Юридична практика

Порушення митного режиму транзит

07.08.2017 / 12:59

Судом касаційної інстанції при розгляді справ про порушення митних правил було взято до уваги, що задекларувавши автомобіль як такий, що ввезений в Україну в режимі транзиту, позивач повинен був протягом 10 днів його вивезти і використовувати лише з метою переміщення до пункту призначення.

Судове рішення

Як встановлено ВАСУ у справі № 438/316/15-а, у березні 2015 р. позивач звернувся до суду з позовом до митниці ДФС, в якому просить скасувати постанову від 14.10.2014 р. про порушення митних правил та накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 300 % несплаченої суми митних платежів, що становить 173 384,58 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що позивача неправомірно притягнуто до відповідальності за порушення митних правил. Позивач перебуває у трудових відносинах з компанією «S», яку зареєстровано в Республіці Польща. Відповідно до трудових угод від 30.12.2012 р., 30.06.2013 р., 02.12.2013 р., 08.06.2014 р., 10.12.2014 р., укладених між ним та компанією «S», він здійснює залучення клієнтів на території України з метою просування послуг та продуктів компанії «S». Для виконання мети укладеного трудового договору позивач використовує автомобіль «VW», який зареєстровано у Республіці Польща та належить компанії, а він, будучи її найманим працівником та перебуваючи з такою компанією у трудових відносинах, використовує транспортний засіб на території України для службових цілей. Позивач вважав, що на спірні правовідносини не поширюється митний режим транзиту, а їх регулювання здійснюється положеннями глави 18 Митного кодексу, що стосується митного режиму тимчасового ввезення.

Постановою міського суду від 08.06.2015 р. адміністративний позов задоволено. Визнано протиправними дії митниці ДФС щодо винесення постанови у справі про порушення митних правил та накладення на позивача адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 300 % несплаченої суми митних платежів, що становить 173 384,58 грн. Постанову у справі про порушення митних правил скасовано. Провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 485 Митного кодексу, щодо позивача закрито.

Постановою апеляційного адміністративного суду від 02.06.2016 р. скасовано рішення суду першої інстанції та прийнято нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог позивачу відмовлено.

На постанову апеляційного адміністративного суду від 02.06.2016 р. надійшла касаційна скарга позивача, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, ставиться питання про її скасування та залишення в силі рішення суду першої інстанції.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач 26.05.2013 р. у зоні діяльності митного посту «Краковець» Львівської митниці по смузі руху «Зелений коридор» на митну територію України у митному режимі «транзит» ввіз транспортний засіб «VW» (країна реєстрації: Польща). Вищезазначений автомобіль він повинен був вивезти з України у строк до 04.06.2013 р. Однак станом на вересень 2014 р. цього зроблено не було.

За цим фактом 02.09.2014 р. працівником митниці ДФС складено протокол про порушення митних правил. Позивача 19.09.2014 р. притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, передбачених частиною третьою ст. 470 Митного кодексу, за фактом перевищення строку транзитного перевезення.

Постановою митниці ДФС від 14.10.2014 р. у справі про порушення митних правил позивача визнано винним у вчиненні порушення митних правил, передбачених ст. 485 Митного кодексу, та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 300 % несплаченої суми митних платежів, що становить 173 384,58 грн.

Вважаючи такі дії відповідача неправомірними, позивач і звернувся до суду із зазначеним позовом.

Важливо
Відповідно до вимог ст. 95 Митного кодексу строк транзитного перевезення для автомобільного транспорту —
10 діб
(у разі переміщення в зоні діяльності однієї митниці —
5 діб).

Розглядаючи справу та задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку, що у зв’язку з винесенням оскаржуваної постанови від 14.10.2014 р. позивача двічі притягнуто до відповідальності за одне і те саме правопорушення, яке полягає у тому, що він 26.05.2013 р. у зоні діяльності митного посту «Краковець» Львівської митниці ДФС по смузі руху «Зелений коридор» на митну територію України у митному режимі «транзит» ввіз транспортний засіб «VW» та не вивіз цей автомобіль за межі митної території України у встановлений ст. 95 Митного кодексу строк, перевищивши встановлений цією статтею строк доставки транспортного засобу комерційного призначення, митних або інших документів на ці товари більше ніж на десять діб. Відповідальність за зазначене порушення передбачено частиною третьою ст. 470 Митного кодексу та за вчинення такого порушення митних правил позивача притягнуто до відповідальності, зокрема, постановою від 16.09.2014 р.

Суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідачем допущено неповноту провадження у справі, зокрема при винесенні постанови від 14.10.2014 р., якою позивача притягнуто до відповідальності за ст. 485 Митного кодексу, що є підставою для скасування постанови про накладення адміністративного стягнення за порушення митних правил відповідно до ст. 531 цього Кодексу.

Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що, задекларувавши автомобіль як такий, що ввезений в Україну в режимі транзиту, позивач повинен був протягом 10 днів його вивезти і використовувати лише з метою переміщення до пункту призначення. Проте позивач цього не зробив і використовував транспортний засіб на території України з метою виконання умов договору щодо залучення клієнтів фірми, що підтверджено ним самим у позовній заяві, а також поданими матеріалами на обґрунтування позовних вимог (наказами по підприємству, дорученнями), чим порушив вимоги щодо режиму ввезення транспортного засобу, який передбачав звільнення від сплати митних платежів.

Оскільки фактично автомобіль був ввезений в Україну не з метою транзиту, а з метою використання на території України, позивач при його ввезенні повинен був відповідно до вимог чинного законодавства сплатити митні платежі. Однак цього не було зроблено, що призвело до ухилення від сплати митних платежів та є порушенням митних правил відповідно до ст. 485 Митного кодексу.

Колегія суддів ВАСУ погодилася з висновками суду апеляційної інстанції виходячи з такого.

Порядок провадження у справах про порушення митних правил, процесуальні дії та порядок їх проведення, оскарження постанов у справах про порушення митних правил визначено розділом ХІХ Митного кодексу.

Відповідно до положень частини першої ст. 458 Митного кодексу порушення митних правил — це адміністративне правопорушення, яким є протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред’явлення їх митницям ДФС для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на контролюючі органи цим Кодексом чи іншими законами України, і за які зазначеним Кодексом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до положень ст. 71 Митного кодексу встановлено, що декларант має право обрати митний режим, у який він бажає помістити товари, з дотриманням умов такого режиму та у порядку, що визначені цим Кодексом. Поміщення товарів у митний режим здійснюється шляхом їх декларування та виконання митних формальностей, передбачених Кодексом. Митний режим, у який поміщено товари, може бути змінено на інший, обраний декларантом відповідно до частини першої цієї статті, за умови дотримання заходів тарифного та нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, встановлених відповідно до закону для товарів, що поміщуються у такий інший митний режим.

Як вбачається із матеріалів адміністративної справи та встановлено судами попередніх інстанцій, позивач під час ввезення транспортного засобу на територію України обрав митний режим «транзит».

За приписами ст. 90 Митного кодексу транзит — це митний режим, відповідно до якого товари та/або транспортні засоби комерційного призначення переміщуються під митним контролем між двома митними органами України або в межах зони діяльності одного митного органу без будь-якого використання цих товарів, без сплати митних платежів та без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності.

Відповідно до вимог ст. 95 Митного кодексу встановлено строк транзитного перевезення для автомобільного транспорту — 10 діб (у разі переміщення в зоні діяльності однієї митниці — п'ять діб). Також згідно зі ст. 93 цього Кодексу товари, транспортні засоби комерційного призначення, що переміщуються у митному режимі транзиту, не повинні використовуватися з жодною іншою метою, крім транзиту, та мають бути доставленими у митний орган призначення до закінчення строку, встановленого ст. 95 зазначеного Кодексу.

Відповідно до норм ст. 284 Митного кодексу за умови дотримання вимог та обмежень, встановлених розділом V «Митні режими» цього Кодексу, застосовується умовне повне звільнення від оподаткування ввізним митом до товарів, поміщених у митний режим «транзит».

Враховуючи наведене, колегія суддів зазначає, що нормами Митного кодексу встановлено особливі вимоги щодо використання митного режиму транзит, що полягають у виконанні обов’язків щодо строку транзитного перевезення для автомобільного транспорту та заборони використання транспортних засобів з будь-якою метою, окрім транзиту. Лише при виконанні таких умов застосовується умовно повне звільнення від оподаткування ввізним митом.

Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, позивач обрав митний режим транзит для ввезення транспортного засобу на територію України, порушив строки транзитного переміщення, чим порушив вимоги частини третьої ст. 470 Митного кодексу. Окрім цього, позивач всупереч забороні на використання транспортного засобу в будь-яких цілях (ст. 93 Митного кодексу), крім транзиту, використовував його на території України з метою виконання обов’язків із залучення клієнтів юридичної особи, зареєстрованої в Республіці Польща, що не заперечувалося позивачем під час розгляду адміністративної справи.

ЗГІДНО ЗІ СТ. 292 МИТНОГО КОДЕКСУ МИТНІ ПЛАТЕЖІ НЕ СПЛАЧУЮТЬСЯ У РАЗІ, ЯКЩО ВІДПОВІДНО ДО ЦЬОГО КОДЕКСУ, ПОДАТКОВОГО КОДЕКСУ, ІНШИХ ЗАКОНІВ УКРАЇНИ, А ТАКОЖ МІЖНАРОДНИХ ДОГОВОРІВ, ЗГОДА НА ОБОВ’ЯЗ­КОВІСТЬ ЯКИХ НАДАНА ВЕРХОВНОЮ РАДОЮ УКРАЇНИ:

  • товари не є об’єктом оподаткування митними платежами
  • щодо товарів надано звільнення або повне умовне звільнення від сплати митних платежів — у період дії такого звільнення і при дотриманні умов, у зв’язку з якими його надано
  • при ввезенні товарів на митну територію України або вивезенні товарів з митної території України товари були поміщені у митний режим, який відповідно до положень Митного кодексу не передбачає сплату митних платежів, — на період дії цього режиму та при виконанні умов, що випливають з такого режиму
  • коли загальна фактурна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України або вивозяться за межі митної території України громадянами, не перевищує обсягів, які не є об’єктом оподаткування митними платежами відповідно до розділу XII Митного кодексу

Позивачем не було сплачено митні платежі при ввезенні транспортного засобу, оскільки обрано митний режим транзит, тобто правовий режим, який відповідно до положень Митного кодексу не передбачає сплату митних платежів, — на період дії цього режиму та при виконанні умов, що зазначають в такому режимі. Водночас позивачем згодом було порушено як вимоги щодо періоду дії такого режиму, так і інші обов’язкові умови його використання.

Враховуючи зазначене, колегія суддів погодилася з висновками суду апеляційної інстанції, що притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ст. 470 Митного кодексу за порушення строків дії митного режиму транзит не виключає притягнення його до адміністративної відповідальності за ст. 485 зазначеного Кодексу за ухилення від сплати митних платежів у випадку порушення інших обов’язкових вимог цього правового режиму, визначеного у ст. 93 цього Кодексу.

За таких обставин судова колегія дійшла висновку, що судом апеляційної інстанції повно і правильно встановлено фактичні обставини справи, характер правовідносин сторін і правильно застосовано до них норми матеріального права.

Згідно зі ст. 220 Кодексу адміністративного судочинства суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА

Кодекс адміністративного судочинства — Кодекс адміністративного судочинства України від 06.07.2005 р. № 2747-IV. Митний кодекс — Митний кодекс України від 13.03.2012 р. № 4495-VI. Податковий кодекс — Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. № 2755-VI. Закон № 1389 — Закон України від 31.05.2016 р. № 1389-VIII «Про внесення зміни до підрозділу 5 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України щодо стимулювання розвитку ринку вживаних транспортних засобів». Постанова № 1388 — постанова Кабінету Міністрів України від 07.09.98 р. № 1388 «Про затвердження Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів»

«Гарячі лінії»

Дата: 23 листопада, Четвер
Час проведення: з 14:00 до 16:00
Контактний номер: (044) 501-06-42