Оплата праці

Відпустки: розрахунок та право на них

06.06.2017 / 11:32

Ось і літо — час іти у відпустку. Якщо для працівника — це радісна подія, то для бухгалтера та кадровика, навпаки, напружена пора, пов’язана з оформленням відпусток та виплатою відпускних. Аби впоратись із цими завданнями, пропонуємо до розгляду запитання, що найчастіше виникають під час розрахунку відпускних та можуть вплинути на право їх надання.

Як визначити розрахунковий період

За загальним правилом розрахунковим періодом для обчислення відпускних та компенсації за невикористані відпустки вважається період за останні 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю надання відпустки або виплати компенсації за невикористані відпустки.

Якщо працівник пропрацював на підприємстві, в установі, організації менше року, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за фактичний час роботи, тобто з першого числа місяця після оформлення на роботу до першого числа місяця, в якому надається відпустка або виплачується компенсація за невикористану відпустку.

Проте, наприклад, якщо працівника зараховано на роботу 03.05.2017 р. (не в перший календарний день місяця), але цей день є першим робочим днем місяця за графіком роботи підприємства, то зазначений місяць враховуватиметься повністю при обчисленні середньої заробітної плати для працівника, який відпрацював на підприємстві менше року. А у разі якщо працівника зараховано на роботу вже 04.05.2017 р., то зазначений місяць при обчисленні середньої заробітної плати не враховуватиметься.

Якщо у працівника відсутній розрахунковий період, наприклад, прийнятий на роботу 04.05.2017 р., а звільняється 26.06.2017 р., тобто відсутній повністю відпрацьований місяць, середня заробітна плата для розрахунку відпускних (частіше — компенсації за невикористану відпустку) обчислюється відповідно до передостаннього абзацу п. 4 Порядку № 100 виходячи з установлених йому в трудовому договорі тарифної ставки, посадового (місячного) окладу.

Які дні включають до розрахунку

При визначенні тривалості розрахункового періоду святкові та неробочі дні (ст. 73 КЗпП) не враховуються. Для зручності наведемо інформацію про календарні дні, що враховуються при визначенні тривалості розрахункового періоду (табл. 1).

Таблиця 1

Місяць

Кількість
календарних днів

Кількість святкових і неробочих днів
(число місяця, на яке припадає свято)

Календарні дні,
що враховуються

2016 рік

Травень

31

3 (1, 2, 9)

28

Червень

30

2 (19, 28)

28

Липень

31

31

Серпень

31

1 (24)

30

Вересень

30

30

Жовтень

31

1 (14)

30

Листопад

30

30

Грудень

31

31

2017 рік

Січень

31

2 (1, 7)

29

Лютий

28

28

Березень

31

1 (8)

30

Квітень

30

1 (16)

29

Травень

31

3 (1, 2, 9)

28

Червень

30

2 (4, 28)

28

Липень

31

31

Серпень

31

1 (24)

30

Вересень

30

30

Жовтень

31

1 (14)

30

Листопад

30

30

Грудень

31

31

Час, протягом якого працівник згідно з чинним законодавством або з інших поважних причин не працював і за ним не зберігався заробіток або зберігався частково, виключається з розрахункового періоду.

Це періоди, коли:

  • працівник з незалежних від нього причин працював у режимі неповного робочого тижня (наприклад, наказом по підприємству працівника переведено на роботу на умовах неповного робочого тижня у зв’язку з неможливістю забезпечити роботою впродовж нормальної тривалості робочого тижня);
  • було оформлено простій не з вини працівника;
  • працівнику надавалася відпустка без збереження заробітної плати відповідно до статей 25 і 26 Закону про відпустки тощо.

При обчисленні середньої зарплати для оплати часу відпустки або виплати компенсації за невикористані дні відпустки включаються*: 

  • основна заробітна плата
  • доплати і надбавки (за надурочну роботу та роботу в нічний час; суміщення професій і посад; розширення зон обслуговування або виконання підвищених обсягів робіт робітниками-погодинниками; високі досягнення в праці (висока професійна майстерність)
  • умови праці; інтенсивність праці; керівництво бригадою; вислуга років та інші
  • виробничі премії (премії, які не мають разового характеру, тобто виплачуються щомісяця, щокварталу, раз у півріччя) та премії за економію конкретних видів палива, електроенергії і теплової енергії
  • винагорода за підсумками річної роботи і за вислугу років
  • індексація
  • виплати за час, протягом якого за працівником зберігався середній заробіток (за час попередньої щорічної відпустки, службового відрядження тощо), та допомога у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю

___________
*Усі виплати включаються до розрахунку середньої заробітної плати у тому розмірі, в якому вони нараховані, без виключення сум відрахування на податки, стягнення аліментів тощо, за винятком відрахувань із заробітної плати осіб, засуджених за вироком суду до виправних робіт без позбавлення волі.

При обчисленні середньої зарплати у всіх випадках її збереження у розрахунку не враховуються:                

  • виплати за виконання окремих доручень (одноразового характеру), що не входять в обов’язки працівника (за винятком доплат за суміщення професій і посад, розширення зон обслуговування або виконання додаткових обсягів робіт і виконання обов’язків тимчасово відсутніх працівників, а також різниці в посадових окладах, що виплачується працівникам, які виконують обов’язки тимчасово відсутнього керівника підприємства або його структурного підрозділу і не є штатними заступниками)
  • одноразові виплати (компенсація за невикористану відпустку, матеріальна допомога, допомога працівникам, які виходять на пенсію, вихідна допомога тощо)
  • компенсаційні виплати на відрядження і переведення (добові, оплата за проїзд, витрати на наймання житла, підйомні, надбавки, що виплачуються замість добових)
  • премії за винаходи та раціоналізаторські пропозиції, за сприяння впровадженню винаходів і раціоналізаторських пропозицій, за впровадження нової техніки і технології, за збирання і здавання брухту чорних, кольорових і дорогоцінних металів, збирання і здавання на відновлення відпрацьованих деталей машин, автомобільних шин, введення в дію виробничих потужностей та об’єктів будівництва (за винятком таких премій працівникам будівельних організацій, що виплачуються у складі премій за результатами господарської діяльності)
  • грошові та речові винагороди за призові місця у змаганнях, оглядах, конкурсах тощо
  • пенсії, державна допомога, соціальні та компенсаційні виплати
  • літературний гонорар штатним працівникам газет і журналів, що виплачується за авторським договором
  • вартість безплатно виданих спецодягу, спецвзуття та інших засобів індивідуального захисту, мила, змивних і знешкоджувальних засобів, молока та лікувально-профілактичного харчування
  • дотації на обіди, проїзд, вартість оплачених підприємством путівок до санаторіїв і будинків відпочинку
  • виплати, пов’язані з ювілейними датами, днем народження, за довголітню і бездоганну трудову діяльність, активну громадську роботу тощо
  • вартість безплатно наданих деяким категоріям працівників комунальних послуг, житла, палива та сума коштів на їх відшкодування
  • заробітна плата на роботі за сумісництвом (за винятком працівників, для яких включення її до середнього заробітку передбачено чинним законодавством)
  • суми відшкодування шкоди, заподіяної працівникові каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я
  • доходи (дивіденди, проценти), нараховані за акціями трудового колективу і вкладами членів трудового колективу в майно підприємства
  • компенсація працівникам втрати частини заробітної плати у зв’язку з порушенням термінів її виплати

Якщо працівником відпрацьовано менше року

Приклад 1

Працівника прийнято на роботу 03.01.2017 р. (перший робочий день місяця за графіком підприємства). З 12.06.2017 р. йому надається щорічна відпустка на чотири календарні дні.

Заробітна плата за січень — травень 2017 р. становить 31 550 грн.

Розрахуємо суму відпускних.

Оскільки працівник на підприємстві відпрацював
менше року, то середня заробітна плата обчислюватиметься за фактичний час роботи (з першого числа місяця після оформлення на роботу
до першого числа місяця, в якому надається
відпустка).

Зазначимо, що 03.01.2017 р. є першим робочим днем місяця за графіком роботи підприємства, то січень враховуватиметься повністю при розрахунку середньої заробітної плати.

Розрахунковим періодом для такого працівника буде січень — травень 2017 р., у якому 144 к. дн.

Визначимо середньоденну заробітну плату:

31 550 грн : 144 к. дн. = 219,10 грн.

Сума відпускних становить:

219,10 грн × 4 к. дн. = 876,4 грн.

Відпустка за кілька років

Приклад 2

Працівнику з 03.07.2017 р. надається відпустка на 29 календарних днів (24 календарні дні — відпустка за розрахунковий період з липня 2016 р. по червень 2017 р., а 5 календарних днів — відпустка за розрахунковий період з січня 2016 р. по травень 2017р.).

Заробітна плата працівника за розрахунковий період липень 2016 р. — червень 2017 р. становить 82 560 грн. Розрахуємо суму відпускних.

Той факт, що розрахунок відпускних здійснюється за кілька попередніх років жодним чином не впливає на розрахунок середнього заробітку.

Розрахунковим періодом для обчислення середнього заробітку тут буде липень 2016 р. — червень 2017 р., у якому 354 к. дн.

Визначимо середньоденну заробітну плату:

82 560 грн : 354 к. дн. = 233,22 грн.

Сума відпускних становить:

233,22 грн × 29 к. дн. = 6 763,38 грн.

Як врахувати річну премію

Премії включаються до заробітку того місяця, на який вони припадають згідно з розрахунковою відомістю на заробітну плату.

Одноразова винагорода за підсумками роботи за рік і за вислугу років включається до середнього заробітку шляхом додавання до заробітку кожного місяця розрахункового періоду 1/12 винагороди, нарахованої в поточному році за попередній календарний рік (п. 3 Порядку № 100).

Отже, основною умовою врахування одноразової винагороди за підсумками роботи за рік та за вислугу років при обчисленні середньої заробітної плати у всіх випадках її збереження є її нарахування в поточному році за попередній рік.

Якщо ця умова не виконується і винагорода нараховується в поточному році за поточний рік, то така винагорода не включається до розрахунку середньої заробітної плати.

Приклад 3

Працівнику з 19.06.2017 р. надається відпустка на сім календарних днів. Заробітна плата працівника за розрахунковий період червень 2016 р. — травень 2017 р. становить 94 430 грн. Крім того, у січні 2017 р. йому нараховано річну премію за 2016 р. — 6 800 грн.

Розрахуємо суму відпускних.

Кількість днів у розрахунковому періоді червень 2016 р.— травень 2017 р. — 354 к. дн. Оскільки розрахунковий період складається з 12 місяців, то до заробітної плати за період включається вся сума премії.

Визначимо середньоденну заробітну плату:

(94 430 грн + 6 800 грн) : 354 к. дн. = 285,96 грн.

Сума відпускних становить: 285,96 грн × 7 к. дн. = 2 001,72 грн.

Приклад 4

Працівника прийнято на роботу 17.10.2016 р., а в січні 2017 р. йому нараховано премію за підсумками роботи за 2016 р. у сумі 8 200 грн. У червні 2017 р. працівник йде у щорічну відпустку на 24 календарні дні. Заробітна плата за розрахунковий період листопад 2016 р. — травень 2017 р. становить 57 820 грн (без урахування винагороди за підсумками роботи за 2016 рік). Розрахуємо суму відпускних. Кількість календарних днів у розрахунковому періоді — 205 к. дн. Оскільки за кожний місяць розрахункового періоду включають 1/12 винагороди за підсумками роботи за рік, то до розрахунку відпускних потрапить 7/12 річної премії, тобто 4 783,33 грн
(8 200 грн : 12 × 7). 

Визначимо суму доходу, що входить до розрахунку середньої заробітної плати: 57 820 грн + 4 783,33 грн = 62 603,33 грн.

Визначимо середньоденну заробітну плату:

62 603,33 грн : 205 к. дн. = 305,38 грн.

Сума відпускних становить: 305,38 грн × 24 к. дн. = 7 329,12 грн.

Якщо ще невідомо розмір зарплати за останній місяць розрахункового періоду

У разі коли нарахування середньої заробітної плати проводиться до закриття відомостей на заробітну плату, після проведення нарахування всіх виплат працівнику можуть здійснити перерахунок середньої заробітної плати з урахуванням донарахованих сум.

При обчисленні середньої заробітної плати для працівника з відрядною формою оплати праці у разі відсутності оперативних даних за останній місяць розрахункового періоду він може замінюватись іншим місяцем, що безпосередньо передує розрахунковому періоду.

Наприклад, працівнику надається відпустка з 01.06.2017 р., тобто розрахунковий період червень 2016 р. — травень 2017 р. і ще відсутні оперативні дані щодо його заробітної плати за травень 2017 р., йому можуть провадити розрахунок середньої заробітної плати з урахуванням заробітної плати за квітень 2017 р. Після визначення розміру заробітної плати за травень 2017 р. буде проведено перерахунок і за потребою донараховано або зменшено суму відпускних. 

При неповному робочому часі

Час, протягом якого працівник згідно з чинним законодавством або з інших поважних причин не працював і за ним не зберігався заробіток або зберігався частково, виключається з розрахункового періоду.

Це стосується і періоду, коли працівника наказом по підприємству переведено на роботу на умовах неповного робочого тижня у зв’язку з неможливістю забезпечити роботою впродовж нормальної тривалості робочого тижня.

Проте якщо йдеться про неповний робочий день (незалежно чи то з ініціативи працівника, чи роботодавця), то при розрахунку відпускних немає жодних відмінностей від звичайного розрахунку.

Приклад 5

Із січня 2017 р. за ініціативою роботодавця працівник виконує роботу на умовах неповного робочого тижня (чотири дні на тиждень з понеділка по четвер).

У червні 2017 р. працівник йде у щорічну відпустку на 14 календарних днів.

Заробітна плата за розрахунковий період червень 2016 р. — травень 2017 р. становить 51 360 грн.

Розрахуємо суму відпускних.

Кількість днів у розрахунковому періоді, коли працівник не працював у зв’язку із запровадженням неповного робочого тижня, становить 20 к. дн.

(3 к. дн. у січні + 4 к. дн. у лютому + 5 к. дн. у березні + 4 к. дн. у квітні + 4 к. дн. у травні).

Кількість календарних днів у розрахунковому періоді — 334 к. дн. (354 к. дн. – 20 к. дн.).

Визначимо середньоденну заробітну плату: 51 360 грн : 334 к. дн. = 153,77 грн.

Сума відпускних становить: 153,77 грн × 14 к. дн. = 2 152,78 грн.

Лікарняний у розрахунковому періоді

Сума допомоги по тимчасовій непраце­здатності включається при розрахунку середньої заробітної плати для оплати відпусток.

Приклад 6

Працівник йде у щорічну відпустку у липні 2017 р. на 14 календарних днів. Розрахунковий період: липень 2016 р. — червень 2017 р. При цьому у березні 2017 р. працівник був на лікарняному. Заробітна плата за розрахунковий період — 93 290 грн, допомога по тимчасовій непрацездатності — 2 410 грн. Як обчислити відпускні?

Кількість календарних днів у розрахунковому періоді — 354 к. дн.

Визначимо середньоденну заробітну плату:

(93 290 грн + 2 410 грн) : 354 к. дн. = 270,34 грн.

Сума відпускних становитиме: 270,34 грн × 14 к. дн. = 3 784,76 грн.

Якщо заробіток відсутній

Якщо перед початком відпустки працівник не мав заробітку не із своєї вини, то розрахунок здійснюють на підставі установленого в трудовому договорі працівника посадового окладу (тарифної ставки) на момент здійснення обчислення.

Приклад 7

Жінка йде у щорічну відпустку у червні 2017 р. на 24 календарні дні одразу після відпустки по догляду за дитиною до трьох років. Посадовий оклад працівниці на день оформлення відпустки — 5 200 грн. Як розраховуються відпускні?

Кількість календарних днів у розрахунковому періоді з червня 2016 р. по травень 2017 р. — 354 к. дн.

Визначимо середньоденну заробітну плату: (5 200 грн × 12 міс.) : 354 к. дн. = 176,27 грн.

Сума відпускних становитиме: 176,27 грн × 24 к. дн. = 4 230,48 грн.

Коли відбулося підвищення зарплати

Згідно з п. 10 Порядку № 100 у разі підвищення тарифних ставок i посадових окладів відповідно до актів законодавства, а також за рішеннями, передбаченими в колективних договорах, як у розрахунковому перiодi, так i в перiодi, впродовж якого за працiвником зберiгається середнiй заробiток, заробiтна плата, включаючи премiї та iншi виплати, що враховуються для обчислення середньої заробiтної плати, за промiжок часу до пiдвищення коригуються на коефiцiєнт їх підвищення.

Якщо оклад підвищено в розрахунковому періоді, то зарплату коригують за проміжок часу до підвищення на коефіцієнт підвищення. Зарплату в місяці розрахункового періоду, в якому було підвищення зарплати, не коригують.

Коефіцієнт коригування розраховується шляхом ділення посадового окладу (тарифної ставки), установлених працівникові після підвищення, на посадовий оклад (тарифну ставку), які були у працівника до підвищення.

Такий коефіцієнт має розраховуватися по кожному працівнику окремо стосовно кожного випадку підвищення посадового окладу (тарифної ставки).

Розрахований коефіцієнт (чи кілька коефіцієнтів, якщо підвищення відбувалося кілька разів) множать на суми виплат за період до підвищення. Виходячи з відкоригованої заробітної плати визначають середній заробіток для розрахунку виплат.

Слід зазначити, що на госпрозрахункових підприємствах і в організаціях заробітну плату та інші виплати коригують з урахуванням їх фінансових можливостей. Тобто у разі відсутності фінансових можливостей такі підприємства мають право зменшити коефіцієнт коригування, видавши відповідний наказ (розпорядження). Такий наказ має бути обов’язково погоджено з профспілковим комітетом підприємства або іншим органом, уповноваженим на представництво трудовим колективом. Проте взагалі не проводити коригування таке підприємство не має права.

Зверніть увагу, що при розрахунку виплат, які провадяться у розмірі середньомісячної (середньоденної) заробітної плати, а не є збереженням середнього заробітку, коригування не проводиться. У цьому разі коригування здійснюється тільки тоді, коли підвищення посадових окладів (тарифної ставки) відбулося в розрахунковому періоді при обчисленні такої виплати.

До виплат, які провадяться у розмірі середньомісячної (середньоденної) заробітної плати, належать, наприклад, матеріальна допомога на оздоровлення, вихідна допомога при звільненні, компенсація за невикористану відпустку.

Приклад 8

Працівнику надається щорічна відпустка з 19.06.2017 р. по 13.07.2017 р. (на 24 календарні дні).

Розрахунковий період червень 2016 р. — травень 2017 р. Його посадовий оклад становить 5 200 грн. З 01.07.2017 р. на підприємстві заплановано підвищення посадових окладів на 10 %.

Якщо підвищення посадового окладу відбулося поки працівник знаходився у щорічній відпустці, то коригуванню підлягає лише заробіток за період із дня підвищення посадового окладу.

Заробітна плата працівника за місяці розрахункового періоду становить: 5 200 грн × 12 = 62 400 грн.

Середньоденна заробітна плата дорівнює:
62 400 грн : 354 к. дн. = 176,27 грн.

Розрахуємо суму відпускних за період з 19.06.2017 р. по 30.06.2017 р.:

176,27 грн × 11 к. дн. = 1 938,97 грн.

Визначимо новий посадовий оклад працівника:
5 200 грн + (5 200 грн × 0,1) = 5 720 грн.

Коефіцієнт коригування дорівнює: 5 720 грн : 5 200 грн = 1,1.

На цей коефіцієнт необхідно відкоригувати відпускні за період з 01.07.2017 р. по 13.07.2017 р., після чого їх розмір становитиме:
176,27 грн × 1,1 × 13 к. дн. = 2 520,66 грн.

Якщо у розрахунковому періоді — відпустка без збереження зарплати

Час відпустки без збереження заробітної плати не входить до розрахункового періоду. Відповідно розрахунковий період зменшується на час такої відпустки, якщо вона мала місце в цьому періоді.

Приклад 9

Працівник йде у щорічну відпустку на 14 календарних днів у червні 2017 р.

Заробітна плата за розрахунковий період з червня 2016 р. по травень 2017 р. становить 73 630 грн. Крім того, у квітні 2017 р. працівник був у відпустці без збереження заробітної плати 15 днів.

Як розрахувати суму відпускних?

Визначимо кількість календарних днів у розрахунковому періоді: 354 к. дн. – 15 к. дн. = 339 к.дн.

Визначимо середньоденну заробітну плату:
73 630 грн : 339 к. дн. = 217,20 грн.

Сума відпускних становить:
217,20 грн × 14 к. дн. = 3 040,8 грн.

Якщо у розрахунковому періоді —декретна відпустка

Пунктом 3 Порядку № 100 визначено, що при обчисленні середньої заробітної плати для оплати часу щорічної відпустки включаються виплати за час, протягом якого працівнику зберігається середній заробіток (за час попередньої щорічної відпустки, виконання державних і громадських обов’язків, службового відрядження тощо), та допомога у зв’язку з тимчасовою непраце­здатністю.

Оскільки допомога по вагітності та пологах не передбачена п. 4 Порядку № 100, що регламентує перелік виплат, які не включаються при обчисленні середньої заробітної плати, і, зокрема, розраховується виходячи із середнього заробітку працівниці, яка хоч фактично і не працювала, але перебувала у трудових відносинах з підприємством, то така допомога включається до виплат, які враховуються під час обчислення середньої заробітної плати для оплати часу щорічної відпустки. Тобто час відпустки по вагітності та пологах входить до розрахункового періоду.

На відміну від відпустки по вагітності та пологах, відпустка по догляду за дитиною до трьох років до розрахункового періоду не входить.

Приклад 10

Працівниця підприємства йде у щорічну відпустку у червні 2017 р. на 24 календарні дні. Розрахунковий період червень 2016 р. — травень 2017 р. При цьому в цей період вона перебувала: з 01.07.2016 р. по 04.11.2016 р. у відпустці по вагітності та пологах; з 05.11.2016 р. по 31.01.2017 р. у відпустці по догляду за дитиною до трьох років.

Заробітна плата працівниці за червень 2016 р. та за лютий — травень 2017 р. — 31 650 грн, допомога по вагітності та пологах — 26 580 грн. Як розрахувати суму відпускних?

Визначимо кількість календарних днів у розрахунковому періоді:

354 к. дн. — 88 к. дн. відпустки по догляду за дитиною до трьох років = 266 к. дн.

Визначимо середньоденну заробітну плату:

(31 650 грн + 26 580 грн) : 266 к. дн. = 218,91 грн.

Сума відпускних становитиме: 218,91 грн × 24 к. дн. = 5 253,84 грн.

Якщо відкликали з відпустки

Відкликання працівника із щорічної відпустки допускається, але лише для відвернення стихійного лиха, виробничої аварії або негайного усунення їх наслідків, для відвернення нещасних випадків, простою, загибелі або псування майна підприємства, установи, організації.

У разі відкликання працівника з відпустки його працю оплачують з урахуванням тієї суми, що була нарахована на оплату невикористаної частини відпустки (ст. 12 Закону про відпустки).

При наступному наданні працівнику невикористаних днів щорічної відпустки середню заробітну плату розраховують із заробітку за 12 місяців, що передують місяцю, в якому надається відпустка.

Приклад 11

22.05.2017 р. працівника у зв’язку з виробничою необхідністю відкликали з відпустки, в яку він пішов 15.05.2017 р. на 24 календарні дні. Сума нарахованих відпускних становить 5 040 грн, а заробітна плата за травень 2017 р. — 4 100 грн. При цьому працівник використав сім календарних днів відпустки. Як бути у цьому випадку?

Оплату невикористаних днів відпустки необхідно утримати із заробітної плати працівника за травень 2017 р.

Визначимо кількість днів невикористаної відпустки:

24 к. дн. – 7 к. дн. = 17 к. дн.

Визначимо суму відпускних за невикористані дні відпустки:

5 040 грн : 24 к. дн. × 17 к. дн. = 3 570 грн.

Визначимо суму, яка має бути донарахована за травень 2017 р. з урахуванням уже нарахованої середньої заробітної плати за невикористані дні відпустки:

4 100 грн – 3 570 грн = 530 грн.

Грошова компенсація за невикористану відпустку

Грошова компенсація виплачується у разі звільнення працівника за всі не використані ним дні щорічної відпустки, а також за додаткові відпустки працівникам, які мають дітей.

При цьому в разі звільнення керівних, педагогічних, наукових, науково-педагогічних працівників, спеціалістів навчальних закладів, які до звільнення пропрацювали не менш як 10 місяців, грошова компенсація виплачується за не використані ними дні щорічних відпусток з розрахунку повної їх тривалості.

Отже, при проведенні остаточного розрахунку працівнику мають виплатити компенсацію за невикористану відпустку, навіть якщо вона не надавалася працівнику, наприклад, протягом 5 — 6 років. При цьому розрахунковим періодом є середня зарплата за останні 12 місяців, що передують виплаті грошової компенсації.

За бажанням працівника йому компенсують частину щорічної відпустки (крім додаткової відпустки працівникам, які мають дітей). При цьому тривалість наданої працівникові щорічної та додаткових відпусток не повинна бути менше ніж 24 календарні дні.

При переведенні працівника на роботу на інше підприємство грошову компенсацію за невикористані ним дні щорічних відпусток за його бажанням має бути перераховано на рахунок підприємства, на яке пере­йшов працівник.

У разі смерті працівника грошова компенсація за не використані ним дні щорічних відпусток, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, виплачується спадкоємцям.

Які відпустки підлягають компенсації при звільненні, а які не підлягають, розглянемо в табл. 2.

Таблиця 2

Компенсації підлягають

Компенсації не підлягають

Щорічні відпустки

Основна відпустка

Додаткова відпустка за роботу із шкідливими і важкими умовами праці

Додаткова відпустка за особливий характер праці

Додаткова соціальна відпустка працівникам, які мають дітей

Інші щорічні додаткові відпустки, передбачені законодавством 

Відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами

Відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею  трьох років

Додаткові відпустки у зв’язку із навчанням

Творчі відпустки

Відпустки працівникам віком до 18 років 

Сума компенсації за невикористану відпустку здійснюється відповідно до Порядку № 100 аналогічно розрахунку сум відпускних.

Приклад 12

Працівника прийнято на роботу 15.08.2016 р., а звільняється він 31.05.2017 р. Розрахунковий період — вересень 2016 р. — квітень 2017 р. Заробітна плата працівника за розрахунковий період становить 64 980 грн.

Тривалість щорічної основної відпустки — 24 календарні дні.

Як розраховується компенсація за невикористану відпустку?

У такій ситуації травень не враховують при обчисленні середньої заробітної плати, оскільки Порядком № 100 визначено, що відпускні розраховують за останні 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю надання відпустки або виплати компенсації за невикористані відпустки.

Визначимо кількість календарних днів у розрахунковому періоді — 237 к. дн.

Визначимо середньоденну заробітну плату:

64 980 грн : 237 к. дн. = 274,18 грн.

Визначимо кількість днів невикористаної відпустки:

24 к. дн. : 354 к. дн. × (17 к. дн. + 30 к. дн. + 31 к.д. + 30 к. дн. + 31 к. дн. + 31 к. дн. + 28 к. дн. + 31 к. дн. + 30 к. дн. + 31 к. дн.) = 24 к. дн. : 354 к. дн. × 290 к. дн. = 19,66 = 20 к. дн.

Сума компенсації становитиме:

274,18 грн × 20 к. дн. = 5 483,6 грн.

Відповідальність за ненадання щорічної відпустки

Статтею 45 Конституції передбачено, що кожен, хто працює, має право на відпочинок, яке забезпечується, зокрема, шляхом надання оплачуваних щорічних відпусток.

Право на відпустки мають громадяни України, які перебувають у трудових відносинах з підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, виду діяльності та галузевої належності, а також працюють за трудовим договором у фізичної особи — підприємця.

Іноземці та особи без громадянства, які працюють в Україні, мають право на відпустки нарівні з громадянами України (ст. 2 Закону про відпустки).

Порядок і умови надання щорічних відпусток регулюються ст. 79 КЗпП та ст. 10 Закону про відпустки. Згідно з нормами зазначених статей надання відпустки є обов’язком роботодавця.

Відповідно до частини першої ст. 6 Закону про відпустки щорічна основна відпустка надається працівникам тривалістю не менш як 24 календарні дні за відпрацьований робочий рік, що відлічується з дня укладення трудового договору.

Заборонено ненадання щорічних відпусток повної тривалості протягом двох років підряд, а також ненадання їх протягом робочого року особам віком до 18 років та працівникам,
які мають право на щорічні додаткові відпустки за роботу із шкідливими і важкими умовами чи з особливим характером праці (частина п’ята ст. 11 Закону про відпустки).

Чинним законодавством не передбачено терміну давності, після якого втрачається право на щорічну відпустку. Якщо працівник з якихось причин не використав її за кілька попередніх років, то він має право на неї. Це узгоджується також зі ст. 24 Закону про відпустки, якою визначено, що у разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі не використані ним дні щорічної відпустки, отже, вони зберігаються.

Черговість надання відпусток визначається графіками, які затверджуються роботодавцем за погодженням з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником) чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом і доводяться до відома всіх працівників. При складанні графіків надання відпусток ураховуються інтереси виробництва, особисті інтереси працівників та можливості для їхнього відпочинку.

Частиною п’ятою ст. 79 КЗпП передбачено, що конкретний період надання щорічних відпусток у межах, установлених графіком, узгоджується між працівником і роботодавцем, який зобов’язаний письмово повідомити працівника про дату початку відпустки не пізніш як за два тижні до встановленого графіком терміну.

У разі якщо працівник відмовляється використати надане йому Конституцією, Законом про відпустки право на відпочинок (щорічну відпустку), враховуючи обов’язковість надання відпустки, робото­давець має право в межах, установлених графіком відпусток, без заяви працівника видати наказ про надання йому відпустки.

Особи, винні в порушенні законодавства про відпустки, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Так, абзацом восьмим частини другої ст. 265 КЗпП передбачено фінансову відповідальність роботодавця за порушення інших вимог трудового законодавства у розмірі мінімальної заробітної плати (на сьогодні — це 3 200 грн).  Слід зазначити, що цією нормою не встановлено відповідальність за кожного працівника.

Крім того, посадову особу може бути притягнено до адміністративної відповідальності за частиною першою, а у разі повторного вчинення порушення протягом року або вчинення порушення щодо непов­нолітнього, вагітної жінки, одинокого батька, матері або особи, яка їх замінює і виховує дитину віком до 14 років або дитину-інваліда, — за частиною другою ст. 41 КпАП.

Розмір штрафу становитиме від 510 до 1 700 грн за частиною першою та від 1 700 до 5 100 грн за частиною другою зазначеної статті.

Ненадання працівнику щорічних відпусток є порушенням законодавства про працю, за що передбачено фінансову та адміністративну відповідальність

Розглянемо актуальні питання щодо  права на відпустку.

Хто відпочиває довше

Чи для всіх встановлено тривалість щорічної основної відпустки 24 календарні дні?

Тривалість відпусток визначається Законом про відпустки, іншими законами та нормативно-правовими актами України і незалежно від режимів та графіків роботи розраховується в календарних днях.

Відповідно до ст. 6 Закону про відпустки щорічна основна відпустка надається працівникам тривалістю не менш як 24 календарні дні за відпрацьований робочий рік, який відлічується з дня укладення трудового договору.

На умовах, визначених ст. 8 Закону про відпустки, працівникам з ненормованим робочим днем може бути встановлена додаткова щорічна відпустка тривалістю до 7 календарних днів.

Конкретна тривалість щорічної додаткової відпустки за особ­ливий характер праці встановлюється колективним чи трудовим договором залежно від часу зайнятості працівника в цих умовах.

Згідно зі ст. 91 КЗпП та ст. 69 Господарського кодексу підприємства, установи, організації в межах своїх повноважень і за рахунок власних коштів можуть установлювати додаткові порівняно із законодавством трудові і соціально-побутові пільги для працівників, у тому числі відпустки більшої тривалості, ніж передбачено ст. 6 Закону про відпустки. Тобто оплата таких відпусток повинна провадитись з прибутку, що залишається на підприємстві після сплати податків та інших обов’язкових платежів до бюджету.

Навчальна відпустка: чи подовжується

Чи подовжується на святкові і неробочі дні навчальна відпустка?

Відпустки у зв’язку з навчанням не належать до виду щорічних відпусток, визначених п. 1 ст. 4 Закону про відпустки, тому на них не поширюються норми цього Закону, передбачені для щорічних відпусток.

Святкові та неробочі дні (ст. 73 КЗпП) при визначенні тривалості щорічних відпусток та додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, не враховуються (ст. 5 Закону про відпустки).

Отже, на відміну від щорічних відпусток, додаткова відпустка у зв’язку з навчанням не підлягає продовженню на святкові та неробочі дні, тобто ці дні включаються в розрахунок тривалості цієї відпустки і підлягають оплаті у порядку, встановленому законодавством.

Середню заробітну плату для оплати працівникам додаткових відпусток у зв’язку з навчанням обчислюють згідно з Порядком № 100.

Яку відпустку надавати суміснику

Працівник за основним місцем роботи йде в навчальну відпустку. Чи надається така відпустка на роботі за сумісництвом?

Відповідно до ст. 217 КЗпП на час додаткових відпусток у зв’язку з навчанням за працівниками за основним місцем роботи зберігається середня заробітна плата.

Працівникам, які уклали трудовий договір за сумісництвом, оплата часу додаткових відпусток у зв’язку з навчанням не передбачена.

Таким чином, на період додаткової оплачуваної відпустки у зв’язку з навчанням, що надається за основним місцем роботи, на роботі за сумісництвом слід надавати відпустку без збереження заробітної плати згідно з п. 14 ст. 25 Закону про відпустки, яка надається в обов’язковому порядку працівнику-суміснику, — на термін до закінчення відпустки за основним місцем роботи.

Робота у період перебування у відпустці

Жінка, яка знаходиться у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, виявила бажання працювати неповний робочий час. Чи можна оформити її на тому самому підприємстві як сумісника?

Частиною восьмою ст. 179 КЗпП визначено, що за бажанням жінки або осіб, які фактично здійснюють догляд за дитиною, у період перебування їх у відпустці для догляду за дитиною вони можуть працювати на умовах неповного робочого часу або вдома. При цьому за ними зберігається право на одержання допомоги в період відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

Згідно з частиною першою ст. 181 КЗпП відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та відпустка без збереження заробітної плати (у тому числі до досягнення дитиною шестирічного віку на підставі медичного висновку) надаються за заявою жінки повністю або частково в ме­жах установленого періоду та оформляються наказом (розпорядженням) роботодавця.

Отже, частково оплачувана відпустка по догляду за дитиною надається жінці повністю або частково протягом строку до досягнення дитиною віку трьох років. При цьому жінка чи інша зазначена особа може на свій розсуд у будь-який час припинити частково оплачувану відпустку, а потім знову піти в таку відпустку або перебуваючи у такій відпустці приступити до роботи на умовах неповного робочого часу.

На період перебування працівниці у відпустці по догляду за дитиною (в тому числі до досягнення нею шестирічного віку) роботодавець має право прийняти іншого працівника для заміщення тимчасово не зайнятої посади до фактичного виходу на роботу жінки, що знаходиться у відпустці.

У зв’язку з виходом жінки на роботу за основним місцем роботи на умовах неповного робочого часу працівник, який був прийнятий для заміщення цієї жінки за строковим трудовим договором, підлягає звільненню в день напередодні її виходу на роботу.

У заяві про достроковий вихід жінки на роботу на умовах неповного робочого часу має бути зазначено дату, з якої вона виявила бажання приступити до виконання своїх посадових обов’язків і з якої роботодавець зобов’язаний забезпечити це право жінки на роботу.

У табелі обліку використання робочого часу такій працівниці проставляється кількість фактично відпрацьованих годин і відповідно оплата провадитиметься за фактично відпрацьований час.

Закон не визначає, де саме жінка чи інша зазначена особа має право працювати на умовах неповного робочого дня — на підприємстві, з яким вона перебуває у трудових відносинах, чи на іншому підприємстві. Отже, жінка або інша зазначена особа має право працювати і на тому самому, і на іншому підприємстві або вдома.

У разі коли за основним місцем роботи жінка знаходиться у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку і одночасно виявила бажання приступити до роботи на умовах неповного робочого часу за посадою (професією), за якою вона працювала до відпустки і яка зберігається за нею на період перебування у такій відпустці, укладення окремого трудового договору за сумісництвом законодавством не передбачено.

Слід зазначити, що згідно з вимогами частини третьої ст. 56 КЗпП робота на умовах неповного робочого часу не тягне за собою будь-яких обмежень обсягу трудових прав працівників.

Умови поділу відпустки

Чи є обов’язковим, щоб перша безперервна частина щорічної відпустки була не менше 14 календарних днів?

Щорічну відпустку на прохання працівника може бути поділено на частини будь-якої тривалості за умови, що основна безперервна її частина становитиме не менше 14 календарних днів (ст. 12 Закону про відпустки).

Згідно зі ст. 8 Конвенції № 132 розбивка щорічної оплачуваної відпустки на частини може бути дозволена компетентним органом або іншим відповідним органом у кожній країні. Якщо інше не передбачено в угоді, яка стосується роботодавця і зацікавленої особи, що працює за наймом, і за умови, що тривалість роботи такої особи дає їй право на це, одна із таких частин відпустки складається принаймні з двох безперервних робочих тижнів.

Таким чином, основна безперервна частина відпустки тривалістю не менше 14 календарних днів є однією з частин щорічної відпустки, яку може бути надано працівнику на його прохання. При цьому ця частина відпустки не обов’язково повинна бути першою, другою чи іншою її частиною.

Статтею 12 Закону про відпустки передбачено можливість поділу щорічної відпустки на частини, а не обов’язок роботодавця поділити її на частини, як того бажає працівник. З метою недопущення втрат робочого часу роботодавець може й не погодитися на поділ відпустки, він також може запропонувати свої умови поділу щорічної відпустки.

Невикористану частину щорічної відпустки має бути надано працівнику, як правило, до кінця робочого року, але не пізніше 12 місяців після закінчення робочого року, за який надається відпустка. Не буде також порушенням, якщо працівник використає частину щорічної відпустки в наступному робочому році у терміни, визначені Законом про відпустки.

Відповідальність за невиплату компенсації

При звільненні працівнику не було виплачено грошову компенсацію за соціальну відпустку. Чи передбачено відповідальність за це?

Згідно з частиною першою ст. 24 Закону про відпустки у разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі не використані ним дні щорічної відпустки, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину-інваліда з дитинства підгрупи А I групи.

При звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. У разі невиплати з вини роботодавця належних звільненому працівникові сум, при відсутності спору про їх розмір, підприємство повинне виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку (статті 116 та 117 КЗпП).

Відповідно до частини другої ст. 233 КЗпП у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

Статтею 41 КпАП також визначено, що порушення встановлених термінів виплати пенсій, стипендій, заробітної плати, виплата їх не в повному обсязі, а також інші порушення вимог законодавства про працю тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності та громадян — суб’єктів підприємницької діяльності від 30 до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 510 до 1 700 грн).

ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА

Конституція — Конституція України від 28.06.96 р. № 254к/96-ВР. Господарський кодекс — Господарський кодекс України від 16.01.2003 р. № 436-IV. КЗпП — Кодекс законів про працю від 10.12.71 р. КпАП — Кодекс України про адміністративні правопорушення від 07.12.84 р. № 8073-X. Закон про відпустки — Закон України від 15.11.96 р. № 504/96-ВР «Про відпустки». Порядок № 100 — Порядок обчислення середньої заробітної плати, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.95 р. № 100. Порядок № 1266 — Порядок обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим соціальним страхуванням, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 26.09.2001 р. № 1266. Конвенція № 132 — Конвенція Міжнародної організації праці № 132 «Про оплачувані відпустки»

«Гарячі лінії»

Дата: 23 листопада, Четвер
Час проведення: з 14:00 до 16:00
Контактний номер: (044) 501-06-42