прийнятим за розглядом повторної скарги, податкові повідомлення-рішення про нарахування податку на доходи фізичних осіб та військового збору скасовано, а скаргу ТОВ «М» — задоволено.

ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА

Земельний кодекс —Земельний кодекс України від 25.10.2001 р. № 2768-III. Податковий кодекс — Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. № 2755-VI. Закон про бухоблік — Закон України від 16.07.99 р. № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». Закон № 71 — Закон України від 28.12.2014 р. № 71-VIIІ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи». Закон № 1621 — Закон України від 31.07.2014 р. № 1621-VII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України». Лист № 31-03430-01-10/22335 — лист Мінфіну України від 03.12.2004 р. № 31-03430-01-10/22335 «Про реквізити закупівельного акта» 

«Гарячі лінії»

Дата: 28 вересня, Четвер
Час проведення: з 14:00 до 16:00
Контактний номер: (044) 501-06-42