Бухоблік

Претензія: коли визнавати витрати

07.08.2017 / 13:40

Суб’єкт господарювання, чиї права або законні інтереси порушено, з метою безпосереднього врегулювання спору має право звернутися до порушника з письмовою претензією, якщо інше не встановлено законом. 
З'ясуємо, скільки розглядається претензія та коли у складі витрат можна врахувати суми за ними.

Юридичні аспекти

Статтею 222 Господарського кодексу передбачено, що в претензії зазначаються:

  • повне найменування і поштові реквізити заявника претензії та особи (осіб), якій претензія пред’являється;
  • дата пред’явлення і номер претензії;
  • обставини, на підставі яких пред’явлено претензію;
  • докази, що підтверджують ці обставини;
  • вимоги заявника з посиланням на нормативні акти;
  • сума претензії та її розрахунок, якщо претензія підлягає грошовій оцінці;
  • платіжні реквізити заявника претензії;
  • перелік документів, що додаються до претензії.

Така претензія розглядається в місячний строк з дня її одержання, якщо інший строк не встановлено Господарським кодексом або іншими законодавчими актами. Обґрунтовані вимоги заявника одержувач претензії зобов’язаний задовольнити. Крім того, відповідно до ст. 315 цього Кодексу перевізникові претензії можуть пред’являтися протягом шести місяців, а претензії щодо сплати штрафів і премій — протягом 45 днів.

Водночас згідно зі ст. 7 Господарського процесуального кодексу претензії розглядаються у 10-денний строк з дня їх одержання, а у тих випадках, коли обов’язковими для обох сторін правилами або договором передбачено право перепровірки забракованої продукції (товарів) підприємством-виготовлювачем, претензії, пов’язані з якістю та комплектністю продукції (товарів), розглядаються протягом двох місяців.

Слід зауважити, що пред’явлена претензія свідчить про неналежне виконання умов договору, що, у свою чергу, може стати приводом для компенсації понесених збитків та нарахування штрафних санкцій.

Відповідно до ст. 224 Господарського кодексу учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов’язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб’єкту, права або законні інтереси якого порушено.

При цьому до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються:

  • вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства;
  • додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб’єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов’язання другою стороною;
  • неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов’язання другою стороною;
  • матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Статтею 526 Цивільного кодексу передбачено, що зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог — відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Виконання зобов’я­зання може забезпечуватися не­устойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Слід зауважити, що з метою захисту своїх інтересів суб’єкти господарювання визначають у договорі умови про відповідальність за невиконання договірних зобов’язань. На практиці ж таку відповідальність часто визначають у вигляді неустойки.

Згідно зі ст. 549 Цивільного кодексу не­устойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов’язання, а пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Також відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Довідково
Обрання певного засобу правового захисту, у тому числі і досудового врегулювання спору, є правом, а не обов’язком особи, яка добровільно, виходячи з власних інтересів його використовує (рішення № 15-рп/2002).

Як відобразити у бухобліку

Зазначимо, що до моменту визнання боржником претензій вони у бухобліку не відображаються. Після того як це станеться, збитки, що підлягають відшкодуванню контрагенту, а також визнані не­устойки та суми інфляційних і 3 % річних включаються до складу інших операційних витрат (п. 20 ПБО 16).

Суми збитків за претензією у бухобліку відображають записом: Дт 949 «Інші витрати операційної діяльності» Кт 685 «Розрахунки з іншими кредиторами», інші зазначені суми — Дт 948 «Визнані штрафи, пені, неустойки» Кт 685 «Розрахунки з іншими кредиторами».

Згідно з ПБО 16 витратами звітного періоду визнаються або зменшення активів, або збільшення зобов’язань, що призводить до зменшення власного капіталу підприємства (за винятком зменшення капіталу внаслідок його вилучення або розподілу власниками), за умови, що ці витрати можуть бути достовірно оцінені.

Витрати визнаються витратами певного періоду одночасно з визнанням доходу, для отримання якого вони здійснені, а витрати, які неможливо прямо пов’язати з доходом певного періоду, відображаються у складі витрат того звітного періоду, в якому вони були здійснені.

Отже, суми визнаних претензій відображаються підприємством — одержувачем претензій у складі витрат того звітного періоду, в якому було прийнято рішення задовольнити вимоги заявника претензій. Наприклад, претензії за 2016 р., визнані у 2017 р. із порушенням строку для розгляду, відносяться до складу витрат звітного періоду, в якому претензію було задоволено. Відповідно цю суму буде спрямовано на зменшення об’єкта оподаткування податком на прибуток за 2017 р.

При цьому згідно з пп. 140.5.11 п. 140.5 ст. 140 Податкового кодексу фінансовий результат податкового (звітного) періоду збільшується на суму витрат від визнаних штрафів, пені, неустойок, нарахованих відповідно до цивільного законодавства та цивільно-правових договорів на користь осіб, що не є платниками податку (крім фізичних осіб), та на користь платників податку, які оподатковуються за ставкою 0 % відповідно до п. 44 підрозділу 4 розділу XX цього Кодексу (лист № 966/6/99-99-15-02-02-15/ІПК). Але це стосується тих підприємств, які коригують об’єкт оподаткування податком на прибуток на податкові різниці, тобто підприємств, дохід яких від усіх видів діяльності за минулий звітний податковий рік перевищив 20 млн грн.

Розглянемо зазначене на умовному прикладі.

Приклад

Суб’єкт господарювання займається виробництвом меблів для офісів і підприємств торгівлі (клас 31.01 КВЕД-2010). У квітні 2016 р. підприємством-продавцем підписано договір на поставку офісних меблів на суму 24 000 грн (у тому числі ПДВ — 4 000 грн), отриману як 100 % передоплату. Під час установки меблів підприємством-покупцем виявлено дефект у настінних полицях і виставлено претензію, датовану червнем 2016 р., на суму 3 600 грн. Однак зазначену претензію підприємством-продавцем визнано  як таку, що пов’язана з дефектом виробництва, а не транспортування, тільки у 2017 р.

Для наочності, як у бухобліку боржника відображається визнання претензії та збитків, наведено у табл. 1.

Таблиця 1

№ 
з/п

Зміст
господарської операції

Кореспонденція рахунків

Сума,
грн

Дебет

Кредит

Реалізація товару на умовах передоплати

1

Отримано передоплату за договором про виробництво меблів

311

681

24 000

2

Нараховано податкові зобов’язання з ПДВ

643

641/ПДВ

4 000

3

Доставлено товар покупцю

361

701

24 000

4

Відображено податкове зобов’язання з ПДВ

701

643

4 000

5

Відображено залік заборгованостей

681

361

24 000

Визнання претензії боржником

6

Відображено збитки за визнаною претензією

949

685

3 600

7

Перераховано грошові кошти в рахунок компенсації
завданих збитків

685

311

3 600

Зауважимо, що у разі якщо в результаті пред’явленої претензії покупцем повертається товар, а продавцем, відповідно, — кошти за нього, то такі операції відображаються в обліку як звичайне повернення товару.

Розглянемо приклад відображення повернення товару з дефектом за результатами пред’явленої претензії  виходячи із вищезазначених умов у табл. 2.

Таблиця 2


з/п

Зміст
господарської операції

Кореспонденція рахунків

Сума,
грн

Дебет

Кредит

Реалізація товару на умовах передоплати

                 Операції 1 — 4 відображаються аналогічно, як у табл. 1

5

Відображено залік заборгованостей

681

361

20 400*

Відображено результат розглянутої претензії

6

Повернення покупцеві передоплати за товар, в якому виявлено дефект після його відвантаження

681

311

3 600

7

Відкориговано (зменшено) податкові зобов’язання за ПДВ, використовуючи метод «червоне сторно» **

643

643/2***

600

643/2***

641

600

*Залік заборгованостей проведено за мінусом невизнаних покупцем поличок з дефектом, на суму яких пред’явлено претензію (24 000 грн – 3 600 грн = 20 400 грн)
**Продавець має право зменшити податкові зобов’язання з ПДВ за умови складання розрахунку коригування і його реєстрації покупцем у ЄРПН (пп. 192.1.1 п. 192.1 ст. 192 Податкового кодексу)
***До реєстрації розрахунку коригування в ЄРПН суму ПДВ рекомендується показувати на додатково відкритому рахунку, наприклад, 643/2 «Податкові зобов’язання з ПДВ за незареєстрованими розрахунками коригування».

ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА

Господарський кодекс — Господарський кодекс України від 16.01.2003 р. № 436-IV. Господарський процесуальний кодекс — Господарський процесуальний кодекс України від 06.11.91 р. № 1798-XII. Податковий кодекс — Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. № 2755-VІ. Цивільний кодекс — Цивільний кодекс України від 16.01.2003 р. № 435-IV. ПБО 16 — Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 «Витрати», затверджене наказом Мінфіну України від 31.12.99 р. № 318. Рішення № 15-рп/2002 — рішення Конституційного Суду України від 09.07.2002 р. № 15-рп/2002 «У справі за конституційним зверненням Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Кампус Коттон клаб» щодо офіційного тлумачення положення частини другої статті 124 Конституції України (справа про досудове врегулювання спорів)». Лист № 966/6/99-99-15-02-02-15/ІПК — лист ДФС України від 05.07.2017 р. № 966/6/99-99-15-02-02-15/ІПК «Щодо відображення у складі витрат підприємства-боржника збитків за виставленими кредитором претензіями, датованими 2016 роком та визнаними у 2017 році»

«Гарячі лінії»

Дата: 7 грудня, Четвер
Час проведення: з 14:00 до 16:00
Контактний номер: (044) 501-06-42