Митна справа

Класифікація круп згідно з УКТ ЗЕД

06.06.2017 / 17:22

Останнім часом у суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності виникає чимало запитань, пов’язаних із класифікацією борошномельно-круп’яної продукції через відсутність у них єдиного підходу, оскільки при митному оформленні таких товарів імпортери інколи зазначають різні коди УКТ ЗЕД.
Розглянемо, як класифікується борошномельно-круп’яна продукція та яка інформація є визначальною для класифікації круп, зокрема гречаної, у певній товарній позиції УКТ ЗЕД.

Державна фіскальна служба України виконує функцію з класифікації товарів, покладену на неї державою, використовуючи при цьому у своїй роботі винятково офіційну інформацію Комісії ЄС та Комітету з Гармонізованої системи Всесвітньої митної організації.

Для класифікації товарів в Україні використовується УКТ ЗЕД, що є товарною номенклатурою Митного тарифу України і встановлена Законом про Митний тариф. Міжнародною основою УКТ ЗЕД є Гармонізована система опису та кодування товарів Всесвітньої митної організації (ГС/HS).

Для забезпечення єдиного тлумачення і застосування УКТ ЗЕД в Україні запроваджено Пояснення до УКТ ЗЕД, які ґрунтуються на Поясненнях до версії ГС 2012 р. та Комбінованої номенклатури ЄС.

Класифікація товарів в УКТ ЗЕД здійснюється з урахуванням Основних правил інтерпретації УКТ ЗЕД (далі — ОПІ) та характеристик товару, визначальних для його класифікації, які встановлюються за результатами вивчення технічної документації, паспортних даних на товар, товаросупровідних документів, інформації про товар розміщеної у відкритому доступі мережі Інтернет та у разі потреби результатів лабораторних досліджень конкретного товару.

Зернові культури

Згідно з УКТ ЗЕД зернові культури включаються до товарної групи 10. Приміткою 1 до цієї товарної групи визначено, що така група включає тільки зерна, у тому числі не відділені від колосків або стебел, і не включає зерно, лущене або оброблене будь-яким іншим способом, крім рису товарної позиції 1006. Зерно гречки класифікується у товарній позиції 1008.

Продукція борошномельно-круп’яної промисловості

Продукція борошномельно-круп’яної промисловості включається до товарної групи 11. Види обробки, яким піддається зерно зернових культур для виготовлення такої продукції, тлумачення термінів, що використовуються у текстовому описі товарних позицій товарної групи 11, визначено у примітках, додаткових примітках, у Загальних положеннях до цієї товарної групи.

Крупи, крупки та гранули із зерна зернових культур включаються до товарної позиції 1103.

Відповідно до примітки 3 до товарної групи 11 у товарній позиції 1103 терміни «крупа» і «крупка» означають продукти, отримані подрібненням зерен зернових культур:

(а)не менш як 95 мас.% яких проходять крізь сито з металевої сітки, розмір вічка якої становить 2 мм, — для продуктів із кукурудзи;

(b)не менш як 95 мас.% яких проходять крізь сито з металевої сітки, розмір вічка якої становить 1,25 мм, — для продуктів з інших зернових культур.

Тобто продукти, що виготовлені із зерен зернових культур, мають комерційну назву «крупа», але не відповідають вимогам вищезазначеної примітки 3 до товарної групи 11, у товарній позиції 1103 не класифікуються.

Зокрема, такі продукти включаються у товарну позицію 1104, у якій згідно з її текстовим описом класифікується зерно зернових культур, оброблене iншими способами (наприклад, лущене, плющене, у вигляді пластiвців, обрушене, різане (ядро) або подрібнене), за винятком рису товарної позицiї 1006; зародки зерна зернових культур, цiлi, плющенi, у вигляді пластiвців або меленi.

Згідно з поясненнями до товарної позиції 1104 включаються:

(1) зерно плющене або у вигляді пластівців (наприклад, ячменю чи вівса), одержуване в результаті роздавлювання або плющення цілого зерна (лущеного чи нелущеного), або подрібнене зерно чи продукти, описані нижче в пунктах (2) і (3) та в пунктах (2) і (5) пояснень до товарної позиції 1006, при цьому процесі зерно зазвичай прогрівається парою або прокочується між нагрітими вальцями;

(2) овес, гречка і просо з вилученою плівкою, але зі збереженим перикарпієм;

(3) зерно, що лущене або піддане будь-якій іншій обробці для часткового або повного видалення перикарпію (тобто тонкого шару під плівкою); допустимо, що в результаті такої обробки стає видимим борошнистий ендосперм зернівки;

(4) обрушене зерно (переважно ячмінь), тобто зерно, з якого майже цілком вилучений перикарпій; воно більш закруглено з кінців;

(5) подрібнене зерно, тобто зерно (лущене або не лущене), подрібнене на частини, яке відрізняється від крупи великим розміром і неправильністю форми частинок.

За інформацією з мережі Інтернет лущення або видалення зовнішніх оболонок від зерна є однією з основних операцій в технології круп’яних продуктів. Лущене зерно (ядро), за винятком ядра гречки, не є готовою крупою. Ядро перетворюється у крупу після видалення залишків плодових, сім’яних оболонок, частково алейронового шару та зародка (шліфування та полірування ядра)1.

Згідно з пунктом «с» примітки 1 до товарної групи 11 ця група не включає продукти, зазначені у товарній позиції 1904, а саме готовi харчовi вироби, одержанi шляхом здуття або смаження зерна зернових культур чи зернових продуктів (наприклад, кукурудзянi пластiвцi); зернові культури (крiм кукурудзи) у виглядi зерна або пластiвцiв, гранул чи оброблені iншим способом (за винятком борошна, крупки, крупів), попередньо проваренi або приготовленi iншим способом, в іншому місці не зазначені.

Таким чином, для класифікації продуктів, виготовлених із зерен зернових культур, у тому числі зерен гречки, у певній товарній позиції УКТ ЗЕД (1103, 1104, 1904) визначальною є інформація щодо технології виробництва продуктів, видів обробки, яким піддається зерно під час виробництва.

Міждержавний стандарт ГОСТ 5550-74 «Крупа гречневая. Технические условия»2 поширюється на гречану крупу, яку отримують із пропареного чи непропареного зерна гречки шляхом відділення ядра від плодових оболонок. Ядрицю, що швидко розварюється, виробляють з пропареного зерна гречки шляхом відділення ядра від плодових оболонок (лущення). Інші види обробки зерна гречки в ГОСТ 5550-74 не зазначені.

Згідно з ГОСТ Р 55290-2012 «Крупа гречневая. Общие технические условия» пропарювання — це технологічний процес обробки зерна гречки, який включає пропарювання зерна з наступною сушкою та охолодженням.

Гідротермічну обробку зерна гречки (пропарювання) упродовж 3 — 5 хв проводять з метою укріплення ядра, ослаблення міцності плодової оболонки (плівки), скорочення часу варіння крупи3.

З урахуванням вищезазначеного можна зробити висновок, що процес пропарювання зерна гречки є підготовчою операцією перед вилученням із зерна плодової оболонки (лущенням), зерно гречки після такої обробки не набуває властивостей продуктів, що включаються до товарної позиції 1904.

Продукт «крупа гречана», виготовлений за технологією, зазначеною в ГОСТ 5550-74, може розглядатись як зерно гречки лущене, яке згідно з УКТ ЗЕД за правилом 1 ОПІ класифікується у товарній позиції 1104.

Слід зазначити, що митниці під час проведення контролю правильності класифікації товарів мають право відбирати проби (зразки) товарів для проведення митної експертизи. Таку процедуру передбачено статтями 356 та 357 Митного кодексу та Порядком № 650.

Відповідно до п. 9 розділу ІІІ зазначеного Порядку під час здійснення контролю правильності класифікації товарів, поданих до митного оформлення, митниця може в установленому порядку звернутися до Департаменту податкових та митних експертиз ДФС або до іншої експертної установи (організації) для лабораторної перевірки характеристик товару, визначальних для їх класифікації.

Тобто класифікація згідно з УКТ ЗЕД товару з назвою «Крупа гречана» має здійснюватися у кожному конкретному випадку з урахуванням інформації щодо технології його виготовлення, результатів досліджень зразків (проб) товару у Департаменті податкових та митних експертиз ДФС.

____________
1 www.simo.com.ua/oborudovanie/Shelushenie/
2 У Російській Федерації ГОСТ 5550-74 втратив чинність, діючим є ГОСТ Р 55290-2012 «Крупа гречневая. Общие технические условия».
3 http://dobrahata.kiev.ua/article/a-1.html

ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА

Митний кодекс — Митний кодекс України від 13.03.2012 р. № 4495-VI. Закон про Митний тариф — Закон України від 19.09.2013 р. № 584-VII «Про Митний тариф України». Пояснення до УКТ ЗЕД — Пояснення до Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, затверджені наказом ДФС України від 09.06.2015 р. № 401. Порядок № 650 — Порядок проведення контролю правильності класифікації товарів та прийняття Рішень про визначення коду товару відповідними підрозділами органів доходів і зборів, затверджений наказом Мінфіну України від 30.05.2012 р. № 650

«Гарячі лінії»

Дата: 23 листопада, Четвер
Час проведення: з 14:00 до 16:00
Контактний номер: (044) 501-06-42