Соціальне страхування

Працівники-інваліди на підприємстві

29.08.2017 / 18:55

Чинне законодавство покладає на роботодавців обов’язок щодо працевлаштування інвалідів. Це стосується всіх роботодавців, у тому числі фізичних осіб — підприємців.
У цій статті дізнаємося, що потрібно знати роботодавцю про особливості працевлаштування інвалідів, а також які трудові пільги та пільги в оподаткуванні має ця категорія працюючих.

Реєстрація у Фонді соцзахисту інвалідів

Підприємства, установи, організації (у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів), фізичні особи, в яких за основним місцем роботи працюють вісім і більше осіб (далі — роботодавці), самостійно реєструються у відповідних відділеннях Фонду соцзахисту інвалідів (далі — відділення Фонду) за своїм місцезнаходженням (ст. 19 Закону № 875).

Порядок реєстрації підприємств, установ, організацій та фізичних осіб, що використовують найману працю, визначено постановою № 70 (далі — Порядок № 70), якою встановлено процедуру реєстрації роботодавців у відділеннях Фонду.

Новостворені роботодавці, в яких кількість працюючих, для яких це місце роботи основне, збільшилася до восьми і більше осіб, реєструються у відділеннях Фонду до 1 лютого року, що настає за роком створення або збільшення кількості працю­ючих.

Роботодавці зобов’язані зареєструватися у відділеннях Фонду в період з 1 січня по 1 лютого поточного року, якщо у попередньому році кількість працюючих, для яких це місце роботи основне, збільшилася до восьми і більше осіб.

Реєстрація роботодавців у відділеннях Фонду здійснюється за місцем їх державної реєстрації як юридичних осіб або фізичних осіб — підприємців.

Для цього роботодавці подають або надсилають рекомендованим листом до відділень Фонду відповідну заяву за формою, затвердженою наказом № 98, та копію свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи або фізичної особи — підприємця (табл. 1).

Таблиця 1

Додаткові документи, які подаються (надсилаються) для реєстрації у Фонді

Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, які повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів

Копія довідки про включення їх до Реєстру неприбуткових установ та організацій, видана органом ДФС

Для роботодавців, у яких кількість працюючих, для яких це місце роботи основне, збільшилася до восьми і більше осіб або змінилася назва чи місцезнаходження юридичної особи або прізвище, ім’я, по батькові чи місце реєстрації проживання фізичної особи — підприємця

Заява і копія довідки упродовж 10 робочих днів після державної реєстрації змін до установчих документів

Для роботодавців, які мають відокремлені підрозділи

Відомості про такі підрозділи за формою, встановленою наказом № 98

Для господарських об’єднань, утворених відповідно до ст. 19 Закону № 875

Копія установчого договору та/або статуту господарського об’єднання;
перелік підприємств, що увійшли до складу господарського об’єднання

Оригінали документів надаються під час подання заяви. Якщо заява надсилається поштою, то копії документів слід засвідчити нотаріально.

Датою реєстрації роботодавця у відділенні Фонду вважається дата подання ним документів, зазначених у п. 3 Порядку № 70, а у разі надсилання їх поштою — дата, зазначена на поштовому штемпелі.

Відділення Фонду протягом 10 робочих днів після реєстрації документів надсилає роботодавцеві рекомендованим листом повідом­лення про його реєстрацію.

Реєстрація роботодавців проводиться безоплатно.

Документи, надіслані або надані роботодавцем для проведення реєстрації, зберігаються у відділенні Фонду протягом трьох років після ліквідації або зміни місцезнаходження юридичної особи чи місця реєстрації проживання фізичної особи — підприємця.

Довідково
Якщо роботодавець не зареєстрований у відділенні Фонду, але має намір подати звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів (форма № 10-ПІ), він може зареєструватися перед поданням цього звіту.

Норматив робочих місць

Абзацом першим ст. 19 Закону № 875 для роботодавців установлено норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у таких розмірах:

  • 4 % середньо­облікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік;
  • у кількості одного робочого місця — якщо працюють від 8 до 25 осіб.

Наприклад, якщо середньооблікова чисельність штатних працівників за рік становить 7 (або менше ніж 7) осіб, то такий роботодавець не підпадає під норматив. У разі прийняття на роботу восьмого (і більше) працівника (до 25) для одного з восьми працівників роботодавець має створити одне робоче місце для інваліда.

Роботодавці самостійно здійснюють працевлаштування інвалідів відповідно до розрахованого нормативу робочих місць. Виконанням нормативу робочих місць у кількості, зазначеній вище, вважається працевлаштування інвалідів, для яких це місце роботи є основ­ним. При цьому не має значення режим роботи такого працівника: повний робочий час чи неповний. Головна умова — робота за основним місцем роботи (за трудовою книжкою, що зберігається на підприємстві).

Для забезпечення виконання нормативу роботодавці можуть здійснювати пошук інвалідів на вакантні місця самостійно або звернутися за допомогою до територіального центру зайнятості.

Зазначимо, що проводячи розрахунок нормативу, кількість робочих місць слід округлювати до цілого значення. Наприклад, середньооблікова чисельність штатних працівників за рік становить 36 осіб. Розрахований норматив, округлений за математичними правилами до цілого значення, становить 1 робоче місце (36 × 4 % = 1,44).

Розраховуємо середньооблікову чисельність працівників

Розраховуючи норматив, слід правильно визначити середньооблікову чисельність штатних працівників облікового складу за рік.

Порядок розрахунку середньооблікової чисельності працівників, необхідної для визначення кількості робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, визначено п. 2 Інструкції № 286.

Середньооблікова кількість штатних працівників визначається на певну дату звітного періоду (на перше або останнє число місяця), включаючи прийнятих працівників і виключаючи тих, які вибули в цей день. В обліковій кількості штатних працівників за кожний календарний день враховуються особи, які фактично працювали, а також відсутні на роботі з будь-яких причин, тобто всі працівники, які перебувають у трудових відносинах, незалежно від виду трудового договору.

Інструкцією № 286 визначено окремі особливості віднесення до облікової кількості штатних працівників певних категорій, а саме:

  • працівники, що прийняті або переведені за ініціативою адміністрації на роботу на неповний робочий час (день або робочий тиждень), а також надомники в обліковій кількості враховуються за кожний календарний день як цілі одиниці;
  • внутрішні сумісники (працівники, що отримують на одному підприємстві дві, півтори ставки), та працівники, що отримують менше однієї ставки, в обліковій кількості штатних працівників враховується як одна фізична особа;
  • працівник, що перебуває в обліковому складі підприємства і уклав цивільно-правовий договір з цим самим роботодавцем, враховується в обліковій та середньообліковій кількості працівників один раз за місцем основної роботи та не враховується у кількості працю­ючих за цивільно-правовими договорами.

Середньооблікова кількість штатних працівників розраховується на підставі щоденних даних про облікову кількість штатних працівників, які повинні уточнюватись відповідно до наказів про прийняття, переведення працівника на іншу роботу та припинення трудового договору. Саме тому на першому етапі слід правильно розрахувати середньооблікову кількість штатних працівників за кожен день за такою формулою:

СКП = (ОК1 + ОК2 + … + ОКN) / N, де

СКП — середньооблікова кількість штатних працівників;

ОК1 … ОКN — облікова кількість штатних працівників за днями звітного місяця;

N — кількість календарних днів звітного місяця ((30 (31), 28 (29) — для лютого).

Облікова кількість штатних працівників за кожен день має відповідати даним табельного обліку використання робочого часу працівників, на підставі якого визначається кількість працівників, які з’явились або не з’явились на роботу. Для розрахунку цього показника враховуються всі категорії працівників облікового складу, зазначені у пп. 2.4, 2.5 Інструкції № 286, крім працівників, які перебувають у таких відпустках:

  • у зв’язку з вагітністю та пологами;
  • для догляду за дитиною до досягнення нею віку, передбаченого чинним законодавством або колективним договором підприємства, включаючи тих, які усиновили новонароджену дитину безпосередньо з пологового будинку.

Кількість штатних працівників облікового складу за вихідний, святковий і неробочий день приймається на рівні облікової кількості працівників за попередній робочий день. У випадку двох або більше вихідних чи святкових і неробочих днів підряд кількість штатних працівників облікового складу за кожний з цих днів приймається на рівні кількості працівників облікового складу за робочий день, що їм передував.

Приклад 1

Розрахуємо середньооблікову кількість штатних працівників по підприємству за червень 2017 р.

У наведеному прикладі кількість працівників облікового складу, що підлягають включенню до розрахунку середньооблікової кількості штатних працівників за всі дні місяця, становить 897 осіб. Календарна кількість днів — 30.

Середньооблікова кількість штатних працівників обліко­вого складу за місяць у цьому разі становить 30 осіб (897 : 30).

Таким чином, норматив робочих місць для праце­влаштування інвалідів становить 1 робоче місце (30 × 4 %).

 

Дата місяця

Кількість штатних працівників облікового складу

Підлягають включенню до розрахунку середнь­облікової кількості штатних працівників

Усього

Підлягає виключенню
із середньо­облікової кількості штатних працівників

01

30

1

29

02

30

2

28

03 (субота)

30

2

28

04 (неділя)

30

2

28

05 (святковий день)

30

2

28

06

30

1

29

07

30

1

29

08

34

1

33

09

30

1

29

10 (субота)

30

1

29

11 (неділя)

30

1

29

12

30

1

29

13

30

1

29

14

30

1

29

15

32

1

31

16

32

1

31

17 (субота)

32

1

31

18 (неділя)

32

1

31

19

30

1

29

20

30

1

29

21

30

1

29

22

30

1

29

23

33

1

32

24 (субота)

33

1

32

25 (неділя)

33

1

32

26

32

1

31

27

30

1

29

28 (святковий день)

30

1

29

29

30

1

29

30

30

1

29

Усього

923

34

889

Якщо підприємство працювало неповний місяць (новостворене, ліквідоване або має сезонний характер виробництва), показник середньооблікової кількості штатних працівників визначається шляхом ділення суми облікової кількості штатних працівників за всі дні роботи підприємства у звітному місяці (включаючи вихідні та святкові і неробочі дні за період роботи) на число календарних днів у звітному місяці.

Приклад 2

Новостворене підприємство почало працювати з 20.03.2017 р. Облікова кількість штатних працівників підприємства по днях становила:

Дата місяця

Кількість штатних працівників

20.03

27

21.03

27

22.03

27

23.03

27

24.03

27

25.03 (вихідний)

27

26.03 (вихідний)

27

27.03

29

28.03

29

29.03

29

30.03

29

31.03

29

Усього

334

Сума облікової кількості працівників за березень 2017р. — 334 особи, календарна кількість днів у березні — 31.

Середньооблікова кількість штатних працівників у березні 2017 р. становить 11 осіб — (334 : 31 = 10,77).

Оскільки 11 менше 8, то норматив для працевлаштування інваліда становить 1 робоче місце.

Довідково
До новостворених підприємств не належать підприємства, створені на базі ліквідованих (реорганізованих) юридичних осіб, відокремлених або несамостійних підрозділів.

Середньооблікова кількість штатних працівників за рік обчислюється шляхом підсумовування середньооблікової кількості штатних працівників за всі місяці роботи підприємства, що минули за період з початку року до звітного місяця включно, та ділення одержаної суми на 12.

Заповнення та подання звіту

Згідно з Порядком № 70 роботодавці, в яких за основним місцем роботи працюють вісім і більше осіб, щороку до 1 березня наступного за звітним року повинні подавати (надсилати рекомендованим листом) до відділень Фонду за місцем їх реєстрації звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів за формою № 10-ПІ (далі — Звіт), затвердженою наказом № 42.

Подання Звіту до відділення Фонду в електронному вигляді не передбачено. Водночас подання за формою № 10-ПІ представником роботодавця за дорученням не заборонено законодавством.

Адресна частина Звіту та її сітка кодів заповнюються роботодавцями за даними довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України.

У рядку 01 Звіту відображається середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу за рік, яка визначається відповідно до п. 3.2 Інструкції № 286.

У рядку 02 відображається середньо­облікова кількість штатних працівників за рік, яким відповідно до чинного законодавства встановлено інвалідність.

Фізична особа, яка використовує найману працю, якщо їй відповідно до чинного законодавства встановлено інвалідність, збільшує показник рядка 02 на одиницю.

У рядку 03 відображається кількість інвалідів — штатних працівників, які повин­ні працювати на робочих місцях, створених роботодавцем, відповідно до нормативу робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів, установленого ст. 19 Закону № 875.

Таким чином, якщо фізична особа, яка використовує найману працю, є інвалідом, то вважається, що вона виконала норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів і при заповненні Звіту повинна відображати себе у рядках 01 та 02.

Відповідальність за невиконання нормативу

Статтею 20 Закону № 875 установлено, що роботодавці, в яких середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим ст. 19 цього Закону, щороку сплачують відділенням Фонду адміністративно-господарські санкції (табл. 2).

Таблиця 2

Розмір санкцій за невиконання нормативу робочих місць з працевлаштування інвалідів

Середньорічна заробітна плата на відповідному підприємстві, в установі, організації (у тому числі на підприємстві, в організації громадських організацій інвалідів), фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інвалідів і не зайняте інвалідом

Для роботодавців з нормативом робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі 4 % середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік

Половина середньорічної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за робоче місце, призначене для працевлаштування інвалідів і не зайняте інвалідом

Для роботодавців, у яких працюють
від 8 до 15 осіб

Слід зазначити, що положення частини першої ст. 20 Закону № 875 не поширюється на підприємства, установи і організації, що повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів.

Роботодавці обчислюють суми санкцій самостійно і сплачують їх до відділень Фонду на рахунки, відкриті в органах Держказначейства за місцем державної реєстрації, до 15 квітня року, що настає за роком, у якому відбулося порушення нормативу.

У разі порушення строків сплати суми адміністративно-господарських санкцій роботодавець сплачує пеню, яка нараховується у розмірі 120 % річних облікової ставки Нацбанку України, що діяла на час сплати, на повну суму недоїмки, за кожен календарний день прострочення.

При цьому необов’язково, щоб джерелом сплати штрафних санкцій роботодавця був його прибуток. У разі коли роботодавець не одержує прибутку, сума адміністративно-господарських санкцій сплачується за рахунок інших джерел відповідно до законодавства.

Крім того, згідно з частиною другою ст. 1881 КпАП невиконання посадовою особою, яка користується правом приймати на роботу і звільняти з роботи, фізичною особою, яка використовує найману працю, нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів, неподання відділенням Фонду Звіту тягнуть за собою накладення штрафу від 10 до 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Отже, за порушення посадовою особою нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів, а також за неподання нею Звіту накладається адміністративний штраф від 170 до 340 грн.

Створення робочого місця

Питання організації робочих місць для інвалідів регулюються Законом № 2961, яким визначено, що:

  • робоче місце інваліда — це місце або виробнича ділянка постійного або тимчасового знаходження особи у процесі трудової діяльності на підприємствах, в установах і організаціях;
  • спеціалізоване робоче місце інваліда — окреме робоче місце або ділянка виробничої площі, яка потребує додаткових заходів з організації праці особи з урахуванням його індивідуальних функціональних можливостей, обумовлених інвалідністю, шляхом пристосування основного і додаткового устаткування тощо.

Підприємство, що планує працевлаштувати інваліда, зобов’язано створити йому робоче місце, в тому числі спеціальне робоче місце з урахуванням індивідуальних програм реабілітації за рекомендаціями МСЕК.

Якщо в документах МСЕК не зазначається необхідність створення спеціалізованого робочого місця для інваліда, то він може бути працевлаштований на звичайне робоче місце. Слід зауважити, що залучення інвалідів до робіт із шкідливими та важкими умовами праці можливо лише за умови, що це не суперечить висновку МСЕК.

Таким чином, робочим місцем інваліда вважається будь-яке робоче місце, на якому він працевлаштований. При цьому після звільнення інваліда воно перестає бути «робочим місцем інваліда».

Законодавством не передбачено процедуру атестації робочого місця інваліда. З огляду на це атестація робочого місця може проводитися в загальному порядку відповідно до постанови № 442.

Трудові пільги

Роботодавцям, які планують працевлаштовувати інвалідів, необхідно знати, які трудові пільги передбачено чинним законодавством для відповідної категорії (табл. 3).

Таблиця 3

Норма законодавства

Вид пільги

Ст. 26 КЗпП

При прийманні інваліда на роботу забороняється встановлювати для нього випробувальний термін

 

Ст. 39 КЗпП

Якщо стан здоров’я інваліда перешкоджає виконанню його трудових обов’язків, такий працівник має право достроково припинити укладений з ним строковий трудовий договір

Ст. 42 КЗпП

Працівники-інваліди мають переважне право залишення на роботі 

Ст. 55 КЗпП

Робота інваліда в нічний час допускається тільки з його згоди й за умови, що це не суперечить медичним показанням

 

Ст. 170 КЗпП

За бажанням працівника-інваліда роботодавець може перевести його на легшу роботу за умови, якщо інвалідність працівника настала за інших обставин, аніж внаслідок нещасного випадку на виробництві чи професійного захворювання

Ст. 172 КЗпП

За бажанням працівника-інваліда або за вимогами його індивідуальної програми реабілітації йому може встановлюватися режим роботи на умовах неповного робочого дня (неповного робочого тижня) та пільгові умови праці

Статтею 6 Закону про відпустки визначено тривалість щорічної відпустки для інвалідів (табл. 4).

Таблиця 4

Категорія працівників

Тривалість щорічної від­пустки (календарні дні)

Інваліди I і II груп

30

Інваліди III групи

26

Пільги в оподаткуванні

Для підприємств, установ і організацій, у яких працюють інваліди, єдиний внесок встановлюється в розмірі 8,41 % бази нарахування єдиного внеску для працю­ючих інвалідів (частина 13 ст. 8 Закону про ЄСВ).

Зверніть увагу, що вищезазначена ставка єдиного внеску не застосовується фізичними особами — підприємцями, які використовують працю найманих працівників-інвалідів.

Приклад 3

На підприємстві ТОВ «Хвиля» працює 10 працівників. На виконання нормативу робочих місць для інвалідів на підприємство працевлаштовано у відділ збуту з 01.06.2017 р. інваліда ІІ групи за основним місцем роботи (за трудовою книжкою). Посадовий оклад — 3 400 грн. Працівник-інвалід надав довідку МСЕК (інвалідність довічна) та заяву на отримання податкової соціальної пільги у розмірі, що дорівнює 150 % (1 200 грн). Також працівник написав заяву на неповний робочий час (4 год у день). За червень працівнику нарахували зарплату у розмірі 1 700 грн (табл. 5).

Таблиця 5

№ 
з/п

Назва господарської операції

Кореспонденція рахунків

Сума, грн

Дебет

Кредит

1

Нараховано зарплату (неповний робочий час)

93

661

1 700,00

2

Нараховано ЄСВ (1 700,00 × 8,41 %)

93

651

142,97

3

Утримано військовий збір (1 700,00 × 1,5 %)

661

642

25,50

4

Утримано ПДФО (1 700,00 – 1 200,00) × 18 %

661

641

90,00

5

Перераховано до бюджету:
ЄСВ;
військовий збір;
ПДФО

651

642

641

311

311

311

142,97

25,50

90,00

6

Перераховано на картковий рахунок працівника заробітну плату

661

311

1 584,50

Довідково
Якщо інвалід надає послуги чи здійснює роботи за договором цивільно-правового характеру, то нарахування єдиного внеску здійснюється за ставкою 22 %.

Оплата лікарняного

Приклад 4

На підприємстві працює інвалід ІІ групи (група робоча). Працівник протягом серпня хворів. Страховий стаж на момент страхового випадку — 9 років 10 місяців. На підприємстві є заява зі всіма підтвердними документами щодо податкової соціальної пільги у розмірі 1 200,00 грн. За серпень нараховано допомогу за перші п’ять календарних днів — 492,77 грн та за 26 календарних днів за рахунок Фонду соціального страхування (далі — Фонд соцстраху) — 2 562,42 грн.

При оплаті тимчасової непрацездатності працівника-інваліда застосовується звичайний механізм документального оформлення, обчислення страхового стажу та розрахунку середньої заробітної плати.

Допомога по тимчасовій непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов’язаної з нещасним випадком на виробництві та професійним захворюванням, виплачується Фондом соцстраху застрахованим особам починаючи з шостого дня непрацездатності за весь період до відновлення працездатності або встановлення МСЕК іншої групи (підтвердження раніше встановленої групи інвалідності) незалежно від звільнення застрахованої особи в період втрати працездатності у порядку та розмірах, встановлених законодавством.

Оплата перших п’яти днів тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов’язаної з нещасним випадком на виробництві, здійснюється за рахунок коштів роботодавця.

Застрахованим інвалідам, які працюють на підприємствах та в організаціях товариств УТОГ і УТОС, допомога виплачується Фондом соцстраху починаючи з першого дня непрацездатності за весь період до відновлення працездатності незалежно від звільнення застрахованої особи в період втрати працездатності у порядку та розмірах, встановлених законодавством

У разі настання тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов’язаної з нещасним випадком на виробництві, під час перебування у щорічній (основній чи додатковій) відпустці допомога надається у порядку та розмірах, установлених  Законом № 1105.

Сума оплати днів тимчасової непраце­здатності, як перші п’ять календарних днів за рахунок роботодавця, так і починаючи з шостого календарного дня за рахунок Фонду соцстраху, розраховуються однаково. Розрахунок здійснюється у календарних днях.

Відповідно до постанови № 1266 розрахунковим періодом при визначенні середньої зарплати для нарахування допомоги по тимчасовій втраті працездатності є 12  календарних місяців перед настанням  страхового випадку.

Середньоденна заробітна плата (дохід) обчислюється шляхом ділення нарахованої за розрахунковий період заробітної плати (доходу), на яку нараховано єдиний внесок, на кількість календарних днів у цьому періоді без врахування  календарних днів, не відпрацьованих з поважних причин (тимчасова непрацездатність, відпустка у зв’язку з вагітністю і пологами, відпустка по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного  віку та шестирічного віку за медичним висновком, відпустка без збереження зарплати).

Сума допомоги розраховується шляхом множення суми денної виплати, розмір якої встановлюється у відсотках середньоденної заробітної плати (доходу) залежно від страхового стажу, на кількість календарних днів, що підлягають оплаті. Так, у прикладі 4 страховий стаж працівника більше 8 років, то допомога йому виплачується в розмірі 100 % середньої зарплати.

Облік операцій з нарахування та виплати допомоги по тимчасові непрацездатності наведено в табл. 6.

Таблиця 6

№ 
з/п

Зміст господарської операції

Кореспонденція рахунків

Сума, грн

Дебет

Кредит

1

Нараховано допомогу за рахунок підприємства в серпні 2017 р.

93

663

492,77

2

Нараховано допомогу за рахунок Фонду соцстраху в серпні 2017 р.

378

663

2 562,42

3

Нараховано ЄСВ ((492,77 + 2 562,42) × 8,41 %)*

93

651

256,94

5

Утримано військовий збір ((492,77+ 2 562,42) × 1,5 %)

663

642

45,83

6

Утримано ПДФО ((492,77 + 2 562,42) × 18 %)

663

641

549,93

7

05.09.2017 р. перераховано на картковий рахунок працівника допомогу за рахунок підприємства (492,77 – 7,39 (військовий збір) – 88,70 (ПДФО))

 

663

 

311

 

396,68

8

05.09.2017 р. сплачено ЄСВ (8,41 %)

651

311

256,94

9

05.09.2017 р. сплачено ПДФО

641

311

549,93

10

05.09.2017 р. сплачено військовий збір

642

311

45,83

11

Надійшли кошти на спецрахунок із Фонду соцстраху в жовтні

311

378

2 562,42

12

Перераховано військовий збір із спецрахунку, утриманий із допомоги
(2 562,42 × 1,5 %)

642

311

38,44

13

Перераховано ПДФО із спецрахунку, утриманий із допомоги (2 562,42 × 18 %)

641

311

461,24

14

Перераховано на картковий рахунок працівника допомогу за рахунок Фонду соцстраху (2 562,42 – 38,44 – 461,24)

663

311

2 062,74

*Якщо на зарплату інваліда нараховується єдиний внесок у розмірі 8,41 %, то доплата до мінімального платежу по єдиному внеску не здійснюється.

Якщо у розрахунковому періоді перед настанням страхового випадку застрахована особа з поважних причин не мала заробітку або страховий випадок настав у перший день роботи, середня зар­плата визначається виходячи з тарифної ставки (посадового окладу) або її частини, встановленої на день настання страхового випадку.

У разі якщо протягом 12 місяців перед настанням страхового випадку за даними Державного реєстру загальнообов’яз­кового державного соціального страхування застрахована особа має страховий стаж менше шести місяців, середня зарплата визначається виходячи із нарахованої заробітної плати, з якої сплачуються страхові внески, але в розрахунку на місяць не вище за розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом у місяці настання страхового випадку (у 2017 р. — 3 200 грн).

Допомога по вагітності та пологах

Приклад 5

На підприємстві працівниця-інвалід йде у декретну відпуску. Облік операцій з нарахування та виплати допомоги по вагітності та пологах за рахунок Фонду соціального страхування наведено в табл. 7.

Таблиця 7


з/п

Зміст господарської операції

Кореспонденція рахунків

Сума,

грн

Дебет

Кредит

1

Нараховано допомогу за рахунок Фонду соцстраху в серпні 2017 р.

378

663

16 000,00

2

Нараховано ЄСВ
((13 245,73) × 8,41 %)

94

651

1 345,60

3

Отримано кошти для виплати допомоги по вагітності та пологах від Фонду соцстраху

311

378

16 000,00

4

Видано допомогу за рахунок Фонду соцстраху (перераховано на картковий рахунок)

663

311

16 000,00

3.

Перераховано ЄСВ (у день перерахування на картковий рахунок, але не пізніше 20 вересня)

651

311

1 345,60

Згідно зі ст. 25 Закону № 1105 допомога по вагітності та пологах надається застрахованій особі у формі матеріального забезпечення, яке компенсує втрату заробітної плати (доходу) за період відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами.

Розмір зазначеної допомоги обчислюється сумарно та надається застрахованій особі в повному обсязі незалежно від кількості днів відпустки, фактично використаних до пологів.

Зазначимо, що допомога по вагітності та пологах надається у розмірі 100 % середньої заробітної плати (доходу), обчисленої відповідно до Порядку № 1266, і не залежить від страхового стажу застрахованої особи, але з урахуванням стажу за 12 місяців перед настанням страхового випадку.

Водночас сума допомоги по вагітності та пологах у розрахунку на місяць не повин­на перевищувати розміру максимальної величини бази нарахування єдиного внеску та не може бути меншою, ніж розмір мінімальної заробітної плати, встановленої на час настання страхового випадку.

Застраховані особи, у яких протягом 12 місяців перед настанням страхового випадку за даними Державного реєстру загально­обов’язкового державного соціального страхування страховий стаж менше шести місяців, мають право на допомогу по вагітності та пологах виходячи з нарахованої заробітної плати, з якої сплачуються страхові внески, але в розрахунку на місяць не вище двократного розміру мінімальної заробітної плати та не менше за розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом у місяці настання страхового випадку.

Допомога по вагітності та пологах є об’єктом оподаткування єдиним внеском. Нарахування єдиного внеску на допомогу по вагітності та пологах, що виплачується інвалідам, здійснюється за ставкою 8,41 %. Сума сплачується не пізніше 20 числа місяця, що настає за звітним. Якщо допомогу нараховано у серпні 2017 р. (як у прикладі 5), то єдиний внесок сплачується не пізніше 20 вересня 2017 р., навіть якщо сума допомоги не надійшла на спецрахунок.

ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА

КЗпП — Кодекс законів про працю України від 10.12.71 р. КпАП — Кодекс України про адміністративні правопорушення від 07.12.84 р. № 8073-X. Закон про відпустки — Закон України від 15.11.96 р. № 504/96-ВР «Про відпустки». Закон про ЄСВ — Закон України від 08.07.2010 р. № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування». Закон № 875 — Закон України від 21.03.91 р. № 875-ХII «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні». Закон № 1105 — Закон України від 23.09.99 р. № 1105-XIV «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування». Закон № 2961 — Закон України від 06.10.2005 р. № 2961-IV «Про реабілітацію інвалідів в Україні». Постанова № 70 — постанова Кабінету Міністрів України від 31.01.2007 р. № 70 «Про реалізацію статей 19 і 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні». Постанова № 442 — постанова Кабінету Міністрів України від 01.08.92 р. № 442 «Про Порядок проведення атестації робочих місць за умовами праці». Постанова № 757 — постанова Кабінету Міністрів України від 23.05.2007 р. № 757 «Про затвердження Положення про індивідуальну програму реабілітації інваліда». Наказ № 42 — наказ Мінсоцполітики України від 10.02.2007 р. № 42 «Про затвердження форми звітності № 10-ПІ (річна) «Звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів» та Інструкції щодо заповнення форми звітності № 10-ПІ (річна) «Звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів». Наказ № 65 — наказ Держкомітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 26.03.2010 р. № 65 «Про затвердження Правил охорони праці під час експлуатації електронно-обчислювальних машин». Наказ № 98 — наказ Мінсоцполітики України від 14.03.2007 р. № 98 «Про затвердження форм документів для реєстрації роботодавців у відділеннях Фонду соціального захисту інвалідів і виконання ними нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів». Порядок № 1266 — Порядок обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 26.09.2001 р. № 1266.  Інструкція № 286 — Інструкція зі статистики кількості працівників, затверджена наказом Держкомстату України від 28.09.2005 р. № 286

«Гарячі лінії»

Дата: 21 грудня, Четвер
Час проведення: з 14:00 до 16:00
Контактний номер: (044) 501-06-42