РОЗДІЛ 3. РЕЄСТРАЦІЯ РРО

Відповідно до положень Закону про РРО суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, зобов’язані застосовувати РРО, які зареєстровані відповідно до Порядку реєстрації РРО, опломбовані та переведені у фіскальний режим роботи.

У процесі здійснення господарської діяльності у суб’єктів господарювання під час реєстрації, перереєстрації та скасування реєстрації РРО можуть виникати труднощі.

Розглянемо дії суб’єкта господарювання на кожному з означених етапів.

Реєстрація РРО здійснюється в контролюючому органі за основним місцем обліку суб’єкта господарювання як платника податків (п. 3 глави 2 розділу ІІ Порядку реєстрації РРО).

Реєстрації у контролюючому органі підлягають тільки ті РРО, модифікації яких включено до Державного реєстру РРО, з урахуванням сфер їх застосування та за умови, що строк служби, установлений у технічній документації на РРО, не вичерпався, а також з урахуванням строків первинної реєстрації, установлених Державним реєстром РРО.

Довідково
Чинну редакцію Державного реєстру РРО затверджено наказом № 406.

Національним операторам надано право реєструвати РРО за місцезнаходженням своїх відокремлених підрозділів або господарських одиниць, де використовуватимуться РРО. РРО за місцезнаходженням їх ­відокремлених підрозділів та господарських одиниць реєструються за кодом ЄДРПОУ юридичної особи.

Суб’єкт господарювання подає до контролюючого органу для реєстрації РРО(п. 4 глави 2 розділу ІІ Порядку реєстрації РРО) такі документи:

• заяву про реєстрацію РРО за формою № 1-РРО (далі — реєстраційна заява);
• копію документа, що підтверджує факт купівлі або безоплатного отримання РРО у власність, іншого документа, що підтверджує право власності або користування РРО;
• копію документа на право власності або іншого документа, що дає право на розміщення господарської одиниці, де використовуватиметься РРО;
• копію паспорта (формуляра) РРО та копію паспорта модема (у разі застосування зовнішнього модема);
• копію договору суб’єкта господарювання із Центром сервісного обслуговування (далі − ЦСО) про технічне обслуговування та ремонт РРО;
• копію договору (або іншого документа), яким підтверджується право, надане виробником (постачальником) РРО ЦСО на проведення технічного обслуговування і ремонту відповідної моделі (модифікації) РРО (ця вимога є тимчасовою та діятиме до створення реєстру центрів сервісного обслуговування).

Уповноважена особа суб’єкта господарювання може зареєструвати РРО за наявності документа, що посвідчує таку особу, та належним чином оформленої довіреності на проведення реєстрації РРО.

Реєстраційна заява підписується керівником суб’єкта господарювання або фізичною особою — підприємцем із зазначенням дати подання. Усі розділи цієї заяви підлягають обов’язковому заповненню. Копії документів засвідчуються підписом керівника суб’єкта господарювання або особистим підписом фізичної особи — підприємця.

Разом із зазначеною заявою суб’єкт господарювання зобов’язаний пред’явити оригінали відповідних документів.

Оригінали документів, крім реєстраційної заяви, повертаються суб’єкту господарювання, копії залишаються в контролюючому органі.

Підстави для відмови в реєстрації:

• РРО вже зареєстровано;
• модель (модифікацію) РРО не включено або виключено з Державного реєстру РРО;
• РРО не відповідає сфері застосування, зазначеній у реєстраційній заяві;
• ЦСО не має права на технічне обслуговування та ремонт РРО у зв’язку з відсутністю договору з виробником (постачальником) такого РРО;
• документи подано не в повному обсязі;
• у контролюючому органі наявні відомості про анулювання ліцензії на право здійснення відповідної господарської діяльності;
• відсутній документ на право власності або інший документ, що дає право на розміщення господарської одиниці, де використовуватиметься РРО;
• суб’єкта господарювання не включено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань;
• суб’єкт господарювання не перебуває на обліку в контролюючому органі, до якого подано документи на реєстрацію РРО;
• суб’єкт господарювання або його відокремлені підрозділи не перебувають на обліку в контролюючому органі за адресою господарської одиниці, де використовуватиметься РРО.

У разі наявності підстав для відмови в реєстрації РРО контролюючий орган не пізніше двох робочих днів з дати надходження документів для проведення реєстрації РРО надає суб’єкту господарювання повідомлення про відмову у проведенні реєстрації РРО із зазначенням підстав для такої відмови.

У разі відсутності підстав для відмови в реєстрації РРО посадова особа контролюючого органу не пізніше двох робочих днів з дня надходження документів приймає рішення про можливість реєстрації РРО, формує та резервує фіскальний номер РРО в автоматизованій інформаційній системі реєстрації РРО ДФС (далі − інформаційна система ДФС) та видає суб’єкту господарювання довідку про резервування фіскального номера РРО за формою № 2-РРО (далі — довідка про резервування фіскального номера), що дійсна протягом п’яти робочих днів з дати її видачі суб’єкту господарювання.

Довідково
Датою резервування фіскального номера РРО, яка зазначається в довідці про резервування, є дата, що відповідає даті формування фіскального номера РРО в інформаційній системі ДФС.

Фіскальний номер, який автоматично формується в інформаційній системі ДФС при резервуванні фіскального номера, є єдиним для всього інформаційного простору України, не змінюється при перереєстрації і зберігається до дати скасування його реєстрації. Після скасування реєстрації РРО фіскальний номер закривається та надалі не використовується.

Під час фіскалізації до пам’яті РРО заносяться фіскальний номер РРО та дата внесення цього номера до фіскальної пам’яті РРО. Фіскалізація проводиться один раз за весь період експлуатації РРО суб’єктом господарювання. При цьому РРО повинен унеможливити подальший вихід з фіскального режиму роботи (глава 1 розділу ІІ Порядку реєстрації РРО).

Довідково
Фіскальний номер РРО становить 10-розрядний числовий порядковий номер реєстраційного запису в інформаційній системі ДФС, алгоритм формування якого встановлює ДФС, та зазначається в усіх розрахункових документах, чеках усіх звітів, а також в інших випадках, передбачених законодавством.

Суб’єкт господарювання повинен забезпечити переведення РРО у фіскальний режим роботи (внесення фіскального номера до фіскальної пам’яті РРО, здійснення персоналізації та опломбування РРО — ці процедури виконує ЦСО) протягом терміну дії (п’яти робочих днів з дати видачі) довідки про резервування фіскального номера.

Персоналізація РРО — це процедура, під час якої відбувається ідентифікація РРО в системі обліку даних РРО ДФС.

Персоналізація відбувається на підставі даних щодо:

• індивідуального податкового номера платника ПДВ або податкового номера (якщо суб’єкт господарювання не зареєстрований платником ПДВ);
• фіскального номера РРО;
• заводського номера РРО;
• ідентифікаційного номера РРО або ідентифікаційного номера модема (у разі застосування зовнішнього модема);
• ідентифікаційного номера спеціалізованого пристрою, призначеного для реалізації функцій захисту інформації від модифікації та перегляду (модуль безпеки SAM).

Персоналізація РРО виконується ЦСО:

• у разі присвоєння або анулювання індивідуального податкового номера платника ПДВ;
• після присвоєння або зміни фіскального номера РРО, або ідентифікаційного номера модема (у разі застосування зовнішнього модема), або ідентифікаційного номера РРО, або ідентифікаційного номера модуля безпеки.

Для завершення процедури реєстрації РРО суб’єкт гос­подарювання до закінчення терміну дії довідки про резервування фіскального номера надає до контролюючого органу копію довідки про опломбування РРО за формою № 1-ЦСО та акт введення його в експлуатацію. У разі ненадання або несвоєчасного надання цих документів довідка про резервування фіскального номера вважається недійсною, фіскальний номер скасовується датою резервування.

Після опломбування РРО ЦСО видає (або додає) суб’єкту господарювання довідку про опломбування РРО, яка складається у двох примірниках (один — надається суб’єкту господарювання, інший — зберігається у ЦСО, що здійснив опломбування). У довідці зазначаються дані щодо відповідності конструкції та програмного забезпечення РРО документації виробника, а також щодо проведеної персоналізації РРО та переведення його у фіскальний режим роботи. Дані про суб’єкта господарювання заносяться з довідки про резервування фіскального номера РРО. Копію кожної довідки про опломбування, виданої ЦСО, суб’єкт господарювання повинен подати до контролюючого органу за місцем реєстрації РРО (п. 7 розділу ІІ Порядку опломбування РРО).

Не пізніше наступного робочого дня після отримання належним чином оформлених документів посадова особа контролюючого органу здійснює реєстрацію РРО шляхом внесення даних до інформаційної системи ДФС та надає суб’єкту господарювання реєстраційне посвідчення РРО за формою № 3-РРО (далі — реєстраційне посвідчення), що засвідчує реєстрацію РРО в контролюючому органі.

Довідково
Датою реєстрації РРО, яка зазначається в реєстраційному посвідченні, є дата, що відповідає даті внесення даних до інформаційної системи ДФС.

Контролюючим органом за місцем реєстрації РРО до реєстраційного посвідчення вносяться записи щодо назви та адреси господарської одиниці, де використовується РРО, а також найменування контролюючого органу за адресою такої господарської одиниці та дати початку обліку РРО у цьому органі.

У реєстраційній заяві вказується спосіб отримання реєстраційного посвідчення (поштою або безпосередньо в контролюючому органі). Якщо суб’єктом господарювання обрано спосіб отримання реєстраційного посвідчення поштою, оплату вартості поштових послуг він має здійснити до отримання реєстраційного посвідчення шляхом надання контролюючому органу поштових марок на суму, що відповідає вартості послуг поштового зв’язку з пересилання рекомендованого листа з повідомленням про вручення.

У разі якщо контролюючий орган або пошта не може вручити суб’єкту господарювання реєстраційне посвідчення через незнаходження посадових осіб суб’єкта господарювання, відмову прийняти таке реєстраційне посвідчення, відсутність за місцезнаходженням (місцем проживання) суб’єкта господарювання, контролюючий орган оформляє довідку, у якій зазначає причину неможливості вручення реєстраційного посвідчення. Така довідка разом з реєстраційним посвідченням зберігається в реєстраційній частині облікової справи суб’єкта господарювання. У цьому разі суб’єкт господарювання може отримати реєстраційне посвідчення в контролю­ючому органі до скасування реєстрації РРО.

У разі виходу з ладу РРО та здійснення його ремонту або у разі тимчасового (але не більше семи робочих днів) відключення електроенергії суб’єктам господарювання необхідно проводити розрахункові операції з використанням КОРО та РК або із застосуванням належним чином зареєстрованого резервного РРО.

Реєстрація резервного РРО здійснюється у такому самому порядку, як і основного РРО. У правому верхньому куті реєстраційного посвідчення робиться позначка «Резервний», у першому рядку відповідної таблиці в реєстраційному посвідченні зазначаються назва та адреса господарської одиниці, де зберігатиметься резервний РРО, а в інших рядках — назви та адреси всіх господарських одиниць, де він може використовуватися. При цьому щодо кожної господарської одиниці надається копія документа на право власності або інший документ, що дає право на розміщення господарської одиниці, де використовуватиметься резервний РРО.

Слід пам’ятати, що застосовуватися резервний РРО може тільки в господарській одиниці, назву та адресу якої зазначено в реєстраційному посвідченні, та у сфері застосування, визначеній Державним реєстром РРО (п. 3 розділу ІІІ Порядку реєстрації РРО).

ЦСО зобов’язані згідно зі ст. 14 Закону про РРО та п. 18 розділу ІІ Порядку опломбування РРО:

• у разі виходу з ладу РРО забезпечувати відновлення його роботи протягом семи робочих днів;
• у разі незабезпечення гарантійного ремонту РРО не пізніше сьомого робочого дня з дня прийняття в ремонт РРО ввести в експлуатацію резервний РРО, належним чином зареєстрований на суб’єкта господарювання.

Крім того, п. 4 розділу ІІІ Порядку реєстрації РРО суб’єкта господарювання зобов’язано у разі виявлення несправностей РРО, а також пошкодження засобів контролю протягом робочого дня, коли виявлено несправності чи пошкодження, письмово або засобами електронного зв’язку в довільній формі повідомити ЦСО, а також протягом двох робочих днів після дня виявлення несправностей чи пошкодження письмово або засобами електронного зв’язку в довільній формі повідомити про це контролюючий орган, у якому суб’єкт господарювання зареєстрований платником податків.

За невиконання вимог ст. 17¹ Закону про РРО, зокрема, у разі невведення в експлуатацію належним чином зареєстрованого на суб’єкта господарювання резервного РРО застосовуються фінансові санкції у розмірі п’яти мінімальних заробітних плат, установлених законом на 1 січня податкового (звітного) року (див. с. 39).

У разі перереєстрації РРО з метою його використання в іншій господарській одиниці суб’єкт господарювання має надати такі документи:

• реєстраційну заяву з позначкою «Перереєстрація»;
• копію документа на право власності або документа, що дає право на розміщення господарської одиниці, де використовуватиметься РРО;
• копію договору суб’єкта господарювання із ЦСО про технічне обслуговування та ремонт РРО;
• реєстраційне посвідчення.

У разі відсутності підстав для відмови у перереєстрації РРО посадова особа контролюючого органу не пізніше двох робочих днів з дня подання реєстраційної заяви проводить перереєстрацію РРО шляхом внесення змін до інформаційної системи ДФС та видає суб’єкту господарювання нове реєстраційне посвідчення.

У разі виникнення змін щодо даних про суб’єкта господарювання, які зазначаються в реєстраційному посвідченні;  сфери застосування РРО; версії внутрішнього програмного забезпечення РРО; встановлення розбіжностей чи помилок у записах реєстраційного посвідчення; втрати або непридатності його для використання суб’єкт господарювання протягом п’яти робочих днів, що настають за днем, коли виникли зміни або інші підстави для заміни реєстраційного посвідчення, подаєдо контролюючого органу за місцем реєстрації РРО такі документи:

• реєстраційну заяву з позначкою «Перереєстрація» із зазначенням причини перереєстрації;
• довідку про опломбування РРО (у разі внесення змін про місцезнаходження, які потребували переопломбування РРО);
• реєстраційне посвідчення.

Суб’єкт господарювання при перереєстрації РРО надає довідку про опломбування РРО у разі, якщо зміна даних про нього, які зазначаються в реєстраційному посвідченні та відповідно відображаються у всіх розрахункових документах, чеках усіх звітів, потребує переопломбування РРО.

У разі виникнення змін щодо місцезнаходження або місця проживання; включення/невключення суб’єкта господарювання до Реєстру великих платників податків; реорганізації контролюючих органів чи з інших причин, внаслідок яких змінюється контролюючий орган, в якому суб’єкт господарювання обліковується як платник податків за основним місцем обліку, протягом двох робочих днів після переведення платника на обслуговування до контролюючого органу за новим місцем обліку засобами інформаційної системи ДФС здійснюється перереєстрація РРО до контролюючого органу за новим основним місцем обліку суб’єкта господарювання як платника податків.

Довідково
У разі перереєстрації та наступного переопломбування РРО копію довідки про опломбування суб’єкт господарювання має надати протягом п’яти робочих днів з дня переопломбування РРО.

Зауважимо, що реєстрація діє до дати скасування реєстрації РРО.

Реєстрація скасовується, коли:

• суб’єктом господарювання подано заяву про скасування реєстрації РРО за формою № 4-РРО (далі — заява про скасування реєстрації);
• вичерпано строк служби РРО, визначений у паспорті (формулярі) РРО;
• закінчилися визначені законодавством строки експлуатації РРО;
• РРО застосовується не за сферою застосування, визначеною Державним реєстром РРО;
• виявлено невідповідність модифікації, конструкції та/або версії внутрішнього програмного забезпечення РРО, включених до Державного реєстру РРО;
• установчі документи суб’єкта господарювання згідно із судовим рішенням визнано недійсними;
• наявне судове рішення про ліквідацію суб’єкта господарювання — банкрута;
• наявне судове рішення щодо припинення суб’єкта господарювання, не пов’язане з банкрутством;
• суб’єкт господарювання — фізична особа — підприємець помер, а також у разі оголошення такої особи померлою, визнання недієздатною або безвісно відсутньою, обмеження її цивільної дієздатності;
• у контролюючих органах наявні відомості з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань щодо державної реєстрації припинення суб’єкта господарювання;
• викрадено РРО;
• змінено власника РРО;
• наявне судове рішення про визнання недійсним договору оренди господарської одиниці.

Слід зауважити, що скасування реєстрації РРО відбувається за власним рішенням суб’єкта господарювання або примусово за рішенням контролюючого органу в разі наявності відповідних підстав.

У разі скасування РРО за власним рішенням суб’єкт господарювання подає до контролюючого органу за місцем реєстрації РРО заяву про скасування реєстрації РРО.

Перед поданням цієї заяви суб’єкт господарювання повинен попередньо розпломбувати РРО в ЦСО, з яким ним укладено договір про технічне обслуговування РРО.

Разом із заявою про скасування реєстрації РРО суб’єкт господарювання подає довідку ЦСО про розпломбування РРО (крім випадків установлення невідповідності конструкції та програмного забезпечення РРО документації виробника) та повертає контролю­ючому органу реєстраційне посвідчення.

У заяві зазначається спосіб отримання довідки про скасування реєстрації РРО за формою № 6-РРО (далі — довідка про скасування реєстрації) — поштою або безпосередньо в контролюючому органі.

Для скасування реєстрації РРО у разі його викрадення суб’єкт господарювання разом із заявою про скасування реєстрації надає копію відповідного документа органу поліції.

Протягом п’яти календарних днів з дня отримання заяви про скасування реєстрації, довідки ЦСО про розпломбування РРО та реєстраційного посвідчення або прийняття рішення контролюючого органу про скасування реєстрації РРО посадова особа контролюючого органу проводить скасування реєстрації РРО шляхом внесення реєстраційного запису до інформаційної системи ДФС. Суб’єкту господарювання надається довідка про скасування реєстрації, що засвідчує скасування реєстрації РРО. Якщо таке скасування було здійснено за рішенням контролюючого органу, копія довідки про скасування реєстрації направляється ЦСО, яким проводилося технічне обслуговування РРО.

У разі виникнення підстав для скасування РРО за рішенням контролюючого органу не пізніше одного місяця з дня виникнення таких підстав контролюючий орган за місцем реєстрації РРО приймає рішення про скасування реєстрації РРО у разі, якщо після виявлення таких підстав суб’єктом господарювання не подано заяву про скасування реєстрації і такі підстави залишилися актуальними.