РРО. Готівка

ЗАПИТАННЯ — ВІДПОВІДІ

28.07.2017 / 15:08

Реалізація товарів через інтернет-магазин

Чи зобов’язаний суб’єкт господарювання при реалізації товару через інтернет-магазин надавати покупцю розрахунковий документ (чек з РРО), якщо доставку цього товару здійснено поштою або сторонньою кур’єрською службою, яка отримує готівку та передає її продавцю у безготівковій формі?

Доставка товарів, придбаних при продажу товарів за допомогою мережі Інтернет, у разі проведення розрахунків платіжними картками може здійснюватися, зокрема, поштою та як власною кур’єрською службою, так і сторонньою кур’єрською організацією за договором із продавцем.

У разі доставки товару поштою за умови передоплати із застосуванням платіжних карт суб’єкт господарювання має покласти в поштове відправлення розрахунковий документ установленої законодавством форми і змісту на повну суму проведеної операції, що підтверджує факт купівлі-продажу товарів, із зазначенням у касовому чеку «передоплата товарів» або у разі проведення розрахунків за відстроченим платежем — проводяться через РРО з використанням режиму попереднього програмування «погашення кредиту». При цьому роздрукування розрахункового документа на РРО здійснюється на підставі виписки з фінансової установи.

У випадку продажу товарів, на які встановлено гарантійні терміни, — також технічний паспорт чи інший документ, що його замінює, в якому обов’язково робиться відмітка про дату продажу та найменування суб’єкта господарювання, яка завіряється штампом (печаткою) і підписом суб’єкта господарювання.

Якщо доставка товару здійснюється поштою за умови післяплати, то в момент отримання товару у поштовому відділенні покупець вносить кошти для перерахування на банківський рахунок продавця. Відповідний документ, що підтверджує факт оплати товару, в цьому випадку зобов’язане видавати поштове відділення. Документом, що свідчить про отримання того або іншого товару, буде видаткова накладна продавця, вкладена суб’єктом господарювання (продавцем) у посилку.

У разі доставки товару за допомогою кур’єрської служби за умови передоплати із застосуванням вищезазначених платіжних карт аналогічно, як у випадку доставки товару поштою: продавець при продажу товарів має забезпечити доставку покупцю раніше роздрукованого розрахункового документа (чека) разом із придбаним товаром і відповідним чином оформленим гарантійним талоном.

Якщо доставка товару здійснюється кур’єрською службою за умови післяплати, то кур’єр видає розрахунковий документ (чек) покупцю в момент оплати коштів за придбаний товар. При цьому розрахунковий документ (чек) повинен бути роздрукований з використанням РРО, зареєстрованого на транспортний засіб, яким здійснюється доставка.

При придбанні товарів через інтернет-магазин і здійсненні розрахунку за них із застосуванням платіжних карт за умови доставки таких товарів поштою або кур’єрською службою суб’єкт господарювання зобов’язаний видати розрахунковий документ встановленої форми (чек з РРО) та відповідним чином оформлений гарантійний талон.

При використанні сторонньої кур’єрської служби, що доставляє товари, необхідно передати їй право власності на цей товар. Представник такої служби має видати розрахунковий документ споживачеві на повну суму придбання, враховуючи вартість доставки.

Розрахунки з використанням ПТКС

Товар оплачується готівкою або з використанням платіжної карти через ПТКС (наприклад, IBox, Приват-24 та інші), що належить третій особі, яка передає кошти продавцю в безготівковій формі на поточний рахунок банку. Чи обов’язково суб’єкту господарювання надавати покупцю розрахунковий документ (чек з РРО)?

Пунктом 1 ст. 3 Закону про РРО встановлено, що суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу, зобов’язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані в установленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи РРО з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку РК.

У разі застосування при проведенні розрахунків з використанням електронного платіжного засобу (платіжної картки) платіжного терміналу, з’єднаного або поєднаного з РРО, касовий чек повинен містити визначені п. 6 розділу ІІ Положення № 13 обов’язкові реквізити, а саме:

  • ідентифікатор еквайєра та торгівця або інші реквізити, що дадуть змогу їх ідентифікувати;
  • ідентифікатор платіжного пристрою;
  • суму комісійної винагороди (у разі наявності);
  • вид операції;
  • реквізити електронного платіжного засобу (платіжної картки) (допустимі правилами безпеки платіжної системи), перед якими друкуються великі літери «ЕПЗ»;
  • напис «Код авт.» та код авторизації або інший код, що ідентифікує операцію в платіжній системі, крім випадків, коли правила розрахунків платіжної системи передбачають складання розрахункових документів із застосуванням електронних платіжних засобів (платіжних карток) без виконання процедур авторизації;
  • підпис касира та підпис держателя електронного платіжного засобу (платіжної картки) (якщо це передбачено правилами платіжної системи) в окремих рядках, перед якими друкуються відповідно написи «Касир» та «Держатель ЕПЗ».

Отже, при здійсненні розрахунків у безготівковій формі із застосуванням платіжних карток (з використанням платіжного терміналу, поєднаного з РРО) суб’єкт господарювання повинен проводити розрахункові операції через належним чином зареєстрований РРО із роздрукуванням відповідних розрахункових документів встановленої форми (чек з РРО). При цьому у такому документі має бути зазначено форму оплати — безготівковий розрахунок.

Торгівля вживаними товарами

Чи зобов’язаний платник єдиного податку, який здійснює торгівлю технічно складними побутовими товарами, що були у використанні, застосовувати РРО?

Згідно з п. 296.10 ст. 296 Податкового кодексу РРО не застосовуються, зокрема, платниками єдиного податку другої і третьої груп (фізичні особи — підприємці) незалежно від обраного виду діяльності, обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1 млн грн. У разі перевищення в календарному році обсягу доходу понад 1 млн грн застосування РРО для такого платника єдиного податку є обов’язковим. Застосування РРО розпочинається з першого числа першого місяця кварталу, що настає за виникненням такого перевищення, та продовжується в усіх наступних податкових періодах протягом реєстрації суб’єкта господарювання як платника єдиного податку.

Зазначені норми не поширюються на платників єдиного податку, які здійснюють реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту.

Відповідно до ст. 2 Закону про РРО термін «технічно складні побутові товари, що підлягають гарантійному ремонту» для цілей цього Закону вживається у значенні, наведеному в Законі № 1023.

Перелік груп технічно складних побутових товарів, які підлягають гарантійному ремонту (обслуговуванню) або гарантійній заміні, в цілях застосування РРО, затверджено постановою № 231 (див. с. 52 — 55).

Винятків щодо можливості незастосування РРО для товарів, які були раніше у використанні, нормативно-правовими актами не передбачено.

Отже, у разі якщо суб’єкт господарювання здійснює торгівлю технічно складними побутовими товарами, що були раніше у використанні, незалежно від їх гарантійного строку експлуатації розрахунки мають проводитись із застосуванням РРО.

Якщо РРО вийшов з ладу

Які дії касира в разі відключення електро­енергії чи виходу з ладу РРО?

У разі виходу з ладу РРО суб’єкт господарювання зобов’язаний діяти відповідно до п. 4 розділу ІІІ Порядку реєстрації РРО. Зокрема, суб’єкт господарювання, який використовує РРО для здійснення розрахункових операцій у готівковій та/або безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, зобов’язаний у разі виявлення несправностей РРО, а також пошкодження засобів контролю протягом робочого дня, коли виявлено несправності чи пошкодження, письмово або засобами електронного зв’язку в довільній формі повідомити ЦСО, а також протягом двох робочих днів після дня виявлення ­несправностей чи пошкодження письмово або засобами електронного зв’язку в довільній формі повідомити про це контролюючий орган, у якому суб’єкт господарювання зареєстрований як платник податків.

Пунктом 10 зазначеного розділу встановлено, що на період виходу з ладу РРО або у разі відключення електроенергії розрахункові операції проводяться з використанням КОРО та РК.

Відповідно до п. 8 глави 4 розділу ІІ Порядку КОРО у разі роздрукування на РРО протягом робочого дня кількох фіскальних звітних чеків усі вони вклеюються у відповідну КОРО. Записи у розділі 2 КОРО роб­ляться за кожним фіскальним звітним чеком окремо. Якщо фіскальний звітний чек містить дані про операції «службове внесення» та «службова видача» коштів, графи 3, 4 розділу 2 КОРО можна не заповнювати.

Водночас пунктами 9 — 11 зазначеної глави встановлено, що у розділі 3 КОРО, зареєстрованої на РРО, обліковуються РК, використані під час відключення електроенергії або в період ремонту РРО.

Графи 1 — 5 заповнюються до початку використання РК.

Графи 6 — 8 — до початку реєстрації розрахункових операцій за допомогою РРО після відновлення постачання електроенергії чи встановлення РРО після ремонту.

Якщо початок та закінчення одного циклу використання РК при відключенні електроенергії чи на період ремонту РРО припадають на різні робочі дні, за кожний робочий день у розділі 3 КОРО на РРО здійснюються окремі записи.

При цьому графи 1, 2 заповнюються тільки у перший, а графа 8 — тільки в останній день одного циклу використання РК.

Крім того, на підставі даних розрахункових квитанцій щодня здійснюються записи в розділі 2 — до запису за перший день слід включити дані про відповідні суми (графи 3 — 10) за контрольною стрічкою з початку робочого дня до моменту виходу з ладу РРО або відключення електроенергії.

У записі за даними фіскального звітного чека, роздрукованого після відновлення роботи на РРО, необхідно зазначити, за які попередні дати підсумовані дані у цьому фіскальному чеку.

У розділі 4 КОРО, зареєстрованої на РРО, обліковуються ремонти, роботи з технічного обслуговування, а також перевірки конструкції та програмного забезпечення РРО.

Графи 1 — 5 заповнює особа, яка здійснює ремонт, технічне обслуговування або перевірку, графи 6 та 7 — працівник суб’єкта господарювання після відновлення працездатності РРО.

У разі виходу РРО з ладу графи 1, 2 заповнює працівник суб’єкта господарювання безпосередньо після виходу РРО з ладу.

Після встановлення відремонтованого (резервного) РРО або відновлення постачання електроенергії необхідно провести через РРО суми розрахунків за час роботи з використанням РК, а також відповідно до контрольної стрічки (у випадку обнуління оперативної пам’яті) — за час роботи, що передував виходу РРО з ладу або відключенню електроенергії, окремо за кожною ставкою ПДВ, акцизного податку або іншого податку (збору), після чого слід виконати Z-звіт.

За потреби виконується операція «службове внесення» на суму готівки, що зберігається на місці проведення розрахунків.

Пунктом 7 глави 2 розділу ІІІ Порядку КОРО визначено, що сума готівки, що зберігається на місці проведення розрахунків до початку робочого дня, вноситься суб’єктом господарювання протягом робочого дня або перебуває на місці проведення розрахунків на момент виходу з ладу РРО чи відключення електроенергії, записується в корінець розрахункової квитанції з позначкою «Службове внесення».

Сума готівки, що вилучається суб’єктом господарювання протягом робочого дня з місця проведення розрахунків, записується у корінець розрахункової квитанції з позначкою «Службова видача».

Таким чином, у разі відключення електроенергії або виходу з ладу РРО касир зобов’язаний заповнювати КОРО та РК відповідно до вищенаведеного алгоритму з дотриманням вимог Порядку КОРО.

Коли ФОП може працювати без РРО

В яких випадках фізичні особи — підприємці — платники єдиного податку можуть працювати без РРО?

Згідно з п. 296.10 ст. 296 Податкового кодексу РРО не застосовуються платниками єдиного податку:

  • першої групи;
  • другої і третьої груп (фізичні особи — підприємці) незалежно від обраного виду діяльності, обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1 млн грн. У разі перевищення в календарному році обсягу доходу понад 1 млн грн застосування РРО для такого платника єдиного податку є обов’язковим.

Пунктом 6 ст. 9 Закону про РРО передбачено, що РРО та РК не застосовуються при продажу товарів (крім технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту) (наданні послуг) фізичними особами — підприємцями, які належать відповідно до Податкового кодексу до груп платників єдиного податку, що не застосовують РРО.

Таким чином, фізичні особи — підприємці — платники єдиного податку першої групи та фізичні особи — підприємці — платники єдиного податку другої та третьої груп у разі неперевищення останніми в календарному році обсягу доходу понад 1 млн грн можуть працювати без РРО.

Однак якщо зазначені особи здійснюватимуть реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, застосовувати незалежно від обсягу їх доходу зареєстровані належним чином РРО вони повинні обов’язково.

Розрахунковий документ: чи можна не видавати

Чи завжди фізична особа — підприємець — платник єдиного податку має видавати покупцю розрахунковий документ установленої форми?

Пунктом 15 ст. 3 Закону про РРО передбачено, що суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, зобов’язані надавати покупцю товарів (послуг) за його вимогою чек, накладну або інший письмовий документ, що засвідчує передання права власності на них від продавця до покупця з метою виконання вимог Закону № 1023. Порушення цього правила тягне за собою відповідальність, передбачену зазначеним Законом, але не може бути підставою для застосування до порушника адміністративних чи фінансових санкцій, передбачених законодавством з питань оподаткування.

 Отже, відповідно до вимог чинного законодавства фізична особа — підприємець — платник єдиного податку має завжди видати покупцю розрахунковий документ, що засвідчує передання права власності на товари (послуги) від продавця до покупця з метою виконання вимог Закону № 1023.

Відмова від РРО

Чи можливо відмовитися від касового апарата?

Правові засади застосування РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначено Законом про РРО, дія якого поширюється на всіх суб’єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.

Встановлення норм щодо незастосування РРО в інших законах, крім Податкового кодексу, не допускається.

Слід зауважити, що суб’єкти господарювання можуть не використовувати РРО у випадках, коли дозволяється використання РК і КОРО (див. с. 15 — 16).

КОРО на кілька торгових точок

Чи може використовуватися одна КОРО за наявності кількох торгових точок?

Відповідно до п. 12 глави 1 розділу ІІ Порядку КОРО за бажанням суб’єкта господарювання на одну господарську одиницю можна реєструвати кілька перших КОРО для використання в окремих місцях проведення розрахунків. Такі КОРО реєструються в інформаційній системі ДФС та отримують фіскальний номер на кожну КОРО.

Пунктами 3 та 7 глави 4 зазначеного розділу передбачено, що якщо суб’єктом господарювання в окремій господарській одиниці організовано кілька місць проведення розрахунків, де відповідно до законодавства дозволяється проводити розрахунки без застосування РРО, за бажанням суб’єкта господарювання на всіх місцях проведення розрахунків у такій господарській одиниці може використовуватися одна КОРО.

При цьому у разі використання КОРО, зареєстрованої на господарську одиницю, на кількох місцях проведення розрахунків щоденні записи про реквізити розрахункових квитанцій та про рух готівки здійснюються окремо щодо кожного місця проведення розрахунків. Якщо на одному місці проведення розрахунків протягом дня використовувались кілька РК, записи за обліком розрахункових квитанцій та рухом готівки виконуються щодо кожної РК окремо.

Повернення коштів

Як здійснюється повернення коштів через касовий апарат?

Відповідно до п. 7 розділу III Порядку реєстрації РРО реєстрація видачі коштів у разі повернення товару (відмови від послуги, прийняття цінностей під заставу, виплати виграшів у державні лотереї та в інших випадках) або скасування помилково проведеної через РРО суми розрахунку здійснюється шляхом реєстрації від’ємної суми.

Якщо алгоритм роботи РРО не забезпечує окремого накопичення у фіскальній пам’яті від’ємних сум розрахунків, дозволяється реєструвати видачу коштів (скасування помилкової суми) за допомогою операції «службова видача». Водночас забороняється реєструвати через РРО від’ємні суми з використанням операції «сторно».

Хто відповідає за готівкові кошти

Чи відповідає посадова особа за готівкові кошти в касі, якщо є касир?

Пунктом 4.1 Положення № 637 встановлено, що з метою забезпечення здійснення розрахунків готівкою підприємства повинні мати касу, а їх керівники мають забезпечити належне облаштування цієї каси та надійне зберігання готівкових коштів у ній. Якщо з вини керівників не було створено належних умов для забезпечення схоронності коштів під час їх зберігання і транспортування, то вони несуть за це відповідальність у встановленому законодавством України порядку.

Касир відповідно до законодавства України несе повну матеріальну відповідальність за збереження всіх прийнятих ним цінностей. Касиру забороняється передовіряти виконання дорученої йому роботи іншим особам.

На підприємствах, які мають одного касира, у разі потреби тимчасової його заміни виконання обов’язків касира покладається на іншого працівника за письмовим наказом керівника. З цим працівником укладається договір про повну матеріальну відповідальність на час виконання ним обов’язків касира.

У разі відсутності касира (у зв’язку з хворобою тощо) цінності, що передані йому під відповідальність, перераховуються іншим касиром, якому вони передаються, у присутності керівника та головного бухгалтера або в присутності комісії, призначеної керівником підприємства. Про результати перерахування і передавання цінностей складається акт за підписами зазначених осіб.

Підприємства, штатним розписом яких не передбачено посади касира, виконання його обов’язків можуть покладати відповідно до письмового розпорядження керівника на бухгалтера чи іншого працівника, з яким укладається договір про повну матеріальну відповідальність.

Отже, якщо посадовою особою (керівником) було створено належні умови для забезпечення схоронності коштів під час їх зберігання, то вона не несе відповідальності за готівкові кошти в касі. Таку відповідальність покладено на касира.

Вживана техніка

Чи можна використовувати РРО, що був у використанні?

Cтаттею 12 3акону про РРО встановлено, що нa території Укpаїни у cферах, визначених цим 3аконом, дозволяється pеалізовувати та зaстосовувати лише тi РРО вiтчизняного та iноземного виробництва, якi включено дo Державного реєстру РРО тa конструкція i програмне зaбезпечення яких вiдповідає конструкторсько-тeхнологічній та програмній дoкументації виробника.

3гідно з п. 1.5 Пoрядку № 11 дoопрацюванню підлягають тiльки ті зpазки ЕККА, строк cлужби яких, зaзначений в експлуатаційній дoкументації, ще нe вичерпався. Якщo в експлуатаційній дoкументації строк cлужби ЕККА нe зазначено, тo він cтановить сім pоків з мoменту введення в eксплуатацію, але нe більше дeв’яти pоків від дaти випуску.

Отже, чинним законодавством не передбачено заборон на придбання та використання РРО, що був у використанні. Однак такий РРО має бути включено до Державного реєстру РРО, а строк його служби не може перевищувати семи років з моменту введення в експлуатацію та дев’яти років — від дати випуску.

РРО при безготівковому розрахунку

Чи застосовується РРО у разі проведення розрахунків між суб’єктами господарювання за товари (послуги) у безготівковій формі?

У разі проведення розрахунків між суб’єктами господарювання у безготівковій формі, а саме при переказі коштів з розрахункового рахунку суб’єкта господарювання за отримані товари (послуги) на розрахунковий рахунок постачальника згідно з рахунком-фактурою, договором тощо, РРО не застосовується.

Якщо помилково здійснено операцію «службове внесення»

Як виправити помилково проведену через РРО операцію «службове внесення»?

Пунктами 7 та 8 розділу III Порядку реєстрації РРО передбачено, що реєстрація видачі коштів у разі скасування помилково проведеної через РРО суми розрахунку здійснюється шляхом реєстрації від’ємної суми.

Якщо алгоритм роботи РРО не забезпечує окремого накопичення у фіскальній пам’яті від’ємних сум розрахунків:

дозволяється реєструвати видачу коштів (скасування помилкової суми) за допомогою операції «службова видача»;

забороняється реєструвати через РРО від’ємні суми з використанням операції «сторно».

При скасуванні помилково проведеної через РРО суми розрахунку складається акт, в якому вказуються дані про помилкову суму та реквізити розрахункового документа. Акт про скасування помилково проведеної через РРО суми розрахунку передається до бухгалтерії суб’єкта господарювання і зберігається протягом трьох років. У разі відсутності у суб’єкта господарювання бухгалтерії зазначений акт підклеюється до останньої сторінки відповідної КОРО.

Таким чином, з метою забезпечення відповідності сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, зазначеній у денному звіті РРО, слід здійснити вищезазначені дії для виправлення помилково проведеної через РРО операції «службове внесення».

При цьому чинним законодавством не передбачено механізму виправлення помилково проведеної через РРО операції «службове внесення» на наступний день.

У разі якщо суб’єкт господарювання не виправив протягом дня таку помилку, то за неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування готівки до такого платника застосовуються фінансові санкції у п’ятикратному розмірі неоприбуткованої суми.

Перевірки розрахунків

Хто має право проводити перевірки розрахунків через РРО? Які документи має пред’явити перевіряючий для здійснення перевірки?

Відповідно до ст. 15 Закону про РРО контроль за додержанням суб’єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), інших вимог цього Закону здійснюють контролюючі органи шляхом проведення фактичних та документальних перевірок відповідно до Податкового кодексу.

Згідно з п. 80.4 ст. 80 Податкового кодексу перед початком фактичної перевірки з питань дотримання порядку здійснення розрахункових операцій та ведення касових операцій посадовими особами контролюючих органів на підставі пп. 20.1.9 п. 20.1 ст. 20 цього Кодексу може бути проведена контрольна розрахункова операція.

Крім того, пп. 20.1.11 зазначеного пункту контролюючі органи мають право проводити контрольні розрахункові операції до початку перевірки платника податків щодо дотримання ним порядку проведення готівкових розрахунків та застосування РРО. Товари, отримані службовими (посадовими) особами контролю­ючих органів під час проведення контрольної розрахункової операції, підлягають поверненню платнику податків у непошкодженому вигляді. У разі неможливості повернення такого товару відшкодування витрат здійснюється відповідно до законодавства з питань захисту прав споживачів. 

Враховуючи вищевикладене, посадові особи контролюючого органу мають право здійснювати контрольну розрахункову операцію.

Пунктом 81.1 ст. 81 Податкового кодексу встановлено, що посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених Кодексом, та за умови пред’явлення або надіслання у випадках, передбачених цим Кодексом, таких документів:

  • направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб’єкта (прізвище, ім’я, по батькові фізичної особи — платника податку, який перевіряється) або об’єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу;
  • копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролю­ючого органу, найменування та реквізити суб’єкта (прізвище, ім’я, по батькові фізичної особи — платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці — адреса об’єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу;
  • службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Слід зауважити, що непред’явлення або ненадіслання у випадках, визначених Податковим кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред’явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених п. 81.1 ст. 81 Кодексу, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.

Якщо товар повертається

Як документально оформлюється повернення товару покупцем у день покупки чи пізніше?

Згідно з п. 7 розділу III Порядку реєстрації РРО реєстрація видачі коштів у разі повернення товару (відмови від послуги, прийняття цінностей під заставу, виплати виграшів у державні лотереї та в інших випадках) здійснюється шляхом реєстрації від’ємної суми.

Якщо алгоритм роботи РРО не забезпечує окремого накопичення у фіскальній пам’яті від’ємних сум розрахунків:

  • дозволяється реєструвати видачу коштів (скасування помилкової суми) за допомогою операції «службова видача»;
  • забороняється реєструвати через РРО від’ємні суми з використанням операції «сторно».

Пунктом 8 цього розділу передбачено, що якщо сума коштів, виданих при поверненні товару чи рекомпенсації раніше оплаченої послуги, перевищує 100 грн, матеріально відповідальна особа господарської одиниці або особа, яка безпосередньо здійснює розрахунки, повинна скласти акт про видачу коштів. В акті необхідно зазначити дані документа, що встановлює особу покупця, який повертає товар (відмовляється від послуги), відомості про товар (послугу), суму виданих коштів, номер, дату і час видачі розрахункового документа, який підтверджує купівлю товару (отримання послуги).

Акт про видачу коштів передається до бухгалтерії суб’єкта господарювання і зберігається протягом трьох років. У разі відсутності у суб’єкта господарювання бухгалтерії зазначені акти підклеюються до останньої сторінки відповідної КОРО.

Пунктом 2 ст. 3 Закону про РРО передбачено, що суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу, зобов’язані видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов’язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції.

Дата настання відповідальності

З якої дати настає відповідальність за невикористання РРО при продажу технічно складних побутових товарів?

Пунктом 296.10 ст. 296 Податкового кодексу встановлено, що платників єдиного податку зобов’язано при продажу технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, застосовувати РРО.

Перелік груп технічно складних побутових товарів, які підлягають гарантійному ремонту (обслуговуванню) або гарантійній заміні, в цілях застосування реєстраторів розрахункових операцій затверджено постановою № 231 (див. с. 52 — 55), яка набрала чинності з 08.05.2017 р.

Це означає, що суб’єкти господарювання, які здійснюють реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, зобов’язані з 08.05.2017 р. проводити розрахункові операції на повну суму покупки через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи РРО з роздрукуванням відповідних розрахункових документів. Саме з цієї дати до підприємців застосовуватиметься відповідальність за невикористання РРО при реалізації технічно складних побутових товарів.

Купівля-продаж іноземної валюти

Чи можна проводити операції з іноземною валютою без застосування РРО?

Суб’єкти господарювання, які здійснюють операції з купівлі-продажу іноземної валюти, зобов’язані використовувати у своїй діяльності РРО відповідно до вимог Закону про РРО та з урахуванням положень Інструкції № 502.

Статтею 4 Закону про РРО передбачено, що уповноважені банки, що здійснюють операції з купівлі-продажу іноземної валюти, а також суб’єкти господарювання, які здійснюють ці операції на підставі агентських угод з уповноваженими банками, зобов’язані:

  • проводити операції з купівлі-продажу іноземної валюти, змінювати курс валюти відповідно до порядку, встановленого Нацбанком України;
  • проводити операції з купівлі-продажу іноземної валюти через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи РРО з роздрукуванням у двох примірниках розрахункових документів, що підтверджують виконання цих операцій;
  • зберігати протягом робочої зміни другий примірник розрахункового документа, що підтверджує здійснення операції;
  • застосовувати у встановленому порядку лише ті РРО, що включені до Державного реєстру РРО;
  • видавати особі, яка купує або продає іноземну валюту, перший примірник розрахункового документа на повну суму операції;
  • здійснювати операції з купівлі-продажу іноземної валюти тільки за рахунок коштів банку;
  • забезпечувати відповідність готівкових коштів та іноземної валюти на місці проведення операцій з купівлі-продажу іноземної валюти даним фіскального звіту;
  • проводити технічне обслуговування без порушення раніше здійсненого належним чином опломбування РРО, ремонтувати РРО через ЦСО в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України;
  • забезпечувати цілісність пломб РРО, а також незмінність програмно-технічних засобів, що реалізують фіскальні функції.

Слід звернути увагу, що у разі недотримання порядку проведення операцій з купівлі-продажу іноземної валюти до суб’єктів господарювання, що здійснюють такі операції за рішенням відповідних контролюючих органів, застосовуються фінансові санкції, передбачені ст. 18 Закону про РРО.

РРО на АЗС

Чи потрібно застосовувати РРО при реалізації пального на АЗС? Якщо так, то чи необхідно зазначати код товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД?

Пунктом 11 ст. 3 Закону про РРО передбачено, що суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу, зобов’язані проводити розрахункові операції через РРО з використанням режиму попереднього програмування найменування (для пального із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД), цін товарів (послуг) та обліку їх кількості.

Слід зазначити, що єдиний порядок організації та виконання робіт, пов’язаних з прийманням, транспортуванням, зберіганням, відпуском та обліком товарної нафти і нафтопродуктів, встановлює Інструкція № 281/171/578/155. Вимоги цієї Інструкції є обов’язковими для всіх суб’єктів господарювання (підприємств, установ, організацій та фізичних осіб — підприємців), що займаються хоча б одним з таких видів економічної діяльності, як закупівля, транспортування, зберігання і реалізація нафти і нафтопродуктів на території України.

Облік товарних запасів

Який порядок обліку товару за місцем реалізації та зберігання встановлено для фізичної особи — підприємця, що перебуває на загальній системі оподаткування?

Пунктом 177.10 ст. 177 Податкового кодексу передбачено, що фізичні особи — підприємці зобов’язані вести книгу обліку доходів і витрат (далі — Книга) та мати підтвердні документи щодо походження товару. Форму зазначеної Книги та порядок її ведення затверджено наказом № 481. У такій Книзі за підсумками робочого дня, протягом якого отримано дохід, на підставі первинних документів здійснюються записи про отримані доходи та документально підтверджені витрати.

Для реєстрації Книги фізичні особи — підприємці подають до контролюючого органу за місцем обліку її примірник у разі обрання способу ведення у паперовому вигляді.

Фізичні особи — підприємці застосовують РРО відповідно до Закону про РРО.

При цьому до суб’єктів господарювання, що здійснюють реалізацію товарів, які не обліковані в установленому порядку, згідно зі ст. 20 Закону про РРО застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості необлікованих товарів, які не обліковані за місцем реалізації та зберігання, за цінами реалізації, але не менше 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (170 грн).

Портативний РРО

Як працювати з РРО на ринку, якщо відсутня електромережа або не тримає батарея, або перебої з Інтернетом? Скільки часу можна працювати без РРО?

Суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу, зобов’язані застосовувати РРО, що включені до Державного реєстру РРО, з додержанням встановленого порядку їх застосування.

Суб’єкт господарювання, що працює на ринку, у випадку відсутності електромережі, нетримання батареї або перебоїв з Інтернетом може використовувати будь-який портативний РРО, який включено до п. 1.1 «Портативні електронні контрольно-касові апарати» графи 1 розділу І Державного реєстру РРО.

Продаж годинників

Чи застосовується РРО при продажу годинників усіх видів та їх частин китайського виробництва?

Перелік груп технічно складних побутових товарів, які підлягають гарантійному ремонту (обслуговуванню) або гарантійній заміні, в цілях застосування реєстраторів розрахункових операцій затверджено постановою № 231 (див. с. 52 — 55) та систематизовано згідно з УКТ ЗЕД, складеною на основі Гармонізованої системи опису та кодування товарів. Основні правила інтерпретації УКТ ЗЕД визначено Законом № 584.

Згідно з цим Переліком до таких товарів належать, зокрема, товари, виділені групою 91 «Годинники всіх видів та їх частини» з діапазоном кодів згідно з УКТ ЗЕД 9101 — 9107, у тому числі механічні та годинники на батарейках та виключно «Смарт-годинники («розумні годинники»)» з кодом згідно з УКТ ЗЕД 9102 29 00 00.

Суб’єкти господарювання при отриманні грошових коштів від юридичних і фізичних осіб у готівковій та безготівковій формі із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо при продажу, зокрема, технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, визначених Переліком, з використанням платіжного терміналу, встановленого на місці проведення розрахунків (наданні послуг), зобов’язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки з використанням РРО.

При реалізації складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, сплата за які проводиться з карткового рахунку споживача на картковий рахунок продавця, використання РРО є обов’язковим.

У разі проведення розрахунків між суб’єктами господарювання у безготівковій формі, а саме при переказі коштів з розрахункового рахунку суб’єкта господарювання, який отримує товари (роботи, послуги), на розрахунковий рахунок постачальника товару (робіт, послуг) згідно з рахунком-фактурою, договором тощо, РРО не застосовується.

Водночас чинним законодавством не передбачено визначення країни-виробника складних побутових товарів.

Ремонт товарів

Чи потрібно застосовувати РРО, якщо підприємець надаватиме послуги з ремонту технічно складних побутових товарів, у тому числі із заміною деталей і комплектуючих, оплата за які здійснюватиметься у безготівковій формі?

Суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу, зобов’язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи РРО з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених Законом про РРО, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку РК.

У разі якщо підприємець надаватиме послуги з ремонту технічно складних побутових товарів, у тому числі із заміною деталей і комплектуючих, зазначених у Переліку, і здійснюватиме розрахунки через банківські установи, то застосовувати РРО такому підприємцю не потрібно незалежно від видів реалізованих товарів, робіт чи послуг.

Фінансові послуги

Чи поширюються обмеження розрахунків готівкою, визначених постановою № 637, при наданні фінансових послуг кредитною спілкою, зокрема, на суму депозитного внеску та/або кредиту, а також на суму процентів, що сплачуються сторонами за користування депозитним внеском та/або кредитом?

Положення № 637, розроблене відповідно до ст. 33 Закону № 679, визначає порядок ведення касових операцій у національній валюті України підприємствами (підприємцями), а також окремі питання організації банками роботи з готівкою.

Вимоги цього Положення не поширюються на:

  • розташовані на території України іноземні дипломатичні, консульські та інші офіційні представництва, міжнародні організації та їх філії, що користуються імунітетом і дипломатичними привілеями;
  • представництва іноземних організацій і філій, які не здійснюють підприємницької діяльності.

Крім того, п. 2.3 Положення № 637 передбачено, що підприємства (підприємці) мають право здійснювати розрахунки готівкою між собою та/або з фізичними особами протягом одного дня за одним або кількома платіжними документами в межах граничних сум розрахунків готівкою, встановлених відповідною постановою Правління Нацбанку України. Платежі понад установлені граничні суми проводяться через банки або небанківські фінансові установи, які в установленому законодавством порядку отримали ліцензію на переказ коштів без відкриття рахунку, шляхом перерахування коштів з поточного рахунку на поточний рахунок або внесення коштів до банку для подальшого їх перерахування на поточні рахунки. Кількість підприємств (підприємців) та фізичних осіб, з якими здійснюються розрахунки, протягом дня не обмежується.

Кредитні спілки відповідно до ст. 1 Закону № 2908 належать до фінансових установ — юридичних осіб, які згідно із законом надають одну чи кілька фінансових послуг, а також інші послуги (операції), пов’язані з наданням фінансових послуг, у випадках, прямо визначених законом, та внесені до відповідного реєстру в установленому законом порядку.

Постановою № 210 встановлено, що фізичні особи мають право здійснювати розрахунки на суму, яка перевищує 50 тис. грн, шляхом перерахування коштів з поточного рахунку на поточний рахунок, внесення та/або перерахування коштів на поточні рахунки (у тому числі у депозит нотаріуса на окремий поточний рахунок у національній валюті).

Таким чином, при наданні фінансових послуг вимоги постанови № 637 поширюються на суму депозитного внеску та/або кредиту, а також на суму процентів, що сплачуються сторонами за користування депозитним внеском та/або кредитом.

Видача готівки зі скриньки РРО

Чи можна видавати готівку зі скриньки РРО для здавання до банку протягом робочого часу підприємства без обнулення РРО, за умови продовження проведення розрахункових операцій та роздрукування Z-звіту в кінці робочої зміни?

Відповідно до п. 6 розділу III Порядку реєстрації РРО внесення чи видача готівки з місця проведення розрахунків повинні реєструватись через РРО з використанням операцій «службове внесення» та «службова видача», якщо такі внесення чи видача не пов’язані з проведенням розрахункових операцій. Крім того, операція «службове внесення» використовується для реєстрації суми готівки, яка зберігається на місці проведення розрахунків на момент реєстрації першої розрахункової операції, що проводиться після виконання Z-звіту.

Тобто операції «службове внесення» та «службова видача» не є розрахунковими операціями у розумінні Закону про РРО.

У зазначеному випадку видача готівки зі скриньки РРО для здавання до банку реєструється через РРО з використанням операції «службова видача». Чинним законодавством не заборонено здійснювати таку видачу протягом робочого часу підприємства без обнулення РРО та за умови, що проводитимуться розрахункові операції і в кінці робочої зміни буде роздруковано Z-звіт.

Порушення порядку проведення розрахунків

Які штрафні санкції передбачено законодавством за неведення обліку товарних запасів?

Згідно з п. 12 ст. 3 Закону про РРО суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу, зобов’язані вести в порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів (послуг), що відображені в такому обліку.

Статтею 1551 КпАП передбачено, що за порушення встановленого законом порядку проведення розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг застосовується відповідальність у вигляді накладення штрафу на осіб, які здійснюють розрахункові операції, від двох до п’яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (34 — 85 грн) і на посадових осіб — від п’яти до 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (85 — 170 грн).

Таким чином, за неведення згідно з п. 12 ст. 3 Закону про РРО обліку товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації у порядку, встановленому законодавством, до особи застосовується відповідальність (складається протокол про адміністративне правопорушення) у вигляді штрафу, встановленого ст. 1551 КпАП.

Продаж китайської продукції

Фізична особа — підприємець — платник єдиного податку другої групи має намір здійснювати продаж товарів походженням з Китаю, на які відсутня документація щодо гарантійного обслуговування. Чи потрібно такій особі застосовувати РРО?

Згідно зі ст. 6 Закону № 1023 продавець (виробник, виконавець) зобов’язаний передати споживачеві продукцію належної якості, надати інформацію про цю продукцію, а також на вимогу споживача надати йому документи, які підтверджують належну якість продукції. При цьому введення в обіг фальсифікованої продукції забороняється.

Виробник (виконавець) зобов’язаний забезпечити використання продукції за призначенням протягом строку її служби, передбаченого нормативним документом або встановленого ним за домовленістю із споживачем, а в разі відсутності такого строку — протягом 10 років.

Крім того, виробник (виконавець) зобов’язаний забезпечити технічне обслуговування та гарантійний ремонт продукції, а також її випуск і поставку для підприємств, що здійснюють технічне обслуговування та ремонт, у необхідному обсязі та асортименті запасних частин протягом усього строку її виробництва, а після зняття з виробництва — протягом строку служби, в разі відсутності такого строку — протягом 10 років.

Статтею 1 цього Закону визначено, що гарантійний строк — це строк, протягом якого виробник (продавець, виконавець або будь-яка третя особа) бере на себе зобов’язання про здійснення безоплатного ремонту або заміни відповідної продукції у зв’язку з введенням її в обіг.

Слід звернути увагу, що ст. 7 Закону № 1023 передбачено, що стосовно продукції, на яку гарантійні строки або строк придатності не встановлено, споживач має право пред’явити продавцю (виробнику, виконавцю) відповідні вимоги, якщо недоліки було виявлено протягом двох років, а стосовно об’єкта будівництва — не пізніше 10 років від дня передачі їх споживачеві.

Таким чином, законодавством заборонено вводити в обіг і продавати фальсифіковану продукцію, у тому числі і з Китаю.

«Гарячі лінії»

Дата: 24 січня, Четвер
Час проведення: з 14:00 до 16:00
Контактний номер: (044) 501-06-42