ПДФО

Спадкування та оподаткування

07.08.2017 / 13:54

За життя людина набуває у власність певне майно, готівку, майнові чи немайнові права, якими може вільно розпоряджатись, а також заповідати. У цій статті про те, як здійснюється право на спадкування, як оподатковується дохід, отриманий фізичною особою у вигляді вартості успадкованого майна.

Спадкування за заповітом

Спадкове право — одне з найдавніших. Можливість стати спадкоємцем не залежить від соціального стану фізичної особи, її дієздатності, громадянства тощо.

Заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті (ст. 1233 Цивільного кодексу).

Заповідач може призначити своїми спадкоємцями одну або кілька фізичних осіб незалежно від наявності у нього з цими особами сімейних, родинних відносин, а також інших учасників цивільних відносин.

Згідно зі ст. 1235 Цивільного кодексу заповідач може без зазначення причин позбавити права на спадкування будь-яку особу з числа спадкоємців за законом. І така особа вже не може одержати право на спадкування.

При цьому заповідач не може позбавити права на спадкування осіб, які мають право на обов’язкову частку в спадщині. Чинність заповіту стосовно осіб, які мають право на обов’язкову частку в спадщині, встановлюється на час відкриття спадщини.

Право на обов’язкову частку в спадщині визначено ст. 1241 Цивільного кодексу, згідно з якою малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти спадкодавця, непрацездатна вдова (вдівець) та непрацездатні батьки спадкують незалежно від змісту заповіту половину частки, яка належала б кожному з них у разі спадкування за законом (обов’язкова частка).

Розмір обов’язкової частки у спадщині може бути зменшений судом з урахуванням відносин між цими спадкоємцями та спадкодавцем, а також інших вагомих обставин.

До обов’язкової частки у спадщині зараховується вартість речей звичайної домашньої обстановки та вжитку, вартість заповідального відказу, встановленого на користь особи, яка має право на обов’язкову частку, а також вартість інших речей та майнових прав, які перейшли до неї як до спадкоємця.

Будь-які обмеження та обтяження, встановлені у заповіті для спадкоємця, що має право на обов’язкову частку в спадщині, дійсні лише щодо тієї частини спадщини, яка перевищує його обов’язкову частку.

схемаСпадкування за законом

Спадкування за законом здійснюється на умовах та в порядку, визначених законодавством, за умови, що спадкодавцем не складено відповідний заповіт.

Спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово.

Ступінь споріднення визначається за числом народжень, що віддаляють родича від спадкодавця. Народження самого спадкодавця не входить до цього числа.

Коли відкривається спадщина

Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261 — 1265 Цивільного кодексу (за черговістю).

Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

Крім того, спадкоємцями за заповітом можуть бути юридичні особи та інші учасники цивільних відносин.

Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою.

Місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця. Якщо місце проживання спадкодавця невідоме, місцем відкриття спадщини є місцезнаходження нерухомого майна або основної його частини, а за відсутності нерухомого майна — місце­знаходження основної частини рухомого майна. В особливих випадках місце відкриття спадщини встановлюється законом.

Як отримати  спадщину

Спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її (ст. 1268 Цивільного кодексу).

При цьому не допускається прийняття спадщини з умовою чи із застереженням.

Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу її відкриття.

Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу її відкриття.

Цивільним кодексом передбачено, що за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Після закінчення шести місяців з часу відкриття спадщини спадкоємець, який прийняв її, може одержати свідоцтво про право на спадщину.

При цьому спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов’язаний звернутися до нотаріуса або в сільських населених пунктах — до уповноваженої на це посадової особи відповідного органу місцевого самоврядування за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно (ст. 1297 Цивільного кодексу).

Свідоцтво про право на спадщину визнається недійсним за рішенням суду, якщо буде встановлено, що особа, якій воно видано, не мала права на спадкування, а також в інших випадках, установлених законом.

Як оподатковується спадщина

Дохід, отриманий фізичною особою у вигляді вартості успадкованого майна у межах, визначених розділом IV Податкового кодексу, оподатковується податком на доходи фізичних осіб та військовим збором.

Порядок оподаткування податком на доходи фізичних осіб отриманого спадкоємцем доходу в результаті прийняття ним у спадщину майна, майнових чи немайнових прав регламентується ст. 174 Податкового кодексу.

Які ставки застосовуються

Ставки податку на доходи фізичних осіб та військового збору наведено у табл. 1.

Таблиця 1

Отриманий дохід

Ставка, %

ПДФО

Військовий
збір

Вартість власності, що успадковується членами сім’ї спадкодавця першого (його батьки, його чоловік або дружина, діти такої фізичної особи, у тому числі усиновлені) та другого (його рідні брати та сестри, його баба та дід з боку матері та з боку батька, онуки) ступенів споріднення

0

0

Вартість власності, зазначеної в підпунктах «а», «б», «ґ» п. 174.1 ст. 174 Податкового кодексу, що успадковується особою, яка є інвалідом I групи або має статус дитини-сироти, або дитини, позбавленої батьківського піклування, та вартість власності, зазначеної в підпунктах «а», «б» цього пункту, що успадковується дитиною-інвалідом

0

0

Грошові заощадження, поміщені до 02.01.92 р. в установи Ощадбанку СРСР та державного страхування СРСР, що діяли на території України, а також у державні цінні папери (облігації Державної цільової безпроцентної позики 1990 р., облігації Державної внутрішньої виграшної позики 1982 р., державні казначейські зобов’язання СРСР, сертифікати Ощадбанку СРСР), та грошові заощадження громадян України, поміщені в установи Ощадбанку України та колишнього Укрдержстраху протягом 1992 — 1994 рр., погашення яких не відбулося, що успадковуються будь-яким спадкоємцем

0

0

Вартість будь-якого об’єкта спадщини, що успадковується спадкоємцями, які не є членами сім’ї спадкодавця першого та другого ступенів споріднення (у використовуваному згідно з Податковим кодексом понятті)

5

1,5

Вартість будь-якого об’єкта спадщини, що успадковується спадкоємцем від спадкодавця-нерезидента, та будь-якого об’єкта спадщини, що успадковується спадкоємцем-нерезидентом від спадкодавця-резидента

18

1,5

Об’єкти спадщини, які оподатковуються за нульовою ставкою податку на доходи фізичних осіб та військового збору, успадковані окремою категорією спадкоємців (фізичними особами — резидентами) незалежно від ступеня їх споріднення із спадкодавцем-резидентом, наведено у табл. 2.

Таблиця 2

Об’єкти спадщини

Спадкоємець

Об’єкт нерухомості (пп. «а» п. 174.1 ст. 174 Податкового кодексу)

Фізична особа, яка є інвалідом І групи

Дитина-сирота

Дитина, позбавлена батьківського піклування

Дитина-інвалід

Об’єкт рухомого майна, зокрема:

предмет антикваріату або витвір мистецтва;

природне дорогоцінне каміння чи дорогоцінний метал, прикраса з використанням дорогоцінних металів та/або природного дорогоцінного каміння;

будь-який транспортний засіб та приладдя до нього;

інші види рухомого майна (пп. «б» п. 174.1 ст. 174 Податкового кодексу)

Фізична особа, яка є інвалідом І групи

Дитина-сирота

Дитина, позбавлена батьківського піклування

Дитина-інвалід

Готівка або кошти, що зберігаються на рахунках спадкодавця, відкритих у банківських і небанківських фінансових установах, у тому числі депозитні (ощадні), іпотечні сертифікати, сертифікати фонду операцій з нерухомістю (пп. «ґ» п. 174.1 ст. 174 Податкового кодексу)

Фізична особа, яка є інвалідом І групи

Дитина-сирота

Дитина, позбавлена батьківського піклування

У разі спадкування будь-яких об’єктів спадщини, які оподатковуються  за нульовою ставкою,  оціночна вартість  таких об’єктів з метою оподаткування  не визначається.

В інших випадках отримання доходів у вигляді об’єктів спадщини/дарунків об’єктом оподаткування є оціночна вартість таких об’єктів спадщини/дарунків, визначена згідно із законом (абзац другий ­п.  174.8 ст. 174 Податкового кодексу).

Вартість легкових автомобілів, мотоциклів, мопедів, отриманих у спадщину, які підлягають оподаткуванню згідно з вищезазначеною статтею, визначається у порядку, встановленому абзацом третім п. 173.1 ст. 173 цього Кодексу.

Ким та коли сплачуються податки

Особами, відповідальними за сплату (перерахування) до бюджету податку на доходи фізичних осіб та військового збору, є спадкоємці, які отримали спадщину.

Податковим кодексом передбачено, що дохід у вигляді вартості успадкованого майна (кошти, майно, майнові чи немайнові права) у межах, що підлягає оподаткуванню, зазначається в річній податковій декларації, крім спадкоємців-нерезидентів, які зобов’язані сплатити податок на доходи фізичних осіб та військовий збір до нотаріального оформлення об’єктів спадщини або в сільських населених пунктах — до оформлення уповноваженою на це посадовою особою відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини, та спадкоємців, які отримали у спадщину об’єкти, що оподатковуються за нульовою ставкою податку на доходи фізичних осіб та військового збору, а також іншими спадкоємцями-резидентами, які сплатили податок на доходи фізичних осіб та військовий збір до нотаріального оформлення об’єктів спадщини або в сільських населених пунктах — до оформлення уповноваженою на це посадовою особою відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

Згідно з Податковим кодексом спадкоємець-нерезидент зобов’язаний сплатити податок на доходи фізичних осіб та військовий збір до нотаріального оформлення об’єктів спадщини або до її оформлення в сільських населених пунктах уповноваженою на це посадовою особою відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

Куди сплачувати

Податок на доходи фізичних осіб та військовий збір у разі спадкування сплачуються:

  • спадкоємцем-нерезидентом — за місцем видачі свідоцтва про право на спадщину;
  • спадкоємцем-резидентом — за своєю податковою адресою.

Хто подає декларацію

У разі сплати податку на доходи фізичних осіб та військового збору після оформлення об’єкта спадщини спадкоємець-резидент зобов’язаний подати до контролюючого органу за місцем своєї податкової адреси до 1 травня року, що настає за звітним, податкову декларацію про майновий стан і доходи та самостійно до 1 серпня року, що настає за звітним, сплатити  задекларовану суму податкового зобов’язання.

Податкова декларація про майновий стан і доходи заповнюється спадкоємцем самостійно або іншою особою, нотаріально уповноваженою ним здійснювати таке заповнення, у порядку, передбаченому главою 2 розділу II Податкового кодексу.

Якщо спадкоємець отримав дохід у вигляді об’єктів спадщини, які відповідно до розділу IV цього Кодексу оподатковуються за нульовою ставкою податку на доходи фізичних осіб та/або з яких сплачено податок відповідно до п. 174.3 ст. 174 Кодексу, та у разі відсутності інших доходів, з якими Податковий кодекс пов’язує обов’язок платника податку щодо подання податкової декларації про майновий стан і доходи, обов’язок спадкоємця щодо подання податкової декларації вважається виконаним і податкова декларація не подається.

Форма № 1ДФ для нотаріусів

Нотаріус за місцем розташування державної нотаріальної контори або робочого місця приватного нотаріуса та/або в сільських населених пунктах — уповноважена на це посадова особа відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини щокварталу подають до контролюючого органу інформацію про видачу свідоцтв про право на спадщину в порядку, встановленому розділом IV Податкового кодексу для форми № 1ДФ.

При цьому в такій формі обов’язково зазначається сума доходу у вигляді вартості успадкованого майна, отриманого платником податку, який згідно з Податковим кодексом не належить до членів сім’ї спадкодавця першого та другого ступенів споріднення.

Нотаріус або в сільських населених пунктах — уповноважена на це посадова особа відповідного органу місцевого самоврядування видає спадкоємцю-нерезиденту свідоцтво про право на спадщину за наявності документа про сплату таким спадкоємцем податку з вартості об’єкта спадщини.

Інформація про видачу свідоцтва про право на спадщину (посвідчений договір дарування) відображається у формі № 1ДФ за такими ознаками:

  • «113» —про отримання будь-якого об’єкта спадщини членами сім’ї першого та другого ступенів споріднення спадкодавця
  • «114» —про отримання будь-якого об’єкта спадщини спадкоємцями, які не є членами сім’ї першого та другого ступенів споріднення зі спадкодавцем
  • «115» —про отримання будь-якого об’єкта спадщини (подарунка) від нерезидента або отриманого нерезидентом
  • «116»:

про отримання спадщини (подарунка) у вигляді рухомого та нерухомого майна, коштів особою, яка є інвалідом I групи або має статус дитини-сироти чи дитини, позбавленої батьківського піклування

про отримання спадщини (подарунка) у вигляді рухомого та нерухомого майна дитиною-інвалідом

  • «117» —про дохід, отриманий платником податку внаслідок прийняття ним у спадщину чи дарунок грошових заощаджень, поміщених до 02.01.92 р. в установи Ощадбанку СРСР та державного страхування СРСР, що діяли на території України, а також у державні

цінні папери (облігації Державної цільової безпроцентної позики 1990  р., облігації Державної внутрішньої виграшної позики 1982 р., державні казначейські зобов’язання СРСР, сертифікати Ощадбанку СРСР), та грошові заощадження громадян України, поміщені в установи Ощадбанку України та колишнього Укрдержстраху протягом 1992 — 1994 рр.,
погашення яких не відбулося

Спадкування в нюансах

Спадщина з-за кордону

Громадянином-резидентом отримано спадщину від батька, який мешкав за кордоном. Чи потрібно задекларувати отриманий дохід?

Платниками податку на доходи фізичних осіб є, зокрема, фізичні особи — резиденти, які отримують доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи (пп. 162.1.1 п. 162.1 ст. 162 Податкового кодексу).

Іноземні доходи — це доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України, які є об’єктом оподаткування фізичної особи — резидента (пп. 163.1.3 п. 163.1 ст. 163 Кодексу).

Дохід, отриманий з джерел за межами України, — це будь-який дохід, отриманий резидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності за межами митної території України, зокрема, дохід у вигляді спадщини (пп. 14.1.55 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу).

Під час нарахування (отримання) доходів, отриманих у вигляді валютних цінностей або інших активів (вартість яких виражена в іноземній валюті або міжнародних розрахункових одиницях), такі доходи перераховуються у гривні за валютним курсом Нацбанку України, що діє на момент нарахування (отримання) таких доходів (п. 164.4 ст. 164 Кодексу).

Порядок оподаткування іноземних доходів передбачено п. 170.11 ст. 170 Податкового кодексу, пп. 170.11.1 якого визначено: у разі якщо джерело виплат будь-яких оподатковуваних доходів є іноземним, сума такого доходу включається до загального річного оподатковуваного доходу платника податку — отримувача, який зобов’язаний подати річну податкову декларацію, та оподатковується податком на доходи фізичних осіб за ставкою, визначеною п. 167.1 ст. 167 Кодексу (18 %).

Також іноземні доходи є об’єктом оподаткування військовим збором (пп. 1.2 п. 161 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу), ставка якого становить 1,5 % об’єкта оподаткування.

Абзацом першим пп. 170.11.2 п. 170.11 ст. 170 цього Кодексу встановлено: якщо згідно з нормами міжнародних договорів, згоду на обов’язковість яких надано Верховною Радою України, платник податку може зменшити суму річного податкового зобов’язання на суму податків, сплачених за кордоном, він визначає суму такого зменшення за зазначеними підставами у річній податковій декларації.

Відповідно суми податків та зборів, сплачені за межами України, зараховуються під час розрахунку податків та зборів в Україні за правилами, встановленими Податковим кодексом (п. 13.4 ст.  13 Кодексу).

Для отримання права на зарахування податків та зборів, сплачених за межами України, платник зобов’язаний отримати від державного органу країни, де отримується такий дохід (прибуток), уповноваженого справляти такий податок, довідку про суму сплаченого податку та збору, а також про базу та/або об’єкт оподаткування. Зазначена довідка підлягає легалізації у відповідній країні, відповідній закордонній дипломатичній установі України, якщо інше не передбачено чинними міжнародними договорами України (п. 13.5 ст.  13 Податкового кодексу).

Слід зазначити, що згідно зі ст. 13 Закону № 2709 документи, видані уповноваженими органами іноземних держав у встановленій формі, визнаються дійсними в Україні в разі їх легалізації, якщо інше не передбачено законом або міжнародним договором України.

Отже, дохід, отриманий фізичною особою — резидентом з джерел за ме­жами України, зокрема, у вигляді спадщини, у розумінні Податкового кодексу є іноземним доходом. У разі отримання такого доходу в іноземній валюті його сума перераховується у гривнях за валютним курсом Нацбанку України, що діє на момент отримання, і включається такою особою до загального річного оподатковуваного доходу. При цьому фізична особа — резидент зобов’язана у встановлені Податковим кодексом терміни подати податкову декларацію та самостійно сплатити (з урахуванням встановленого Кодексом порядку) податок на доходи фізичних осіб і військовий збір.

У податковій декларації про майновий стан і доходи отриманий спадкоємцем дохід у вигляді спадщини з джерел за межами України відображається як іноземний дохід.

Спадщина готівкою

Резидентом у лютому 2017 р. після смерті рідного брата отримано у спадщину за заповітом готівку в розмірі 1 480 тис. грн. Чи потрібно сплачувати податки із цієї суми та які саме?

Дохід, отриманий фізичною особою у вигляді вартості успадкованого майна у межах, визначених розділом IV Податкового кодексу, оподатковується податком на доходи фізичних осіб та військовим збором.

Починаючи з 01.01.2017 р. до доходів, отриманих фізичною особою у вигляді спадщини, застосовуються норми Закону № 1910, яким внесено зміни до Податкового кодексу, зокрема, в частині визначення кола членів сім’ї другого ступеня споріднення та ставки податку на доходи фізичних осіб, за якою оподатковуються об’єкти спадщини, що успадковуються членами сім’ї спадкодавця другого ступеня споріднення. Згідно із внесеними змінами членами сім’ї фізичної особи другого ступеня споріднення для цілей розділу IV Кодексу вважаються її рідні брати та сестри, її баба та дід з боку матері і з боку батька, онуки, а об’єкти спадщини, що успадковуються членами сім’ї спадкодавця другого ступеня споріднення, оподатковуються за нульовою ставкою податку.

Сплата військового збору регламентується п. 161 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу, згідно з пп. 1.7 якого звільняються від оподаткування збором доходи, що згідно з розділом IV Кодексу не включаються до загального оподатковуваного доходу фізичних осіб (не підлягають оподаткуванню, оподатковуються за нульовою ставкою), крім доходів, зазначених у підпунктах 165.1.2, 165.1.18, 165.1.25, 165.1.52 п. 165.1 ст. 165 Кодексу.

Отже, дохід, отриманий спадкоємцем-резидентом  після смерті рідного брата, зокрема, у вигляді готівки оподатковується за нульовою ставкою податку на доходи фізичних осіб та військового збору.

Спадкування вкладу

Спадкоємцем за заповітом прийнято у спадщину від спадкодавця-резидента, родинні відносини з яким за життя були відсутні, вклад у банку в розмірі 550 тис. грн, проте фактично після отримання свідоцтва про право на спадщину отримано лише 200 тис. грн, решту суми вкладу в зв’язку з фінансовими труднощами у банку отримати неможливо. З якої суми потрібно сплачувати податки та які саме? Спадкоємець є громадянином України, який постійно проживає в Україні.

Згідно зі ст. 1233 Цивільного кодексу заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

Заповідач може призначити своїми спадкоємцями одну або кілька фізичних осіб незалежно від наявності у нього з цими особами сімейних, родинних відносин, а також інших учасників цивільних відносин (ст. 1235 цього Кодексу).

Спадкування права на вклад у банку (фінансовій установі) регламентується ст. 1228 Цивільного кодексу, згідно з якою вкладник має право розпорядитися правом на вклад у банку (фінансовій установі) на випадок своєї смерті, склавши заповіт або зробивши відповідне розпорядження банку (фінансовій установі).

Право на вклад входить до складу спадщини незалежно від способу розпорядження ним.

З метою оподаткування об’єкти спадщини поділяються, зокрема, на готівку або кошти, що зберігаються на рахунках спадкодавця, відкритих у банківських і небанківських фінансових установах, у тому числі депозитні (ощадні), іпотечні сертифікати, сертифікати фонду операцій з нерухомістю (пп. «ґ» п. 174.1 ст. 174 Податкового кодексу).

Отже, незалежно від того, що фактично спадкоємцем отримано лише 200 тис. грн, податком на доходи фізичних осіб та військовим збором оподатковується вся сума вкладу, яка за заповітом переходить до спадкоємця.

Якщо платити нічим

Племінником як єдиним спадкоємцем отримано від тітки у спадщину квартиру. Спадкоємець є інвалідом ІІ групи, фактично не працює, коштів на сплату податку на доходи фізичних осіб та військового збору не має. Чи передбачені будь-які пільги для сплати податку для такої особи?

Податковим кодексом чітко визначено коло спадкоємців, які незалежно від ступеня їх споріднення зі спадкодавцем-резидентом спадкують отримане нерухоме майно за нульовою ставкою податку на доходи фізичних осіб та військового збору, а саме: фізична особа, яка є інвалідом І групи; дитина-сирота; дитина, позбавлена батьківського піклування; дитина-інвалід.

Податковим кодексом не встановлені будь-які пільги (звільнення платника податків від обов’язку щодо нарахування та сплати податку та збору, сплата ним податку та збору в меншому розмірі) для сплати податку на доходи фізичних осіб та військового збору для повнолітніх інвалідів ІІ групи, тому відповідно до ст. 174 цього Кодексу дохід, отриманий таким спадкоємцем у результаті прийняття ним у спадщину нерухомого майна після смерті рідної тітки, оподатковується податком на доходи фізичних осіб за ставкою 5 % та військовим збором за ставкою 1,5 % вартості такого майна.

Слід зазначити, що у разі несплати податку на доходи фізичних осіб та військового збору до нотаріального оформлення об’єкта спадщини спадкоємець зобов’язаний подати до контролюючого органу за місцем своєї податкової адреси до 1 травня року, що настає за звітним, податкову декларацію про майновий стан і доходи та самостійно до 1 серпня року, що настає за звітним, сплатити задекларовану суму податкового зобов’язання.

Водночас платник податків має право звернутися до контролюючого органу із заявою про розстрочення та відстрочення грошових зобов’язань або податкового боргу (п. 100.2 ст. 100 Податкового кодексу).

Відповідно до Порядку № 574 для розстрочення (відстрочення) грошових зобов’язань (податкового боргу) платник податків звертається до контролюючого органу за місцем свого обліку або за місцем обліку такого грошового зобов’язання (податкового боргу) з письмовою заявою, в якій зазначаються суми податків, зборів, штрафних (фінансових) санкцій (штрафів), пені, сплату яких платник податків просить розстрочити (відстрочити), а також строк розстрочення (відстрочення) та періоди сплати. При цьому окремо зазначаються суми, строк сплати яких ще не настав, а також строк сплати яких уже минув.

Спадщину отримав нерезидент

Спадкоємцем рідного батька є син — громадянин Німеччини, який разом з дружиною та дітьми постійно там проживає і працює. До складу спадщини входять: житловий будинок (150 м2), земельна ділянка, на якій розташований такий будинок (6 соток), та квартира (45 м2). Чи потрібно сплачувати податки спадкоємцю — рідному сину спадкодавця та які? Після отримання свідоцтва про право на спадщину спадкоємцем продано квартиру. Чи оподатковується отриманий дохід?

Оподаткування доходів фізичних осіб урегульовано розділом IV Податкового кодексу, виходячи з положень якого статус резидента України є вирішальним для порядку оподаткування окремих доходів, що отримуються фізичною особою як на території України, так і за її межами.

Поняття «резидент» та умови набуття фізичною особою статусу резидента України визначено пп. 14.1.213 п. 14.1 ст. 14 Кодексу, а згідно з пп. 14.1.122 цього пункту нерезиденти — це, зокрема, фізичні особи, які не є резидентами України. Тобто фізична особа, яка не відповідає умовам, визначеним у пп. «в» пп. 14.1.213 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу, у розумінні цього Кодексу не є резидентом України.

Виходячи з положень Податкового кодексу, незважаючи на родинні зв’язки зі спадкодавцем, син-спадкоємець, який є громадянином іноземної держави та має більш тісні особисті чи економічні зв’язки за межами України, місце проживання якого знаходиться в іноземній державі, в якій він разом зі своєю родиною (дружиною та дітьми) постійно мешкає, для цілей оподаткування вважається нерезидентом України.

Особливості оподаткування доходів, отриманих нерезидентами, визначено п. 170.10 ст. 170 Податкового кодексу, згідно з пп. 170.10.1 якого доходи з джерелом їх походження в Україні, що нараховуються (виплачуються, надаються) на користь нерезидентів, оподатковуються за правилами та ставками, визначеними для резидентів (з урахуванням особливостей, установлених деякими нормами розділу IV цього Кодексу для нерезидентів).

Підпунктом 174.2.3 п. 174.2 ст. 174 Податкового кодексу встановлено, що для будь-якого об’єкта спадщини, що успадковується, зокрема, спадкоємцем-нерезидентом від спадкодавця-резидента, застосовується ставка податку на доходи фізичних осіб, визначена п. 167.1 ст. 167 Кодексу (18 %).

Крім того, відповідно до Податкового кодексу дохід у вигляді вартості успадкованого майна у межах, що оподатковується згідно з розділом ІV Кодексу, є об’єктом оподаткування військовим збором, ставка якого становить 1,5 % бази оподаткування.

Отже, отриманий спадкоємцем-нерезидентом від спадкодавця-резидента дохід незалежно від ступеня їх споріднення оподатковується податком на доходи фізичних осіб за ставкою 18 % та військовим збором за ставкою 1,5 %.

При цьому згідно з Податковим кодексом спадкоємець-нерезидент зобов’язаний сплатити податок на доходи фізичних осіб і військовий збір до нотаріального оформлення об’єктів спадщини або до її оформлення в сільських населених пунктах уповноваженою на це посадовою особою відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

Порядок оподаткування податком на доходи фізичних осіб операцій з продажу (обміну) об’єктів нерухомого майна регламентується ст. 172 Податкового кодексу, відповідно до п. 172.9 якої дохід від операцій з продажу (обміну) об’єктів нерухомості, що здійснюються фізичними особами — нерезидентами, оподатковується в порядку, встановленому для резидентів, за ставкою, визначеною п. 167.1 ст. 167 Кодексу.

Згідно з п. 172.1 ст. 172 Податкового кодексу дохід, отриманий платником податку від продажу (обміну) не частіше одного разу протягом звітного податкового року житлового будинку, квартири або їх частини, кімнати, садового (дачного) будинку (включаючи земельну ділянку, на якій розташовані такі об’єкти, та господарсько-побутові споруди й будівлі, розташовані на такій земельній ділянці), а також земельної ділянки, що не перевищує норми безоплатної передачі, визначеної ст. 121 Земельного кодексу, залежно від її призначення та за умови перебування такого майна у власності платника податку понад три роки, не оподатковується.

При цьому умова щодо перебування такого майна у власності платника податку понад три роки не поширюється на майно, отримане таким платником у спадщину.

Отже, дохід, отриманий фізичною особою — нерезидентом від продажу (обміну) не частіше одного разу на рік об’єктів нерухомого майна, зазначених у п. 172.1 ст. 172 Податкового кодексу, зокрема квартири, отриманої нею у спадщину незалежно від терміну перебування її у власності, згідно з Кодексом не оподатковується податком на доходи фізичних осіб та військовим збором.

ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА

Земельний кодекс — Земельний кодекс України від 25.10.2001 р. № 2768-III. Податковий кодекс — Податковий кодекс України вiд 02.12.2010 р. № 2755-VI. Цивільний кодекс  —  Цивільний кодекс України від 16.01.2003 р. № 435-IV. Закон № 1910 — Закон України від 23.02.2017 р. № 1910-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування спадщини». Закон № 2709 — Закон України від 23.06.2005 р. № 2709-IV
«Про міжнародне приватне право». Порядок № 574 — Порядок розстрочення (відстрочення) грошових зобов’язань (податкового боргу) платників податків, затверджений наказом Міндоходів України від 10.10.2013 р. № 574

«Гарячі лінії»

Дата: 21 грудня, Четвер
Час проведення: з 14:00 до 16:00
Контактний номер: (044) 501-06-42